Стратегія підприємства

tify">      Головна відповідальність за розроблення корпоративної  стратегії покладена на виконавчого  директора (головного інженера). Він  формує загальний напрямок розвитку підприємства на тривалу перспективу, визначає головні сфери діяльності, розробляє цілі, ставить задачі тощо. Уточнюються і затверджуються стратегічні плани на нарадах вищого керівництва, які проводяться щорічно. Розроблена корпоративна стратегія обов’язкова для нижчих рівнів управління.

      У диверсифікованих підприємствах вищому керівництву доволі важко врахувати  всі особливості різних сегментів ринку, тому виникає потреба у передачі частини повноважень на розроблення стратегії керівникам СГЦ, які організовують планування стратегій бізнесу і відповідають за успішну їх реалізацію.

      Віце-президенти з виробництва (начальники), маркетингу, фінансів, кадрів та інші функціональні керівники несуть відповідальність за розроблення відповідних функціональних стратегій. Крім цього, як правило, вони пропонують ключові напрямки і приймають участь при розробленні стратегій бізнесу та загальної (корпоративної) стратегії.

      Як  свідчить досвід багатьох підприємств, часто до процесу розроблення  стратегії залучають консультантів, забезпечуючи найкращу організацію  формування стратегії. До них ставляться підвищені вимоги, зокрема вони повинні володіти глибокими знаннями з теорії і практики внутрішньофірмового планування, мати досвід виконання аналогічних робіт тощо.

      Для збирання та опрацюванні інформації, яка необхідна відповідним керівникам під час формування стратегії, створення і подальшого управління системи щорічного перегляду стратегії, за допомогою якої перевіряються і коригуються діючі стратегічні плани, сприяння впровадженню передових методів планування стратегії та інших завдань у диверсифікованому підприємстві створюються центральний відділ стратегічного планування і служби стратегічного планування, які входять до складу СГЦ. У приватних, невеликих підприємствах, якими керують невелика кількість керівників, як правило, існує один чи два менеджери, які займаються розробленням і реалізацією стратегії. 

 

       
 

      Розрахункова  частина 

      Таблиця 1. 

      Виробництво продукції на підприємстві

 

 

      

      Для того щоб оцінити  ефективність запропонованого  рішення і вибрати відповідну стратегію необхідно порівняти  кінцеві результати його діяльності  за рахунок впровадження, тих чи інших заходів:

1. Визначаємо кінцеві результати діяльності підприємства в базовому році.
1. Визначаємо прибуток на одиницю виробу.
2. Визначаємо ціну одиниці виробу.
3. Визначаємо валову продукцію.
2. Визначаємо результати діяльності підприємства у плановому році, якщо впровадити запропоновані заходи:
1. Визначаємо обсяг випуску продукції кожного виду з врахуванням зниження попиту.
2. Визначаємо зниження собівартості продукції, за рахунок розроблених заходів.
3. Визначаємо ціну кожного виробу, з урахуванням її підняття.
4. Визначаємо прибуток  на одиницю кожного виробу.
5. Визначаємо валову продукцію, загальну собівартість та загальний прибуток.
3. Визначаємо показники ефективності впроваджених заходів:
1. Зміна прибутку в наслідок впроваджених заходів складе:

 

                  

2. Визначаємо зміну загальної собівартості:

                         

                         

3. Визначаємо зміну рентабельності:

                  

                  

                   

4.  Визначаємо  зміну рівня витрат на одиницю продукції:

                 

                 

                

            

               

Висновок: отже, за рахунок впроваджених заходів, загальна собівартість в плановому році порівняно з базовим зменшилася на 11654,90 тис.грн., і за рахунок цього загальний прибуток в плановому році порівняно з базовим збільшився на 830,04 тис.грн. Рентабельність в плановому році становила 17,58%, що на 3,55 % більше порівняно з базовим. В плановому році на одну гривню продукції витрачалося 0,85грн, що на 0,03 грн менше порівняно з базовим. 

      Отже, можна зробити висновок що за рахунок  впроваджених заходів прибуток підприємства збільшився, що свідчить про правильний і ефективний вибір стратегії  економічного розвитку підприємства. 

        

Список  використаної літератури 

1. Близнюк С.В. Стратегічний маркетинг торговельної фірми: Методичні і організаційні  аспекти управління. – К.: Логос, 1998.
2. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000.
3. Кісельов А. П. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 1997.
4. Канг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная практика. —М.: Прогресс, 1982.
5. Саєнко М.Г.  Стратегія підприємства: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006.
6. Стратегический менеджмент / Белоус В. // Экономика Украины. - №1,3. – 1992.
7. Євтухова С. М. Стратегічний план як перспективний напрямок розвитку українського підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2007.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

05.11.2011р.                                                                    Підпис____________