інститути фінансового контролю в україні та взаємозв'язок між ними

    Державна  комісія з цінних паперів та фондового  ринку здійснює контроль за діяльністю суб'єктів ринку цінних паперів — емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондових бірж - відповідно до діючого у цій сфері законодавства.

    Митні органи України відповідно до положення  Митного кодексу України мають  повноваження в галузі державного контролю, пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон України.

    Державний фінансовий контроль здійснюється також  і низкою інших державних органів: Національним банком України, Фондом державного майна, Департаментом антимонопольної  політики і підтримки підприємництва, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку тощо. 
Зв'язок між органами державного фінансового контролю наведений на рис. 2.  
Рис. 2. Модель лінійного зв'язку між органами державного фінансового контролю 
 
 
 
 
 

Організація фінансового контролю у системі казначейства

    Метою фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, є  зменшення кількості та обсягів  порушень бюджетного законодавства, а  саме використання бюджетних коштів не за призначенням.

    Державне  казначейство України контролює  дотримання Єдиних правил обліку та звітності  по бюджетах усіх рівнів та кошторисах доходів та видатків, спрямування  коштів за цільовим призначенням на стадії здійснення операцій з виконання бюджету на підставі документів розпорядників коштів, поданих до оплати.

    З метою виконання контрольних  функцій Постановою органам Державного казначейства надано право:

    • проводити у міністерствах, інших  центральних та місцевих органах  центральної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, установах банків незалежно від форм власності перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають у процесі перевірок;

    • одержувати від установ банків відомості  про стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій  незалежно від форм власності, які  використовують кошти Державного бюджету та державних позабюджетних фондів.

    Окрім того, казначейство здійснює контроль за цільовим витрачанням коштів державного бюджету всіх бюджетоотримувачів.

    Операції  казначейства з метою контролю за виконанням бюджету можуть здійснюватись  у різних формах. Казначейство встановлює та контролює дотримання загальних фінансових лімітів на етапах зобов'язань. Після цього на етапі оплати контролюється кожний конкретний платіж.

    Особливість фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій при виконанні державного бюджету і не здійснюють перевірок вибірково, а тільки на регулярній основі. Органи Державного казначейства як на центральному, так і регіональному рівнях здійснюють контроль у процесі виконання бюджету. При цьому головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства України розподіл виділених бюджетних коштів по областях у розрізі підвідомчих установ та кодів бюджетної класифікації. Розподіли коштів, отримані від головних розпорядників коштів, перевіряються щодо відповідності зазначених у них сум розпису бюджету (лімітам асигнувань), виділеним асигнуванням та залишкам невикористаних асигнувань у цілому і в розрізі кодів бюджетної класифікації.

    Перевірені  розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків по відповідній території. На підставі розподілу та реєстру складається розпорядження на перерахування коштів, один примірник якого подається управлінню бухгалтерського обліку і звітності, яке звіряє суми виділених бюджетних коштів із залишками невикористаних асигнувань з конкретними кодами бюджетної класифікації, після чого погоджений примірник передається операційно-контрольному управлінню для перерахування коштів за призначенням та безпосереднього здійснення видатків.

    У разі, коли суми на перерахування перевищують  залишки невикористаних асигнувань або не відповідають бюджетному розпису, документи повертаються на переоформлення.

    Для обліку бюджетних коштів у розрізі  розпорядників коштів в операційно-контрольному управлінні до кожного реєстраційного рахунку відкриваються особові картки, які містять розгорнуту інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, суми їх використання та залишку. Записи в особових картках групуються за кодами бюджетної класифікації. 
Кошти, які виділені на здійснення витрат державного бюджету, використовуються їх розпорядниками відповідно до затвердженого кошторису і бюджетних призначень, вказаних у реєстрах на здійснення видатків.

    З метою забезпечення контролю за витрачанням коштів державного бюджету документи, що підтверджують необхідність оплати рахунку, перевіряються щодо доцільності та ефективності витрат.

    Проблеми  і напрями вдосконалення  роботи органів державного фінансового контролю

    Для впорядкування бюджетного процесу  особливо в частині планування та виконання видаткової частини бюджетів усіх рівнів, передусім необхідно  удосконалити державний фінансовий контроль, що здійснюється як на рівні  держави, так і на рівні відповідних  регіонів.

    Незважаючи  на посилення окремих етапів фінансового  контролю, слід констатувати, що кількість  фінансових порушень з року в рік  не зменшується. Результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби свідчать про динаміку зростання  сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому. 
Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на Державну контрольно-ревізійну службу.

    Однак, у своїй діяльності органи державної  контрольно-ревізійної служби стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Так, однією із важливих проблем можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій.

    Для вирішення цієї групи проблем  доцільно провести низку заходів, серед яких: 
по-перше, чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них; 
по-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей; 
по-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи Державного казначейства, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій.

    Існує також проблема відсутності системності  контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю.

    У здійсненні своїх контрольних функцій  перед органами ДКРС постає проблема відсутності єдиної інформаційної  системи контролю, тобто доступу  до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціальне важливі цілі вкрай необхідним є встановлення систематичного обміну інформацією між усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету.

    Нинішні умови економічного розвитку держави  потребують упровадження в життя  нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення.

    Важливим  напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної роботи є запровадження  автоматизації проведення ревізій  та перевірок за допомогою персональних ЕОМ.

    Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами. 
 

    ВИСНОВОК

    У цілому функції органів державного фінансового контролю полягають  у забезпеченні раціонального застосування державою економічних методів регулювання суспільних процесів, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності виробників, 
поширення ринкових відносин на всі сфери суспільного життя є найбільш виправданими, динамічними і ефективними.

    Необхідною  умовою підвищення ефективності державного фінансового контролю є скоординована  і упорядкована діяльність зазначених органів у здійсненні контрольних  функцій, уникнення дублювання за тими напрямками контролю, які входять до компетенції кількох органів. Відокремлені дії кожного не відтворюють цілісного стану справ чи то окремого підприємства, чи то галузі в цілому, і, як наслідок, не забезпечують ужиття повного переліку відповідних заходів на виконання управлінських рішень для подальшого розвитку економічних відносин.

    Для цього необхідно рішучіше втілювати  в життя поставлені Міністерством  фінансів завдання щодо тіснішої координації  своїх дій контролюючими органами як у проведенні ревізій і перевірок, так і максимальній їх реалізації у частині відшкодування й компенсації збитків, завданих державі.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

2. Закон України "Про Державну податкову службу в Україні".

3. Закон України "Про Рахункову Палату".

4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про Державне казначейство України".

5. Каленський М.М., Стефанюк  І.Б. До питання розвитку державної контрольно-ревізійної служби.//Фінанси України. – 1999. - № 2.