Теоретичні та методичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства

 
 

                                                   Еко-18(б)

                                    Хруль Марії Михайлівни 
 

“ Теоретичні та методичні  основи оцінювання            стратегічного потенціалу підприємства” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст 
 
 

 

ВСТУП 
 

     Тема  обраної курсової роботи -  “ Теоретичні та методичні основи оцінювання  стратегічного потенціалу підприємства”.

       Курсова робота складається зі  вступу, трьох розділів, висновків,  використаної літератури та додатків.

      Актуальність  обраної для написання теми курсової роботи становить той факт, що являючись основною ланкою народногосподарського комплексу, підприємство концентрує в собі всі ресурси виробництва. Тут розгортаються головні економічні процеси, створюється народне багатство, формується національний доход суспільства, забезпечується вирішення економічних і соціальних задач, складаються виробничі і соціальні відносини. У зв'язку з цим об'єктивна оцінка виробничих можливостей підприємств, а також параметрів і характеристик їхнього виробничого потенціалу мають важливе значення для прийняття рішень.

      Таким чином, вивчення стратегічного потенціалу, направлене на пошук шляхів більш ефективного його використання, стає усе більш актуальним, а сама ця проблема набуває народногосподарської значимості. Дана робота присвячена вивченню зміни й аналізу використання виробничого потенціалу ВАТ „Хлібодар” основним видом діяльності якого є виробництво і реалізація хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів, а також роздрібна та оптова торгівля своїми виробами і групою товарів продовольчого асортименту.

      Метою роботи стало дослідження шляхів удосконалення системи планування потенціалу підприємства для практичної її оптимізації та наукової обґрунтованості.

      У відповідності до мети були визначені наступні завдання:

• дослідити сутність стратегічного потенціалу;
• провести практичний техніко-економічний аналіз виробничого потенціалу підприємства;
• провести аналіз основних показників роботи підприємства, фінансового стану;
• дослідити фактори та резерви підвищення ефективності діяльності підприємства;
• зробити пропозиції щодо вдосконалення системи планування потенціалу на підприємстві.

      Предметом дослідження є методичний інструментарій аналізу системи планування потенціалу підприємства.

    Об’єктом  дослідження є відкрите акціонерне товариство „Хлібодар”.

      В основу дослідження покладено діалектичний підхід до вивчення сучасної системи планування потенціалу на підприємстві. У процесі дослідження застосовані методи: індукції та дедукції, спостереження, групування, порівняльного аналізу, статистичні методи та графічне зображення даних.

      Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, наукові праці і методичні розробки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених–економістів, періодичні видання, статистична інформація, фінансова звітність підприємства. 
 

 

      

Розділ  І. Теоретичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства. 
 

1. Сутність  потенціалу підприємства в ринковій економіці

Стратегічний  потенціал підприємства є інтегрованою й повною характеристикою його розвитку. Управління розвитком підприємства припускає потребу розроблення  й впровадження інтегрованої системи управління, основою якої є система аналізу й оцінювання потенціалу, процесів його зміни. З цією метою використовують різноманітні методики аналізу стратегічного потенціалу підприємства, які є вагомими, але все ж не досконалими на наш погляд.

Стратегічний  потенціал підприємства розглядається  як взаємопов’язана сукупність ресурсів, які знаходяться в його розпорядженні  та мають вирішальне значення для  досягнення стратегічних цілей, оцінки можливих меж функціонування у майбутньому, виходячи з прогнозованих умов зовнішнього середовища. Сферою його застосування є оцінка перспективних можливостей підприємства щодо зростання ефективності функціонування та зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Основними складовими стратегічного потенціалу підприємства, які визначають його потенційні можливості, є:

1. Спроможність  до проведення макроекономічного  аналізу ситуації в країні  та регіоні діяльності.

2. Спроможність  до прогнозування змін в обсязі  та структурі споживчого попиту.

3. Спроможність до аналізу та прогнозування кон’юнктури ринків ресурсів та капіталу, розробки та реалізації ефективних стратегій взаємодії з ринками для залучення необхідних ресурсів. 

4. Спроможність  до забезпечення стійкості підприємства  до негативних змін у зовнішньому середовищі функціонування за рахунок розробки та реалізації ефективних захисних стратегій.

5. Спроможність  до ефективного використання  інвестиційних можливостей щодо  розвитку ресурсного потенціалу.

Для вирішення проблеми формування збалансованого стратегічного потенціалу промислового підприємства необхідна методологія, що відображає три базові процеси:

- синтез  структури стратегічного потенціалу  підприємства, що дає можливість  визначити не тільки основні  складові стратегічного потенціалу  підприємства, але і з’ясувати показники-індикатори, за якими можливо виміряти фактичний стан стратегічного потенціалу підприємства;

- діагностика  фактичного стану стратегічного  потенціалу підприємства;

- прогноз  можливих тенденцій структурних  змін стратегічного потенціалу підприємства.

Стратегічний  аналіз внутрішнього середовища підприємства, залежно від конкретної ситуації, може бути унікальним. З огляду на системний  підхід до аналізу потенціалу підприємницької  діяльності і відповідності структури  аналізу стратегічного потенціалу підприємства структурі розроблюваної для нього стратегії, доцільною вважається така структура:

● аналіз окремих видів бізнесу підприємницької  організації;

● аналіз функціональних підсистем організації;

● аналіз структурних підрозділів організації;

● аналіз усіх бізнес-процесів організації [4, c.163].

За  для ефективного формування стратегічного  потенціалу в умовах нестійкого зовнішнього  середовища потрібно приділити увагу  наступним факторам:

а) політичним факторам;

б) ринковим факторам, аналіз яких дозволяє керівництву підприємства уточнити стратегію та зміцнити позиції на ринку;

в) факторам конкуренції, для здійснення постійного контролю з боку підприємства за діями  конкурентів;

г) соціальним факторам, що включають такі показники, як зміна суспільних цінностей, відносини, сподівання й інтереси;

д) державним  факторам. Держава встановлює систему  нормативних актів, що регулює діяльність суб’єктів ринку [5 с. 173]

Таким чином, аналіз факторів, які впливають  на формування стратегічного потенціалу підприємства дозволяє сформувати перелік загроз, які можуть вплинути на діяльність підприємства в цілому.

Стратегічне управління будь-яким підприємством  у ринковому середовищі зосереджується на правильному визначенні поточних позицій підприємства на ринку, показників його господарсько-фінансової діяльності, сильних і слабких сторін. В сучасних умовах адекватність прийнятої стратегії розвитку бізнесу або території стратегічним цілям залежить від результатів стратегічного аналізу. Стратегічний аналіз формує інформаційну базу для прийняття рішення, але його методи залежать від складності внутрішнього та зовнішнього середовища господарської системи. Система методів стратегічного аналізу та інформаційне коло джерел залежать від економічних відносин в регіоні та традиційної чи інноваційної спрямованості потенціалу підприємства. 

2.  Формування потенціалу.

Формування  стратегічного  потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення  спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм, задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Постулати формування потенціалу підприємства.

1. потенціал підприємства – це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть тою чи іншою мірою заміщати один одного, тобто вони альтернативні
2. потенціал підприємства неможливо сформувати на базі механічного додавання складових елементів, оскільки це – динамічна структура
3. при формуванні потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів
4. потенціал підприємства у вищих формах свого прояву може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів
5. елементи потенціалу підприємства повинні функціонувати одночасно і в сукупності, оскільки закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їх поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами.
6. усі елементи потенціалу об’єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто з одного боку – підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з іншого – вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу.
7. складові елементи потенціалу підприємства повинні бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві.

 
 

    Методика  вартісної оцінки розміру складових елементів потенціалу.

1.Фондовий  потенціал (ФП) визначається за  формулою:

,

де  ОФ – середньорічна вартість основних виробничих фондів,

      Ен – нормативний коефіцієнт  ефективності капітальних вкладень.

2.Потенціал оборотних фондів (ОП):

,

де  М-річний обсяг матеріалів,

     Км- коефіцієнт витягу продукції  з ресурсної маси, який визначається  відношенням вартості матеріальних  ресурсів, використаних на виробництво  продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством..

3.Потенціал  нематеріальних активів (НП):

,

де  Не – експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартість землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні.

4.Потенціал  технологічного персоналу (ПТП):

,

де  А – оцінка одиниці живої праці,

     Ч- середньорічна чисельність  промислово-виробничого персоналу,

     Нт – коефіцієнт реалізації  потенціалу технологічного персоналу,  що приймається на рівні нормативу ефективності капітальних вкладень.

,

де  Пп – продуктивність праці одного працівника.

     - збільшення фондоозброєності праці одного працівника у базовому періоді,

      збільшення продуктивності праці одного працівника в базовому періоді.

5.Виробничий  потенціал вираховується як сума  його складових частин:

ВП=ФП+ОП+НП+ПТП

6.Управлінський  (УП), інноваційний (ІП). Фінансовий (ФінП), маркетинговий (МП), науково-технічний (НТП), інформаційний (Пінф). Інфраструктурний (Пінфр) потенціали та потенціал ОСУ (ПОСУ) визначаються часткою витрат на їх формування, яка припадає на рік, що обирається для аналізу.