Показники оцінки фінансового стану та методика їх обчислення

Зміст

 

Вступ 3

Роль і завдання економічного аналізу господарської діяльності підприємства 4

Види та напрямки економічного аналізу 6

Баланс та економічний аналіз підприємства 11

Показники оцінки фінансового стану та методика їх обчислення 13

Висновки 15

Використана література 18

 

 

Вступ

 

На стабільність економічного розвитку держави позитивно впливає  налагодження тісних господарських  зв’язків між суб’єктами господарювання. У цьому контексті важливо  забезпечити високу фінансову стійкість  суб’єктів ринку, що сприятиме мінімізації  фінансових ризиків для всіх учасників  розрахунків, скороченню неплатежів, активізації  кредитних відносин і, врешті, підвищенню ефективності економічних процесів у господарському обороті України. Об’єктивною умовою підтвердження  ефективної діяльності підприємства протягом року є дотримання показників фінансової стійкості, основні з яких розраховуються на підставі балансу.

Складання та аналіз балансу  слід розглядати як єдиний процес, що сприятиме  підвищенню якості аналізу фінансової стійкості. Форма балансу має  відповідати потребам його наступного аналізу, тобто оцінка статей та розміщення їх у балансі має максимально  спрощувати процедуру аналізу, підвищувати  його інформативність та достовірність. У свою чергу принципи та методика аналізу фінансової стійкості мають  розроблятися, виходячи із природи, сутності та форми діючого балансу. Комплексне вивчення сутності балансу, процесів його складання та аналізу дозволить  максимально ефективно використовувати  балансову інформацію для аналізу  фінансової стійкості підприємства.

Суттєвий вклад у розвиток теоретичних питань балансу як елементу методу бухгалтерського обліку внесли вітчизняні науковці, зокрема Ф.Ф. Бутинець, Й.Я. Даньків, О.А. Дубінін, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, М.Я. Остап’юк, В.В. Сопко, В.П. Солдатов, Л.В. Чижевська, а також російські вчені: Н.О. Бреславцева, В.І. Ткач, В.А. Кузьменко, Я.В. Соколов, Н.О. Сергєєва.

Гладких Т. В. дане питання  висвітлює так:

Дані Балансу та Звіту  про фінансові результати використовують для проведення:

- Горизонтального аналізу  - це порівняння показників звітності  попереднього і поточного року. При цьому здійснюється постатейне  зіставлення звітів і визначається  абсолютна і відносна зміна  статей.

Для визначення змін у господарській  політиці підприємства не за два роки, а за декілька послідовних років  застосовується аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), який є варіантом горизонтального аналізу. Він застосовується для виявлення тенденцій що домінують у динаміці основних показників

- Вертикального аналізу  — це аналіз внутрішньої структури  звітності. При проведенні такого  аналізу ціла частина прирівнюється  до 100% і обчислюється питома вага  кожної її складової. За допомогою  цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі  становить конкретна стаття, що  дозволяє визначити вплив показника  цієї статті на діяльність  підприємства.

- Аналізу зі застуванням  коефіцієнтів, який дозволяє вивчити:  рівень і динаміку відносних  показників фінансового стану  підприємства, які порівнюють з  базисними величинами. Розрахунок  відносних показників - коефіцієнтів  надає можливість оцінити ліквідність,  платоспроможність, рентабельність  та інші показники фінансового  стану підприємства.

Роль  і завдання економічного аналізу  господарської діяльності підприємства

економічний фінансовий баланс

Питання економічного аналізу  відіграють важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності та пошуку шляхів її підвищення. Будь-яка  підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу  процесів, під дію яких потрапляє  підприємство в сучасних умовах господарювання. Це пов'язано із зміною економічних  умов, в яких працює підприємство, кон'юнктури  ринку, податкового законодавства  тощо.

Економічний аналіз є складовою  частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.

Економічний аналіз, який дає  змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити  причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня  всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва. аналіз забезпечує можливість об’єктивної  оцінки економічних результатів  діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного  робітника в загальний економічний  результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя  для розроблення системи матеріального  заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці  та інших джерел [21, с. 147].

Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від формування підприємства, до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності  самого аналізу.

Мета економічного аналізу  – сприяння виконанню планів підприємств  і їх підрозділів, а також інших  господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної  роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

• об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
• виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;
• пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
• опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;
• узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень [21, с. 150].

Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів  – виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна  назвати ще й такі:

• оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;
• виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
• оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;
• вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;
• дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.

Отже, понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні (що несуть головне змістове навантаження) категорії  – ресурси, фактори, причини, резерви  виробництва.

Види  та напрямки економічного аналізу

 

За характером проведення й охопленням питань економічний  аналіз поділяють на фінансовий та управлінський. Такий поділ обумовлюється  існуванням фінансового й управлінського обліку.

Залежно від глибини дослідження  та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі три його види: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний.

Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти  підприємств, керівних, фінансових, кредитних  і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою  є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і  тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних  ресурсів і якості роботи. За характером і колом питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і статистико-економічний [11, с. 223].

Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в  основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної  і річної звітності, звертаючи головну  увагу на фінансові результати: виконання  фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань  перед бюджетом, фінансовий стан і  резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться  одночасно з аналізом виконання  виробничої програми.

Статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться  загальна оцінка розвитку економіки, робляться  узагальнення, виявляються тенденції  розвитку.

Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної  звітності. Його метою є оцінка господарської  діяльності, виявлення причинних  взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів  для раціоналізації використання ресурсів.

Техніко-економічний аналіз – це, в основному, внутрішньогосподарський  аналіз. У процесі такого аналізу  досліджується діяльність усіх структурних  підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих  місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського  обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Функціонально-вартісний  аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою  виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів  виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він  базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА – це метод одночасного  і взаємозв'язаного дослідження  функції об'єкта і вартості цих  функцій. Функції і їхня вартість становлять об'єкт ФВА [11, с. 229].

Економічний аналіз господарської  діяльності за часом дослідження  процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, послідовний і стратегічний.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він  проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних  ресурсів, підвищення ефективності виробництва  з метою запобігання схваленню  економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов'язаний з прогнозуванням, перспективним  і поточним плануванням, з вибором  і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять  до початку будь-яких господарських  операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з  них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами  перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків  заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію  і досліджується портфель замовлень.

Основна функція попереднього аналізу – сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і  конкурентоспроможності підприємства.

Оперативний аналіз проводиться  безпосередньо в ході господарської  діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники  підприємства і його структурних  підрозділів. Він дає змогу безпосередньо  в процесі діяльності виявити  негативні фактори та визначити  їх вплив на виробництво, оцінити  можливі наслідки цього впливу і  застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання  ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає  можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно  оцінювати ситуацію з формуванням  собівартості, виявити недоліки в  роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні  тенденції. У процесі проведення аналізу необхідно виявляти й  вивчати не всі фактори, що впливають  на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці  виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу  впливу всіх факторів і часто великою  залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно  прийняте в даній ситуації рішення  уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих  умов для закріплення й розвитку позитивних [11, с. 229].