Огляд галузі легкої промисловості в Україні

Якісний аналіз ризиків – розташування ризиків по ступеню їхнього пріоритету для подальшого аналізу або обробки шляхом оцінки і підсумовування імовірності їхнього виникнення та вплив на проект.

Кількісний  аналіз ризиків – кількісний аналіз потенційного впливу ідентифікованих ризиків на загальні цілі проекту.

Планування  реагування на ризики – розробка можливих варіантів та дій, що сприяють підвищенню сприятливих можливостей і зниженню загроз для досягнення цілей проекту.

Моніторинг  і управління ризиками – відстеження ідентифікованих ризиків, моніторинг залишкових ризиків, ідентифікація нових ризиків, виконання планів реагування на ризики та оцінка їхньої ефективності протягом життєвого циклу проекту.

В проекті  для оцінки імовірності ризиків  використовувалися думки трьох  експертів (метод опитування експертів  і отримання експертних оцінок ризиків): керівник проекту (1), аналітик (2), менеджер з маркетингу (3).

Розробниками  проекту був складений перелік  первинних ризиків по всіх стадіях  проекту. Кожному експертові, що працює окремо, надавався перелік первинних  ризиків, і їм пропонувалося оцінити  імовірність їхнього настання, керуючись  наступною системою оцінок:

0 - ризик  розглядається як несуттєвий;

25 - ризик,  швидше за все, не виникне;

50 - про  настання події нічого певного  сказати не можна;

75 - ризик,  швидше за все, виникне;

100 - дуже  велика імовірність виникнення  ризику.

 

Список  ризиків:

Таблиця 2.8 – Ризики проекту

№	Назва ризику	Середня оцінка ризику експертів
1 2 3 4   5 6	Помилка в розробці концепції проекту  Неплатоспроможність замовника  Несвоєчасність  поставки устаткування Невиправдане  розростання проекту в ході його реалізації (постійні зміни, зростання  вимог основних підрозділів) Поява альтернативної послуги  Зміна цін на сировину і матеріали, перевезення	25 25 50 50   75 50
7   8 9   10 11 12 13 14	Помилки проектування, неправильний вибір устаткування, недоліки використовуваних технологій Недостача кваліфікованої робочої сили Відсутність досвіду роботи в місцевого персоналу  при роботі на новому устаткуванні Недооцінювання  конкурентів  Перенасиченість ринку подібними послугами  Непередбачувані проблеми з транспортом Відсутність необхідного товару на складі Непередбачені додаткові витрати  на проект	25   25 25   50 25 50 25 50

 

Виклад  планів зниження ризиків:

Загальні

1. Визначення видів ризиків і граничного рівня його припустимої величини.
2. Визначення імовірності настання ризику і рівня його небезпеки для успішного завершення проекту.
3. Визначення інтегрального рівня по кожному виду ризику і рішення питання про прийнятність даного виду ризику для кожного з учасників проекту.
4. Розглянути кілька можливих сценаріїв розвитку проекту з врахуванням ризиків.
5. Провести повний аналіз ризиків, використовуючи найбільш ефективний метод.
6. Зробити:

– розподіл ризику між учасниками проекту

– резервування коштів на покриття непередбачених витрат

– зниження ризиків в плані фінансування

7. Страхування майна та відповідальності працівників (застрахувати проект на випадок настання ризиків).
8. Детальне пророблення підготовчої стадії проекту з метою зниження ризику непередбачених витрат.
9. Заключення договорів з фіксованими сумами.

Конкретно по передбачуваних ризиках

1. Паралельно розробити і проаналізувати декілька подібних концепцій передбачуваного проекту.
2. Заздалегідь обговорити умови оплати, документування договору, взяти задаток.
3. Продумати виконання альтернативних робіт до моменту реалізації поставки необхідного устаткування, деталей.
4. Правильно спланувати всі роботи проекту і час їх виконання.
5. Вивчити обстановку на ринку подібних послуг, спрогнозувати можливі варіанти і строки появи альтернатив.
6. Укласти договори на закупівлі, що припускають стабілізацію/сталість цін.
7. Провести контрольну перевірку процесу та результату проектування, вивчити критерії вибору устаткування, виключити недоліки використовуваних технологій, якщо буде потреба – зробити заміну технологій.
8. Провести експертизу, запросити робітників “із зовні”.
9. Навчання + обов'язкова наявність необхідних інструкцій користувача.
10. Скласти повний список конкурентів і провести порівняльний аналіз переваг і недоліків.
11. Детально вивчити ринок.
12. Заздалегідь обговорити всі деталі по виготовленню мікросхем у виробничому цеху і зафіксувати це документально.
13. Попередньо уточнити наявність необхідних матеріалів.
14. При формуванні бюджету проекту виділити суму на непередбачені витрати.

На які  ризики варто реагувати:

Варто реагувати  на всі ризики.

Особи відповідальні  за управління різними типами ризиків:

1. Керівник проекту відповідальний за ризики: помилка в розробці концепції проекту; неплатоспроможність замовника; несвоєчасність поставки вантажу; недостача кваліфікованої робочої сили; непередбачені додаткові витрати на проект; невиправдане розростання проекту в ході його реалізації (постійні зміни, зростання вимог основних підрозділів); недостача кваліфікованої робочої сили.
2. Менеджер відповідальний за ризики: помилки проектування, неправильний вибір устаткування, недоліки використовуваних технологій; непередбачувані проблеми з виробничим цехом; непередбачені додаткові витрати на проект.
3. Менеджер відповідальний за ризики: відсутність досвіду роботи в місцевого персоналу при роботі на новому устаткуванні.
4. Менеджер  відповідальний за ризики: поява альтернативної послуги; зміна цін на сировину і матеріали, перевезення; недооцінювання конкурентів; перенасиченість ринку подібними послугами; відсутність необхідного товару на складі.

        3.8 УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМ ЗВЯЗКОМ В ПРОЕКТІ

 

Управління  інформаційним зв’язком або комунікаціями  в проекті включає дії необхідні  для забезпечення своєчасного отримання, збору, поширення, зберігання і кінцевого  розміщення проектної інформації. Воно забезпечує дуже важливі зв’язки  між людьми для обміну ідеями та різного роду інформацією, що в кінцевому  підсумку необхідно для успішного  завершення проекту. Будь-яка особа, залучена до роботи в рамках проекту, повинна бути готовою до пересилання  та прийому інформації на ”мові” проекту по встановлених каналах, повинна розуміти, як ці комунікації впливають на проект в цілому. Основні процеси управління інформаційним зв’язком у проекті:

• планування інформаційного зв’язку – визначення інформаційних та комунікаційних потреб зацікавлених осіб: хто  в який інформації має потребу, коли вона їм знадобиться і як вона до них надходитиме;
• поширення інформації – своєчасне надання необхідної інформації зацікавленим особам проекту;
• звітування про виконання проекту – збір і поширення інформації про виконання. Цей процес включає складання звітів про стан, контроль, виконання та прогнозування;
• адміністративне закриття проекту – отримання, збір і поширення інформації для документального оформлення завершення всього проекту або однієї з його фаз.

Інформаційний зв’язок у проекті включає  всебічні знання:

- моделі  ”відправник-одержувач” – цикл зворотного зв’язку, комунікаційні бар’єри;

- вибір  засобів комунікації – коли  інформувати необхідно в письмовій  формі, а коли в усній, коли  можна написати неформальну записку,  а коли треба скласти офіційний  звіт;

- стиль  написання – активний або пасивний, розбудова речення, добір слів;

- засоби  комунікації – в основному  мова проектування візуальних  засобів подання інформації;

• техніки управління нарадами – підготовка порядку денного, розгляд конфліктів.

Провівши аналіз існуючих програмних засобів, вирішено використовувати  наступне програмне забезпечення:

- Excel –  електронні таблиці для ведення  бухгалтерського обліку;

- Microsoft Project – програма, що використовується  для планування різних процесів  та робіт проекту.

Визначення  потреб зацікавлених осіб  в інформації і відповідних способів задоволення  їх є важливим чинником успішного  виконання комунікації виконується  на самих ранніх фазах проекту, але  результати цього процесу регулярно  переглядаються і коригуються, щоб  гарантувати безперервне їх застосування. Планування інформаційного зв’язку  тісно зв’язане з організаційним плануванням, оскільки організаційна  структура проекту значно впливає  на комунікаційні вимоги проекту.

Вимоги  до комунікацій – це загальна кількість  інформаційних потреб зацікавлених осіб проекту. Ресурси проекту витрачаються на передачу тільки такої інформації, яка сприятиме успіху, тому як відсутність  останньої може призвести до невдачі.

Поширення інформації – своєчасне надання  необхідної інформації зацікавленим особам проекту передбачає реалізацію плану  управління інформаційним зв’язком, а також реагування на несподівані  запити інформації.

Для обміну інформацією необхідні навички  в комунікаційній сфері. Відправник відповідає за те, щоб інформація була чіткою, однозначною і повною, щоб  одержувач міг отримати її правильною для гарантії того, що вона буде правильно  сприйнята. Одержувач відповідає за перевірку того, що отримана інформація повно і неспотворена. В проекті  використовується такий зв’язок:

- письмовий  і усний;

- внутрішній (в межах, проекту) і зовнішній  (із замовником, засобами масової  інформації, громадськістю);

• формальний (звіти, брифінги) і неформальний (нотатки, бесіди);
• вертикальний (вверх і вниз за ієрархією) і горизонтальний (з рівними за станом).

Інформація  використовується всіма членами  команди завдяки різноманітним  системам її відновлення: ручні системи  зберігання, електронні бази даних, комп’ютерні  системи управління проектами.

Проектна  інформація поширюється такими способами:

• наради по проекту;
• розподіл документів у вигляді ”твердих копій”;
• спільний доступ до сітьових електронних баз даних”
• факси;
• телефони;
• електрона пошта;
• Internet;
• усна передача інформації;
• відеоконференції.

Звітування  про виконання включає збір і  поширення інформації про те, як використовуються ресурси для досягнення цілий проекту, з метою забезпечення нею зацікавлених осіб. Цей процес включає:

•     складання звіту про стан – описання в якій фазі на даний час перебуває проект;
• звіти відносно просування – описання того, чого досягла команда проекту;
• прогноз – забезпечення майбутнього стану проекту та його розвитку.

Звіти про  виконання в цілому містять інформацію стосовно змісту календарного плану, вартості та якості

         3.9. УПАВЛІННЯ ІНТЕГРАЦІЄЮ В ПРОЕКТІ

 

Управління  інтеграцією проекту включає  процеси і дії, необхідні для  визначення, уточнення, комбінування, об'єднання і координації різних процесів і дій з управління проектом у рамках груп процесів управління проектами. У контексті управління проектами інтеграція включає такі характеристики як об'єднання, консолідація, зчленування і інтеграційні дії, що є ключовими для завершення проекту, успішного управління очікуваннями зацікавлених сторін проекту і виконання  вимог. Управління інтеграцією проекту  охоплює ухвалення рішень відносно розподілу ресурсів, пошук компромісів  між конфліктуючими цілями і альтернативами, а також управління взаємно залежностями між галузями знань по управлінню проектами.

1. Розробка  статуту проекту - процес розробки  документу, який формально санкціонує проект або фазу і документує первинні вимоги, що задовольняють потреби і очікування зацікавлених сторін проекту.