Аналіз фінансових витрат

 

      Аналіз  визначення суми фінансових витрат, що підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу [31]

      Розрахунок  1

      1 березня 2010 року підприємство розпочало будівництво споруди. Упродовж березня - червня було здійснено такі капітальні інвестиції, грн..: 1 березня — 75000 грн.

      Для фінансування будівництва 31 березня 2010 року було отримано позику банку в сумі 200000 грн. терміном на один рік. Ставка відсотка за позикою становить 15 % річних.

      Інших запозичень підприємство не має.

      Сума  фінансових витрат, яка підлягає включенню  до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

      200000 × 0,15 × 3/12 = 7500 грн.

      Розрахунок 2

      Припустімо, що за умовами прикладу 1 підприємство не позичало кошти для фінансування будівництва. 31 березня 2010 року емітовано нецільові облігації на суму 200000 грн. строком на три роки. Річна ставка відсотка за облігаціями становить 15 %. Поряд з тим, у складі позик підприємства упродовж 2010 року є зобов’язання за облігаціями на суму 500000 грн., які емітовано два роки тому. Річна ставка відсотка за цими облігаціями становить 13 %.

      Для розрахунку суми фінансових витрат, яка  підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу у II кварталі, спочатку слід визначити середньозважену  суму капітальних інвестицій:  

 

      * Частка від ділення кількості  днів (місяців) звітного періоду,  протягом яких інвестиції були  складовою вартості кваліфікаційного  активу, на загальну кількість  днів (місяців) у цьому звітному  періоді.  

      Норма капіталізації фінансових витрат у II кварталі дорівнює:

      [(200000 × 0,15 × 3/12) + (500000 × 0,13 × 3/12)]: (200000 + 500000) = 23750 / 700000 = 0,0339 або 3,39 %.

      Сума  фінансових витрат, яка підлягає включенню  у II кварталі до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

      284000 × 0,0339 = 9628 грн.

      Решта фінансових витрат (23750 - 9628) = 14122 включається  до витрат звітного періоду (II кварталу).

      Розрахунок  3

      Припустімо, за умовами прикладу 1 для фінансування будівництва підприємством було випущено цільові облігації на суму 100000 грн. строком на три роки. Річна ставка відсотка за облігаціями становить 12 %. Крім того, упродовж 2006 року підприємство має зобов’язання за нецільовими облігаціями, емітованими два роки тому на суму 500000 грн. Ставка відсотка за цими облігаціями дорівнює 10 %.

      Сума  фінансових витрат, яка підлягає включенню  до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

      (100000 × 0,12 × 3/12) + (284000 - 100000) × 0,1 × 3/12 = 7600 грн.

      Розрахунок 4

      1 січня 2010 року підприємство розпочало будівництво складу. Єдиним борговим зобов’язанням підприємства упродовж I кварталу був довгостроковий вексель (ставка відсотка 11 % річних) на суму 3000000 грн., строк погашення якого наступає 31 грудня 2011 року.

      1 травня 2010 року підприємство отримало позику на суму 1000000 грн. терміном на один рік. Ставка відсотка за позикою становить 9 % річних. Відсотки нараховуються та сплачуються щоквартально.

      У першому півріччі витрати на будівництво  складу становили, грн..:

• 1 січня — 200000
• 31 січня — 700000
• 28 лютого — 1000000
• 31 березня — 1800000

      У I кварталі середньозважена сума витрат, пов’язаних з будівництвом складу, становила:

      200000 + (700000 × 2/3) + (1000000 × 1/3) = 1000000.

      Норма капіталізації фінансових витрат у I кварталі дорівнює:

      (3000000 × 0,11 × 3/12) / 3000000 = 0,0275.

      Загальна  сума фінансових витрат у I кварталі дорівнює:

      3000000 × 0,11 × 3/12 = 82500.

      Сума  фінансових витрат, яка підлягає капіталізації  у I кварталі 2006 року, дорівнює:

      1000000 × 0,0275 = 27500 грн. 

      Решту фінансових витрат у сумі 55000 (82500 - 27500) слід відобразити у складі витрат звітного періоду (I квартал) 2010 року.

      У II кварталі середньозважена сума витрат, пов’язаних з будівництвом складу, становила:

      (3700000 + 27500) + (2000000 × 2/3) + (1700000 × 1/3) = 5627500 грн.

      Норма капіталізації фінансових витрат у II кварталі дорівнює:

      (300000 × 0,11 × 3/12) + 100000 × 0,09 × 2/12) / 300000 + 100000 = 0,02438.

      Сума  фінансових витрат, яка підлягає включенню  до собівартості кваліфікаційного активу у II кварталі, дорівнює:

      5627500 × 0,02438 = 137200 грн. 

      Проте фактичні фінансові витрати становлять:

      (3000000 × 0,11 × 3/12) + 1000000 × 0,09 × 2/12) = 97500 грн. 

      Тому  сума фінансових витрат, яку слід включити до собівартості кваліфікаційного активу у II кварталі, становить 97500 грн.

      Розрахунок  5

      Вартість  незавершеного виробництва, що перебуває  у стані технологічної витримки (обробки), на 1 січня 2010 року складає 1750000 грн.

      Підприємство 31 березня 2010 року випустило облігації на суму 300000 грн. строком на 18 місяців за річною ставкою відсотків 12 %. Протягом січня - травня здійснені такі витрати на забезпечення технічного процесу витримки (обробки) вина (коньяку): за січень — 7000 грн., за лютий — 5000 грн., за березень — 6000 грн., за квітень — 8000 грн., за травень — 8000 грн. Технологічний процес витримки завершено в травні.

      Інших виробничих і капітальних інвестицій у кваліфікаційні активи у цей  період підприємством не здійснювалося.

      Для розрахунку суми капіталізації фінансових витрат до собівартості вина (коньяку) визначимо середньозважену собівартість незавершеного виробництва технологічного процесу.

 

1. Середня місячна собівартість незавершеного виробництва у квітні складає  (1768000 + 1776000) / 2 = 1772000.

2. Норма капіталізації на місяць (300000 × 0,12 × 1/12) / 300000 = 0,01.

3. Загальна сума фінансових витрат за квітень становить 300000 0,12 1/12 = 3000.

4. Сума фінансових витрат, що за розрахунком може бути включена до собівартості вина, у квітні становить 1772000 × 0,01 = 17720, але включається тільки 3000.

5. Середня місячна собівартість незавершеного виробництва у травні складає:

  1779000 + 0) / 2 = 888500 грн.

6. Норма капіталізації на травень становить (300000 × 0,12 × 1/12) / 300000 = 0,01.

7. Загальна сума фінансових витрат за травень становить 300000 × 0,12 × 1/12 = 3000.

8. Сума фінансових витрат, що за розрахунком може бути включена до собівартості вина у травні, складає 888500 × 0,01 = 8885, але включається тільки 3000 [29].  

 

4. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ  ФІНАНСОВИХ ВИТРАТ

     Аналіз  результатів діяльності підприємства включає  такі обов'язкові елементи [30]:

1.  Горизонтальний аналіз фінансових результатів за звітний період — дослідження змін кожного показника за аналізований період;

2.  Вертикальний аналіз — дослідження структури відповідних показників і їх змін;

3.  Трендовий аналіз — дослідження у загальному вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за кілька звітних періодів.

      У фінансовому аналізі застосовують різні методи досліджень, їх поділяють на формалізовані та неформалізовані. Розглянемо детальніше основні з них.

     Неформалізовані методи ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні. Зокрема, методи порівняння використовуються для виявлення тенденцій і закономірностей розвитку об'єктів, які досліджуються.

     У процесі порівняння здійснюється співставлення:

-  планових і фактичних показників з метою оцінки ступеня досягнення планових завдань;

-  фактичних показників з нормативними чи оптимальними;

-  фактичних показників звітного року з попередніми роками (ланцюгові показники динаміки, базисні показники динаміки) з метою виявлення тенденцій розвитку економічних процесів;

-  фактичних показників із середньогалузевими з метою позиціювання аналізованого підприємства на галузевому сегменті ринку; 

-  фактичних показників до і після прийняття управлінських рішень з метою оцінки ефективності їх впровадження.

     Аналітичні  таблиці у фінансовому аналізі використовують з метою підвищення наочності і системного подання вихідних даних та результатів аналізу.

     Експертні методи застосовуються у фінансовому аналізі у тому разі, якщо відсутня інформація про явище, яке досліджується, або недостатній рівень її достовірності. Надійність експертних оцінок визначається якістю підбору спеціалістів-експертів. В основі експертного методу використовується гіпотеза про наявність у експертів вміння з високим ступенем достовірності оцінити важливість і значення проблеми, яка досліджується, адже поступаючись комп'ютеру у швидкості і точності прогнозних розрахунків, людина відрізняється унікальною здібністю швидко оцінювати ситуацію, виділяти головне і не приймати до уваги другорядне та співставляти протирічні оцінки.

     Морфологічний аналіз — метод систематизованого огляду всіх можливих варіантів розвитку окремих елементів системи, яка досліджується та побудованих на повних і строгих класифікаціях об'єктів і явищ, їх властивостей і параметрів .

     Методи  аналізу фінансової звітності дозволяють оцінити тенденції зміни статей звітності в абсолютному і відносному вимірі. Зокрема розрізняють:

-  вертикальний аналіз — це визначення у відсотках структури об'єкта, що досліджується;

-  горизонтальний аналіз — це дослідження зміни показників у часі з розрахунками абсолютних та відносних відхилень;

- аналіз відносних показників — це розрахунок співвідношень між окремими показниками;

- трендовий аналіз — це порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення основної тенденції динаміки показників;

- порівняльний аналіз — це порівняння значень окремих показників підприємства із показниками конкурентів, середніми показниками галузі, нормативними, оптимальними розмірами;

- факторний аналіз — це визначення впливу окремих факторів на зміну результативного показника.