Особенности статистического исследования

  Можна одержати індекс динаміки засуджених, який склався внаслідок спільного  впливу індексів зміни: складу населення  за статтю, складу населення за віком, у співвідношенні сільського та міського населення, у співвідношенні сталого  та приїжджого населення.

  Можна сконструювати, виходячи з конкретної мети дослідження, й інші індекси, які характеризуватимуть одночасний вплив на загальну зміну засуджених їх різних класифікацій (наприклад, розподіл засуджених на тих, що вчинили злочин вперше, раніше засуджених і тих, що вчинили злочин раніше; на умисних, необережних тощо). Зрозуміло, що обчислювати ці показники краще за тривалий проміжок часу з метою одержання реальних змін у структурі засуджених.

  Аналогічно  при відсутності тих чи інших  вихідних даних можна побудувати середні індекси і обчислити їх і в різних галузях правової статистики, особливо в адміністративно-правовій статистиці, з метою з'ясування того, що відбувається на тій чи іншій території: або збільшується чи зменшується величина накладених штрафів, або збільшується чи зменшується кількість оштрафованих осіб. Такий аналіз необхідно проводити у разі зменшення надходжень від сплачених штрафів у тому чи іншому регіоні.

 

  § 5. Базисні та ланцюгові  індекси

  В усіх попередніх прикладах порівнювалися  дані лише за два періоди. Дуже часто при аналізі того чи іншого суспільного явища доводиться оперувати даними за три і більше послідовних періодів. У цих випадках виникає питання про вибір бази порівняння. Залежно від того, що береться за базу порівняння, індекси можуть бути базисними та ланцюговими.

  Базисні індекси одержують шляхом порівняння абсолютних рівнів кожного періоду  з рівнем якогось іншого періоду (звичайно початкового), прийнятого за базу порівняння.

  Ланцюгові індекси одержують шляхом порівняння абсолютного рівня кожного періоду з рівнем попереднього періоду.

  Між базисним та ланцюговим індивідуальними  індексами існує взаємозв'язок, що дає змогу переходити від ланцюгових індексів до базисних і навпаки.

  Застосування  базисних або ланцюгових індивідуальних індексів залежить від мети дослідження. Якщо треба охарактеризувати динаміку явища порівняно з певним періодом, то обчислюють базисні індекси, а якщо треба виявити результати зміни кожного окремого періоду порівняно з попереднім обчислюють ланцюгові індекси.

  Інша  справа, якщо потрібно обчислити загальні індекси базисним або ланцюговим способом, бо завжди виникає питання  про використання постійних або змінних ваг, оскільки залежно від мети дослідження використовуються і ті, і інші. Якщо для всього індексного ряду застосовують ваги на рівні одного і того самого періоду, то базисні та ланцюгові індекси мають постійні ваги, а якщо ваги змінюються від одного індексу до другого, то індекси мають змінні ваги. Для індексів з постійними вагами зберігається співвідношення між ланцюговими і базисними індексами, яке встановлено для індивідуальних індексів (у правовій статистиці вони, як правило, не використовуються).

 
 
 

  Правова статистика - система концепцій і  методів загальної теорії статистики, що застосовуються до вивчення правопорушень  та заходів соціального контролю над ними. Правова статистика є  однією з галузей статистичної науки, яка своїми показниками відображає кількісну сторону різних соціальних явищ, пов'язаних із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності: характеризує рівень, структуру і динаміку, причини  та умови проявів різних правопорушень  та заходи щодо боротьби з ними в  конкретних умовах і простору і часу. Показники правової статистики дають  можливість визначити рівень правопорядку в суспільстві завдяки цифровій характеристиці всіх правопорушень, розглянутих  правоохоронними органами. Використовуючи дані правової статистики, можна також  охарактеризувати діяльність органів  внутрішніх справ, прокуратури, органів  суду, виправно-трудових установ, господарських  судів, нотаріату та інших органів, які виконують функції юрисдикції, виявити недоліки, які мали місце  в роботі цих органів.

  Предмет правової статистики – це кількісна  сторона тих явищ і процесів, які  відносяться до сфери діяльності правоохоронних органів і пов`язані  із застосуванням норм права та реалізацією  правової відповідальності у нерозривному зв`язку з їх якісною стороною в  конкретних умовах простору і часу.

 

  Предмет правової статистики обумовлює і  основні завдання, які має вирішувати ця галузь статистичної науки:

  1. Показники правової статистики  повинні бути надійною базою  для розробки державної політики  у сфері боротьби із злочинністю  та іншими правопорушеннями, сприяти  побудові правової держави.

  2. Здійснення всебічного обліку, збирання, аналізу та узагальнення статистичної  інформації про правові явища.

  3. Розробка і впровадження в  практичну діяльність правоохоронних  ор­ганів системи обліку і  обрахування показників, які базуються  на наслідках наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях.

  4. Забезпечення вірогідності, об`єктивності, оперативності, стабільності та  цілісності статистичної інформації  з метою розробки єдиної програми  статистичного обліку правових  явищ, які будуть використовуватися  і для розробки нових законодавчих  актів.

  5. Забезпечення доступності, гласності  та відкритості зведених ста­тистичних  даних про правові явища.

  Правова статистика вивчає різні правові  явища. Залежно від характеру, обсягу і органів, які одержують і  подають статистичну інформацію, правову статистику можна поділити на такі галузі: 1) статистика конституційного  судочинства; 2) кримінально-правова  статистика; 3) цивільно-правова статис­тика; 4) адміністративно-правова статистика; 5) статистика дисциплінарних правопорушень; 6) статистика прокурорського нагляду; 7) господарсько-пра­вова статистика; 8) митна статистика.

  В деяких літературних джерелах можна  зустріти і інший розподіл право­вої  статистики на галузі. Вважаємо, що виділення  наведених галузей є найбільш вдалим і відповідає дійсному рівню  розвитку правової статистики на сучасному  етапі, а також структурі правоохоронних і правозастосовних органів держави.

  Статистика  конституційного судочинства характеризує своїми показни­ками діяльність Конституційного  Суду в Україні: скільки було виявлено порушень конституційного законодавства, скільки справ було розглянуто Конституційним Судом і які рішення були прийняті.

  Кримінально-правова  статистика характеризує увесь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчине­них злочинів; осіб, які  вчинили злочини; а також покарань. Своїми показни­ками вона характеризує і відтворює усі стадії кримінального  процесу, дає ха­рактеристику рівня, структури і динаміки злочинності. Кримінально-правова статистика є  основною інформаційною базою кримінології. Слід звернути увагу на те, що кримінально-правова  статистика характеризує не усі вчинені  злочини, а лише ті, які були виявлені, зареєстровані і по яких провадилися  ті чи інші слідчі дії або застосовувалися  заходи адміністративного чи громадсь­кого  впливу.

  Кримінально-правова  статистика залежно від стадій кримінального  про­цесу складається із таких розділів, органічно пов`язаних між собою: а) ста­тистика органів дізнання та досудового слідства; б) статистика кримі­нального судочинства; в) статистика виконання вироків.

  Цивільно-правова  статистика характеризує облік усіх цивільних справ, які знаходилися  на розгляді в судових органах, облік  наслідків судової діяльності по розгляду цивільних справ, а також  облік цивільних правовідносин, що засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безперечному судовому впровадженню (наприклад, засвідчення  нотаріусом заповіту, засвідчення судом  стажу роботи і т. п.).

  Відповідно  до вимог цивільного процесу і  характеру установ, які його здійснюють цивільно-правова статистика розділяється на такі два підрозді­ли: а) статистика цивільного судочинства; б) статистика виконання судових рішень.

  Адміністративно-правова  статистика характеризує кількість  виявлених і зареєстрованих правопорушень; кількість осіб, які вчинили ці правопорушен­ня; види адміністративних стягнень, які були накладені на осіб; а також по­казники діяльності різних державних органів, які мають  право накладати ад­міністративні стягнення.

  Статистика  прокурорського нагляду характеризує діяльність органів прокуратури  по нагляду за додержанням законності в різних сферах життя держави.

 

  Статистика  дисциплінарних правопорушень відображає трудову дисцип­ліну на державних  підприємствах. Ці данні повинні  подаватися керівниками підприємств, вони обов`язково вносяться до статистичної звітності різних міністерств і  відомств.

  Господарсько-правова  статистика характеризує діяльність господарсь­ких судів по розгляду господарських  спорів між юридичними особами.

  Митна статистика своїми показниками характеризує інформацію про пе­реміщення товарів  через митний кордон України шляхом збирання, форму­вання, опрацювання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання статис­тичної  інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами.

 

    Сутність  і організаційні  форми статистичного  спостереження

    Статистичне спостереження — це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного  життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. статистичне спостереження  — планомірний, науково організований  процес збирання даних щодо масових  явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

    Найважливішими  завданнями статистичного спостереження  є досягнення: 1) повноти одержаних  даних з тим, щоб усі явища  і процеси були зареєстровані  в повному обсязі; 2) вірогідності, об'єктивності їх відображення; 3) порівняності одержаних даних з тими, які були одержані раніше і в інших територіальних одиницях. Відповідно до Закону обов'язково складається план державних статистичних спостережень — офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та строків їх проведення.

    Статистичне спостереження відповідно до вимог  статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим  і чітко організованим. Воно складається  із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка спостереження, проведення спостереження та контроль одержаних даних. Всі ці етапи тісно пов'язані між собою, тому недоліки на одному з них псують усю роботу.

    Проектування  спостереження — це розроблення  плану статис-тичного спостереження, який обов'язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення.

    Підготовка  спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготовка осіб, які будуть проводити спостереження, а також проведення пробного спостереження, якщо це потрібно). Як правило, перед  проведенням перепису населення  в країні необхідно здійснити  пробне спостереження з метою  перевірки надійності розроблених  документів і програми перепису

    Проведення  спостереження — це процес безпосередньої реєстрації фактів і явищ.

    Контроль  одержаних даних зводиться до перевірки достовірності ; одержаних  даних у результаті проведеного  спостереження. Статистичне спостереження  завжди становить кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються дослідниками за якісно визначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікація злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.п.).

    До  організаційних форм проведення статистичного  спостереження належать звітність  і спеціально організоване статистичне  спостереження.