Економічна стратегія підприємства

Одним з основних питань які виникають  при дослідженні проблем економічного розвитку кондитерської промисловості є не тільки її галузеві особливості, а й наявність реально існуючих відносин, які виникають з приводу розвитку інтегрованих формувань і взаємодії між учасниками процесів виробництва, переробки, транспортуванні, реалізації кінцевої продукції, а також розподіл чистого доходе між ними.

Таким чином основними ключовими  проблемами економічного розвитку кондитерської  промисловості є:

• високе насичення ринку;
• необхідність технічного і технологічного переозброєння виробництва;
• значна частка імпортної сировини та обладнання;
• недосконалість інтеграційних процесів в галузі;
• недосконалість законодавства, низька інвестиційна активність;
• проблеми експорту продукції;
• обмеженість фінансових ресурсів;
• відсутність належної державної підтримки;
• демографічні проблеми;
• залежність від імпортної сировини.

Також необхідно відмітити, що проблема відсутності прозорої та чіткої національної економічної стратегії в галузі, спричинює виникнення таких проблем  та невміння їх ефективно вирішити.[13]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ.  Шляхи подолання проблем та перспективи розвитку кондитерської промисловості

Будь-яка проблема, чого б вона не стосувалася, потребує вирішення. Кондитерська галузь не є винятком. Вона також  потребує пошуку ефективних заходів  щодо вирішення своїх проблем та подолання негативних тенденцій.

 В умовах сформованого конкурентного  ринку особливої ролі набуває  правильно вибрана стратегія  і пріоритети, які дозволяють  ефективно функціонувати в довгостроковій  перспективі. 

Шляхом подолання фінансової проблеми малих підприємств може стати залучення інвесторів, адже кондитерська галузь є досить перспективною, а отже інвестиційно привабливою. Взагалі то, інвесторів особливо іноземних, приваблює масштабність нашого вітчизняного ринку кондитерських виробів, високі темпи росту та його подальші перспективи. Але завадою на шляху прийняття рішень щодо реалізації інвестиційних проектів може стати проблема ризиків, яка пов'язана з різними факторами, в тому числі із законодавство. В зв'язку з цим можна застосувати методику кількісної оцінки, можливих видів ризику при реалізації інвестиційного проекту. Облік та аналіз, який здійснюється в процесі прийняття управлінських рішень дозволяє виявити втрати або в результаті виробничо-господарської чи фінансової діяльності або ж внаслідок негативних змін зовнішнього середовища. Практика показує, що використання апарату теорії ймовірностей дозволяє моделювати процес модернізації з високою точністю і, як наслідок, визначити заходи по управлінню ризиком.

Ще одним шляхом вирішення проблеми обмеженості фінансових ресурсів є втілення державою в життя ефективної політики підтримки. Прикладом може стати субсидія відсоткової ставки на кредити в банках, фінансовий лізинг. Надання в лізинг сучасного обладнання дозволить підприємствам в короткі строки здійснювати технічне переоснащення виробництва.

Також доцільно було б проводити  політику захисту національного  товаровиробника, шляхом:

• збільшення митного податку на імпорт кондитерської продукції;
• скасування попередньої оплати та податків на експорт продукції;
• реалізація комплексу заходів щодо розширення зовнішнього ринку кондитерської продукції.

А також необхідно створити сприятливі умови для ввезення прогресивної техніки та технологій, звільнивши від сплати митного податку та ПДВ.

Вважається, що в числі основних напрямків економічної стратегії  кондитерської промисловості слід виділити формування розвиненого ринку  конкурентоспроможної продукції, що в  кінцевому результаті допоможе підвищити  продовольчу безпеку країни. Виходячи з цього, можна сказати, що альтернативи господарської інтеграції на сьогоднішній день поки що не існує, оскільки до сфери цього прогресу входять як основні виробничі фонди, так і речові. Фінансові і людські ресурси. Видимими результатами стали позитивні зрушення в комерційній діяльності ряду великих кондитерських об'єднань, про що говорить успішне господарювання, правильний вибір напрямку свого розвитку. Саме через послідовну інтеграцію можна досягти оптимізації приватних інтересів з інтересами народного господарства і суспільства в цілому. Стратегічні альянси (союзи) дозволяють більш повно використовувати виробничі потужності, розширювати асортимент виготовленої продукції, створювати нові робочі місця, підвищувати якість сировини і знижувати її собівартість.

Поступово зростаюча конкуренція  вимагає від виробників-конкурентів  оперативно перебудовуватися і налагоджувати  випуск нової продукції. До основних напрямків науково-технічного процесу  в кондитерському виробництві слід віднести:

• збільшення випуску в покращеному асортименті приорітетно в дрібній розфасовці і яскравій упаковці;
• розробка і впровадження нових технологічних процесів;
• комплексна механізація і автоматизація виробництва кондитерських виробів;
• механізація вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт.

Основними вимогами щодо розробки виробничої програми і удосконалення технологій  на кондитерських підприємствах  повинні стати:

• забезпечення розподілу функцій між всіма учасниками прогресу формування портфеля замовлень, розподілу обов'язків, прав і  мір відповідальності;
•   система технології і організації планування, яка виходить із взаємозв'язку розробки планових показників у жорстко визначені строки;
• забезпечення комплексного застосування передових методів планування в системі формування асортименту;
• поетапність розробки над планом всіх рівнів і механізм контролю даних робіт.

При цьому доцільно виділити етап розробки прогнозів комплексних програм, розрахунків, оцінок ефективності сукупності заходів по використанню сучасних методів управління виробництва та господарювання.

• технологія і організація планування поєднуючи в собі систему показників збутових прогнозів і критеріїв виробничо-господарської діяльності з системою ринкових відносин.

Також повинна застосовуватися  оптимізаційна модель розподілу ресурсів, яка дозволяє сформувати портфель замовлень і максимізувати дохід. В такій моделі рівень рентабельності продукції являється вадливим посиланням на введення замовлення у формуючий пакет замовлення, але не єдиним, так як має значення структура необхідних для його використання ресурсів та рівень їх споживання. Це обумовлює усунення «вузьких місць» у виробничій програмі підприємства.

Таким чином, для вирішення існуючих проблем у кондитерській галузі та її подальшого ефективного розвитку необхідно здійснити низку заходів:

• оновлення матеріально-технічної бази, модернізація виробництва;
• підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, розширення асортименту;
• сприяння держави щодо залучення іноземних інвестицій та доступності кредитів;
• активно здійснювати політику захисту національного товаровиробника;
• розвивати дослідження в галузі технологій якісно нових конкурентних виробів з направленням до змін хімічного складу із західними якостями  та структурою;
• створення доступної продукції для  населення з різним рівнем доходів;
• заміна, по можливості, імпортної сировини аналогами українського виробництва;
• пошук та вихід на нові ринки збуту;
• широке застосування інновації на всіх етапах;
• створення інтегрованих структур.

Якщо ж говорити про  перспективи кондитерської галузі то експерти прогнозують у майбутньому збільшення цін на кондитерську продукцію, вироблену в Україні, що пов’язано з очікуваним підвищенням вартості енергоносіїв та основної сировини. На пропозицію вітчизняної кондитерської продукції впливатимуть ціни на внутрішньому ринку цукру, борошна, олійножирової продукції, на світовому ринку какао-бобів, горіхів, сухофруктів та інших інгредієнтів. Відчутним для українських виробників кондитерської продукції залишатиметься рівень цін на газ, оскільки його частка в собівартості цих товарів становить близько 3%. На обсяги та структуру виробництва вітчизняних кондитерів впливатимуть митні обмеження з боку РФ як стратегічного партнера у цій галузі. Зберігатимуться позитивні тенденції у галузі шоколадного і борошняного секторів, особливо це стосується випуску кондитерських виробів преміум–сегмента, у результаті планомірного вивільнення потужностей з випуску карамелі, ірису, цукристого печива. Крім того, на думку провідних виробників, вітчизняний кондитерський ринок зараз досяг такого рівня виробництва, що може відмовитись від «дешевої» продукції та переорієнтуватись на виробництво більш високорентабельних кондитерських виробів. Передумовою для цього є також поступове зростання доходів населення.

Таким чином, буде тривати переорієнтація виробництва на випуск складніших у виготовленні видів цукристих кондитерських виробів, оскільки виробники не можуть вкладати значні інвестиції у розвиток відразу всіх напрямів. Кондитерський ринок України у найближчі роки найімовірніше чекатиме спеціалізація. Виробництво і надалі буде концентруватися у найбільших холдингах.

Отже, на сам кінець, можна  сказати, що кондитерська галузь, незважаючи на існуючі в ній проблеми залишається  однією з найперспективніших галузей  промисловості України.[13]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Будь-яке сучасне підприємство завжди ставить перед собою завдання ефективного економічного розвитку. Цьому сприяє правильно вибрана  економічна стратегія, що означає план дій, який інтегрує головні цілі фірми  у певне узгоджене ціле.

В даній курсовій роботі визначено  суть економічної стратегії підприємства, її види, розглянуто принципи вибору ефективної економічної стратегії.

В аналітичному розділі роботи досліджено економічну стратегію по кондитерській  галузі та по одному з підприємств даної галузі. Також було визначено проблеми кондитерства та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гольдштейн Г.Я. Стратегический менеджмент: Конспект лекций. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1995.
2. А.А. Томпсон, мл., А. Дж. Стрикленд. Стратегический менеджмент: концепция и ситуация: Учебник для вузов. Перевод с 9-го англ. изд. – М.: ИНФРА-М, 2000.
3. Горемыкин В.А., Богомолов О.А. Экономическая стратегия предприятия. Учебник. – М.: Информационно-издательский дом «Филин», Рилант, 2001.
4. Заборська Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навч. посібник студ. екон. спец. – Харків: Консул, 2004. – 208 с.
5. Міщенко А. П. Стратегічне управління: Навч. посіб. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 336 с.
6. Шершньова З.Е., Оборська С. В.. Стратегічне управління: Навч.- метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Ратушний Ю.М.: КНЕУ. – К., 2001. – 232с.
7. Кононенко Г.С.  Загальна економічна стратегія розвитку підприємств: необхідність і розробка: Дисертаційна робота : Донецький національний технічний університет., 2008.
8. Світлична В.Ю. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук «Організаційні засади формування економічної стратегії».
9. Національна стратегія розвитку «Україна-2015» - К.: 2007.
10. www.roshen.ua – офіційний сайт корпорації «ROSHEN»
11. к.е.н., Гарбар В.А., Мельник Д.В. Формування стратегії підприємства в умовах конкуренції Вінницький   торговельно-економічний інститут КНТЕУ.
12. Карпенко Ю.М. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук «Формування і  реалізація маркетингових стратегій в кондитерській промисловості України» – К: КНЕУ, 2002.
13. Кононенко Г.С. «Проблеми та стратегічні напрямки економічного розвитку підприємства харчової промисловості» - Д: ДВНЗ, 2007.
14. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень (проблеми теорії та практики).- К.: Знання, 2006. – 331 c.
15. Євтухова С.М. Стратегічний план як перспективний напрямок розвитку українського підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №3(69). - С. 108 - 113.
16. Марцин В.С. Деякі підходи до стратегічного планування в умовах ринкової трансформації // Регіональна економіка. - 2005. - №2. - С. 220 - 224.
17. Зуб А. Т.   Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учебное пособие для вузов. — M.: Аспект Пресс, 2002. — 415 с
18. Виханский О.С.Стратегическое управление: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гардарика, 1998. — 296 с.
19. Стратегии бизнеса: анаитический справочник Под общей редакцией академика РАЕН, д.э.н. Г.Б. Клейнера Москва, «КОНСЭКО»,1998
20. Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємства: Короткий курс лекцій. — К.: МАУП, 2000. — 128 с: іл. — Бібліогр.: с. 125-126
21. www.minagro.ua – офіційний сайт Міністерства аграрної політики України.
22. Боумен. К. Основы стратегического менеджмента/ Пед с англ. под ред.Л.Г. Зайцева, М.И. Сокловой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 175 с.
23. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций. – М.: ИНФРА – М: Новосибирск: Сибирское соглашение, 1999, - 288 с.