Міжнародні відносини України

Індивідуальне творче завдання

З дисципліни

Міжнародні  економічні відносини

"Міжнародні  відносини України" 
 

 Студент 

 Перевірив:  Стеценко І.Т. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

м. Донецьк 2011 
 

Питома вага України у світовій економіці досить помітна. За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи (окрім неї - Росія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія).Об'єктивно це мало б визначити помітну роль нашої країни у міжнародному територіальному поділі праці. Проте частка України у світовій торгівлі досі не надто висока. Недостатньо використовуються можливості для міжнародної кооперації, зовнішніх інвестицій тощоВсупереч цьому українська продукція добре відома в багатьох країнах: для деяких країн і регіонів України є важливим партнером в економічній співпраці.

Потенційне положення  України в міжнародному територіальному  поділі праці пояснюється впливом  низки передумов, насамперед природних, демографічних, економічних. Розглянемо коротко їх характеристики.

 Ресурсний  потенціал. На відміну від найбільших  країн світу (Росія, США, Китай,  Канада) Україна не забезпечує  себе повністю мінеральними ресурсами;але  тим не менше має значний  природно-ресурсний потенціал (5% природних ресурсів світу) і  в цьому відношенні знаходиться  у більш вигідному положенні,  ніж деякі економічно розвинуті  країни (Японія, Італія).

На території  нашої країни зосереджено 94 види корисних копалин; деякі з них мають  світове значення: залізні та марганцеві руди (80% їх запасів у Європі), кухонна  сіль, кам'яне вугілля. Також країна має великі запаси бокситів, мідних руд, самородної сірки, калійної солі, ртуті, каолінів, графіту, флюсової сировини та вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини.

Імпортну залежність України відчуває у постачанні нафти, природного газу, більшості руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфоритів, бентонітових глин, деревини. В останнє  десятиліття значно зменшились рибні  ресурси Чорного та Азовського морів.

У результаті хорошою  забезпеченості природними ресурсами, Україні, без перебільшення є  світовою агропромислової державою (зернове господарство, буряківництво, виробництво картоплі, скотарство, свинарство).

Загалом, з природних  ресурсів наша країна знаходиться у  стані певної рівноваги: ​​дефіцит  одних видів ресурсів компенсується  достатньою кількістю інших, не менш важливих.

 Економічний  потенціал. З точки зору територіального поділу праці, історично склалося так, що економіка України працювала, перш за все, на внутрішній ринок СРСР і ринки країн РЕВ (70% зовнішньоторговельного обороту України), як наслідок,економіка нашої країни розвивалася за принципом доповнюваності: у нас розміщувались лише ті галузі виробництва,які тут були найефективніші з погляду міжрегіонального обміну.

Ці фактори  сприяли розвитку потужної металургійної бази, металлоємкого машинобудування, теплоенергетики, основної хімії. При цьому виробництво набагато перевищувало власні розумні потреби України. Зокрема, за її межі йшло 43% чорних металів, 25% залізної та 82% марганцевої руди, 20% коксопродуктів, значна частина тепловозів, гірничошахтного обладнання, азотних добрив, кальцинованої соди, цементу, вугілля, електроенергії. За багатьма найважливіших видах виробництва важкої промисловості частка України набагато перевищувала її питома вага в території, населенні, валовому суспільному продукті колишнього СРСР. Крім того, Україна вивозила за свої межі 42% виробленого цукру, 25% олії, а також м'ясо, вершкове масло, борошно, овочі, вино [22, с.286].

Поряд з цим  Україні, маючи високу щільність  населення, висококваліфіковані трудові  ресурси, помітно відставала за трудомістким видами виробництва, особливо щодо текстильної  промисловості, інструментального  машинобудування, автомобілебудування. Товари цих галузей виробництва у великій кількості завозилися в Україну з інших країн.

Сформований під  впливом історичних факторів економічний  потенціал країни придбав такі характерні риси на сучасному етапі.

У системі міжнародного поділу праці Україна спеціалізується  на виробництві машин (літаки, судна, ракетно-космічна техніка, танкобудування), продукції чорної металургії (залізна  і марганцева руди, прокат), хімічної промисловості (мінеральних добрив, пестицидів), АПК,особливо харчової промисловості (цукор, борошно, масло, м'ясо, молоко, овочеві  консерви, кондитерські вироби),виробництві  цементу.

 Україна має  висококваліфікований науково-технічний  і технологічний потенціали в  літакобудуванні. Серед семи розвинених  країн світу вона має повний  цикл проектування і виробництва  літаків. За три останні роки випущено три принципово нові моделі літаків - Ан-70, Ан-140 і Ан-38, які вважаються перспективними моделями ХХІ століття.

Широкі можливості для виходу на міжнародне економічний  простір має вітчизняна ракетно-космічна галузь. Вже зараз реалізуються міжнародні програми, де будуть застосовуватися  українські ракетоносії "Дніпро", "Зеніт" і "Циклон", здійснюється ряд інших міжнародних проектів.

Дев'ять суднобудівних  заводів України здатні виконувати замовлення на будівництво сучасних суден (транспортних, рибопромислових, суден технічного флоту, військових кораблів), а також забезпечити  весь комплекс послуг з їх ремонту.

 Реалізуються  проекти розвитку танкобудування. Україна входить до п'ятірки країн світу із замкнутим циклом виробництва цієї складної і високотехнологічної продукції. За технічними характеристиками українські танки не лише не поступаються передовим світовим аналогам, але за багатьма параметрами і перевищують їх.

Високотехнологічні  конкурентоспроможні виробництва  є і в інших галузях машинобудування, зокрема, в приладобудуванні, виробництві  енергетичного устаткування та важкому машинобудуванні, в окремих галузях чорної та кольорової металургії [23, с.517].

Значними є  потенційні можливості України у  виході на світовий ринок з продукцією АПК, зокрема на ринок зерна, цукру, олії.

 За висновками  німецької консультативної групи  при Уряді України, щорічно  від експорту зерна держава  могла б мати майже $ 4 млрд. За обсягом виробництва цукру України знаходиться на 11-му місці серед найбільших його виробників. Нам необхідно повернути втрачені позиції щодо ринку країн колишнього Радянського Союзу, перш за все Росії. Потреба російського ринку в імпорті цукру навіть за умови виконання федеральної цільової програми "Цукор" становитиме близько 3,5 млн. т. Також на частку України припадає понад 7% світового виробництва соняшнику та понад 6% картоплі [23, с.517-519 ].

В імпорті країни переважають мінеральні продукти, руди кольорових металів, верстати та обладнання для легкої та харчової промисловості, свердлильні установки, засоби обчислювальної техніки, засоби наземного транспорту, папір, текстиль і текстильні вироби, продукція харчової промисловості [34].

Демографічний потенціал. Основні демографічні показники  України в 2000 році мали такий вигляд. Населення країни склало 49,291 млн. чоловік, при цьому рівень урбанізації  дорівнював 68%. Коефіцієнт народжуваності становив 7,8 ‰, смертності - 15,3 ‰, природний приріст, відповідно, мінус 7,5 ‰. Показник очікуваної тривалості життя дорівнював 65,98 років (для чоловіків-60,39 років, для жінок - 71,85 років) [33, 34].

Маючи вищезгадані  статистичні демографічні показники, Україна володіє значними трудовими  ресурсами. У працездатному віці знаходиться 57,8% населення, у всіх сферах економічної діяльності країни зайнято 21,3 млн. робітників (частка економічно активного населення - 48%) [6]. Трудові ресурси країни характеризуються високим рівнем кваліфікації та освіти; питома вага фахівців з вищою та середньою освітою становить 29%, усе доросле населення освічене. У 159 вищих навчальних закладах навчається понад 800 тис. студентів.

У світовому  масштабі України виділяється також  науково-технічним потенціалом високої  кваліфікації (у науково-дослідних  і дослідно-конструкторських роботах  зайнято майже 250 тис. фахівців). Вона має видатні в світі власні наукові школи та унікальні технологічні розробки нових матеріалів, біотехнологій у галузі електрозварювання, радіоелектроніки, фізики низьких температур, ядерної фізики, інформатики, телекомунікацій та зв'язку,здатних забезпечити розвиток високотехнологічного виробництва на рівні найвищих світових стандартів [23,с.519]. Чималі заслуги українських учених та інженерів у ракето-та авіабудуванні, кібернетиці, а також у дослідженні проблем циклу гуманітарних наук. Значна частина інтелектуальної еліти країни донедавна була зайнята у військово-промисловому комплексі. Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвинутої науково-дослідної бази сприяє виробництву складної, наукомісткої продукції, яка користується попитом на світових ринках.

Таким чином, порівняно  високі мінерально-сировинної економічний, демографічний і науково-технічний  потенціали,надзвичайно вигідне  економіко-географічне і геополітичне положення в центрі Європи створюють  об'єктивні умови для забезпечення взаємовигідного міжнародного поділу праці, спеціалізації,кооперування та інтеграції України в світовий економічний  простір.

 Україна - активний гравець у міжнародній торгівлі

"Україна  є активним гравцем у міжнародній  торгівлі, з істотним обсягом  як імпортних, так і експортних  операцій, отже, потреба в умілому  обслуговуванні та якісному фінансуванні  даної діяльності безумовно є. Питання в тому, що багато українських компаній ще не мають достатнього досвіду роботи з вітчизняними банками в даному напрямку і, часом, не усвідомлюють всіх можливостей і переваг торговельного фінансування ", - говорить Сергій Наумов, заступник Голови Правління,начальник Департаменту корпоративного бізнесу АКІБ "УкрСиббанк".

 Як зазначає  прес-служба банку з посиланням  на експерта, "з метою виправлення  цього недоліку," УкрСиббанк "планує вести активну освітню роботу, проводити семінари для наших існуючих і потенційних клієнтів, надавати консультаційні послуги,надавати допомогу при веденні переговорів з контрагентами і т.д. ".

Україна знову  вибудовує систему сировинного  експорту. Про це йдеться в опублікованому компанією Da Vinci AG квартальному прогнозі «Ukrainian Economic Trends Forecast».

У звіті підкреслюється зростання частки експорту продукції  вітчизняної металургії та хімічної промисловості. Загальна частка цих  «локомотивів» економіки в структурі  експорту склала 36,5%, а загальне зростання 2,8%. Крім того, збільшилася частка руди і насіння олійних у загальній  структурі експорту.У звіті стверджується, що у разі зняття заборони на експорт зерна, частка сировини і напівфабрикатів в українському експорті зросте мінімум на 5%.

«Галузі з більш  високим рівнем доданої вартості, в першу чергу машинобудування (крім експорту локомотивів) демонструють куди меншу динаміку зростання, а  то й падіння, як у випадку з  експортом механічних машин.Дані тенденції означають, що Україна знову вибудовує систему експорту, орієнтовану на сировину і напівфабрикати. Це зменшує рівень її стабільності на довгостроковий період і робить її більш схильною до кризовим явищам на зовнішніх ринках », - йдеться у звіті.

2010 – 12 месяцев. Основные  показатели социально-экономического  развития Украины