Продуктивність праці як важливий чинник ефективної діяльності підприємства на сучасному етапі

      Планова чисельність промислово  – виробничого персоналу розраховується  за формулою:

(чол..),                        (2.9)

 – чисельність промислово – виробничого персоналу у базовому році;

 – індекс росту об’єму продукції;

 – індекс рівня продуктивності праці.

      На шахті 1-3 «Новогродівська»  планова чисельність промислово – виробничого персоналу складає:

= 2560   ( чол..)

Додаток В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Планування чисельності робітників на шахті 1-3 «Новогродівська».

      Чисельність основних робітників визначається за формулою:

,                  (2.10)

 – чисельність основних робітників;

 – загальна трудомісткість на виробничу програму;

 – корисний фонд робочого часу;

 – коефіцієнт виконання норм.

      Загальна трудомісткість визначається  за формулою:

   (н/год.),          (2.11)

 – трудомісткість виробництва на одиницю продукції;

 – об’єм продукції.

      Корисний фонд робочого часу визначається за формулою:

,     (2.12)

 – календарні дні;

 – вихідні та святкові дні;

 – режим роботи підприємства;

 – тривалість робочої зміни;

 – відсоток внутрізмінних витрат робочого часу.

      Коефіцієнт  виконання норм визначається  за формулою:

,                             (2.13)

 – відсоток виконання норм.

     На  шахті 1-3 «Новогродівська» коефіцієнт  виконання норм визначається:

      На шахті 1-3 «Новогродівська корисний  фонд робочого часу визначається:

                       

      На шахті 1-3 «Новогродівська»  загальна трудомісткість розраховується  за формулою:

=2400000  (н/год.)

      На шахті 1-3 «Новогродівська»  чисельність основних робітників  розраховується за формулою:

                   =2817 (чол..)

Додаток  А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Планування чисельності керівників, спеціалістів та службовців на шахті 1-3 «Новогродівська»

      Чисельність інженерно – технічних робітників розраховується згідно з штатним розкладом, виходячи з встановленого норматива.

      Чисельність апарату управління  складає:

• керівництво та апарат при керівництві – 13 чол.;
• технічна служба – 4 чол.;
• виробнича служба – 10 чол.:технологічна служба – 4 чол.;
• служба охорони праці та техніки безпеки – 8 чол.;
• маркшейдерська служба – 7 чол.;
• геологічна служба  - 3 чол.;
• енерго – механічна служба  - 7 чол.;
• служба АСУ – 3 чол.;
• відділ економіки, планування та ціноутворення – 5 чол.;
• відділ організації праці та заробітної плати – 6 чол.;
• бухгалтерія – 17 чол.;
• відділ маркетингу, збуту та матеріально – технічного постачання (у складі двох матеріальних складів) – 5 чол.;
• відділ кадрів – 5 чол.;
• сектор з соціальних питань – 2 чол..

     Загальна  чисельність апарату управління  складає 105 чол..    

Додаток Б       

 

 

 

 

 

 

 

2. Методи та чинники вимірювання продуктивності праці 

на  шахті 1-3 «Новогродівська».

      Рівень продуктивності праці вимірюється у натуральному та грошовому виразі.

      В натуральному виразі рівень продуктивності праці визначається шляхом поділу об’єм продукції, у фізичній одиниці виміру, на кількість витраченого часу.

      Метод натурального виразу застосовується  у бригадах, на робочих місцях, окремих участках, які виробляють  однорідну продукцію.

      До таких показників відносяться елктро - енргетична та дочична галузі.

      Грошовий вираз дає змогу визначити  рівень продуктивності праці  в цілому по підприємству, галузі  або відомству, т. к. об’єм  продукції вимірюється у грошовому  виразі.

      Продуктивність праці характеризується  показниками:

1. Виробітка – кількість якісної продукції, виробленої за одиницю часу робітником відповідної кваліфікації при правильній організації праці.

Вимірюється у  натуральному та грошовому виразі.

В натуральному виразі визначається за формулою:

   (м, шт.., т)               (13.15)

 – об’єм продукції в натуральному виразі;

 – чисельність робітників.

      На шахті 1-3 «Новогродівська»  виробітка у натуральному виразі  визначається за формулою:

  = 358,8 (м)

Додаток А

      Ще  виробітка у натуральному виразі розраховується за формулою:

   (м, шт., т)                      (13.16)

 – об’єм продукції;

 – трудомісткість.

      Виробітка в натуральному виразі  має недолік – вона може бути визначена на конкретну бригаду, яка буде зайнята виконанням одного виду продукції.

      Виробітка у грошовому виразі може бути визначена на одного робочого та на одного працюючого.

      Виробітка на одного робочого визначається за формулою:

,                             (13.15)

 – об’єм продукції в грошовому виразі;

 – чисельність робітників.

      Виробітка на одного робітника  на шахті 1-3 «Новогродівська»  визначається за формулою:

(грв.)

Додаток А

      Виробітка на одного працюючого визначається за формулою:

,                          (13.16)

 – об’єм продукції в грошовому виразі;

 – чисельність промислово – виробничого персоналу.

      Виробітка на одного працюючого на шахті 1-3 «Новогродівська» визначається за формулою:

(грв.)

Додаток А

2. Трудомісткість – показує кількість часу на виробництво одиниці продукції.

Вона буває:

• нормативна – яка визначається за виробничими нормами;
• планова – яка враховує заходи, які направлені на підвищення ефективності виробництва. Вона повинна бути нижчою за нормативну трудомісткість;
• фактична – це фактичні витрати праці на виробництво продукції. Повинна бути нижчою за планову.

      Чим нижче трудомісткість, тим  вища виробітка.

      Трудомісткість розраховується  за формулою:

  (н/год.),                                 (13.17)

Т – витрати  праці на виробництво продукції  або витрати робочого часу;

 – об’єм продукції в грошовому виразі.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Заключна частина.

1. Використання факторів та резервів підвищення продуктивності праці на шахті 1-3 «Новогродівська».

      Будь – яке виробництво працює  стабільно, коли воно динамічне,  коли здійснюється пошуки нового  і системного, знаходяться резерви зростання продуктивності праці на підприємстві, підвищується якість виробів. У практиці господарювання використовуються різноманітні фактори зростання продуктивності галузей економіки. Це дуже важливо в сучасних ринкових умовах господарювання.

      Резерви, тобто невикористані можливості зростання продуктивності праці, визначаються протягом кожного періоду часу за можливим використанням на конкретному підприємстві чи в галузі досягнень науки і техніки, організації суспільного виробництва, соціального розвитку. Залежно від особливостей виявлення і використання резерви можна поділити на дві групи:

1. Резерви зниження трудомісткості, тобто можливості скорочення витрат праці (фонду часу) робітників, УТП, та інших категорій працівників на одиницю виробленої продукції за рахунок механізації, автоматизації виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці.
2. Резерви якісного поліпшення використання одиниці робочого часу за рахунок ліквідації всіляких його втрат, усунення непродуктивних, витрат праці (зокрема, пов’язаних з браком, відхиленнями від діючої технології і т. ін.), поліпшення умов праці на робочих місцях.

      Для виявлення резервів і розроблення  конкретних заходів з їх використання  необхідно визначити відповідні  фактори, тобто рушійні сили  чи об’єктивні умови, що визначають  можливості підвищення продуктивності  праці. Усі ці фактори можна  поділити на чотири основні групи:

1. Матеріально – технічні фактори пов’язані з науково – технічним прогресом, що забезпечує підвищення ефективності техніки, удосконалення технології, підвищення якості матеріалів.
2. Важливу роль у забезпечені зростання продуктивності праці відіграють організаційні фактори. Вони пов’язані з підвищенням рівня концентрації, спеціалізації і кооперування, раціональним розміщенням підприємств, забезпеченням ефективної організації виробничих процесів, праці і заробітної плати. Особливе місце серед організаційних факторів зростання продуктивності праці займають питання удосконалення управління народним господарством.
3. Економічні фактори зростання продуктивності праці пов’язані з впровадженням у виробництво економічних методів управління. Вони базуються на використання принципів матеріальної зацікавленості і відповідальності, на впровадження повного господарського розрахунку, на удосконаленні ціноутворення, фінансово – кредитного механізму.
4. Великий вплив на підвищення продуктивності праці мають соціальні фактори. Вони пов’язані з умовами життя та діяльності людей у виробництві й інших сферах суспільного життя.

      Усі чотири групи факторів  зростання продуктивності праці  діють неізольовано, а в тісному  взаємозв’язку, доповнюючи один  одного. Однак слід зазначити, що реалізація організаційно – економічних та соціальних факторів потребує, звичайно, значно менших капітальних вкладень, ніж забезпечення інших двох груп факторів. При цьому вони можуть справити великий вплив на підвищення ефективності виробництва і забезпечити найбільш швидку, а отже, повинні, використовуватися в першу чергу.

 

 

 

 

5.     Використана література:

1. За<span class="dash0410_043