інститути фінансового контролю в україні та взаємозв'язок між ними

ВСТУП

    Сучасний  етап суспільного та економічного розвитку України потребує чіткої керованості  процесів трансформування національної економіки з боку органів державного управління. В умовах запровадження  ринкових відносин важливо оптимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з усвідомленим належно організованим управлінням економікою держави.

    Важливе значення має фінансовий контроль як форма контролю з боку держави  за законністю та обґрунтованістю виконання  фінансових операцій із визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного та соціального розвитку держави.

    За  своєю економічною сутністю фінансовий контроль - це комплекс заходів, що вживаються законодавчими і виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ, для забезпечення законності 
та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

    Важливість  державного фінансового контролю в  економіці держави зумовлена  його місцем та роллю в усіх сферах суспільного відтворення: контроль займає центральне місце в системі фінансового адміністрування та супроводжує процес руху грошових коштів. 
 
 
 
 
 
 
 

Інститути державного фінансового контролю, їх функції

    Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби. Однак, якщо Рахункова палата і ДКРС є спеціальними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податкова служба, Державне казначейство, внутрівідомчі контрольно-ревізійні підрозділи виконують контрольні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями; вони зобов'язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.

    Верховна  Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства  на всіх стадіях бюджетного процесу.

    Рахункова палата України:

    - здійснює постійний контроль  за виконанням державного бюджету  в межах та обсягах, визначених  Конституцією України та Законом  України "Про Рахункову Палату";

    - перевіряє використання за призначенням  органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;

    - контролює утворення, обслуговування  і погашення внутрішнього і  зовнішнього державних боргів України;

    - відповідність затверджених бюджетних  асигнувань державного бюджету  бюджетному розпису та виконанням бюджетного розпису;

    - контролює ефективність управління коштами державного бюджету Державним казначейством України, а також використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, законність та своєчасність руху цих коштів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах;

    - контролює інвестиційну діяльність  органів виконавчої влади, виконання  рішень Верховної Ради про надання Україною позик.

    Основним  органом державного фінансового  контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень та використанням державних коштів.

    З метою організації контролю за правильністю складання і виконання бюджетів, зведених фінансових планів галузей  народного господарства, управлінь та відділів державних адміністрацій, виконкомів місцевих рад, фінансових планів підприємств, організацій та установ, а також контролю за фінансовою діяльністю, станом збереження і використання матеріальних цінностей, грошових коштів, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях та установах в Україні функціонує державна контрольно-ревізійна служба.

    Головними завданнями ДКРС є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і товарно-матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

    Відповідно  до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 05.02.1998 р. № 83/98-ВР (надалі Закон) Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Однак Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 затверджено "Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України", згідно з яким ГоловКРУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

    Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

    Структура державної контрольно-ревізійної служби (надалі ДКРС) в Україні регламентується  Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", а саме статтею 1, згідно з якою ДКРС складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах. 

    Рис. 1. Структура державної контрольно-ревізійної служби України

    Особлива  роль при здійсненні державного фінансового  контролю відводиться Головному Контрольно-ревізійному управлінню, що має 
територіальні та місцеві органи. Головне контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ України) згідно з Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженим Указом Президента України 28 листопада 2000 року № 1265/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

    Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо напрямів і методів контрольно-ревізійної роботи, обговорення найважливіших проектів нормативно-правових актів та інших питань у ГоловКРУ України може утворюватися методологічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

    У складі ГоловКРУ України Кабінетом  Міністрів України може бути утворено урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

    Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну  службу в Україні" визначено, що головним завданням ДКРС є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у майбутньому. ГоловКРУ України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та забезпечує її реалізацію.

    Відповідно  до чинного законодавства Державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції:

    - контроль за цільовим та ефективним  використанням коштів державного  і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів;

    - цільовим використанням і своєчасним  поверненням кредитів, отриманих  суб'єктами господарської діяльності  під гарантію Кабінету Міністрів  України, та відшкодуванням суб'єктами  господарської діяльності коштів державного бюджету, витрачених на виконання гарантійних зобов'язань;

    - контроль за виконанням громадських  замовлень та державного оборонного  замовлення, авансованих за рахунок  коштів державного бюджету України;

    - контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами самоврядування;

    - контроль за порядком ведення  бухгалтерського обліку та достовірністю  звітності про виконання державного  бюджету України та бюджетів  самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ;

    - розробка пропозицій за результатами  ревізій і контроль за їх виконанням.

    Слід  зазначити, що робота органів Державної контрольно-ревізійної служби нині, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках разом із правоохоронними органами діяльності підприємств і різних господарських організацій недержавної форми власності.

    Для здійснення державного фінансового  контролю за дотриманням податкового  законодавства створені органи державного податкового контролю. Відповідно до чинного законодавства повноваженнями органів податкового контролю наділена Державна податкова адміністрація України, створена відповідно до Закону України № 509-ХІІ від 4.12.1990 року "Про Державну податкову службу в Україні". Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів інших обов'язкових платежів, установлених законодавством.

    До  системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім Києва і Севастополя), районах у містах. Крім цього у складі органів державної спеціальної податкової служби створено відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

    Основним  завданням органів державної  податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахувань, повноти і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів і неподаткових надходжень, встановлених законодавством.

    Для запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; гарантування безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків у складі відповідних органів державної 
податкової служби діють спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями податкової міліції.

    Податкова міліція здійснює контроль за додержанням  податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну, функції а саме:

    - приймає і реєструє заяви, повідомлення  та іншу інформацію про злочини  і правопорушення, віднесені до  її компетенції, здійснює в  установленому порядку їхню перевірку  і приймає щодо них передбачені законом рішення;

    - здійснює відповідно до закону  оперативно-розшукову діяльність, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;

    - виявляє причини та умови, що  спряли вчиненню злочинів та  інших правопорушень у сфері  оподаткування, вживає заходи щодо їх усунення;

    - опікується безпекою працівників  органів податкової служби та захистом від протиправних посягань, пов'язаних із виконанням ними посадових обов'язків;

    - запобігає корупції та іншим  службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

    - збирає, аналізує, узагальнює інформацію  щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.