Дослідження та удосконалення процесу активізації експортної діяльності ВАТ „Львівська пивоварня”

Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках великого значення набуває організація в країні ефективної системи сертифікації експортної продукції. Наприклад, як варіант, можна рекомендувати створення в країні державної інспекції з якості експортних товарів. Ця установа змогла б не тільки служити бар’єром на шляху проникнення недоброякісної продукції на зовнішні ринки, але і сприяла б випуску конкурентноспроможної продукції з урахуванням сучасних вимог іноземних споживачів до її якості. Важливим аспектом цієї діяльності є участь України в роботі міжнародних та регіональних організацій із сертифікації з метою взаємного визнання результатів іспитів експортованої продукції.

Очікуване приєднання України до СОТ буде сприяти створенню умов передбачуваності доступу вітчизняної продукції на зовнішні ринки, усуненню торгової дискримінації і застосуванню загально прийнятої правової бази для захисту інтересів українських експортерів за рубежем. Однак закордонні торговельні представництва України повинні різко активізувати свою роботу у напрямку моніторингу поточної ринкової кон’юнктури щодо українських експортних товарів на зовнішніх ринках з метою уникнення ускладнень торговельно-політичного характеру, а у випадках виникнення загрози застосування країнами-імпортерами захисних заходів - у посередництві та прямій участі в подоланні конфліктної ситуації з мінімальними втратами, у використанні дипломатичних каналів для захисту інтересів українських експортерів у разі дискримінації, у сприянні та врегулюванні торговельних суперечок.

Крім того, назріла потреба створення в країні Центру сприяння доступу українських експортерів на зовнішні ринки [53], який виконував би юридично-консультативні функції і тим самим сприяв би українським експортерам в вирішенні проблем, з якими вони зіштовхуються в роботі на зовнішніх ринках (антидемпінгові процедури, захисні та інші заходи), аналізував би умови угод та контрактів економічних операторів, що мають намір отримати доступ до національної системи кредитування і страхування експорту.

Для реалізації запропонованого комплексу заходів щодо розвитку і реалізації експортного потенціалу України будуть потрібні щорічні бюджетні асигнування, об’єми котрих доцільно визначати виходячи з існуючої світової практики, відкоригувавши їх з урахуванням сучасного стану української економіки і сформованої структури українського експорту.

Однак, сьогодні Україна не має у своєму розпорядженні власних інвестиційних ресурсів, достатніх для форсованого проведення курсу переводу своєї промисловості на рейки інноваційно-конкурентного розвитку [34]. З огляду на це закономірними виглядають численні спроби українських продуцентів залучити іноземні інвестиції для вирішення даної проблеми. Але, на жаль, головною формою залучення закордонних коштів підприємствами стали кредити, що навряд чи можна визнати стратегічно виправданим, тому що, по-перше, ці кредити в основному короткострокові і їх треба повертати з чималими відсотками і витратами з обслуговування боргу і, по-друге, існує великий ризик, що заново побудовані чи модернізовані підприємства можуть виявитися неконкурентоспроможними до моменту появи на ринку їхньої продукції. У цьому зв'язку більш ефективними в порівнянні з торгово-кредитними формами співробітництва є прямі іноземні інвестиції в реальний сектор економіки [38]. Однак минулі роки свідчать, що в силу різних причин в Україну надійшло усього лише 2,5 млрд.дол. США інвестицій, тоді як, по розрахунках Мінекономіки, для структурної перебудови національного господарства країни потрібно 150-200 млрд.дол. США на термін 10-15 років. Якщо дана економічна ситуація збережеться і надалі, то найближчим часом Україна не зможе забезпечити збут своєї продукції, особливо виробів із високим ступенем обробки поза своїми економічними просторами.

У сучасних умовах вирішення проблеми розвитку й особливо ефективної реалізації можливостей експортного потенціалу України залежить не тільки від економічної ситуації в країні, але і тісно пов'язано зі змінами, що відбуваються в світогосподарському середовищі. У цьому зв'язку при розробці експортної політики країни необхідно враховувати об'єктивні зміни в геоекономічній і геополітичній ситуації у світі, інтереси окремих країн-партнерів по зовнішньоекономічних зв'язках, міжнародні правові норми і правила торгівлі, конкурентні переваги своєї країни і її провідних підприємств, які активно беруть участь (або здатні брати участь) у світовому торгово-економічному співробітництві. Таким чином, успіх у реалізації експортного потенціалу може бути досягнутий лише при орієнтації галузевих комплексів і підприємств на випуск тих видів конкурентоспроможної продукції, особливо високих технологій і послуг, що зможуть знайти свої "ніші" на зовнішніх ринках.

У наступному розділі проведемо дослідження тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності ВАТ „Львівська пивоварня”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 

ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВАТ „ЛЬВІВСЬКА ПИВОВАРНЯ”

 

 

 

2.1. Аналіз виробничо-господарської діяльності ВАТ "Львівська пивоварня"

Дата створення підприємства  -  1715 рік, реформоване у ВАТ 4 жовтня 1993 року, ставши ВАТ "Колос", переіменований у ВАТ "Львівська пивоварня" в 1999 році.

Вид діяльності      -  виробництво пива.

Форма власності  -  колективна.

Крупні акціонери -  компанія  Baltic Beverages Holding (ВВН).

Установчий фонд -  72 млн 410 тис. грн.

Об¢єм виробництва в 2003 році – 10,8 млн декалітрів пива.

Планомірно і впевнено примножувалася здобута століттями слава „Львівського”, звареного на добірній сировині, унікальній воді з місцевих артезіанських свердловин, столітніх традиціях і самовідданій праці тих, хто його варить. Історія „Львівської пивоварні” нараховує майже 300 років. Початок підприємства датується 1715 роком. Один із найвпливовіших людей того часу граф Потоцький висловив побажання, щоб монахи-ієзуїти побудували у Львові броварню, і дав при цьому наказ, якого дотримуються до сьогоднішнього дня,- варити пиво своє і добре. У 1715р. на вулиці Клепарівській у м.Львові було збудовано пивоварню, яка і стала основою для майбутнього Львівського пивзаводу.

Дуже швидко слава про львівське пиво дійшла до найвіддаленіших куточків Європи. Вже у середині XIX століття Львівська пивоварня ввійшла у трійку найкращих пивоварень Австро-Угорської імперії і стала найбільшим підприємством броварської галузі в регіоні. Львівське пиво прикрашало столи як простих селян та робітників, так і титулованих європейських монархів. У 1882 р. заводом було вироблено мільйон декалітрів пива на рік. У 1906 р. встановлено перший, подібний до сучасного типу варочний агрегат місткістю 3 тони, який лише в 1964 р. замінили на 5-ти тонний. У 1972 р. був встановлений 7-ми тонний варочний агрегат, що пропрацював до 1982р., його замінили на 9-ти тонний виробництва ЧСФР. Варниця за ці десятиліття не перебудовувалася. Тепер вона є однією з небагатьох у Львові пам’яток промислової архітектури початку ХХ ст.

На початку 60-х років XX ст. пивоварня залишалася найпотужнішим виробником пива в Україні. І у радянські часи львівське пиво славилося своїм неповторним смаком. Спеціальними рейсами великі партії пива відправляли до Москви. Незважаючи на великий вибір, можновладці надавали перевагу „Львівському”. У той час пивоварня була найпотужнішим виробником пива в Україні. У 80-ті роки львівський пивзавод був одним із найбільших підприємств країни. Його потужності дозволяли випускати 7 млн. дал. пива за рік. Максимального об¢єму виробництва підприємство досягло в 1985 році: було зварено 6,2 млн дал пива. За мірками Радянського Союзу завод був обладнаний на достатньо високому рівні: у 70-ті роки він був єдиний в Україні, де з¢явились циліндроконічні танки (ЦКТ). Вони були вироблені в Україні у Донецьку. На території СРСР таке обладнання було встановлене тільки в Естонії, на заводі Saku. Але у порівнянні з європейськими пивоварнями, вся ця техніка не виглядала такою вже передовою. Коли львів¢яни зайнялись серйозно пошуком страгегічного інвестора, середній вік обладнання становив в середньому більше 20-ти років. "Львівська пивоварня" приваблювала багато компаній. Переговори велись із "Iterbrew" і з Sun Group (на той час вони ще не об¢єднались у Sun Interbrew), була зустріч з представниками компанії "Хайнекен". У 1998 році АТ "Львівська пивоварня" вирішила обрати інвестором Baltic Beverages Holding, який володів на той час контрольним пакетом акцій запоріжського ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" і Славутський солодовий завод , а також рядом заводів в країнах СНД і Східної Європи.

В основу BBH (Baltic Beverages Holding) сьогодні входять дві крупні компанії - "Карлсберг Брюерз" і "Хартвалл Груп", кожній з якій належить половина акцій холдингу. У 2000 році відбулося злиття компаній "Карлсберг" і "Оркла". В обмін на свої акції пивоварних заводів і концернів, серед яких була і 50%-ва доля ВВН, "Оркла" отримала 40% акцій вищеназваної "Карлсберг Брюерз". У країнах бувшого СРСР ВВН належать такі пивзаводи як Saku (Естонія), Aldaris (Латвія), Kalnapilis (Литва), російські "Балтика", "Таопін", "Ярпиво", "Пікра", "Балтіка Дон", "Тульське пиво", "Челябинськ пиво". В Україні до ВВН входять ВАТ "ПБК Славутич" (м. Запоріжжя), Славутський солодовий завод (м. Славута, Хмельницька область) і ВАТ "Львівська пивоварня" (м. Львів).

Ця співпраця стала новою сторінкою в історії розвитку пивоварні. Підприємство весь час модернізується, вдосконалює технології та якість, пам’ятаючи, що пиво слід варити тільки „своє і добре”. Із приходом нових інвесторів завод почав корінну перебудову, яка перетворить його в повністю нове підприємство, технологічно навіть сучасніше, ніж "Славутич". Реконструкцію підприємства планується здійснити в три етапи. На сьогодні практично завершений другий етап. Було проведено широкомасштабні земляні роботи, підготовлені фундаменти нових цехів, проведені каналізаційні системи. У ході першого етапу було знесено ряд жилих будинків на території заводу. Всього на знос цих будинків і компенсацію жителям цих будинків було витрачено $658 тис. Протягом другого етапу було запущено лінію з розливу пива продуктивністю 60 тис. пляшок за годину виробництва компанії KHS. Завершився цей період встановленням технологічного, бродильного і варочного обладнання, оснащенням ділянками охолодження, фільтрації, водоочистки, заміною котлів у котельні. Вартість обидвох цих етапів реконструкції складає $21 млн. Ця сума включає в себе і прямі інвестиції, і реінвестиції самої "Львівської пивоварні", а також кредити.

На третьому етапі будівництва планується довести виробничі потужності заводу до 20 млн дал пива в рік, повністю модернізувати варочний цех, побудувати виробничий корпус для другої лінії розливу. Буде це "скляна" чи "пластикова" лінія - покаже ринок.

На сьогодні на заводі розливають наступні сорти пива: "Львівське Портер", "Львівське 1715", " Львівське міцне", " Львівське темне", " Львівське світле". Ще два види львівського пива - " Львівське Преміум" і " Львівське Золотий Лев" - виробляє ВАТ "ПБК Славутич". Цей крок був продиктований виключно маркетинговими обрахунками: поки йде реконструкція заводу, під нього розкручується новий бренд. Тепер основний етап перебудови завершений, і з травня 2001 року вищеназвані два сорти пива вже розливають у Львові. Правда це не означає, що "Славутич" перестав виробляти ці марки. Тепер обидва підприємства будуть доповнювати один одного: львів¢яни будуть випускати запоріжські сорти, а запоріжці - львівські. У загальному асортимент пива ВАТ "Львівська пивоварня" складає 8 сортів пива - це "Львівське світле", "Львівське темне", "Львівське Портер", "Львівське 1715", "Львівське міцне", "Львівське Золотий Лев", "Львівське Преміум", "Львівське світле розливне". Порівнюючи із конкурентами в Україні це є недостатня кількість сортів. Немає пива в таких видах упаковки як ПЕТ пляшки, склопляшка 0,33л, пиво КЕГове багатьох сортів і метелеві банки 0,33л та 0,5л.

Таблиця 2.1

Відпускні ціни на пиво виробництва ВАТ "Львівська пивоварня" у 2003 р.*

Сорти пива	Об¢єм і вид тари	Ціна, грн
"Львівське Портер" "Львівське 1715" "Львівське міцне" "Львівське темне" "Львівське світле" "Львівське світле"	Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л Склопляшка 0,5л КЕГ 50 л, 1л	1,34 0,99 1,05 0,92 0,90 0,85

*з ПДВ і акцизом, без вартості тари 

Тепер зробимо оцінку балансу ВАТ „Львівська пивоварня” (див. табл 2.2)

Оцінимо фінансову стабільність підприємства за показниками автономії та фінансової стабільності у 2000 та 2002 рр. Коефіцієнт фінансової авономії розраховується відношенням загальної суми власних коштів до підсумку балансу і рівний 0,405 та 0,351 у 2002 та 2000 рр. відповідно. Норматовно цей показник не повинен бути нижчим 0,5, оскільки чим він вищий, тим кращий фінансовий стан у аналізованого підприємства, але ми бачимо тенденцію до зростання коефіцієнта автономії. Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує співвідношення власних і залучених коштів. Він рівний 0,68 та 0,54 у 2002 та 2000рр. відповідно, що свідчить про зменшення залежності пивоварні від зовнішніх джерел. Норматив має бути більшим 1, проте через значні запозичення для розвитку підприємства норматив не виконується, але показник має тенденцію до зростання.

Фінансовий ліверидж обчислюється як відношення довгострокових зобов’язань до власного капіталу. У 2002 та 2000рр. ми бачимо (1,049 та 0,237 відповідно) тененцію до зростання, що є негативним для підприємства і демонструє фінансові ризики через значні запозичення.

Таблиця 2.2

Перелік економічних показників ВАТ „Львівська пивоварня”

 за 2000-2002 рр., тис. грн.

Назва показника	Показники на кінець року			Величини зміни показників
	2000	2001	2002	%	тис. грн.
АКТИВИ
Ліквідні активи	2296	9436	394	-82,84	-1902
Дебіторська заборгованість	13348	10464	5384	-59,66	-7964
Інші заборгованості	3936	3477	7172	82,22	3236
Запаси	8420	18070	23382	177,70	14962
Поточні активи	25704	32011	36331	41,34	10627
Акції та фінансові вкладення	103	29	49	-52,42	-54
Довгострокова заборгованість	2175	1931	4727	117,33	2552
Нематеріальні активи	32	369	272	750,00	240
Незавершені вкладення	17924	26663	5048	-71,84	-12876
Машини і обладнання	32205	60606	72723	125,81	40518
Будівлі і споруди	32397	31594	49346	52,32	16949
Всього активів	112836	162640	168496	49,33	55660
ПАСИВИ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	30385	31005	27433	-9,72	-2952
Фінансова заборгованість	33432	356	1267	-96,21	-32165
Банківські кредити	9387	62849	71566	662,39	62179
Поточні забаов’язання	73204	94210	100267	36,97	27063
Статутний фонд	38841	72741	68474	76,29	29633
Фонд переоцінки майна	9365	8441	0	-100,00	-9365
Резервний фонд	6355	6238	11401	79,40	5046
Нерозподілений прибуток минулих років	-13829	-13829	024652	-78,26	-10823
Прибуток звітного року		-5161	13007	100,00	13007
Всього власного капіталу	39632	68430	68230	72,16	28598
Всього зобов’язань і власного капіталу	112836	162640	168496	49,33	55650