Трудові ресурси Львівської області

На ринку праці Львівської області  переважає позитивна тенденція  зростання числа додаткових робочих  місць. Але невеликий вибір вакансій, на жаль, не впливає на кардинальне  зменшення безробіття, зокрема тому, що часто-густо заробітна плата, яку пропонують роботодавці, не відповідає ринковим цінам. Тобто, роботу у місті  – знайти можна, а от з нормальною зарплатою – важко. І в місті, і в селі.  

Проблеми ж  молоді на ринку праці  обумовлені особливостями її соціальних надбань та стану, зокрема: освітнім рівнем, наявністю професії або кваліфікації, досвідом роботи, престижем, заробітком, змістом та характером роботи, підвищеними вимогами щодо працевлаштування.

Для різних вікових груп серед молоді характерні різні причини безробіття. Зокрема, у осіб 15-24 років проблемою  є непрацевлаштованість після закінчення школи, ПТУ та коледжів, після демобілізації з військової строкової служби, після закінчення вищих навчальних закладів. У молоді вікової групи 25-34 років, це в основному ті, які вже мали місце роботи, основними причинами незайнятості були вивільнення у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скорочення штатів, звільнення за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку контракту та його непоновленням.  
       У 2009 році до державної служби зайнятості за допомогою у працевлаштуванні звернувся лише кожний другий з числа безробітної молоді (за методологією МОП).

За даними вибіркових обстежень  населення (домогосподарств) з питань економічної активності, кількість  економічно активного населення  Львівської області у 2009 році становила 1166.9 тис.осіб, з них 38.7% або 451.8 тис. - молодь у віці 15-34 років, з яких 85.8% були зайняті економічною діяльністю, а решта відповідно до методології Міжнародної організації праці визначилися як безробітні.

У 2009 році економічно активна молодь у віці 15-34 роки відображала такі основні характеристики:

- за віковими групами: 15-24 років  – 35.2%, 25-29 років – 32.6%, 30-34 роки  – 32.1%;

- за статтю: 43.5% - жінки та 56.5% - чоловіки;

Кількість економічно активної молоді віком 15 - 29 років років у 2009 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 2.4%. Серед молоді спостерігалось зниження рівня економічної активності, найнижчим цей показник був у віковій групі 15-24 років – 36.9%, так як у цьому віці молоді люди здобувають професійну освіту або проходить військову службу та не мають достатньої кваліфікації. Найвищий рівень економічної активності спостерігався у молодих осіб віком 30-34 роки – 81.7%.

 За даними статистичних спостережень  наприкінці 2009 року на великих та середніх підприємствах, установах і організаціях області працювало 183.1 тис. молодих осіб віком до 35 років, що склало майже третину (30.4%) загальної кількості працівників

 Станом вже на 1 січня 2008 року  на обліку служби зайнятості  перебувало 17.3 тис. незайнятих молодих  осіб віком до 35 років (40.7% усіх  незайнятих громадян), з них статус  безробітного отримали 17.1 тис. осіб. Майже 12% цієї молоді не були  зайняті з різних причин більше  одного року. 
     Проблеми працевлаштування молоді пов’язані з незначною кількістю робочих місць (вакантних посад) та високими вимогами роботодавців. На 1 січня 2010 року потреба підприємств, установ та організацій області у працівниках становила 4.7 тис. осіб та на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) претендувало 9 осіб.

За адміністративними даними Державної  служби зайнятості Львівської області  у 2009 році було працевлаштовано 23,9 тис. осіб у віці до 35 років (49,2% від усіх працевлаштованих громадян), з них особи, які раніше займали посади службовців – 6.8 тис. осіб, робітничі місця – 13,2 тис. осіб, решта – особи без професії або такі, які не потребують спеціальної підготовки.

Серед населення, обстеженого у 2010 році, майже половину (347,7 тис. осіб, або 47%) становили особи у віці 15-34 років, які не пропонували свою робочу силу на ринку праці, тобто вважались економічно неактивними.

Все ж позитивною тенденцією ринку  праці упродовж останніх років є  поступове зменшення загального рівня безробіття. Кількість безробітних  у віці 15-70 років за методологією МОП у 2010 році порівняно з 2009 роком скоротилася на 5.6 тис. осіб, або на 5.5% та становила 96.8 тис. осіб.(рис. 4.1)

Рисунок 4.1. Рівні безробіття за 2003, 2009, 2010 рр., у % до загальної кількості  населення.

Серед регіонів України за рівнем безробіття Львівську  область випереджали Тернопільська, Чернівецька, Миколаївська, Херсонська, Черкаська, Волинська, Кіровоградська, Хмельницька та Івано-Франківська області.[24]

За даними обстеження у 2010 році кількість безробітної молоді у віці 15-34 роки становила 64.1 тис. осіб, або 66.2%, з якої більше половини особи 15-24 років. Найбільш поширене безробіття серед молодих чоловіків (59.6% від загальної кількості відповідної вікової групи), ніж серед жінок (40.4%). 
        Рівень безробіття населення 15-70 років (за методологією МОП) у 2010 році порівняно з попереднім роком знизився на 0.5 відсоткових пункта і становив 10,5%, вищим цей показник був у молодих осіб 15-34 років і склав 14.2%. Проте найвищий рівень безробіття (32,4%) серед усіх вікових груп населення зафіксовано у молоді віком 15-19 років.(таблиця 4.1) [28]

Таблиця 4.1

Рівень безробіття за методологією МОП за статтю, віковими групами  та місцем проживання у 2010 році

 Проблема зайнятості населення  найбільш характерною є для  малих міських поселень внаслідок  звуження і без того вузької  сфери прикладання праці. Малі  міські поселення, як правило,  монофункціональні. В агропромислових  районах у переважній більшості  з них населення зайняте у  галузях, що переробляють сільськогосподарську  сировину, сфері послуг. Саме реструктуризації  промисловості в сучасних умовах  відводиться важлива роль, бо  малі міста, маючи сприятливі  транспортні умови, водні ресурси,  резервні території для забудови, певну соціальну інфраструктуру, потребують менших затрат в  освоєнні ресурсів, ніж великі  міста. На основі невикористаної  робочої сили у малих містах  доцільно зосереджувати високотехнологічні  малі підприємства, які забезпечували  б не тільки потреби регіону,  але й давали б продукцію  на вивіз. У кожному з малих  міст може бути також декілька  підприємств харчової промисловості,  які випускали би широкий асортимент  продукції і могли б швидко  переорієнтовуватися на випуск  конкурентоздатних виробів.

У тих малих міських поселеннях, де існують екологічні обмеження  щодо будівництва нових підприємств  можна розвивати місцеві промисли.  
       У багатьох містах і селищах, особливо у райцентрах створюються нові установи і заклади соціальної інфраструктури. Але поки-що значного впливу на рівень зайнятості населення вони не мають. Створення ринкових структур, поєднання комерційних і некомерційних видів діяльності в закладах сфери послуг повинні значно розширити сферу прикладання праці у цій галузі. Серед галузей цієї сфери найбільше місць праці розширила торгівля, а також зв'язок, комп'ютерний сервіс та ін. Розширення функціональної структури міст повинно здійснюватись відповідно до їх ресурсного потенціалу у напрямі досягнення комплексності. Проблема підвищення зайнятості працересурсного потенціалу тісно пов'язана із проблемою його виснаження. [26]

Остання має два аспекти:

1) зменшення обсягів працересурсного  потенціалу внаслідок погіршення  демографічної ситуації у містах  і підвищення міграційної активності міського населення;

2) погіршення якості працересурсного  потенціалу через зниження кваліфікації  працівників, які тривалий час  не працюють.  
      Вплив міграційного чинника на формування ринку праці має свої особливості щодо сили і характеру прояву і значно залежить від суспільно-географічних передумов розвитку окремих територій. Географічне положення, демографічна ситуація і особливості господарської системи впливають на формування міграційної поведінки населення, визначають її напрям і тривалість.

Для великих і середніх міст регіону  та зон їх впливу (особливо для зони впливу міста Львова) характерною  є маятникова міграція. Більше того, Львів, посідаючи за чисельністю  населення 7-е місце в Україні, вийшов на третє місце (після м. Києва  та Харкова) за кількістю маятникових  мігрантів (понад 140 тис. чол. щодня).

Загалом Львівська область багата на трудові ресурси – 1672,0 тис. чол. чи 5,6 % трудових ресурсів України, в  тому числі 1485,5 тис. чол. працездатного  віку (88,8 % трудових ресурсів), і 186,5 тис. чол. – зайняті особи старшого віку. В цілому ж в регіоні у  всіх сферах економічної діяльності зайнято близько 1182,0 тис. чол. на 01.01.2010 р.

Слід зазначити, що показники безробіття і навантаження на одне вільне робоче місце у гірських районах області  вищі, ніж в передгірських та рівнинних, тому і трудові міжрегіональні та міждержавні міграційні процеси тут інтенсивніші.

Економічно-ефективне використання працересурсного потенціалу міст, як всього регіону, можливе на основі регулювання  ринку праці, поліпшення якості підготовки працівників, поліпшення структури  зайнятості населення у галузях  господарства.[33]

По-перше,  необхідно  узгоджувати  державну  політику  зайнятості   із структурною    перебудовою    економіки    і    одночасним     стимулюванням підприємництва,  в  тому  числі  шляхом  зниження   податкового   тиску   на вітчизняного  товаровиробника.   По-друге,   слід   активізувати   фінансову підтримку підприємств, що створюють нові робочі місця та розвивають  місцеву інфраструктуру. По-третє,  доцільно  передбачити  надання  податкових  пільг вітчизняним та закордонним інвесторам за умови, що інвестиції  спрямовуються на розширення сфери продуктивної праці  і  виробництво  конкурентоспроможної продукції. По-четверте, необхідно постійно удосконалювати  законодавчі  акти щодо  підприємництва,  державні  програми  підтримки  малого  та  середнього бізнесу в аспекті стимулювання створення нових робочих місць  і  одночасного навчання  підприємців. По-п’яте,  здійснювати  реальну  підтримку  незайнятих громадян  в  організації  самостійної  зайнятості.  Крім  того,   подальшого удосконалення вимагає система підвищення ефективності формування  тимчасових робочих місць для громадських робіт, а також  практична  реалізація  системи соціального партнерства щодо створення та збереження діючих робочих місць.

Висновок

Однією із адміністративних одиниць  України є Львівська область, яка була утворена в результаті возз’єднання західноукраїнських земель у 1939 році. Область посідає 16 місце в державі, займаючи площу, рівну 21,8 тис. км2. Населення  регіону складає 2728,6 тис. чол. чи 5,47 % населення України.

Частка міського населення становить 61%. У статевій структурі населення  переважають жінки - 52%. Область належить до найбільш густозаселених у країні. Середня густота населення становить  понад 120 осіб/кв. км, середня густота  сільського населення - понад 50 осіб/кв. км. Найвищу густоту населення  мають прилегла до Львова місцевість й прикарпатські райони, розташовані  у межиріччі Дністра та Стрия. Найнижча густота населення спостерігається  у гірських районах, а також у  північно-східних районах області.

 Україна знаходиться у перехідному  періоді (в  економіці  й   соціальній сфері проводяться   докорінні  зміни  щодо  створення   фундаментальних  основ ринку.  Вдала адаптація населення   до  нових  умов  життя  і  стабілізація процесів розвитку суспільства залежить від тривалості  перехідного  періоду, який можна скоротити лише піднесенням  реального  сектора  економіки,  тобто матеріального виробництва. А це, в  свою  чергу,  здебільшого  залежить  від розвитку національного ринку праці.