Аналіз майна підприємства

Далі  вивчають співвідношення динаміки оборотних  і необоротних активів, а також  показники мобільності всього майна  підприємства й оборотних коштів:

1. якщо оборотні кошти збільшились, а необоротні активи зменшились, це означає, що на підприємстві спостерігається тенденція прискорення оборотності всього майна підприємства. Результатом може бути вивільнення частини коштів і короткострокових вкладень (якщо відсоток за цими статтями зріс);
2. для характеристики майна розраховується коефіцієнт мобільності майна: відношення вартості оборотних активів до вартості всього майна;
3. коефіцієнт мобільності оборотних активів розраховується як відношення найбільш мобільної їх частини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів. Збільшення коефіцієнті мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства.

Слід  зазначити,що низька мобільність оборотних  активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції  підприємства здебільшого спрямовують  вільні кошти на розширення виробництва.

ΙΙ  етап. Аналіз виробничого потенціалу.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною  мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства (особливо на майбутній  період), необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До  виробничого потенціалу відносять:

• основні засоби;
• виробничі запаси;
• незавершене виробництво;
• витрати майбутніх періодів (розд. З активу).

Ці  статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:

1. наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;
2. наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;
3. коефіцієнт зносу основних засобів;
4. середня норма амортизації;
5. наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Збільшення  виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів  у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50 %. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник  питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу.

Такий розрахунок здійснюється на початок  року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

Для повної характеристики майнового стану  підприємства доцільно розрахувати  такі відносні аналітичні показники, як коефіцієнт придатності і зносу  основних засобів;  коефіцієнти оновлення  та вибуття основних засобів.

Коефіцієнт  придатності  (Кп)  відображає ту частку вартості основних засобів, яка ще не перенесена на продукцію (роботи, послуги), і обчислюється як відношення залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості.

Ступінь придатності основних засобів доцільно визначати не лише за їх загальною  величиною,  а і за окремими видами,  оскільки вони істотно різняться  за інтенсивністю і термінами  використання.

Коефіцієнт  зносу (амортизації) розраховується, і  дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення  зносу (амортизації) основних засобів  використовується показник середньої  норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань  за звітний період до первісної вартості основних засобів.

Цей показник порівнюється з показниками  інших підприємств і стандартними значеннями даного показника.

Виробничий  потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних  вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції. Високі темпи зростання фінансових вкладень можуть знизити виробничі  можливості підприємства.

III етап. Аналіз складу і динаміки  мобільних (оборотних) коштів.

На  основі аналізу структури оборотних  коштів вивчають зміни, що відбулися  в складі оборотних коштів у цілому, а після цього - в розрізі окремих  статей.

Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

1. прибуток (після сплати податків);
2. амортизаційні відрахування;
3. приріст власних засобів;
4. збільшення заборгованості за кредитами й позиками;
5. збільшення зобов'язань з кредиторської заборгованості.

Причини зменшення оборотних коштів:

• витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;
• капітальні вкладення;
• довгострокові фінансові вкладення;
• зменшення кредиторської заборгованості.

Необхідно також порівняти за даними балансу  розмір зміни іммобілізованих активів (необоротні активи) з оборотними коштами. Якщо темп приросту оборотних коштів вищий, ніж необоротних іммобілізованих  коштів, це означає, що на підприємстві існує тенденція прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

Далі  необхідно проаналізувати складові іммобілізованих активів. Якщо в  складі цих коштів значну частину  становлять довгострокові фінансові  вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства зменшуватиметься.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Наявність власних оборотних коштів можна  визначити двома способами. За другим способом 2 – й  розділ активу балансу  “ Оборотні активи ” порівнюється з 4 – м  розділом пасиву балансу “ Поточні зобов'язання ”.

Розрахувавши  наявність власних оборотних  коштів, слід проаналізувати власний  і позичений капітал у розрізі  окремих статей, установити причини  збільшення чи зменшення короткострокових позик, кредиторської заборгованості. Після загальної оцінки стану  майна на підприємстві необхідно  також розрахувати показники  ефективного використання цього  майна. Для цього використовують такі показники:

• рентабельність поточних активів (майна) чи відношення прибутку підприємства до середньої величина активів [ Додаток 1 ];
• рентабельність поточних активів як відношення прибутку підприємства до середньої величини поточних активів [ Додаток 2 ];
• рентабельність інвестицій як відношення прибутку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань [ Додаток 3 ];
• рентабельність власного капіталу як відношення прибутку до джерел власних коштів, визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної у виробництво [Додаток 4 ];
• рентабельність реалізованої продукції як відношення прибутку підприємства до суми виручки від реалізації продукції [ Додаток 5 ].

Отже, проаналізувавши склад, структуру  майна підприємства і джерел його утворення, можна зробити висновок, що для вивчення цього питання  можна застосувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

1. визначення питомих складових і джерел набуття майна в його загальній вартості на початок і кінець звітного періоду;
2. порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на його початок і визначення причини зміни;
3. вивчення причин зміни складу структури майна і джерел його набуття, і передовсім тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства;
4. доведення до відома керівника підприємства  інформації, яка сприятиме прийняттю управлінських рішень, спрямованих на усунення причини, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Економічна  ефективність формування активів –  складне і багатофакторне явище. Вона формується під впливом результатів  використання не тільки оборотних і  необоротних активів,але і робочої  сили, природних ресурсів, підприємницьких  здібностей, економічної політики держави. Показники господарювання відбивають ефективність використання активів  і її вплив на фінансовий стан комплексно, з урахуванням усіх факторів. Водночас, рівень ефективності використання активів  впливає на показники віддачі  інших ресурсів. Тому, вивчення ефективності використання активів за допомогою  загальних показників ефекту господарювання не тільки не применшує роль фінансового  аналізу, але і збагачує інформаційну базу для потреб прийняття управлінських  рішень щодо поліпшення фінансового  стану підприємства.

 

Практичне завдання.

Аналіз  майна підприємства.

Завдання 1.

За даними ф. 1 “ Баланс ”

• скласти порівняльний аналітичний баланс;
• розрахувати основні показники, які характеризують фінансовий стан підприємства:

1. загальна вартість майна підприємства;

2. вартість необоротних активів або нерухомого майна;
3. вартість оборотних (мобільних) активів;
4. вартість нематеріальних оборотних коштів;
5. величина власного капіталу підприємства;
6. розмір позиченого капіталу;
7. величина власних коштів в обороті;
8. робочий капітал.

 

 

Актив порівняльного  аналітичного балансу

Таблиця 1

Статті балансу	Код рядків		Абсолютні величини, грн..			Питома вага, %				Зміни
			на початок звітного періоду		на кінець звітного періоду	на початок звітного періоду		на кінець звітного періоду		в абсолютних величинах		у питомій вазі		у % до величини на початок періоду	у % до зміни підсумку балансу
1	2		3		4	5		6		7		8		9	10
Ι. Необоротні активи	080		78900		66757,2	83,89		79,51		-12142,8		-4,38		-15,39	120,29
Продовження таблиці 1
ΙΙ. Оборотні активи	260		14709,9		16523,4		15,64	19,68		1813,5		4,04		12,33	-17,97
⦁запаси	100		10606		12501,2		11,28	14,89		1895,2		3,61		17,87	-18,77
⦁дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	160		2599,5		1906,6		2,76	2,27		-692,9		-0,49		-26,66	6,86
⦁дебіторська заборгованість за розрахунками та інша		170 180 200 210		450,3	1026,2		0,48		1,22		575,9		0,74	127,89	-5,71
⦁грошові кошти та їх еквіваленти		230 140		123	93,5		0,13		0,11		-29,5		-0,02	-23,98	0,29
⦁інше		250		931,1	995,9		0,99		1,19		64,8		0,2	6,96	-0,64
ΙΙΙ. Витрати майбутніх періодів		270		446,5	681,3		0,47		0,81		234,8		0,34	52,59	-2,33
Баланс		280		94056,4	83961,9		100		100		-10094,5		0	-10,73	100

 

 

Пасив порівняльного  аналітичного балансу

Таблиця 2

Статті балансу	Код рядків	Абсолютні величини, грн..			Питома вага, %			Зміни
		на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду		на початок звітного періоду		на кінець звітного періоду	в абсолютних величинах		у питомій вазі	у % до величини на початок періоду		у % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4		5		6	7		8	9		10
Ι. Власний капітал	380	85988,7	75949,6		91,42		90,46	-10039,1		-0,96	-11,67		-99,45
Продовження таблиці 2
ΙΙΙ.Довгострокові зобов’язання	480	883,7	630,2			0,94	0,75	-253,5		-0,19	-26,69		-2,51
ΙV. Поточні зобов’язання	620	7006,1	7025,3			7,45	8,37	19,2		0,92	0,27		-0,19
⦁короткострокові кредити банків	500	319	1197,9			0,34	1,43	878,9		1,09	275,52		-8,71
⦁поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510	287,4	413,8			0,31	0,49	126,4		0,18	43,98		-1,25
⦁веселі видані	520	98	100			0,10	0,12	2		0,02	2,04		-0,02
⦁кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	3485,7	2600,7			3,71	3,10	-885		-0,61	-0,25		8,77
⦁поточні зобов’язання за розрахунками та інші	540 560 570 580	2816	3993,6			2,99	4,76	1177,6		1,77	41,82		-11,67
V. Доходи майбутніх періодів	630	177,9	356,8			0,19	0,42	178,9		0,23	100,56		-1,77
Баланс	640	94056,4		83961,9		100	100		-10094,5	0		-10,73	100