Основи наукових досліджень

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна робота

з курсу  «Основи наукових досліджень»

Варіант 8 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2010

 

План: 

1.Вибір проблематики  наукового дослідження, вимоги  до теми дослідження. 

2.Поняття про  наукову інформацію та її роль  у проведенні наукового дослідження. 

3.Тестове завдання.

 

1. Наукове дослідження — це процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання. Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання — досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт -суспільство, але мають різні предмети.

  Об'єктом  наукового дослідження є навколишній  матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують  незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження.

  Будь-яка  проблемна ситуація складається  в реальному житті. Вона, як правило, містить найбільш гостре протиріччя між будь-якими елементами процесу.

  Визначенню  проблеми попереджує діагноз проблемної ситуації, кваліфікація її масштабів, гостроти, а також тенденції, яка  стоїть за проблемою. Для визначення суті конкретних проблем в цілях  їх наступного дослідження велике методологічне  значення має класифікація проблем.

  Отже, за масштабом, проблеми діляться на локальні, або мікро соціальні; регіональні, що охоплюють окремі регіони; національні, що мають загальнонаціональні масштаби і ті, що впливають на національну безпеку країни.

  За гостротою  проблеми класифікуються на неназрівші, які проявлять себе в майбутньому, а зараз потребують профілактики, актуальні, тобто назрівши, і гострі, що вимагають термінового вирішення.

  За типом  тенденцій розрізняють проблеми деструктивно-деградаційні, визначаючі негативні руйнівні процеси; трансформаційні, що фіксують трансформацію соціуму, його перехід із однієї якості в іншу; інноваційні, пов’язані з різними аспектами нововведень.

  За швидкістю  розвитку розрізняють проблеми тривалі, тобто ті, що розвиваються помалу, активні  – відрізняються динамізмом, і  суперактивні – наростають надзвичайно швидко.

  Класифікація  соціальних проблем суттєво впливає  на визначення методології і інструментарію їх дослідження, а також на характер практичного використання отриманих  результатів. Проблема являє собою  деяке незадоволення потреби: в  товарах і послугах, цінностях  культури, діяльності, самореалізації особистості.

  В дослідженні  категорія „проблема” виконує такі важливі функції: актуалізації, що придає дослідженню суспільну значимість, адже будь-яке дослідження актуальне настільки, наскільки масштабно загострена проблема що вивчається.; регуляції, як вихідний пункт дослідження вона суттєво впливає на розробку всіх розділів програми дослідження; прагматизації, полягає в тому, що коректне формулювання проблеми забезпечує практичний ефект всього дослідження, а також визначає зону впровадження висновків і практичних рекомендацій.

  Вибір теми наукового дослідження є одним  з відповідальних етапів. Тема, яку  обирає для дослідження студент, повинна бути пов´язана з основними  напрямками розвитку галузі (туристсько-готельної  індустрії, міжнародного туризму) та науковими  дослідженнями, які проводяться  у вузі.

  Під науковим напрямком розуміють сферу наукових досліджень наукового колективу  вищого навчального закладу, який упродовж відповідного часу розв´язує ту чи іншу проблему. Науковий напрямок поділяється  на окремі наукові проблеми. їх розв´язують  декілька наукових колективів протягом двох або більше років.

  Кожна наукова  проблема складається з ряду тем. Тема - це наукове завдання, яке охоплює  певну галузь наукового дослідження. Вона базується на численних наукових питаннях. Під науковими питаннями  розуміють дрібніші наукові завдання, які належать до конкретної галузі наукового дослідження. Дослідження  з окремих тем можуть бути індивідуальними  або проводитись групою наукових працівників протягом одного або  ряду років.

  У кожній темі виділяються наукові питання, які вирішуються одним або  кількома дослідниками. Наприклад: головною науковою проблемою в Київському університеті туризму, економіки і права є:

  -   «Туризм  як суспільний феномен: проблеми  теорії (туризмологія) і практики», а факультетські теми такі:

  -   «Глобалізація  світової економіки і проблеми  розвитку міжнародного туризму»;

  -   «Підвищення  ефективності розвитку галузі  туристсько-готельної індустрії»;

  -   «Правове  забезпечення туризму в Україні».

  Вибір тієї чи іншої теми для індивідуального  чи колективного дослідження здійснюється студентами самостійно за затвердженою тематикою кафедри на підставі таких  критеріїв: актуальність теми, новизна  теми, перспективність, відповідність  профілю навчання студентів, здійснення розробки студентами теми в умовах університету, ступінь відповідності  теми, вибраної студентами, тематичній спрямованості наукової роботи кафедр.

  Під актуальністю теми розуміють її народногосподарську  цінність, тобто необхідність і невідкладність її вирішення для потреб розвитку народного господарства.

  Важливою  вимогою до вибору теми дослідження  є її перспективність або стабільність: дослідник має усвідомлювати  тенденції розвитку явищ і процесів, які він збирається досліджувати. Вимоги перспективності визначають параметри для вибору об´єкту  обстеження, добору відповідних методів  дослідження, а також характеристики умов, для яких буде здійснюватися  впровадження результатів наукової роботи. Для оцінки перспективності  тем застосовують два методи: математичний і експертних оцінок. Професор А. Дудченко пропонує використовувати в прикладних темах показник перспективності Кп, в основу якого покладені економічні показники ефективності:

  Кп = Езаг./Зд(1-Рр), де:

  Езаг - загальний очікуваний економічний ефект (грн.);

  Р - вірогідність ризику; встановлюється на основі наукового прогнозу;

  З - загальні витрати на наукове дослідження (грн.).

  Чим вищий  Кп, тим перспективніша тема, яка планується для опрацювання.

  При застосуванні методу експертних оцінок використовують бальну шкалу оцінювання теми за певними  критеріями перспективності групою експертів. Тема, яка набере найбільше  балів, вважається перспективною.

  Вибрана студентом тема мусить відповідати  профілю навчання та арсеналу методів, які фахівець після закінчення вузу буде мати змогу кваліфіковано використовувати  в практичній діяльності. Але це не означає, що в процесі дослідження  тема не може виходити за межі основної спеціальної дисципліни. Навпаки, при  виборі теми студент може накреслити проведення досліджень питань і з  суміжних дисциплін. Відповідність  обраної теми за профілем навчання студента диктується найчастіше необхідністю використання основних результатів  дослідження при написанні курсових і дипломних робіт, звіту про  практику, при виступах на семінарах, конференціях тощо.

  При виборі теми дослідження необхідно також  урахувати можливості її розробки безпосередньо  у навчальному закладі. Насамперед мається на увазі той час, який студент зможе виділити на розробку тієї чи іншої теми з урахуванням  усього навчального процесу. Окрім  цього, повинні бути враховані всі  можливості розробки теми з точки  зору витрат матеріальних і фінансових ресурсів. Досвід свідчить, що велику роль при виборі теми студентом відіграє ступінь її відповідності тематичній спрямованості науково-дослідної роботи відповідної кафедри. Наприклад, тема розробляється студентом під керівництвом викладача, наукового керівника, отже він зможе отримати кваліфіковану допомогу лише тоді, коли цей викладач протягом якогось часу виконував дослідження з цього напрямку.

  Окрім цього, при збігу кола наукових інтересів  кафедри, викладача - керівника наукового  дослідження і студента значно підвищується інтерес до дослідження з боку студента, прискорюється процес пошуку методів роботи і впровадження результатів  НДД. Слід мати на увазі й те, що вибору теми має передувати ретельне ознайомлення студента з відповідними вітчизняними і зарубіжними літературними  джерелами своєї та суміжної спеціальності.

  При виборі теми необхідно за літературними  джерелами вивчити ступінь і  рівень розробки дослідження, яке проектується, узагальнити передовий досвід підприємств  і об’єднань. Важливо ознайомитися також з планами науково-дослідних  установ, які розробляють аналогічні теми, при можливості вивчити їх звіти за виконаними науково-дослідними роботами.

  Початківцю  досліднику слід вибирати більш вузьку тему, не втрачаючи, однак, зв’язку  із загальною науковою проблемою, до якої вона входить. Чим більше висловлює  довідник критичних зауважень до теми роботи, вносить пропозиції щодо напрямів удосконалення економічної  роботи, тим більшою є впевненість  в успішному її виконанні.

  При вивченні стану наукових розробок із запропонованої теми досліджень необхідно провести групування добутих знань:

  • знання, які здобули загальне визнання наукою і застосовуються на практиці;

  • дискусійні питання, недостатньо розроблені і  які потребують наукового обґрунтування;

  • питання, які виникають при постановці і є у літературних джерелах, запропоновані  практикою, або які виникають  у виконавців на стадії вибору теми.

 

  2. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин, коли темпи накопичення і передачі інформації зростають, виникло протиріччя між виробництвом інформації та можливостями її споживання, переробки і використання. Потрібні відповідні методики орієнтації наукових працівників на найбільш продуктивний пошук і використання відповідних інформаційних матеріалів. Слово «інформація» в перекладі з латинського означає роз´яснення. Роз´яснення - це відомості про довкілля, про процеси, які здійснюються в ньому, про події і стан, що сприймаються людьми, які керують машинами та системами. Це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань, детальна, систематизована подача певного відібраного матеріалу, але без будь-якого аналізу.

  Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі  пізнання, адекватно відображає закономірності об´єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. Основні  ознаки наукової інформації:

  -  вона  отримується в процесі пізнання  закономірностей об´єктивної дійсності,  підґрунтям якої є практика, і подається у відповідній формі;

  -   це  документовані або публічно оголошувані  відомості про вітчизняні та  зарубіжні досягнення науки, техніки,  виробництва, отримані в процесі  науково-дослідної, дослідно-конструкторської, виробничої та громадської діяльності.

  Основні джерела науково-технічної інформації можна згрупувати в такому вигляді:

  1.   Монографія - це наукова праця,  присвячена глибокому викладу  матеріалу в конкретній, зазвичай  вузькій галузі науки. Це наукова  праця одного або декількох  авторів. Вона має достатньо  великий обсяг: не менше 50 сторінок  машинописного тексту. Це наукове  видання, що містить повне й  вичерпне дослідження якоїсь проблеми чи теми.

  2.   Збірник - це видання, яке складається  з окремих робіт різних авторів,  присвячених одному напряму, але  з різних його галузей. У  збірнику публікуються закінчені  праці з рекомендацією їх використання.

  3.   Періодичні видання - це журнали,  бюлетені та інші видання з  різних галузей науки і техніки.  В періодичних виданнях можуть  друкуватись праці і їх результати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, доступній формі.