Производство яблочного сока

При розміщенні устаткування в цеху варто уникати невиправданих  повернень руху  матеріалів назад, тобто так званих зустрічних потоків, якщо це не диктується вимогами технології виробництва. Наявність зустрічних потоків є недоліком проекту.

Для дотримання правильного  виробничого потоку необхідно при  розміщенні технологічного устаткування в цехах керуватися наступними принципами:

а) апарати, в яких технологічні операції виконуються послідовно, повинні  бути розташовані якомога ближче один до одного (поруч або один під  іншим) з метою скорочення довжини  з'єднувальних транспортних елементів  або трубопроводів;

б) апарати варто розміщувати  так, щоб з'єднувальних транспортних елементів було якомога менше, для  цього потрібно максимально використати  самоплив;

в) розміщення апаратів повинне  забезпечувати зручне їхнє обслуговування, тобто зручне спостереження за роботою  апарату, контроль за процесом і зручний  підхід до приладів керування;

г) розміщення апаратів повинне  виключати можливість одержання  травм, опіків (між апаратами повинний бути вільний прохід);

д) апарати необхідно розміщати  так, щоб їх було зручно ремонтувати (для часткового розбирання апаратів при ремонті повинний бути передбачений вільний простір).

При дотриманні зазначених умов розміщення технологічного устаткування в цеху може бути різним. Устаткування можна розташувати послідовно в  одну лінію, що при невеликій ширині будинку дає можливість обслуговувати  машини по обидва боки. Крім того, при  наявності двостороннього природного світла досягається гарна освітленість. При великій кількості апаратів розміщення їх в одну лінію збільшує довжину будівлі. У цьому випадку  варто розташувати апарати двома  паралельними лініями або уздовж протилежних стін, що дозволяє обслуговувати  апарати з боку центрального проходу, або уздовж осі будинку й обслуговувати  їх з боку проходів у стін. У першому  випадку природне світло повинне  надходити через вікна в торцевих стінах  будівлі або через ліхтар у покрівельному перекритті, в  другому  - через вікна в поздовжніх стінах будівлі.

Часто в цехах харчових підприємств технологічне устаткування розташовують уздовж всіх чотирьох стін, так що середня частина приміщення залишається вільною й використовується для обслуговування устаткування.

При проектуванні виробничого  корпусу варто уникати надмірного подрібнення його на окремі приміщення. Як правило, більші цехи легше обслуговувати: вони вимагають меншої кількості  обслуговуючого персоналу й створюють  сприятливі умови для роботи того обслуговуючого персоналу, що сполучає кілька професій.

У той же час необхідно  виділяти в окремі приміщення ті процеси  й апарати, які пов'язані з виділенням пилу або з переробкою шкідливих  і пожежно –  або вибухонебезпечних  матеріалів.

При компонуванні плану виробничого  корпусу необхідно відділення, що функціонально зв'язані один з  одним, розміщати поруч, щоб забезпечити  найменший шлях  руху сировини й  матеріалів.

Сходові клітки й побутові приміщення варто розташовувати  так, щоб обслуговуючий персонал міг найкоротшим шляхом дістатися  до свого робочого місця. При цьому  варто уникати такого компонування, при якому окремі робочі приміщення є прохідними, особливо якщо вони функціонально  між собою не зв'язані. Ця вимога є обов'язковою для підприємств, що випускають харчову продукцію. Наприклад, для маргаринових заводів за  санітарними вимогами повинен бути обмежений доступ сторонніх у  цехи. В цих випадках для зручності  сполучення доводиться влаштовувати коридори, однак вони збільшують площу виробничого  корпуса, а отже й обсяг капітальних  витрат. Тому кількість коридорів  і їхні розміри повинні бути найменшими.

При проектуванні нових підприємств  харчової промисловості звичайно розробляють  кілька варіантів проекту (особливо  для цехів з різноманітним  устаткуванням), з різним розміщенням  апаратів і машин по поверхах і  всередині кожного приміщення або  кожного поверху. Після підрахунку будівельних обсягів по кожному  з розроблених варіантів, числа  й довжини транспортних пристроїв, кількості компресорів, насосів  й іншого допоміжного устаткування, довжини трубопроводів, підрахунку розмірів капіталовкладень по кожному  з варіантів і, нарешті, міркування відносно  зручності обслуговування технологічного устаткування й величини експлуатаційних витрат вирішують  питання про вибір варіанта.

 

 

4 ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Й ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

 

4.1 Техніка безпеки

 

Охорона праці об'єднує  систему законодавчих актів і  відповідних їм соціально-економічних, технічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Заходи щодо попередження нещасних випадків передбачають виконання  робіт з монтажу, технічному обслуговуванню і ремонту торгівельно-технологічного устаткування в суворій відповідності  з вимогами правил і інструкцій з  техніці безпеки. До цих заходів відносяться пристрій огородження, додаткових запобіжних пристроїв і захисних пристосувань, засобів автоматичного і дистанційного управління машинами, агрегатами, а також пристрій світлової і звукової сигналізації.

Виробнича санітарія передбачає комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на тих, хто працює.

Заходи щодо попередження захворювань повинні передбачати  пристрій вентиляції, підтримка в  виробничих приміщеннях нормальної температури, видалення отруйних і  вибухонебезпечних речовин, що виділяються  при роботі устаткування, зниження або усунення виробничого шуму, вібрації та ін.

Заходи щодо поліпшення умов праці повинні передбачати забезпечення працівників спецодягом, вбиральнями, душовими, кімнатами, кімнатою для приймання їжі, а також сприяти забезпеченню нормальної освітленості на робочих місцях.

На підприємствах зі всіма  категоріями працівників проводиться  інструктаж з техніки безпеки  та вивченню інструкцій по правильному  користуванню інструментами, пристосуваннями  і устаткуванням.

Аналіз нещасних випадків показує, що в основному вони трапляються  в результаті недостатньої кваліфікації працівників або незнання правил і інструкцій з техніки безпеки.

Ввідний інструктаж проходять  всі працівники, що поступили на роботу, учні, які проходять виробничу  практику, а також особи, яких наказом  по підприємству переводять з однієї роботи на іншу. В процесі ввідного інструктажу працівники знайомляться з внутрішнім розпорядком і виробничою обстановкою підприємства, правилами  та інструкціями з техніки безпеки, порядком надання першої медичної допомоги при нещасних випадках. Ввідний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки або начальник (майстер) цеху.

Інструктаж на робочому місці  отримують робітники, що знов поступили або переведені на інше робоче місце, а також учні, які проходять виробничу практику. В процесі інструктажу працівники знайомляться з організацією робочих місць, з правилами безпечної роботи на устаткуванні і з інструментами.

Періодичний (повторний) інструктаж проводиться для всіх працівників  не рідше одного разу в три місяці для перевірки знань ними правил та інструкцій з техніки безпеки а також уміння користуватися безпечними прийомами роботи.

Позаплановий інструктаж проводиться при зміні технологічних  процесів, після нещасних випадків, що сталися, а також при використанні неправильних прийомів роботи.

Особою, відповідальною за проведення всіх видів інструктажів, є майстер, на якого покладені обов'язки з  забезпечення дотримання робітниками  правил, норм і інструкцій з техніки  безпеки.

Кожен проведений інструктаж реєструється в спеціальному прошнурованому і пронумерованому журналі за встановленою формою. Особа, що проводила інструктаж, і особа, що отримала його, розписуються в журналі.

Окрім інструктажів, робітники  повинні щорік за затвердженою програмою  проходить навчання безпечним прийомам робіт. Перевірка знань проводиться  атестаційною комісією цеху; особам, які  здали іспити видається посвідчення  на право роботи в даній галузі.

Найбільша кількість травм  пов'язана з поразкою організму електричним струмом, яке наводить до паралічу органів дихання і кровообігу або до пошкодження зовнішніх частин тіла (до опіку шкіри, тканин, електрометалізації шкіри та ін.). Найбільш небезпечним є електричний удар, який супроводжується втратою свідомості, паралічем внутрішніх органів і є основною причиною смертельних результатів.

Вплив електричного струму залежить від його сили. Небезпечною  величиною є сила струму 0,025—0,05 А  при частоті 50 Гц. Сила струму понад 0,1 А є смертельною. Ці дані справедливі  за умови тривалого проходження  струму через людину (не менше 2—3 с) по дорозі рука — рука або рука —  нога. Поразка постійним струмом  приблизно в 4—5 разів безпечніше змінного частотою 50 Гц. Проте при напрузі понад 300 В постійний струм не безпечніший, ніж змінний.

Міра дії електричного струму на людину залежить від ряду чинників: дороги проходження і сили струму, тривалості дії, площі зіткнення  тіла з електропровідником, дороги проходження струму в тілі людини, індивідуальних особливостей та стану людини, роду і частоти струму і деяких інших чинників. Безпечною напругою є напруга 36, 24 і 12 В.

При виконанні монтажних  і ремонтних робіт користуватися  інструментом і устаткуванням, що працює на електричному струмі, необхідно  з особливою обережністю. До організації  і проведення таких робіт пред'являються особливі вимоги.

Улаштування та експлуатація електроустановок повинні здійснюватися  з дотриманням вимог Правил улаштування  електроустановок (ПУЕ-76), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ і ПТБ), затверджених Держенергонадзором.

Особи, допущені до монтажу, ремонту та технічному обслуговуванню торгівельно-технологічного устаткування, повинні мати кваліфікаційну групу  допуску з техніки безпеки  не нижче III, тобто їм дозволяється працювати  з електроустановками напругою до 1000 В.

Всі переносні електроінструменти та устаткування повинні включатися в електромережу штепсельним  з'єднанням з додатковим заземлюючим  дротом. Конструкція штепсельного з'єднанням повинна унеможливлювати дотику до його струмовивідних частин. Розетки  і вилки для напруги вище   42 В повинні відрізнятися по конструкції  від розеток і вилок для  напруги менше 42 В, крім того, вони повинні  мати яскравий колір, тобто різко  відрізнятися, і маркування.

 

4.2 Вимоги до  організації робочих місць

 

Розташування і розставляння устаткування у виробничих приміщеннях  здійснюються відповідно до галузевих  норм технологічного проектування, при  цьому обов'язково передбачається дотримання наступних умов: послідовність розташування устаткування за технологічною схемою, забезпечення зручності і безпеки обслуговування та ремонту, максимально природного освітлення й доступу свіжого повітря.

При розміщенні технологічного устаткування необхідно дотримувати наступні норми ширини проходів: для магістральних – не менше 1,5 м, між обладнанням – не менше 1,2 м, між стінами виробничих будівель і устаткуванням – не менше 1 м, призначених для обслуговування і ремонту обладнання – не менше 0,7 м.

Ширина проходів у робочих  місць має бути збільшена не менше  ніж на 0,75 м при односторонньому розташуванні працюючих від проходів і проїздів і не менше ніж на 1,5м при розташуванні робочих місць по обидві сторони проходів і проїздів. Ширина проїздів встановлюється залежно від виду вживаного транспорту з урахуванням радіусу його повороту.

Великогабаритне устаткування для зручності та безпеки обслуговування на висоті більше 1,5 м обладнують стаціонарними майданчиками і сходами.

Поверхні металевих майданчиків  і східців сходів виконують з  рифленої сталі. Застосування металевих  майданчиків і східців з гладкою  поверхнею не допускається.

Вимоги безпеки  до органів і пультів управління, аварійного виключення.

Безпека роботи на устаткуванні може бути забезпечена лише за наявності  на нім необхідних органів управління. Органи управління виробничим устаткуванням  незалежно від його потужності, габаритів  і призначення повинні відповідати  наступним основним вимогам: забезпечувати  надійність пуску; швидкість зупинки, легкість і зручність користування; унеможливлювати помилкового або  випадкового включення як устаткування в цілому, так і окремих його механізмів.

Контакти апаратів включення  і виключення (кнопки-перемикачі, контролери і т. п.) повинні, бути захищені від попадання на них пилу, масел, пари і рідин, вживаних у виробництві. Кнопки включення приводу устаткування заглиблюються на 3-5 мм за габарити пускової коробки, а кнопки зупинки, навпаки, виступають і забарвлені в червоний колір;

Руків'я важелів, крутні та інші органи управління, які можуть бути піддані нагріву або випадково виявитися під напругою виготовляються з мало теплопровідних та електроізоляційних матеріалів.