Аналіз стану та використання оборотних активів підприємства

Тема 6

Аналіз стану та використання

оборотних активів підприємства

 

6.1 Суть та склад оборотних активів

 

Відповідно  до П(С)БО 2 оборотні активи – це грошові  кошти та еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

До оборотних  активів відносять: запаси, векселі  одержані, дебіторську заборгованість за товари, роботи та послуги; дебіторську  заборгованість за розрахунками; іншу поточну дебіторську заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; інші оборотні активи.

Запаси – це активи, які: зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності; призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг.

Векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, яка забезпечена векселями.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм товари чи продукцію.

Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає за переплаченими податками, зборами та іншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками, роялті тощо, надходження яких очікують, а також заборгованість фінансових і податкових органів, пов’язаних сторін, заборгованість із внутрівідомчих розрахунків.

До  іншої поточної дебіторської заборгованості відносять усі види дебіторської заборгованості, які не ввійшли до складу двох вище перелічених статей.

Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом терміну, що не перевищує один рік. До них відносять: короткострокові комерційні ринкові папери; казначейські векселі; короткострокові боргові папери; депозитні сертифікати; інші ринкові цінні папери, придбані з метою перепродажу протягом терміну, що не перевищує один рік.

Грошові кошти та їх еквіваленти – це сума грошей у касі, на банківських рахунках, у формі грошових документів та у формі встановлених акредитивів.

Інші  оборотні активи – це вартість оборотних активів, які не увійшли до всіх вище перелічених статей.

 

6.2. Методика аналізу оборотних  активів

Склад і структура  оборотних активів значною мірою визначаються галузевою належністю підприємства, видом діяльності та продукцією, що випускається.

В ході аналізу  оборотних активів необхідно  дати оцінку стану виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової  продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості.

Аналіз стану  виробничих запасів починають з  перевірки відповідності фактичних  залишків їх плановій потребі. Для цього  фактичні залишки за окремими видами виробничих запасів порівнюють з  плановими нормами, перерахованими на фактичний випуск продукції. Вартість виробничих запасів може змінюватися як за рахунок збільшення їх кількості, так і за рахунок підвищення їх вартості внаслідок інфляції.

Причинами створення  наднормативних залишків виробничих запасів  можуть бути: наявність неходових  матеріальних цінностей; необґрунтованість нормативів; свідоме нагромадження запасів у зв’язку з перебоями у постачанні та інфляційними процесами.

Залежно від  причин розробляють заходи з ліквідації понаднормових запасів: обґрунтовані розрахунки їх потреби; встановлення договірних відносин з постачальниками; усунення недоліків у плануванні та обліку; налагодження ритмічності випуску продукції.

Аналіз незавершеного  виробництва проводять за фактичними залишками напівфабрикатів і  деталей в кожному цеху, а також  залучаються дані норм і запасів кожного виду деталей і напівфабрикатів.

 

 Аналіз оборотних  активів проводять у наступній  послідовності:

на першому  етапі оцінюють загальний розмір оборотних активів підприємства та аналізують зміни в їх обсязі впродовж звітного періоду. При проведенні цієї роботи визначається також питома вага оборотних активів у загальному обсязі майна та її зміна протягом періоду. Співставлення темпів росту оборотних активів з темпами інфляції дозволяє визначити номінальний і реальний приріст оборотних активів підприємства;

на другому  етапі досліджують структуру  оборотних активів підприємства за видами активів, а також іншими кваліфікаційними ознаками (прибутковості, швидкості оборотності, платоспроможності, інфляційної захищеності тощо). Це дозволяє оцінити основні тенденції в зміні складу оборотних активів та ступінь досягнення відповідної мети діяльності;

в ході проведення третього етапу аналізу необхідно  кількісно оцінити вплив факторів, які обумовлюють зміни в обсязі оборотних активів підприємства;

на четвертому етапі аналізу оцінюють зміни  у складі джерел фінансування оборотних активів підприємства. Для цього обчислюють розмір власного оборотного капіталу, порівнюють з відповідними показниками за попередні періоди. Питома вага власних джерел фінансування оборотних активів використовується для оцінки ступеня фінансової стійкості підприємства, його незалежності від зовнішніх джерел фінансування;

на п'ятому  етапі аналізу розраховують показники  ефективності використання оборотних активів, проводять їх аналіз та роблять аналітичні висновки.

Проведення  такого аналізу дозволяє, з одного боку, визначити стабільність окремих  джерел формування оборотних активів  з точки зору можливості їх використання в майбутньому, з другого – виявити, на фінансування яких операцій витрачені кошти, чи є це використання доцільним та чи збережеться в майбутньому структура використання коштів, що склалася.

6.2. Аналіз  стану, динаміки і структури  оборотних активів

 

Одним із головних завдань аналізу оборотних активів є визначення їх обсягу і структури, адже для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної діяльності підприємству необхідно мати достатній рівень поточних активів для того, щоб бути спроможним покрити кредиторські зобов'язання і зберегти свою ліквідність та платоспроможність. Для оцінки динаміки оборотних активів необхідно згрупувати статті активу балансу у окремі специфічні групи за ознакою ліквідності.

Групування  оборотних активів залежно від  рівня їх ліквідності

Показники	Код рядка балансу
1. Грошові кошти  та їх еквіваленти У т.ч.:	220+230+240
2. Кошти у  розрахунках: У т.ч.:	150+160+170+180+190+200+250+270 до 1 року
3. Запаси: У т.ч.:	100+110+120+130+140
Усього оборотних  активів	260+270 до 1 року

 

Структура оборотних  активів відображає фінансовий стан підприємства на дату складання звітності і свідчить про рівень комерційної та фінансово-економічної роботи.

6.3. Аналіз  показників ефективності використання  оборотних активів підприємства

 

Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту та ефективність використання досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, стабільність його становища на ринку.

Ефективність використання оборотних активів підприємства у значній мірі визначає: платоспроможність, тобто можливість погашення у встановлений строк своїх боргових зобов’язань; ступінь ліквідності підприємства; можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

Ефективне використання оборотних  активів відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множини факторів. У сучасних умовах великий негативний вплив на ефективність використання оборотних активів, уповільнення їх оборотності мають фактори кризового стану економіки, що діють незалежно від бажання підприємства. Разом з тим, підприємства мають внутрішні резерви підвищення ефективності використання мобільних активів, на які вони можуть суттєво впливати. До них відносять:

Нормування матеріальних оборотних активів; використання тривалих господарських зв’язків; удосконалення системи розрахунків; раціональна організація продажу; системний контроль за оборотністю коштів у розрахунках тощо.

 Для аналізу оборотних  активів підприємства використовують  такі показники: забезпеченість оборотних активів власними оборотними коштами; коефіцієнт маневрування власним капіталом.

Перший показник визначається в такому порядку:

Зоа=ВОК/ОА

Де, Зоа –  коефіцієнт забезпеченості оборотних  активів власними оборотними коштами; ВОК – власні оборотні кошти (різниця  між оборотними активами та поточними  зобов’язаннями); ОА – оборотні активи.

Коефіцієнт  маневрування власним капіталом  розраховується за формулою:

Км=ВОК/ВК

Де Км – коефіцієнт маневрування власним капіталом; ВК – власний капітал підприємства.

Цей коефіцієнт вказує на те, яку частку власних  коштів підприємство використовує для  фінансування поточної діяльності.

Аналіз складу та ефективності використання оборотних коштів підприємства має здійснюватись постійно і бути необхідною складовою фінансового аналізу.

Оборотні кошти  є основним джерелом фінансування витрат підприємства. Вони є фінансовими  ресурсами підприємства, які авансовані в оборотні виробничі засоби та у засоби обігу, і здійснюють безперервний кругообіг.

Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами  та прирівняними до них потребує дослідження  комплексу таких показників: наявності  власних та прирівняних до них  коштів; забезпеченості власними оборотними коштами; причин змін загальної суми наявності власних оборотних коштів; наявності та динаміки надлишку або браку власних оборотних коштів у господарському обороті.

Завершується  аналіз оборотного капіталу аналізом оборотності коштів.

Прискорення оборотності  оборотних коштів зменшує потребу  в них, дає змогу підприємству вивільняти частину оборотних коштів або для використання в господарстві (абсолютне вивільнення) або ж  для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).

Унаслідок прискорення  обороту вивільняються речові елементи оборотних коштів, відносно зменшується  потреба в запасах сировини, матеріалів, палива тощо, а отже вивільняються  і грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси.

Швидкість обороту коштів – це комплексний показник організаційно-технічного рівня виробничо-господарської діяльності. Збільшення числа оборотів досягається за рахунок скорочення періоду виробництва та періоду обігу.

Ефективність  використання оборотних коштів, а  також швидкість як загальної оборотності, так і оборотності окремих елементів оборотних коштів характеризується такими показниками:

Тривалість  одного обороту усіх оборотних коштів у днях (Од) розраховується за формулою:

Од=С*Д/РП,

Де С –  середні залишки оборотних коштів; Д – тривалість аналізованого періоду в днях; РП – виручка від реалізації продукції підприємства за винятком непрямих податків;

Кількість оборотів (або коефіцієнт оборотності –  К) розраховується за формулою:

Ко=РП/С;

Коефіцієнт  закріплення оборотних коштів (обернений до коефіцієнта оборотності) визначається за формулою:

Кз=С/РП=1/Ко.

За аналогічними формулами розраховується оборотність  нормативних оборотних коштів та окремих елементів або груп оборотних  коштів. Замість величини усіх оборотних  коштів у відповідні формули підставляються величини нормативних коштів або окремого їх елемента.

Прискорення оборотності  оборотних коштів має важливе  значення для стабільності фінансового  стану підприємства з таких причин:

Від швидкості  обороту коштів залежить розмір їх річного обороту; прискорення оборотності веде до зниження витрат підприємства; прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообороту коштів змушує прискорити кругообіг на інших стадіях.

Деякі специфічні особливості виникають при характеристиці індивідуальної швидкості обороту коштів, вкладених у витрати майбутніх періодів. Авансовані у ці витрати кошти, по суті, втрачають природу оборотних коштів, бо не вивільняються в грошовій формі після завершення кожного кругообігу.

Якщо питома вага витрат майбутніх періодів значна (наприклад, у підприємств з сезонним характером виробництва), загальну суму оборотних коштів рекомендується зменшувати на їх величину і одночасно зменшувати оборот за собівартістю реалізованої продукції на суму витрат майбутніх періодів, списаних за аналізований період.

Крім того, для  оцінки ефективності використання оборотних  коштів розраховують рентабельність оборотних  активів та інтегральний показник ефективності використання оборотних активів.