Аналіз платоспроможності та кредитоспроможності ПАТ "ЦГЗК"

Розглянемо найтиповіший підхід до оцінки фінансового стану підприємств, який застосовується провідними європейськими  банками. В основі цього підходу  лежить розрахунок таких основних блоків показників:

- ліквідності та платоспроможності;

- які характеризують структуру капіталу та майна підприємства;

- прибутковості та самофінансування (поточні та прогнозні);

оборотності.

Завдяки аналізу робиться висновок про здатність підприємства обслуговувати свої борги. Об’єктивність висновків підвищується в результаті порівняння значень отриманих показників з рекомендованими, середньогалузевими, а також у динаміці.

Загалом, питання підтримання платоспроможності та кредитоспроможності підприємств надзвичайно актуальне сьогодні в Україні, про шо свідчить проблема неплатежів у вітчизняній економіці та її наслідки.

2. Показники оцінки платоспроможності та кредитоспроможності підприємства.

Оцінку платоспроможності  підприємства можна здійснити використовуючи систему таких показників [14,c.13].

Коефіцієнт загального покриття (потенційної платоспроможості) (Кзп) розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства:

     (1.1)

Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюються за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів.

Критичне значення цього  коефіцієнту становить 2. Значення у межах 1-1,5 свідчить про спроможність підприємства повністю розраховуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності підприємства.

Коефіцієнт проміжної  ліквідності (розрахункової платоспромож-ності) (Кпп) розраховується як відношення грошових коштів, коротко-строкових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості до поточних пасивів:

  (1.2)

Показує здатність виконувати поточні зобов'язання за рахунок  коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Критичне значення не встановлюється. Позитивним вважається стабільність значення цього показника в межах 0,7—0,8 або дотримання його середньогалузевого значення.

 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошової платоспроможності) (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:

   (1.3)

 

Показує, яка частина  короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно сплачена за рахунок  високої ліквідності.

Критичне значення 0,2 . Значення коефіцієнта нижче 0,2 - зовнішня ознака неплатоспроможності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння дохідності підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів:

   (1.4)

Показує ступінь покриття поточних зобов'язань власними оборотними активами.

 В будь-якому випадку  підвищення показника свідчить  про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його платоспроможності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати платоспроможності, зростання залежності від кредиторів.

Період операційного циклу (ОЦ) дорівнює сумі періодів обороту  товарних запасів і дебіторської заборгованості:

ОЦ = Отз + Одз.     (1.5)

Показує час перетворення купленого товару в гроші. Зменшення  показника свідчить про високу ділову активність підприємства та ефективну  політику управління дебіторською заборгованістю.

 

Період фінансового  циклу (ФЦ) можна розрахувати як різницю  між періодом операційного циклу  і періодом погашення кредиторської  заборгованості [11,c.130]:

ФЦ = ОЦ — Окз.     (1.6)

Дозволяє оцінити період обороту грошових коштів. Зменшення  показника є позитивною тенденцією й свідчить про підвищення ефективності управління грошовими коштами, але значення показника нижче нуля свідчить про дефіцит грошових коштів (підприємство живе «в борг») [14,c.14].

Коефіцієнт відновлювання (втрати) платоспроможності (Квпл) характеризує найближчу перспективу зміни рівня платоспроможності підприємства (відновлення чи втрату). Він визначається за формулою:

   (1.7)

де Кзп - коєфіцієнт загального покриття; 

Кпп - коєфіцієнт проміжної ліквідності;

Кзпн - нормативне значення (Кзпн = 2).

Якщо показник дорівнює або більше одиниці, - це є свідченням наявності резервів поліпшення рівня  платоспроможності, при Квпл менше 1 - рівень платоспроможності підприємства в найближчий час буде недостатнім.

Коефіцієнт достатності  формування грошових активів (коефіцієнт виконання бюджету готівки) характеризує ступінь покриття платіжних потреб підприємства за рахунок грошових коштів, що знахо-дяться в його розпорядженні. Розраховується за формулою:

    (1.8)

де ЗГК – залишки грошових коштів на початок періоду;

ГН – грошові надходження  за період;

ВГф – фактичне витрачання грошей за період;

ВГвідкл – відкладення витрачання грошових коштів.

Позитивною тенденцією є зростання цього показника, що свідчить про здатність підприємства генерувати грошові активи для здійснення усіх необхідних платежів. Сприятливою ситуацією є утримання цього показника на рівні 1,2 , що є ознакою відсутності дефіциту грошових коштів та наявність їх мінімального за лишку на рахунках.

Групи фінансових показників, які використовуються в міжнародній практиці для оцінювання кредитоспроможності як фінансових, так і нефінансових установ, однакові. Це показники ліквідності, структури капіталу, ефективності та коефіцієнти прибутковості покриття. Для підприємств-позичальників показники з названих груп визначаються так.

- Показники ліквідності. Показник поточної ліквідності К_лп характеризує спроможність фірми погашати свої поточні короткострокові зобов'язання за рахунок грошових коштів та інших ліквідних активів: товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості:

К_лп = Оборотні активи : Поточні пасиви                           (1.9)  

Цей показник не має перевищувати 1. При обчисленні цього показника важливо правильно оцінити якість дебіторської заборгованості та товарно-матеріальних запасів. При невисокій якості ТМЗ та дебіторській заборгованості потрібно використовувати їх скориговані величини.

 

Показник миттєвої ліквідності К_ям часто вважають більш ефективним показником ліквідності, оскільки він не враховує ТМЗ — найменш ліквідні з оборотних активів:

К_ля = (Оборотні активи - ТМЗ) : Поточні пасиви          (1.10)

Чистий оборотний капітал (ЧК) тісно пов'язаний із попередніми показниками і відображає більш стійку частину оборотних активів, що фінансується за рахунок довгострокового боргу чи власного капіталу:

ЧК = Оборотні активи - Поточні пасиви                      (1.11)

Від'ємне значення ЧК, як і значення К_ла < 1, свідчить про неспроможність фірми розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями та про фінансування певної частки необоротних активів за рахунок поточних зобов'язань.

- Показники структури капіталу. Показник фінансового левериджу відображає структуру капіталу фірми:

К = Зобов'язання : Власний капітал                              (1.12)

Більше значення показника фінансового левериджу відповідає більшій частці боргового капіталу в структурі капіталу, а отже, більшому ризику структури капіталу. При оцінюванні кредитоспроможності вітчизняних позичальників цей показник вважається задовільним, якщо не перевищує значення 1 незалежно від галузевої ознаки позичальника. В світовій практиці і більші значення показника (К_фл > 2) є допустимими.

Коефіцієнт заборгованості К_в1 відображає співвідношення довгострокового боргу та власного капіталу:

К_еі = Довгостроковий борг : Власний капітал                (1.13)

Коефіцієнт самофінансування характеризує ступінь фінансування необоротних активів за рахунок  власного капіталу

К_сф = Необоротні активи : Власний капітал.                 (1.14)

Певною мірою цей  коефіцієнт відображає ступінь фінансової стійкості підприємства. Проте його не можна вважати абсолютним за інформативністю показником фінансової стійкості, оскільки фінансування необоротних активів може здійснюватись не тільки за рахунок власного капіталу, а й за рахунок довгострокового боргу. Більш інформативним з цього погляду є коефіцієнт фінансової стійкості:

К = Необоротні активи : (Власний капітал + Довгостроковий борг).   (1.15)

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство має підтримувати цей показник на рівні, що не перевищує 1. Це означає, що капітальні вкладення в необоротні активи не можуть фінансуватися за рахунок короткострокового боргу, оскільки постійне заміщення короткострокових позик пов'язано з невизначеністю майбутнього доступу до ринку позик та з невизначеністю їх майбутньої вартості.

 

3.  Обгрунтування методики аналізу платоспроможності та кредитоспроможності підприємства.

Існує безліч методик  оцінки якості позичальників - методик  аналізу фінансового положення  клієнта і його надійності з погляду  своєчасного погашення кредиту. Вживані в даний час і рекомендовані способи оцінки кредитоспроможності позичальника спираються, головним чином, на аналіз його діяльності в попередньому періоді і орієнтовані, в основному, на рішенні розрахункових задач. При всьому значенні таких оцінок, вони не можуть вичерпно характеризувати кредитоспроможність потенційного позичальника в прогнозі.

У кризових та посткризових умовах особливого значення набуває  своєчасна та об'єктивна оцінка платоспроможності  підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку.

 Як мною було зазначено в попередньому розділі, особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності, що визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання, наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки і представлена як важливий показник фінансової стійкості.

 Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань.

Кожен із зазначених коефіцієнтів має своє аналітичне призначення. Так, загальну оцінку платоспроможності підприємства дає коефіцієнт загальної ліквідності. В міжнародній аналітичній практиці він має ще назву – коефіцієнт покриття, поточної ліквідності та оптимальне значення, яке повинно бути ( >2) , інакше це свідчить про існування загрози фінансової стабільності підприємства, оскільки воно має можливість розрахуватися лише з боргами, власного капіталу в обороті для продовження господарської діяльності не матиме.

Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття, миттєвої оцінки) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов'язань у разі виникнення критичних обставин. Однак при оцінці рівню платоспроможності за вказаним показником слід враховувати «якість» складу оборотних активів, дебіторської заборгованості, реальність і терміновість її повернення на підприємство.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є свідченням достатності  грошових коштів для негайного покриття зобов'язань. При цьому підприємство повинно погасити не менше 20 % короткострокових боргів, що є запорукою його платоспроможності. Однак більшість вітчизняних підприємств мають значення показника нижчі за оптимальні, але це не дає підстави робити висновок про неможливість розрахунків, оскільки усі кредитори одночасно не звертаються з вимогами про повернення боргів.

Основними ознаками платоспроможності  є: достатній обсяг коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованісті. Для діагностики платоспроможності підприємства використовується  оцінка зобов´язань підприємства перед його активами. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі співвідношення: