Кредитна система комерційних банків в налагодженні платіжного і розрахункового механізму в Україні

   лінням  Ощадбанку - 25.3 млрд.крб.  Львівським відділенням "Ук-

   рексімбанку" - 3.4 млрд.крб.

      48.2 млрд.крб.  або 12.2 % всього прибутку  зароблено "мали-

   ми" комерційними банками.

      АКБ "Галицький"  допустив  збиток в сумі 145.3 млн.крб.,  в

   зв'язку  з несвоєчасною сплатою позичальникам відсотків за кре-

   дит  в  сумі  834 млн.крб.,  які рахуються  на доходах майбутніх

   періодів.

      За 1993 р.  - 145.8 млрд.крб. банками  спрямовано платежів в

   бюджет  у вигляді відрахувань від  доходів.

      Комерційними банками  за рахунок своїх фондів надано благо-

   чинних  пожертвувань на суму понад  600 млн.крб.

      З метою забезпечення виконання  комерційними банками зобов'-

   язань  перед своїми клієнтами та  зменшення інфляційних процесів

   держави  комерційні банки здійснюють  обов'язкове відрахування у

   фонд  ресурсів банківської системи.

      Встановлена норма  відрахувань  у фонд обов'язкових резервів

   банківської  системи становила від 20-60 %.  Сума відрахувано у

   цей  фонд  станом  на  01.01.1994 р.  по  області складала 250.3

   млрд.крб., у тому числі:  по облуправлінню   Промінвестбанку  -

   65.7 млрд.крб.,   по  облдирекції  АПБ  "Україна"  АК  -  66.6

   млрд.крб., по облдирекції Укрсоцбанку 89.6 млрд.крб.,  по "ма-

   лих"  комерційних банках - 18.8 млрд.крб.

      На підставі ст.  48 Закону Укрвїни "Про банки та банківську

   діяльність" облуправлінням НБУ здійснюється  контроль за дотри-

   манням  юридично самостійними комерційними  банками встановлених

   економічних  нормативів. Цей контроль здійснюється  щомісячно на

   підставі звітних балансів,  які представляють комерційні банки

   на  перше число кожного місяця.

      До комерційних банків,  які  неодноразово порушували  еконо-

   мічні  нормативи,  зокрема,  показники  ліквідності, у відповід-

   ності  до ст.  48 Закону України "Про банки і банківську діяль-

   ність"  застосовувались економічні санкції,  а саме:  до комер-

   ційного  банку "Галебанк", АКБ "Галицький", АКБ "Верховина".

      Облуправлінням Нацбанку  здійснюється  контроль за дотриман-

   ням  режиму операцій по кореспондентських та субкореспондентсь-

   ких  рахунках.  Банки,  які  допускали   проведення платежів при

   відсутності  реальних ресурсів на кореспондентських  і субкорес-

   пондентських  рахунках сплатили штраф в  сумі 2.9 млрд.крб.,

    в  т.  ч. АКБ "Верховина " - 200.8 млн.крб., АКБ "Галицький" -

   7.9 млн.крб., АТ ЗУКБ - 4.7 млн.крб.

       Станом на 01.01.1994 р. сума сформованих  банками статутних

   фондів  становила 51.9 млрд.крб., з них по  дирекції АПБ "Украї-

   на" АК - 5.2 млрд.крб.,  по облуправлінню Промінвестбанку - 17

   млрд.крб., по обласній дирекції "Укрсоцбанку" - 1.4 млрд.крб.

       По "малих" комерційних банках  станом на 01.01.1994 р. сума

   сформованих  статутних фондів складала 28.2 млрд.крб.:  при за-

   явлених  40.3 млрд.крб.

       Значною проблемою в господарстві області,  як і держави в

   цілому, є стан розрахунків станом  на 01.09.1993 р. дебіторська

   заборгованість (по даних Мінстату) становила  538.4 млрд.крб. і

   у  відповідності до початку року  зросла в 6 разів; кредиторська

   заборгованість  становила 2537 млрд.крб. і зросла  відповідно до

   початку  року в 33 р.

      По темпах росту дебіторської  заборгованості у відповідності

   з  початком року наша область  займала 24 місце в республіці,  а

   по  кредиторській - друге.

      Співпраця комерційних банків  з держадміністрацією  Львівсь-

   кої  області  сприяла вирішенню,  в деякій мірі,  концепограції

   вільних  кредитних ресурсів в межах  області,  спрямовання їх на

   загальнодержавні  потреби  регіоеу.  Необхідно  було б спільно з

   асоціацією  комерційних банків узгодити  їх  кредитну  підтримку

   шляхом  концентрації  кредитних  ресурсів  на договірних засадах

   для  підтримки господарюючих суб'єктів  області. 

               ІІІ. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ТА ОСНОВНІ  ШЛЯХИ

            ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ. 

       Реальна ступінь "ринковості" банківської системи, співвід-

   ношення  в ній централізованих і децентралізованих  джерел  пов-

   ністю  повинна визначатись ступінню "ринковості" господарського

   ладу  України, а також її державним та політичним ладом.

      Банківська система  в  значній  степені буде відображати ре-

   альності, які склалися в банківській  справі на протязі  остан-

   ніх  60  років  (розподіл  грошових  нагромаджень,  роль окремих

   кредитних інститутів, основні грошові потоки і т.д.).

      Українська банківська  система   не може бути повністю адек-

   ватна  класичним двохрівневим системам,  які створились  в  ін-

   дустріальних  країнах з економікою, яка стабільно  розвивається.

   На  відміну від них, це - банківська система перехідного госпо-

   дарства  або господарства, що розвивається  і відрізняється нес-

   табільністю  та різкими структурними зрушеннями.

       Українська банківська система  повинна обслуговувати процес

   реформ:

       - диверсіфікацію власності (приватизацію,  становлення не-

   залежного  приватного сектору);

       - демонополізацію;

       - становлення нових ринків (цінних  паперів,  землі, основ-

   них  фондів,  страхових послуг,  науково-технічної  продукції та

   інформації);

       - технічну,  технологічну, та продуктову  перебудову госпо-

   дарства,  конверсію та скорочення військових  витрат;

       - перебудову міжрегіональних та  міждержавних зв'язків;

       - посилення відкритості економіки,  її інтеграцію у міжна-

   родні  господарські зв'язки;

       - перерозподіл повноважень між  центром та регіонами.

       Разом з тим банківський сектор  України повинен забезпечити

   максимальну  стійкість грошової системи в  період реформ, сприя-

   ти  стабільному  функціонуванню  основної  частини  Українських

   підприємств.

       Банківська система  повинна   бути  заснована на розширенні

   приватної  власності у фінансовому секторі,  на множинності ви-

   дів  кредитних інститутів,  на створенні  механізму представниц-

   тва  і балансування інтересів всіх сторін,  які  зацікавлені  в

   стабільному  та стійкому розвитку банківської  справи.

       Разом з тим повинно відбутись  зміцнення централізму у бан-

   ківській  системі,  підвищення ролі Національного  банку України

   в  ініціації і проведенні політики ринкових банківських реформ.

       Випереджаючими темпами  повинна  розвиватись шнфраструктура

   ринкової  банківської системи - правове  забезпечення,  інформа-

   ція  і зв'язок, наукове обслуговування  і банківська освіта.

       Зміни в банківській справі повинні відбуватись як відобра-

   ження  реформ в реальних галузях  народного господарства, в дер-

   жавному  і  політичному  устріях.  Банківські  реформи  повинні

   здійснюватись  значно  повільніше,  ніж  відбуваються  політичні

   перевороти  і рвуться матеріальні зв'язки  в господарському  ме-

   ханізмі.  Стримання розпаду і заоохочення  інтеграції - такі ри-

   си  повинна придбати еволюція банківської  системи при її ринко-

   вому  реформуванні.

       Основна мета реформування комерційних банків в  Україні  -

   створення  національної мережі таких банків,  які би стали кре-

   дитними  установами,  що добре регулюються   і  знаходяться  під

   повноцінним  банківським наглядом і в зв'язку  з цим користують-

   ся  довір'ям клієнтів.

       Необхідно підготувати  і   подати на розгляд Верховної  Ради

   України  Закон про кредитні інститути  і кредитування, який виз-

   начає  правові,  юридичні  та економічні  джерела функціонування

   кредитно-банківської  системи.  Було б доцільно  передбачити  в

   цьому  законі,  щоб  контроль  за  діяльністю кредитних установ

   здійснювався  спеціальним  контролюючим  комітетом,  незалежним

   від  Нацбанку України і підзвітним  Верховній Раді України (нап-

   риклад, Національним контрольним відомством  по  кредитуванню).

   Такому  комітету треба передати деякі  функції НБУ, які у світо-

   вій  практиці не властиві Центральним  банкам (реєстрація та за-

   борона  на ведення банківської справи,  контроль за дотриманням

   всіх  законодавчих документів,  нагляд  за ліквідністю банків  і

   т.д.).

      Введенню твердої,  вільно конвертованої  Національної валюти

   буде  сприяти Закон про вілютний  контроль,  який на відміну  від

   діючого  закону про  вілютне  регулювання,  дозволить  залучати

   іноземні  інвестиції, розширить коло суб'єктів валютного ринку,

   знищує  залишки державної монополії  зовнішньої торгівлі.

       Відсутність законодавчої бази  по управлінню нерухомим май-

   ном  вимагає негайної розробки законів  про іпотечний  банк.  Це