Сутність та принципи приватизації

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                            2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ               4       ПРИВАТИЗАЦІЇ

1. Сутність та принципи приватизації                                                                 4    

1.2 Історичний розвиток приватизації                                                                  9

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРИВАТИЗАЦІЇ 13

В УКРАЇНІ

2.1. Аналіз формування  та розвитку приватизації                                              13

2.2. Особливості правової  періодизації процесів приватизації в Україні          16

2.3. Світовий досвід приватизації                                                                               21

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРИВАТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ              23

ВИСНОВКИ                                                                                                         33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                            35

 

ВСТУП

Приватизація як один з  аспектів загальної політики дерегулювання  економіки означає, уповільнення темпів розширення або навіть скорочення державного сектора, що зумовить збільшення вкладу приватного сектора в господарський  розвиток. Це комплексне явище обумовлене зміною політико-економічних умов, посиленням впливу ринкових сил.

Проблемі приватизації присвячено значну кількість сучасних наукових досліджень, де аналізуються та оцінюються підсумки ринкового реформування в  Україні, можливості й доцільність  використання закордонного досвіду  для ефективної приватизації підприємств. Це роботи М. Муллей, В. Хойєра, В. Гриньової, В. Ланового, І. Лукінова, Г. Одінцової, П. Перерви, М. Хохлова, М. Чумаченка  та інших [1].

Актуальність теми дослідження  полягає в поглибленому вивченні суті приватизаційних процесів, що здійснюються у специфічних умовах національної економіки, як активного  засобу формування сучасного виробника  і власника.

Мета роботи - дослідження  теоретичних проблем приватизації та розробка на цій основі методичних рекомендацій і практичних пропозицій, які спрямовані на вдосконалення  механізму приватизації промислових  підприємств України. Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішено такі задачі:

• визначено поняття "приватизація", "об'єкт приватизації", "суб'єкт приватизації", які адекватні українським умовам;
• уточнено поняття "приватизація" як процесу переходу від державної власності до приватної (в умовах України) на основі виявлення рушійних сил процесу, визначено необхідні умови його протікання;
• досліджено причини і необхідність роздержавлення власності в країні, організаційні та процедурні методи приватизації підприємств на основі узагальнення вітчизняних та закордонних розробок і досвіду;
• наведено порівняльний аналіз процесів приватизації в різних країнах, визначено тенденції приватизації в Україні;
• розкрито відносини власності, що характерні для різних типів акціонерних товариств, реалізація яких дозволяє зменшити суперечність економічних інтересів суб'єктів;
• виявлено різні моделі організації відносин власності, які виникають на підприємствах, що були приватизовані, та чинники їхнього розвитку;
• розкрито економічні умови розвитку промислово-фінансових груп в Україні, досліджено перспективи їхнього розвитку.

Об'єктом дослідження є процес приватизації власності в Україні, форми та методи приватизації державних і муніципальних підприємств.

Предмет дослідження - економічні та організаційно-економічні відносини, що створюються у процесі приватизації власності в країні.

Загальна методика дослідження. Теоретичну і методологічну основу проведення дослідження складають  системний підхід до аналізу економічних  явищ, загальнонаукові методи, аналіз та синтез категорій і явищ, роботи закордонних і вітчизняних учених-економістів, Конституція України, закони України  та постанови Кабінету Міністрів.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ  АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРИВАТИЗАЦІЇ

1. СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва  та іншого майна у недержавні, тобто (згідно із Законом «Про власність») у приватну чи колективну власність. Отже, в економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні  економічних відносин державної  власності на відносини приватної  чи колективної власності на засоби виробництва.

Процес приватизації державного майна сприяв накопиченню об’єктів приватної власності, зробив незворотним  ринкові перетворення. Водночас в  Україні не сформувалася ефективна  система відносин власності, яка  забезпечила б оптимальне використання національного економічного потенціалу та сприяла б досягненню цілей  і виконанню завдань соціально-економічного розвитку. Процес приватизації триває майже 20 років[2].

Об'єкт приватизації - це майно підприємств, що перебуває в державній, республіканській і комунальній власності.

Об 'єкти класифікуються таким  чином:

• група А - об'єкти, вартість основних фондів яких не перевищує 1 млн. гривень (крім об'єктів агропромислового комплексу), у тому числі структурні підрозділи підприємств, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із законодавством; підприємства, що входять до складу об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із "законодавством; структурні підрозділи (одиниці) інших підприємств, що можуть бути виділені у самостійні підприємства, у тому числі такі, що реалізують аналогічні або взаємозамінні види товарів (робіт, послуг); об'єкти, які створюються на базі державного майна, в результаті здійснення реструктуризації державних підприємств, незалежно від їх галузевої належності; незалежно, від вартості - готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які знаходяться на самостійних балансах, окреме індивідуально визначене майно - будівлі, споруди та нежилі приміщення;
• група Б при класифікації об'єктів приватизації Державною програмою приватизації на 1999 р. не передбачається у зв'язку із завершення 1 травня 1999р. використання приватизаційних майнових сертифікатів і компенсаційних сертифікатів;
• група В - об'єкти, вартість основних фондів яких становить від 1 млн. гривень до 170 млн. гривень (крім об'єктів групи Г);
• група Г — об'єкти, вартість основних фондів яких перевищує 170 млн. гривень, а також підприємства (незалежно від вартості основних фондів), що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів України і визнані такими у встановленому порядку; об'єкти військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою; об'єкти, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України.[3]

Суб'єкти приватизації –  це учасники приватизації, що мають відповідний для цього обсяг право- та дієздатності (правосуб 'єктності).

До суб'єктів  приватизації належать:

• державні органи приватизації,
• покупці (їх представники),
• посередники.

Єдину систему державних  органів приватизації становлять Фонд державного майна України, його регіональні  відділення та представництва у районах } містах та органи приватизації в Автономній Республіці Крим.

Державні органи приватизації здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації та відповідно до цього:

• розробляють проекти державних програм приватизації та передають їх на затвердження Верховній Раді України;
• змінюють у процесі приватизації організаційну форму державних підприємств;
• продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств;
• створюють комісії з приватизації;
• затверджують плани приватизації державного майна, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
• укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів приватизації та їх продажу, а також угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об'єктів приватизації;
• здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами;
• виступають з боку держави засновниками підприємств зі змішаною формою власності;
• контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;
• здійснюють інші повноваження, передбачені чинним законодавством України.

Продаж майна, що є комунальною  власністю, Здійснюють органи, які створюються  місцевими радами народних депутатів.

Покупцями об'єктів  приватизації можуть бути:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) за винятком працівників державних органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів); для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі з членів трудового колективу підприємства, що приватизується;
• юридичні особи, зареєстровані на території України, крім: а) юридичних осіб, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

б) органів державної влади; в) органів місцевого самоврядування; г) юридичних осіб, майно яких перебуває  у комунальній власності; на покупців-юри-дичних осіб покладається обов'язок подати державному органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників;

• юридичні особи інших держав.

Посередники — це такі учасники приватизаційного процесу, які обслуговують покупців у процесі приватизації державного майна або виконують окремі функції чи завдання державних органів приватизації щодо продажу, експертної оцінки державного майна тощо.

Розрізняють дві категорії  посередників: фінансові посередники  та оперативні посередники.

Фінансові посередники обслуговують обіг приватизаційних паперів, забезпечують функціонування та обслуговування ринку  цих паперів, а також зниження ризику покупців при розміщенні вкладів  в;і об'єкти приватизації. До них  належать довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, інші фінансові посередники.

Під способом приватизації розуміють встановлені законом для кожної кваліфікаційної групи об'єктів приватизації юридичну підставу і договірну угоду щодо відчуження майна державного підприємства суб'єктом приватизації — продавцем (державним органом приватизації) суб'єктові приватизації - покупцеві (недержавній юридичній або фізичній особі).

Відповідно до ст. 15 Закону «Про приватизацію державного майна», яка називається «Способи приватизації», приватизація майна державних підприємств  може здійснюватися шляхом:

• продажу частини державного майна кожному громадянину України за приватизаційні папери;
• продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів. Цей спосіб приватизації здійснюється у порядку, встановленому Законом «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», згідно з яким продаж об'єктів на аукціоні — це спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну, а продаж об'єктів за конкурсом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (некомерційний конкурс), або при рівних фіксованих умовах - найвищу ціну (комерційний конкурс);
• продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;
• продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного