Управління інвестиційною діяльністю

     ВСТУП

     Одним з основних завдань реформування національної економіки України  є активізація інвестиційної  діяльності та формування її нового організаційно-правового  економічного механізму, що має відповідати  вимогам подолання кризи й  оздоровлення економіки, лібералізації  умов роботи підприємств в умовах ринку. Саме активізація інвестиційного процесу є головною складовою  економічних вимог, які покликані  визначити реальні зрушення в  структурі економіки країни, прискорити перехід економіки на якісно новий  рівень індустріального розвитку й  інтенсивний тип відтворення, підвищити  якість вітчизняної продукції та її конкурентоспроможність на світовому  ринку. Необхідність у нових підходах до інвестиційних процесів назріла  також у зв'язку з тим, що ринкова  організація економічної діяльності означає вільний розподіл інвестицій із властивим йому міжрегіональним  і міжгалузевим переливанням капіталу. В інвестиційній сфері відбулося  значне розширення кола її учасників. Якщо раніше в інвестиційній сфері  брали участь держава, підприємства й банки, то зараз тут з'явились  принципово нові учасники: страхові, інвестиційні, фінансові компанії, пенсійні й інвестиційні фонди, концерни, консорціуми, промислово-фінансові  групи.

      Сьогодні  від ефективності інвестиційної  політики залежать стан виробництва, положення  і рівень технічної оснащеності  основних фондів підприємств народного  господарства, можливості структурної  перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки  в цілому.

      Вихід із глибокої соціально-економічної  кризи неможливий без кардинального  збільшення інвестицій у реальний сектор економіки, а створення надійної і керованої системи залучення  інвестиційних ресурсів, що забезпечить  економічне зростання, є однією з  ключових проблем сучасного етапу  економічного розвитку України.

      Таким чином, різноманітність  і складність змін, що відбуваються  в інвестиційній сфері економіки  України, потреба розробки ефективних  методів регулювання інвестиційної діяльності і механізму реалізації нею своїх функцій у системі ринкових відносин визначають актуальність теми.

     Метою роботи є аналіз інвестиційної діяльності підприємств  Вінницької області та розробка заходів щодо її активізації в умовах ринкової трансформації.

     Для досягнення поставленої мети передбачено  розв'язання таких завдань:

• розкрити суть інвестицій та інвестиційної діяльності у їх сучасному розумінні;
• здійснити оцінку сучасного стану інвестиційної діяльності підприємств Вінниччини;
• визначити пріоритетні напрямки підвищення ефективності інвестиційної діяльності на підприємствах області та розробити пропозиції щодо її активізації.

     Об'єкт  дослідження – інвестиційна діяльність на підприємствах Вінницької області.

     Предмет дослідження – стан та шляхи покращення інвестиційної діяльності  на підприємствах регіону.

     Методи  дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи: економічний та системний аналіз, порівняльний, експертний аналіз, статистичні, економіко-математичні методи, складання таблиць.

     Інформаційну  базу дослідження складають нормативно-правова база, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, статистичні дані Головного управління статистики у Вінницькій області, Інтернет – ресурси, а також власні розрахунки автора.

     Практичне значення  одержаних результатів. Положення і висновки бакалаврської дипломної роботи можуть застосовувати вітчизняні підприємства при управлінні інвестиційною діяльністю. Сформульовані рекомендації є системою заходів, спрямованих на активізацію інвестиційної діяльності підприємств. 
 
 

     1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  

     1.1 Суть та сучасний етап розвитку інвестиційної діяльності 

     Дослідження проблем інвестування економіки  завжди знаходилося в центрі уваги  економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються самих глибинних  основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту  в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом  забезпечення умов виходу з економічної  кризи, структурних зрушень у  народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних  показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень.

     Сформована  нині в Україні економічна ситуація значно ускладнює інвестиційну діяльність: потрібно розробка адекватного ринковим відносинам інвестиційного механізму, що органічно сполучить форми  приватного і державного інвестування, оптимізації взаємозв'язків різних суб'єктів інвестиційної діяльності, розробки відповідної законодавчо-нормативної  бази й інші міри, що регламентують  інвестиційний процес, як на рівні  окремої фірми, чи компанії галузі, так і на рівні національної економіки вцілому.

     Ці  питання є корінними, вони тісно  зв'язані з фундаментальними соціально-економічними процесами розвитку суспільства, із рішенням задач по подоланню економічної  кризи. Тому дослідження сучасних особливостей інвестиційної діяльності різних господарських  суб'єктів є одним з основних пріоритетів економічної науки.

     З питань інвестиційної діяльності надруковано  низку фундаментальних досліджень як українських, так і закордонних  вчених. Найпомітнішими серед них  є праці: Бланка І.А. «Инвестиционный менеджмент» [1]; Вакаріна О.І. «Инвестиции в Украине» [2]; Гитмана Л.Д. «Основы инвестирования» [3]; Омельченка А.В. «Інвестиційне право» [4], «Державне управління іноземними інвестиціями в Україні» [5], «Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні» [6];Пересади А.А. «Інвестиційний процес в Україні» [7], «Основи інвестиційної діяльності» [8]; Шарпа У.Ф. «Инвестиции» [9] і інші.

     В цих працях описуються: поняття та класифікація інвестицій; сутність, цілі та задачі інвестиційної діяльності; концептуальні основи створення  сприятливого інвестиційного клімату; суть форми інвестування, розгядаються фактори, які впливають на них, заохочувальна  політика уряду щодо інвестицій та ін. Але, варто відмітити, що частина праць українських вчених втратила актуальність в зв’язку зі зміною законодавства про інвестиції та оподаткування.

     В Україні на сьогоднішній день досить багато літератури, яка тією чи іншою  мірою розкриває проблеми вітчизняних  та іноземних інвестицій і їх використання в Україні.

     Це  праці Колосова А., Мокія А., Моліної  О., Бондарчука І., Бутка С., Головатюка В., Лашка О., Романюка С. та ряду інших. 

     Серед них варто відмітити праці Колосова А. ([10], [11], [12]), в яких розкрито аспекти державної інвестиційної політики; суть державного регулювання процесу залучення і використання вітчизняних та іноземних інвестицій, а саме, регулювання сфер та об’єктів інвестиційної діяльності, амортизаційна політика, фінансова допомога, захист інвестицій, регулювання фінансових інвестицій та ін.

     Праці Бондарчука І. ([13], [14]) містять обгрунтування державних пріоритетів у сфері залучення інвестицій, розкривають проблеми залучення інвестицій в економіку України та мотивацію інвестування.

     В статтях Бутка М. ([15], [16]) акцент ставиться на залученні прямих іноземних інвестицій, залученні венчурного капіталу, характеризуються основні джерела накопичення внутрішніх інвестицій.

     Головатюк В. [17] в своїх дослідженнях виявляє вплив економічних і політичних факторів на привабливість інвестиційного середовища, велику увагу приділяє моніторингу інвестиційного клімату в Україні.

     Форми, методи та інструментарій здійснення державної інвестиційної політики та макроекономічну концепцію державної  інвестиційної політики описує Лашко О. [18].

     В матеріалі Романюка С. [19] «Методичний підхід до визначення рейтингу інвестиційної привабливості території» дається характеристика визначення рейтингу території методами експертних оцінок та використанням показників динаміки.

     Якщо  питанням формування сприятливого інвестиційного клімату держави в наукових розробках  приділяється значна увага то регіональний аспект цього питання залишається  осторонь.

     Лише  останнім часом появилось ряд  робіт, які в тій або іншій  мірі стосуються регіональної сторони  інвестиційної діяльності.Серед  них можна виділити роботи Моліної О. ([20], [21 ) та Мокія А. ([22], [23). В цих працях розкриваються напрями політики щодо регіональної стратегії й практики формування сприятливого інвестиційного клімату, особливості формування клімату в конкретно взятому регіоні.

     Дослідженню проблеми оцінки ефективності інвестицій присвятили свої роботи такі західні  вчені, як: Ван Хорн Дж. К., Норкотт  Д., Шарп У., Бригхем Ю.Ф., Холт Р.Н., Бромвич  М. та багато інших; російські – Крилов Є.І., Ковальов В.В., Шапіро В.Д., Стоянова Є.С., Балабанов І.Т., Лімітовський М.А., Валдайцев С.В., Віленський П.Л., Лівшиц В.М. та інші; українські – Бланк  І.О., Гриньов А.В., Пересада А.А., Ястремська О.М., Орлов П.А., Гойко А.Ф., Бузько І.Р., Хобта В.М., Яковлєв А.І. та інші.

     Питання щодо покращення інвестиційного клімату  та пожвавлення інвестиційної діяльності порушувалися в дослідженнях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: Л.Абалкіна, С. Абрамова, В.Геєця, М. Герасимчука, Я. Жаліло, Р. Борроу, М. Джонка,  Р. Нурксе,  У. Шарпа та інших.

     Але вищенаведених розробок замало для  вирішення проблеми створення сприятливого інвестиційного клімату. В працях недостатньо  розкрито питання державного регулювання інвестиційних процесів, недостатньо запропоновано шляхів підвищення ефективності інвестиційної діяльності в конкретному регіоні. Крім того, кожен регіон має свої специфічні особливості, які необхідно враховувати при управлінні інвестиційним процесом. Саме ці особливості є визначальними при створенні системи моніторингу та координації інвестиційної діяльності регіону.

     Багатоплановість, складність і недостатня розробка проблеми державного регулювання механізмів залучення, вкладення, повернення інвестиційних  коштів, а також системи управління процесом реалізації інвестиційних  проектів на регіональному рівні, наявність  низки невирішених і дискусійних  питань, об'єктивна необхідність їх комплексного аналізу і наукового  осмислення визначили вибір теми, мету та зміст дослідження.  

     1.2 Понятійно – категоріальний апарат управління інвестиційною діяльністю 

     Поняття інвестицій є занадто широким, щоб  можна було дати йому єдине і вичерпне визначення. У різноманітних розділах економічної науки і різних галузях  практичної діяльності, його зміст  має свої особливості.

     У макроекономіці інвестиції - це частина  сукупних витрат, що складається з  витрат на нові засоби виробництва (виробничі  або фіксовані інвестиції), інвестиції в нове житло, і приріст товарних запасів. Тобто, інвестиції - це частина  валового внутрішнього продукту, не спожита  в поточному періоді, яка забезпечує приріст капіталу в економіку. У  теорії виробництва, і в цілому в  мікроекономіці, інвестиції, є процес створення нового капіталу. У фінансовій теорії під інвестиціями розуміють  придбання реальних або фінансових активів, тобто  - це сьогоднішні  витрати, метою яких є одержання  майбутніх вигод. Ряд авторів  вважає, що інвестиції - це обмін визначеної сьогоднішньої вартості на можливо  невизначену майбутню вартість.

     На  думку І.Т. Балабанова, інвестиції - це довгострокове вкладення грошей для отримання прибутку [24].

     У монографії «Інвестиції», підготовленої  Нобелевським лауреатом по економіці У. Шарпом разом з іншими американськими вченими відзначено, що в найбільш широкому розумінні слово “інвестувати” означає: віддати гроші  сьогодні, щоб одержати більшу їх суму в майбутньому. З даним процесом пов`язані два чинники - час і ризик. Віддавати гроші необхідно зараз і у визначеній кількості. Винагорода наступає пізніше, якщо наступає взагалі, і її розмір заздалегідь невідомий. У деяких випадках найважливішим чинником буде час (наприклад, для державних облігацій). В інших ситуаціях головним є ризик (зокрема, для опціонів на покупку звичайних акцій). У ряді випадків вагомими є одразу два чинники - час і ризик (наприклад, для звичайних акцій) [25].    

     Аналогічне  визначення можна знайти і в іншій, не менш відомій монографії  «Основи  інвестування», підготовленої американськими економістами  Л.Гітманом і М.Джонком: інвестиція - це засіб розміщення капіталу, що може забезпечити зберігання або  ріст суми капіталу [26].