Міжнародна конкурентоспроможність сталеливарної промисловості в Україні
Курсовая работа, 22 Ноября 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.
Содержание
Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика галузі економіки. 4
1.1 Вибір галузі економіки…...................................................................................................
1.2 Попередній аналіз сталеливарної промисловості у світових масштабах та в Україні……………………………………………………………………………..………….4
Розділ ІІ.Економічний аналіз галузі та провідних виробників 10
Висновок 13
Список використаних джерел……………………………………………………..……….14
Работа содержит 1 файл
рр (1).docx
— 89.80 Кб (Скачать)МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра
міжнародної економіки
Розрахункова робота
з кредитного модуля
„Економіка зарубіжних країн”
на
тему:
“Міжнародна конкурентоспроможність
сталеливарної
промисловості в
Україні ”
Виконала студентка
Київ – 2010
Зміст
Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика галузі економіки. 4
1.1 Вибір галузі
економіки…....................
1.2 Попередній
аналіз сталеливарної
Розділ ІІ.Економічний аналіз галузі та провідних виробників 10
Висновок 13
Список використаних
джерел……………………………………………………..……
Вступ
Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.
Значення чорної металургії для економіки України важко недооцінити. Це пояснюється тим, що чорна металургія являється важливою експортоутворюючою галуззю і значною мірою визначає експортний потенціал нашої країни (на продукцію чорної металургії припадає більше 40% експорту України).
Метою кусової роботи є аналіз міжнародної конкурентоспроможності сталеливарної промисловості в Україні.
Відповідно до даної мети поставлені наступні завдання:
- Провести попередній аналіз сталеливарної промисловості у світових масштабах та найбільших країнах виробниках.
- Оцінити та порівняти конкурентоспроможність України, Японії, Німеччини та Бразилії у сталеливарній промисловості.
- Відповідно до отриманих даних зробити висновки щодо конкурентоспроможності сталеливарної промисловості в Україні.
Предметом
дослідження є сталеливарна промисловість,
а об’єктом - міжнародна конкурентоспроможність
цієї галузі.
Розділ
I. Загальна характеристика
галузі економіки
1.1.
Вибір галузі економіки
На
мій погляд, дана тема є актуальною,
оскільки металургія є найбільшою базовою
галуззю індустріального
1.2. Попередній аналіз сталеливарної промисловості у світових масштабах та в Україні
Сучасна металургія України займає одне з провідних місць в міжгалузевій структурі промисловості. На чорну металургію припадає близько 13,8% загального обсягу промислової продукції, що відповідає четвертому місцю, після машинобудування, харчової та легкої промисловості. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей господарства України як найголовніший споживач близько 40% палива, понад 20% електроенергії та води. У галузевій структурі інвестицій на металургію припадає 9% від усіх інвестицій в Україну.
Україна - одна з провідних країн-виробників чорних металів у світі. Налічується 18 країн, що виробляють більше 10 млн. т сирої сталі на рік. Кількість країн, що виробляють від 5-ти до 10-ти млн. т сталі на рік. складає 13, від 2 до 5 млн. т -10. Україна тривалий час входить у першу десятку світових виробників стали, і займала 8-е місце в рейтингах 2007-2008 років. За уточненими даними Міжнародного інституту заліза і сталі ми поступилися 7-е місце в рейтингу Індії після 2004 року, тому що приріст 2005 року до 2004 склав -0,3%, а в Індії - 25,5% (див. Таблиця 1.1).
Металургійний комплекс і його продукція є найбільшим експортером сировини та продукції, перш за все на великому ринку СНД, країн Європи, Азії та Америки. За обсягом чистого експорту кінцевої металопродукції (заготівля, прокат, труби сталеві, металовироби) України випередила у 2005 році Бразилію і впритул наблизилася до рівня Японії, але вже в 2008 році втратила свою позицію. При цьому Україна направляє на експорт велику частку свого виробництва. Так, частка продукції сталеварного виробництва у зовнішній торгівлі склала в 2008 році в Україну 19,21%, в Південній Кореї - 6,2%, в Італії - 5,08%, у Бразилії - 4,12%, в Німеччині - 3, 92%, а в Японії - всього 3,3%.
Черна металургія займає досить велику частку у ВВП України. В 2008 році вона складала 11,62 % (28,54 % у 2004 році). Для Китая цей показник становить 1,52 %, для Північной Кореї – 3,51 %, для Німеччини – 0,74 %, для Бразилії – 1,25 %, для Італії – 0,78%.
Найбільшими виробниками сталі в Україні є: Метінвест Холдинг, до складу якого входять МК „Азовсталь” і Єнакіївський метзавод, Індустріальний Союз Донбасу (Алчевський меткомбінат і ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського), ArcelorMittal Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча і МК Запоріжсталь. Всього питома вага 5 крупніших підприємств в структурі внутрішнього виробництва чорних металів складає біля 90%. У світовому масштабі вітчизняні виробники є достатньо дрібними гравцями.
Суттєвою проблемою галузі є її орієнтація переважно на зовнішні ринки (близько 80% продукції реалізується на експорт), що робить її чутливою до кон’юнктури світових ринків чорних металів, а також вжиття різних дискримінаційних заходів по відношенню до українського експорту в різних країнах. До того ж до 50% українського експорту належить до напівфабрикатів, які є найбільш чутливими до коливань попиту і цін. Падіння цін на українську металургійну продукцію було пов’язано зі зростаючою конкуренцією виробників з Китаю і сезонним скороченням попиту в основних країнах-споживачах.
Таблиця 1.1
Порівняльний аналіз розвитку сталеливарної промисловості в країнах світу
| Показник | Роки | Світ в цілому | Країни світу | |||||||
| Україна | Японія | Південна Корея | Німечина | Бразилія | Італія | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
| 1. Об-сяги вироб-ництва [1,2] | 1.1. У варті-сному виразі, млн. дол. США | 2004 | 513158,4 | 18595,2 | 54105,6 | 22809,6 | 22257,6 | 15796,8 | 13728 | |
| 2005 | 561878,1 | 18933,6 | 55110,3 | 23431,8 | 21814,8 | 15488,9 | 14381,5 | |||
| 2006 | 630604,8 | 20608,5 | 58579,9 | 24423,8 | 23798,8 | 15573,6 | 15936,4 | |||
| 2007 | 767538,4 | 24310,4 | 68273,6 | 29252 | 27604,8 | 19198,4 | 17948,8 | |||
| 2008 | 822430 | 23002 | 73594 | 33232 | 28396 | 20894 | 18637,2 | |||
| 1.2. У нату-ральному виразі, млн. т. | 2004 | 1069,08 | 38,74 | 112,72 | 47,52 | 46,37 | 32,91 | 28,6 | ||
| 2005 | 1146,69 | 38,64 | 112,47 | 47,82 | 44,52 | 31,61 | 29,35 | |||
| 2006 | 1251,2 | 40,89 | 116,23 | 48,46 | 47,22 | 30,9 | 31,62 | |||
| 2007 | 1351,3 | 42,8 | 120,2 | 51,5 | 48,6 | 33,8 | 31,6 | |||
| 2008 | 1326,5 | 37,1 | 118,7 | 53,6 | 45,8 | 33,7 | 30,06 | |||
| 2. Частка у ВВП країни, %[3] | 2004 | - | 28,54 | 1,17 | 3,36 | 0,82 | 2,61 | 0,82 | ||
| 2005 | - | 23,18 | 1,22 | 2,97 | 0,78 | 1,95 | 0,83 | |||
| 2006 | - | 19,42 | 1,35 | 2,75 | 0,82 | 1,46 | 0,86 | |||
| 2007 | - | 17,3 | 1,56 | 3,02 | 0,84 | 1,46 | 0,85 | |||
| 2008 | - | 11,62 | 1,52 | 3,51 | 0,74 | 1,25 | 0,78 | |||
| 3. Частка у зовнішній торгівлі, % [4] | 2004 | 4,77 | 19,95 | 6,26 | 10,06 | 5,71 | 12,32 | 7,98 | ||
| 2005 | 4,49 | 19,81 | 3,13 | 5,38 | 2,95 | 5,33 | 4,39 | |||
| 2006 | 4,24 | 19,68 | 2,97 | 5 | 3,07 | 4,9 | 4,94 | |||
| 2007 | 4,31 | 19,34 | 3,2 | 5,53 | 3,33 | 4,45 | 5,53 | |||
| 2008 | 4,28 | 19,21 | 3,3 | 6,2 | 3,92 | 4,12 | 5,08 | |||
| Продовження таблиці 1.1 | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||
| 4. Темпи зростання галузі (обсягів продажу), % | 2004 | 110,22 | 105,01 | 102 | 102,61 | 103,49 | 105,66 | 105,71 | ||
| 2005 | 107,26 | 99,63 | 99,78 | 100,63 | 96,01 | 96,05 | 102,61 | |||
| 2006 | 109,11 | 105,82 | 103,34 | 101,33 | 106,06 | 97,76 | 107,75 | |||
| 2007 | 108 | 104,74 | 103,42 | 106,32 | 102,81 | 109,32 | 99,78 | |||
| 2008 | 98,16 | 86,64 | 98,78 | 104,04 | 94,4 | 99,8 | 96,59 | |||
| 5. ТНК | 5.1. Кількість (назва) [1] | 2008 |
- | 1
Корпо-рація «Індустріальний Союз Донбасу» |
5
Nippon Steel, JFE, Sumito-mo Metal Ind, Kobe Steel, Nisshin Steel |
1
POSCO |
2
Thyssen Krupp, Salzgitter |
2
Gerdau, Usiminas |
1
Riva Group | |
| 5.2. Обсяги продажу, млн. дол. США [5] | 822430 | 6138 | 111280 | 34013 | 73930 | 16850 | 10478 | |||
| 5.3. Частка ринку, % | 100 | 0,75 | 13,53 | 4,13 | 8,99 | 2,05 | 1,27 | |||
Рискунок 1.1 – Динаміка обсягів виробництва сталі за 2004-2008 роки, млн. тонн
Рисунок 1.4 – Темпи зростання сталеварної промисловості, %
| а | б |
| Рисунок 1.2 – Частка сталеварного виробничтва у ВВП країни, %: а – в 2004 р., б – в 2008 р. | |
|
| |
| Рисунок 1.3 – Частка сталеварної промисловості у зовнішній торгівлі в 2008 році, % | |
Розділ ІІ. Економічний аналіз галузі та провідних виробників
Згідно рейтингу World Steel Association(WSA) друге місце за обсягами виробництва займає Японія. Провідні Японські компанії Nippon Steel та JFE входять до 10 світових лідерів з виробництва сталі. Значна частка продукції галузі орієнтована на експорт, в 2008р. експорт країни становив 41 млн. т., тобто 34% від обсягів виробництва. Внаслідок кризових явищ і скорочення попиту на сталь у світі, країна змушена була зменшити обсяги виробництва до кінця 2008р., що спричинило зниження обсягів реального ВВП на 0,7%.
Німеччина знаходиться на 7 місці за обсягами виробництва. Галузь характеризується високою продуктивністю праці (зайнятість в галузі становить 95 тис. осіб.), майже вся сталь виплавляється киснево-конвертерним і електроплавильним способами. В 2008р. спостерігається спад обсягів виробництва на 5,7% порівняно з 2007р.
Однією з країн із найбільшими запасами залізної руди є Бразилія(18% від світових запасів). Провідні компані – Vale, Gerdau, Usiminas. За рейтингом WSA знаходиться на 9 місці.
Таблиця 2.1
Матриця вихідних даних країн
| Країна | Виробництво, млн. т. | Споживання
сталі в країні, ( % від світового споживання) [6] |
Чистий обсяг продажу,
млн. дол[7,8,9,14] |
Інвестиції,
млн. дол. [7,10,9,11] |
Експорт, млн. т. [8,9, 12,13] |
Імпорт, млн. т.,
[8,9, 12,14] |
Витрати на нддкр,
млн дол (найбільші компанії) 1 [15,16,17,18,19,20] |
К-ть патентів[21,22] | Продуктивність
праці т/роб |
Кількість працівників
тис. осіб [7,8,9,23] |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Японія | 118,7 | 6 | 242322 | 8629 | 41 | 5 | 1056,55 | 65 | 565,42 | 210 |
| Німеччина | 45,8 | 3 | 73980 | 4450 | 23 | 22,56 | 445,27 | 57 | 480 | 95 |
| Бразилія | 33,7 | 2 | 26390 | 3597 | 9,18 | 2,65 | 10,65 | 28 | 283,3 | 119 |
| Україна | 37,1 | 1 | 1558,4 | 1081,6 | 26,8 | 2,26 | 25 | 21 | 66,49 | 558 |