Інтуїтивні та формалізовані методи соціально-економічного прогнозування

Як і будь-який метод  цей інструментарій також має  свої переваги та недоліки. До перших слід віднести, на мій погляд, можливість короткострокового прогнозування: це знизить ризики прийняття неправильних, неаргументованих та неефективних рішень державними органами законодавчої та виконавчої влади - управлінські дії стануть більш мобільними. Якщо прогноз робиться помісячно, то кожен місяць відповідні органи можуть перевіряти прогнозовані оцінки розвитку обраного чинника. Також, на мій погляд, цей метод є досить точним, але аби зробити прогнозовані результати ще більш істинними потрібно удосконалити та спростити метод вибору оптимальної величини параметра згладжування. Також важливо відмітити, що якість та точність цього методу падає зі збільшенням прогнозного інтервалу: тобто, МЕЗ не буде ефективним при прогнозуванні на майбутні роки. Також цей метод потребує широкого спектру найновітніших статистичних даних, що не завжди є доступним.

Також до формалізованих методів  можна віднести прийом «ковзного середнього», або «рухомого середнього». І одразу перейду до прикладу: за допомогою цього методу визначу щомісячний прогноз зміни середньої заробітної плати в Україні (взяті реальні статистичні дані). Для розрахунку за МКС використаю квартальний період.

Період	Середня з/п	Алгоритм розрахунку	Прогноз
Січень 2010	1916
Лютий 2010	1955
Березень 2010	2109
Квітень 2010	2107	(1916+1955+2109)/3=	1993,33
Травень 2010	2201	(1955+2109+2107)/3=	2057
Червень 2010	2373	(2109+2107+2201)/3=	2139
Липень 2010	2367	(2107+2201+2373)/3	2227
Серпень 2010	2280	(2201+2373+2367)/3=	2313,67
Вересень 2010	2349	(2373+2367+2280)/3=	2340
Жовтень 2010	2322	(2367+2280+2349)/3=	2332
Листопад 2010	2353	(2280+2349+2322)/3=	2317
Грудень 2010	2629	(2349+2322+2353)/3=	2341,33
Січень 2011	2297	(2322+2353+2629)/3=	2434,67
Лютий 2011		(2353+2629+2297)/3=	2426,33

 

Відповідно до зроблених  розрахунків, у лютому 2012 року середній розмір заробітної платні буде складати 2426,33 грн. на одного штатного працівника, а це лише на 88 грн. більше, ніж нині.

  Які недоліки та переваги використання цього методу я б виділила? Перш за все, простота у використанні, ефективність при короткострокових прогнозах, але недійсність при довготривалих спостереженнях, а також, як і при використанні МЕЗ, необхідність наявності новітніх статистичних даних, що не завжди є можливим.

Підводячи підсумки зробленого аналізу, формалізовані методи є  більш ефективними, а отже, я погоджуюсь с думкою А.Г. Янкового, яка була зазначена  вище.  

Але при усіх перелічених перевагах та недоліках вище зазначених методів, важливо відмітити, що усі вони повинні використовуватися відповідно до ситуації, виду прогнозу, який нам необхідний та наявної у нашому розпорядженні інформації, оскільки неправильно здійснене передбачення може спричинити прийняття неправильних рішень державними органами влади, що у свою чергу може стати причиною погіршення економічної чи соціальної ситуації в країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ШОК БЕЗ ТЕРАПІЇ»

 

«Ми погано знаємо та принципово не можемо точно знати, який технологічний  варіант, яка структурна ланка нашої  економіки  виявиться джерелом прориву  у майбутньому чи призведе до занепаду. Більш того, ми далеко не завжди можемо знати, яка криза послугує на шкоду, а яка на благо». [1, с.11]

Вище зазначені методи та інші види інтуїтивних та формалізованих прийомів прогнозу часто використовуються не за призначенням.

Наприклад, непрофесійно зроблені макропрогнози на 2009 рік спричинили неефективні дії урядовців, а  тому ані неузгоджені між собою  постанови, програми, законопроекти, ані  їх антикризова риторика не дали бажаного ефекту. [3, с.177]

Чи взагалі можливо  було спрогнозувати кризу, яка несподівано  наздогнала нас у жовтні 2008 року? Передбачити своє майбутнє  - невдячна справа. Проте не передбачити – непробачна безвідповідальність. [3, 178] Адже ми живемо в умовах такої економіки, коли напрямки та темпи розвитку визначаються умовами ринку. Підґрунтям для такого прогнозування може стати тільки активна державна економічна політика. [3, с.177]  Інформація про об’єктивні та суб’єктивні сторони економічної сфери суспільства, соціально-психологічні та інші дослідження. Важливим у прогнозуванні кризи, на мою думку, є врахування того соціального, економічного, організаційного, науково-технічного фону, на якому розвивається країна. Саме аналіз сукупності усіх цих факторів може дати нам знак про можливість виникнення кризи у майбутньому.

Коли було досягнуто дна  кризи, експерти почали прогнозувати, коли ж відновиться позитивна  динаміка економічних процесів? Їх прогнози концентрувалися навколо  кінця 2010 року та початком 2011. Отже, зараз  ми можемо подивитись, чи здійснилися  їх прогнози, чи спостерігаємо ми зараз  повне відновлення позитивної динаміки економічних процесів?

На сьогоднішньому етапі Україна, хоча  міжнародна «інтелігенція» і каже про стабілізацію економічної ситуації, на мою думку, ще не вийшла з кризи: вона, криза, лише стала перманентною депресією, до якої люди просто звикли.  А повільна позитивна економічна динаміка (але не повне її відновлення, як прогнозувалося) є природним процесом, коли після спаду йде підйом – це невідворотній процес. Негатив у тому, що підйом у нас так би мовити неприродній. Так, як би не називали інфляцію, вона все ж таки залишається інфляцією: курс гривні на міжбанку продовжує повільно, проте перманентно котитись до низу, ціни у свою чергу повзуть вгору (40% за рік на товари першої необхідності). Заробітна плата не сильно і змінюється та її, як і у часи кризи, видають із затримками та неохоче.

Отже, прогнози експертів (зазначу, що при прогнозуванні використовувалися  саме інтуїтивні методи - методи колективної експертної оцінки) не були виправдані на 100 відсотків, і були реалізовані не повністю. Говорити про тодішню заміну використання інтуїтивних методів формалізованими при прогнозуванні часу виходу з кризи – неправильно та нелогічно, оскільки зробити передбачення на основі математичних моделей та схем,а зокрема, застосовуючи методи «експонентного згладжування» та метод «рухомого середнього» неможливо, тому що вони призначені для короткострокових прогнозів. Але, на мою думку, при прогнозування кризи можливо було б використати імітаційне моделювання як підвид формалізованих методів. Найкращі результат, я вважаю, були б досягнуті, якщо було зроблено два окремих аналізи: використовуючи метод сценаріїв та імітаційне моделювання, оскільки другий дає стійкі дані по статистиці, а перший, при використанні цих даних - точнішу оцінку майбутньої ситуації.

Але приведений приклад, можливо, і не дуже вдалий, не є константою, що експерти завжди обирають невірний метод прогнозування. Наприклад, експерти прогнозували, що у 2010 сповільняться темпи зростання споживчих цін на 0,1%. Вже у вересні 2010 згідно з даними «Євростат», загалом по всіх країнах ЄС інфляція сповільнилась з 1,7% до 1,6% в річному еквіваленті. Тобто у вересні 2010 року результати зійшлися з прогнозами експертів.  Також Європейський Центральний Банк передбачав, що у 2011 році інфляція буде коливатися від 1 до 2,2 %, а згідно, знов ж таки, з даними «Євростат» загальний показник інфляції в країнах ЄС сягнув вже 2,8, а у зоні «євро»  - 2,4 %. Але все ж таки хоча прогнози і мають певні розбіжності, вони є відносно точними та якісними. Україно, бери приклад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОГАНОМУ ТАНЦЮРИСТУ, АБО ДОСКОНАЛІСТЬ БУВАЄ ЛИШЕ УВІ СНІ

Визначивши переваги та недоліки окремих, розглянутих мною, методів, слід перейти до визначення обмежуючих факторів проведення якісних прогностичних досліджень.

Існує багато чинників, які  впливають на точність прогнозу і, на мою думку, їх можна розділити  на три групи:

1. Перша група факторів пов’язана з проблемами вітчизняної науки, які обумовлюються обмеженням доступу до певних статистичних даних, до програмних розробок та до необхідних технічних засобів, а також заважають власному збору інформації.
2. Друга група факторів пов’язана з якістю статистичної інформації. Сюди перш за все я б віднесла б незадовільну якість інформації, обумовлену проблемою збору ряду даних, складністю врахування неформального, тіньового сектору економіки, нерівномірність даних тощо.
3. Третя група проблем пов’язана з обмеженням розвитку рівня науки економіки, соціології та математики. Відсутність стимулювання дослідницьких робіт у цих сферах.

Якщо перші дві групи  проблем можна вирішити, то третя  пов’язана з границею сучасного  рівня знань. Рівень існуючих комп’ютерних моделей та систем прогнозу залишаються  незрівняними з масштабами та гостротою  проблем, які повстають перед  українською нацією. Існує ряд систем, які потребують вдосконалення та розширення доступу до них. Наприклад, існуючого програмного засобу Gnumeric, що володіє високотехнічними можливостями для аналізу даних шляхом використання вбудованих функцій та спеціальних інструментів аналізу даних. Він є дуже ефективним в прогнозуванні соціально-економічних явищ та досить простим у використанні. Автоматизація прогнозного аналізу даних засобами персональних комп’ютерів – є запорукою якісних результатів.

На точність прогнозів  впливає не тільки суб’єктивна складова, а й, отже, існуючі обмеження сучасного  рівня розвитку прогностики. [2, с.144]

Які можуть бути рекомендації при вирішенні вище зазначених проблем: це і впровадження багатоваріантного  прогнозу з використанням інформаційних  технологій; використання одразу декількох  методів, оскільки кожен з них, як було вище зазначено має свої недоліки та переваги, а їх спільне використання, виділення раціонального середнього зі встановлених оцінок майбутнього  може дати якісніші результати для  прийняття відповідних рішень органами державної влади; вдосконалення  практики моніторингу за реалізацією  прогнозних оцінок, аналіз ступеню  відхилення фактично досягнутих показників від прогнозованих та причин цих  відхилень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А НАОСТАНОК Я  СКАЖУ

Тема є непростою для  розгляду та проведення аналізу: брак інформації та відсутність відповідних знань у цій галузі та відповідного досвіду у використанні певних методів соціально-економічного прогнозування обмежують можливість зробити дійсно обширне розкриття проблеми. Якщо говорити про здобутки та певні недоліки зробленої роботи, то: найкраще мені вдалося, на мою думку, провести розрахунки при визначенні переваг та недоліків обраних мною методів для аналізу. Розрахунки проводилися відповідно до останніх статистичних даних, що може послугувати слабким, але все ж таки підґрунтям для здійснення реального соціально-економічного прогнозування середньої заробітної плати, або заборгованості по її виплаті.

Не вдалося мені, я вважаю, повно розкрити усі недоліки та переваги чотирьох проаналізованих методів, оскільки володіла недостатньою кількістю  інформації та знаннями у цій сфері; також деякі плюси та мінуси можуть бути засуджені з боку професорів.

Студентам та всім іншим, кого зацікавить дана тема для проведення дослідження та здійснення аналізу, я би порекомендувала більш детальніше сконцентрувати свою увагу навколо  намагання поєднати інтуїтивні та формалізовані  методи для єдиного якісного прогнозування. Як це можливо зробити и взагалі  чи можливо це зробити взагалі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Дійсно, сучасний інструмент прогнозування та рівень розвитку економіки  як науки не дозволяють давати прогнози необхідної чіткості та точності. Але  намагання передбачити майбутнє необхідні. При цьому дуже важливо, щоб передбачення соціально-економічного зростання та розвитку робилося з урахуванням не тільки вірогідності явища, а й його сутності, структури та історичної обумовленості.

Хоча і використання методів  соціально-економічного прогнозування має багато недоліків, як виявилося, навіть більше, ніж переваг, по-перше, не можна абсолютизувати можливості вдосконалення економіки на основі прогнозування; по-друге, слід формувати більш ефективні механізми стимулювання інноваційного розвитку, а також потрібно зіставляти цілі прогнозування з постійно мінливою ситуацією (наприклад, вплив НТП, інфляції) та освоювати нові методи необхідних коригувань. 

Вважаю необхідним почати розробку нових прийомів прогнозування, які будуть включати і враховувати  усі необхідні чинники.

Але, попри все, слід пам’ятати, що є ряд явищ та чинників, які будь-які методи будь-якого прогнозування не здатні передбачити, оскільки на цій планеті не люди керують світом, і не за нашим рішенням усі прогнози та плани на майбутнє можуть бути стерті в порох лише одним рухом руки матінки-природи.