Активні та пасивні операції комерційних банків та їх види

 

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний університет  водного господарства та природокористування

Кафедра фінансів і економіки  природокористування

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

« Активні та пасивні операції комерційних банків та їх види»

 

 

 

                                                               Виконала

Студентака ФЕіП

Групи ОіА-31

Жукова В.М

                                                                                                              Перевірила

Свердлюк І.В

Рівне-2013

 

 

 

 

Зміст

стор.

Вступ

1. Суть комерційних банків та їх види……………………………………………4
2. Пасивні операції комерційних банків. Їх загальна характеристика…………9
3. Економічна сутність активних операцій……………………………………..14

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Для своїх завдань банк має продукувати ряд дій, які  називаються банківськими операціями. Вони відіграють першорядну роль не лише у функціонуванні самого банку, а й у розвитку промисловості й сільського господарства, інших галузей економіки. Останніми роками кількість і різноманітність послуг, які надаються комерційними банками та його філіями зросли. Останні банківські нововведення й насправді містять впровадження кредитних карток, бухгалтерські послуги діловим фірмам, факторингові операції. Відповідно усі банківські операції може бути активними і пасивними.

Під активними банківськими операціями розуміються операції, створені задля надання коштів банками  і небанківськими кредитно-фінансовими  організаціями.

Пасивні операції — це операції, за допомогою яких банки формують свої

грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Активні і пасивні операції подібні двом протилежним сторонам діалектичного єдності. Без пасивних операцій неможливі активні операції, а без активних операцій стають безглуздими  пасивні.

Об'єкт дослідження: банківська діяльність комерційних банків України.

Предмет дослідження: активні і пасивні операції комерційних банків.

Метою даної роботи є розкрити сутність активних і пасивних операцій комерційних банків.

Завданнями роботи є:

• розглянути суть та  види комерційних банків;
• охарактеризувати активні та пасивні банківські операції, які відіграють першорядну роль розвитку економіки держави.

 

 

 

Суть комерційних  банків та їх види

Законом України "Про банки  і банківську діяльність" визначено, що комерційний банк - це установа, функцією якої є кредитування суб'єктів господарської  діяльності та громадян за рахунок  залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших  кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій[2].

 До базових банківських  операцій належать 16 операцій, які  й визначають банк як фінансову  установу (ст. 3 Закону України "Про  банки і банківську діяльність").

 Залежно від економічного  змісту всі види діяльності  комерційних банків прийнято  поділяти на три групи (див.  рис. 1):

 · пасивні операції;

 · активні операції;

 · послуги.

Рис.1. Види діяльності комерційних  банків залежно від економічного змісту

 

 За рахунок пасивних  операцій формуються ресурси  комерційного банку, які необхідні  йому понад власний капітал  для забезпечення нормальної  діяльності, підтримання ліквідності  на належному рівні та отримання  запланованого доходу. Акумульовані  в результаті пасивних операцій  грошові кошти складають переважну  частину ресурсів банку, що  визначає важливу роль цих  операцій в його діяльності. Пасивні  операції включають: залучення  коштів юридичних осіб та вкладів  населення; отримання кредитів  від комерційних банків та  центрального банку; випуск банківських  облігацій, векселів та інших  зобов'язань. Результати пасивних  операцій відображаються в пасиві  балансу банку.

 Активні операції - це  розміщення банком власних та  залучених коштів з метою отримання  прибутку. До активних операцій  належать: надання кредитів юридичним  та фізичним особам, вкладення  в цінні папери, формування касових  залишків та резервів, формування  інших активів (придбання приміщень,  обладнання тощо). Результати активних  операцій відображаються в активі  балансу банку. Активні операції  тісно пов'язані з пасивними  операціями. Комерційний банк, розміщуючи  грошові кошти в активи, постійно  стежить, щоб частина коштів  знаходилась у вигляді обов'язкових  та вільних резервів і терміни  вкладень в активи відповідали  термінам залучення коштів в  пасиви. Крім того, кредитні операції  банків призводять до появи  додаткових коштів в пасивах.  Все це вимагає від банку  управління активами та пасивами  в їх взаємозв'язку як єдиним  комплексом банківської діяльності[12].

 Крім операцій, пов'язаних  з формуванням банківських пасивів  та активів, комерційні банки  займаються і іншими видами  діяльності, які дістали назву  банківських послуг. До банківських  послуг належать: розрахункові, касові, трастові (довірчі), посередницькі,  консультаційні та інші. Істотною  ознакою банківських послуг є  те, що для їх надання банку  не потрібні додаткові ресурси.  Свою діяльність щодо надання  послуг банк здійснює як правило  у процесі проведення пасивних  і активних операцій. Доходи від  послуг банки отримають не  у вигляді відсотків, а у  формі комісійних виплат. Банківські послуги приносять банку стабільний дохід і є практично безризиковим видом діяльності[6].

Комерційні банки є  суб'єктами підприємницької діяльності та функціонують згідно з такими принципами:

1. Комерційний розрахунок: доходи покривають витрати, відсутнє  право на отримання державних  субсидій, безпосередньою метою  діяльності є отримання прибутку  при розумному ризику. Основним  джерелом прибутку є банківський  процент. Першоосновою процента  є додатковий продукт, створений  у виробництві, а на поверхні  явищ прибуток банків виступає  переважно як різниця між сумою  процентів, отриманих за надані  банком кредити і виплачених  по внесках клієнтів.

2. Автономія: банки отримали  право самостійно здійснювати  ціноутворення банківських продуктів  у межах діючих обмежень, тобто  самостійно встановлюють відсоткові  ставки за депозитами та кредитами,  розміри тарифів на розрахунково-касове обслуговування тощо.

3. Самоуправління: банки  самостійно визначають стратегію  і тактику свого розвитку, своєї  діяльності без втручання держави.

4. Комерційні банки належать  до категорії підприємств - фінансових  посередників і працюють за  принципом: "Подешевше купити - подорожче  продати". Виходячи з цього  банк з повним правом можна  назвати спекулятивним підприємством.  Певна річ, спекуляція зі сторони  банку має свої межі. Будь-хто  має право торгувати, але для  цього спекуляція повинна носити "цивілізований" характер. Для  приборкання її аморальних якостей  вона повинна спиратись на  законодавство, не суперечити  йому, для здійснення комерції  кожен банк повинен мати рівні  інформаційні можливості про  кон'юнктуру ринку. В таких  умовах спекуляція втрачає свій  кримінальний відтінок і стає  нормою підприємництва. Від того  наскільки успішно "спекулює" банк, залежить його дохідність  та ефективність діяльності.

5. Всі гроші, всі ресурси  банку повинні максимально працювати.  З позиції комерції не повинно  бути ресурсів, які даремно лежать. Реальність однак така, що якась  частина коштів знаходиться в  резервах, обертається повільно, або  не обертається зовсім. З позиції бізнесу це не природно, тому завжди корисно знати, що прибуток тим вищий, чим вища частка кредитів по відношенню до банківських резервів.

6. Банківська комерція  повинна діяти за принципом  - все для клієнта. Це означає,  що банк несе повну відповідальність  за клієнта, забезпечує його  прибуток. На перший погляд здається, що даний принцип не узгоджується  з принципом дохідності самого  банку. Разом з тим ніякого  протиріччя між цими принципами  не існує. На практиці все  повинно бути на взаємовигідній  основі: перш за все прибуток  клієнта, а потім прибуток банка.  Вірно і те, що прибуток клієнта  - це не єдина мета, а основа  для одержання прибутку банка.  Забезпечуючи прибуток клієнту,  банк реалізовує і свій власний інтерес[8].

Світова практика виробила два принципи побудови комерційних  банків:

 а) принцип сегментування,  коли банківська діяльність обмежена  певним видом операцій чи сектором  грошового ринку;

 б) принцип універсальності,  коли будь-які обмеження щодо  діяльності банків на грошовому  ринку знімаються.

 У ринковій економіці  функціонують різні види банків, які класифікуються за певними  ознаками:

1. За формою власності:

 · державні;

 · приватні;

 · кооперативні.

 В Україні функціонують  два державні банки: експортно-імпортний  та ощадний. Решта банків є  приватними і мають статус  акціонерних товариств і товариств  з обмеженою відповідальністю.

2. За масштабами операцій:

 · роздрібні (акумулюють  кошти численних клієнтів, невеликі  за обсягом. При цьому потрібна  розвинута інфраструктура);

 · оптові. Обслуговують  незначну кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають  на фінансовому ринку. 

3. За територіальним охопленням:

 · міжнародні;

 · регіональні;

 ·банки, що ведуть діяльність у національному масштабі (колишні спеціалізовані банки).

4. За колом виконуваних  операцій:

 · спеціалізовані;

 · універсальні.

 Спеціалізовані банки  обмежують свою діяльність невеликим  колом операцій або функціонують  у вузькому секторі ринку, або  обслуговують окремі галузі економіки  (ощадні, іпотечні, банки споживчого  кредиту, банки підтримки, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки або  палати). Універсальні банки виконують  широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового  ринку та галузей економіки.  В Україні більшість банків  універсальні, їм заборонено здійснювати  діяльність лише в сфері торгівлі, матеріального виробництва і  страхування.

 Крім функціональної, виділяють галузеву і регіональну  спеціалізації банків.

5. За порядком формування  статутного фонду комерційні  банки поділяються на акціонерні  товариства відкритого і закритого  типу та пайові банки. Характерні  ознаки цих господарських товариств  регламентуються Законом України  "Про господарські товариства" від 16.12.1993р.

6. За наявністю мережі  філій або безфілійні. 

Пасивні операції комерційних банків.

Їх загальна характеристика

Операції, завдяки яким банки  формують свої ресурси, називаються пасивними [13]. Суть пасивних операцій заключається в залученні різних видів вкладів в рамках депозиту та ощадних операцій, отримання кредитів від інших банків, емісії різних видів цінних паперів, а також проведення інших операцій в результаті яких збільшуються грошові засоби в пасиві балансу комерційного банку. Історично пасивні операції відігравали первинну роль по відношенню до активів, так як для здійснення активних операцій необхідною умовою є достатність ресурсів. Саме в результаті пасивних операцій банки отримують додаткові ліквідні кошти для формування ресурсів. Банківські ресурси - це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних та інших операцій. Акумулюючи грошові доходи та збереження юридичних та фізичних осіб, банки перетворюють їх в позичковий капітал, тобто капітал, що надається в позику власникам на умовах поверненості за плату у вигляді проценту.

Існує дуже велика кількість  різних класифікацій ресурсів комерційних  банків, побудованих на основі відповідних  критеріїв, однак всі вони мають  деякі умовності. Найбільш поширеною  класифікацією ресурсів комерційного банку є класифікація відповідно до джерел формування. Згідно цього  критерію кошти комерційного банку  поділяються на власні, запозичені та залучені, а пасивні операції - на операції по формуванню власного капіталу банку, депозитні операції, операції по залученню коштів комерційним  банком [13].