Інвестиційна діяльність промислових підприємств

     Зниження витрат  сільськогосподарської сировини  та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу можна в короткі терміни одержати значний економічний ефект, зокрема створення порівняно невеликих підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швидку окупність початкових затрат за невисокого ступеня ризику для іноземних інвесторів. Бажана участь іноземного капіталу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну базу, зокрема з використанням потужного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підлягають конверсії.

     У великомасштабному  іноземному інвестуванні зараз  відчувають гостру потребу й  паливно-енергетичні галузі, що впродовж  багатьох років мають величезне  навантаження не тільки щодо  енергопостачання виробництва та  соціальної сфери, але й щодо  забезпечення експорту. Залучення  інвестицій із-за кордону у  цю галузь було б дуже корисним  під час виконання багатьох  вузлових завдань, серед яких:

– активізація використання існуючого виробничого потенціалу з видобування та переробки енергоресурсів, особливо у тих ланках, де можна  в короткі терміни здобути  добру віддачу від вкладених  коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виторгу від продажу додатково видобутого вугілля;

– різке зниження питомих  видатків палива та енергії у народному  господарстві на основі переходу до енергоощадних  технологій;

– комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на основі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці;

– зниження негативного  впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на довкілля на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні  та споживанні енергоресурсів.

    Участь іноземного капіталу могла б істотно активізувати конверсію військового виробництва. Це насамперед є освоєння на конверсованих підприємствах виробництва товарів народного вжитку, машин та обладнання для агропромислового комплексу та легкої промисловості, міського транспорту, літаків для цивільної авіації, нафтогазового обладнання, приладів медичного та екологічного призначення тощо. Сюди ж можна зарахувати інвестиційну співпрацю із зарубіжними фірмами у питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, виробництва засобів та систем зв’язку.

   До пріоритетних напрямків іноземного інвестування необхідно зарахувати й створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри банки даних та інші об’єкти) та побутовий сервіс. Без цього фактично неможливі перехід до повноцінного ринку та широкий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й доволі привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у порівняно короткі терміни окупаються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу.

    Акцент на коротких термінах окупності початкових витрат під час розгляду пріоритетів іноземного інвестування продиктований відомими причинами. Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максимально сприяти найшвидшому виходу економіки з кризового стану. У той самий час це підтримуватиме авторитет міжнародної інвестиційної співпраці на території СНД. Проте така орієнтація в жодному разі не спрямована проти довготермінових інвестиційних програм та проектів з високим потенційним ефектом у перспективі. Наприклад, були б дуже корисними розроблення та реалізація у межах інвестиційної співпраці проекту енергетики ХХІ ст. зі створенням якісно нових енергетичних технологій та видів палива для світового і внутрішніх ринків. Подібні проекти необхідні не тільки для виконання великих науково-технічних, економічних та екологічних завдань, але й для підтримання сталості інвестиційної діяльності та зовнішньоекономічних зв’язків на тривалу перспективу. Інтеграція зусиль та інвестиційних ресурсів зарубіжних і вітчизняних інвесторів на реалізацію великих довготривалих проектів дасть змогу і тим, й іншим заощадити не тільки матеріальні та фінансові ресурси, але й час.

              Поряд із зазначеними сферами, зонами та об’єктами для пріоритетного залучення іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального та глобального характеру.

     Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній основі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.

    Обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку області, на початок 2007 року становив 509,1 млн. дол. США, що дорівнювало 199,3 долара на одну особу за середньодержавного показника 455 доларів.

     За обсягом прямих іноземних інвестицій Львівщина в Україні посіла 9 місце. За цим показником Львівську область випередили місто Київ, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Донецька, Одеська, Запорізька області та Автономна Республіка Крим.

    За кількістю підприємств, у які вкладено іноземний капітал, Львівщина в Україні посідає друге місце після м. Києва. Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одне підприємство у 3,8 раза менший від загальнодержавного показника, у 2,8 раза – від обсягу прямих іноземних інвестицій на одне підприємство у м. Києві і на 1 січня 2007 р. становив 435,8 тис. дол.

     Понад половину загальнообласного обсягу прямих інвестицій припало на партнерів з Польщі, Німеччини, Угорщини, Данії та Ліхтенштейну. Інвестори з Польщі та Німеччини вже кілька років поспіль є найстабільнішими лідерами в інвестуванні підприємств області.

  Близько двох третин усіх іноземних інвестицій припало на промислові підприємства.

     На початок 2007 р. інвестиційно привабливими в області є підприємства машинобудування, організації, що здійснюють фінансову діяльність, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцями, підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, оброблення деревини та виробів з деревини, підприємства легкої промисловості, гуртової торгівлі і посередництва у торгівлі, з металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, виробництва іншої неметалевої продукції та целюлозно-паперового виробництва.

    У 2006 р. в економіку Львівщини іноземними інвесторами вкладено 91,4 млн. дол. США прямих інвестицій, що у 1,9 раза більше, ніж у 2005 р. [2].

   До того ж з Львівщини вилучено 25,3 млн. дол. США іноземних інвестицій: майном, коштами, цінними паперами внаслідок “переходу” прав власності на капітал нерезидента резиденту, а також внаслідок ліквідації підприємств, створених за участю іноземних партнерів. 

    Обсяг інвестицій  з області в економіку країн  світу станом на початок 2007 р. Становив 0,8 млн. дол.

    Основними інвесторами  з області є підприємства та  організації, що належать до таких видів економічної діяльності, як машинобудування, організації, що здійснюють фінансову діяльність, діяльність готелів, підприємства легкої промисловості, і ті, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

 

Завдання 1.

1. Собівартість реалізованої продукції.

1.1.1. Витрати, які віднесені до  виробничої собівартості продукції  (вихідні дані для розрахунку), тис. грн.:

Прямі матеріальні витрати  та вартість послуг з ПДВ	Пряма заробітна плата	Нарахування на зарплату	Амортизація	Інші витрати
1850	1591	584,85	1096,91	462,5

 

Вхідна сума податку на додану вартість (ПДВ).

Ставка ПДВ – 20%.

Розрахунок: 1850/6=

308,33

 

Оскільки ставка ПДВ в  Україні становить 20%, то для подальшого розрахунку отримуємо ПДВ у розмірі 308,33 тис.грн.

Нарахування на заробітну  плату здійснюємо згідно чинного  законодавства.

Нарахування на заробітну  плату:

Централізовані фонди	Ставка, %	Розрахунок суми, тис. грн.
Пенсійний фонд України	36,76	=1591*0,3676=584,85
Фонд соціального страхування  з тимчасової втрати працездатності	-	-
Фонд загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття	-	-
Всього нарахувань	X	584,85

 

Усього нароховано на фонд оплати праці згідно з чинним законодавством у розмірі 584,85 тис.грн, з них 584,85 тис.грн  до Пенсійного фонду.

 

1.1.3. Нарахування  амортизації фінансовим методом.

Групи основних засобів	Первинна вартість, тис.грн.	Ліквідаційна вартість, тис.грн.	Термін служби, років	Метод амортизації
1	2	3	4	5
І група (будівлі, споруди)	600,0*1,85=1110	60,0*1,85=111	30р.	Прямолінійний
ІІ група Всього	740,0*1,85=1369	Х	Х	Х
у т. ч.
Офісне обладнання, меблі, прилади	600,0*1,85=1110	82*1,85=1517	8р. (5–й рік експлуатації)	Кумулятивний
Транспортні засоби	140,0*1,85=259	12,0*1,85=22,2	12р.	Прискореного зменшення  залишкової вартості
ІІІ група Всього	1080*1,85=1998	X	Х	X
у т. ч.
Основне обладнання*	580,0*1,85=1073	48,0*1,85=88,8	12р.	Прискореного зменшення  залишкової вартості
Конвеєри	200,0*1,85=370	10,0*1,85=18,5	7р. (2 -й рік експлуатації)	Кумулятивний
Інше обладнання	300,0*1,85=555	30,0*1,85=55,5	8р.**	Виробничий
IV група (комп’ютери, оргтехніка)	60,0*1,85=111	3,0*1,85=5,55	5р	Прямолінійний

 

*20 червня прийнято на  баланс основних засобів на  суму 74 тис. грн (без ПДВ);

** 1 одиниця обладнання  – випуск деталей за 1 рік –  200 тис.шт; (20 одиниць обладнання, термін  їх корисного використання 5 років);

1 одиниця обладнання –  випуск деталей за 1 рік – 100 тис.шт (10 одиниць обладнання, термін  їх корисного використання 4 роки).

Завантаження обладнання рівномірне.

 

 

 

 

Розрахунок амортизації  фінансовим методом:

Група	Розрахунок (за рік)	Тис. грн.
І	Будинки, споруди
	Норма: 1:30=0,033*100%=3,3%
	Сума: (1110-111)*0,033 =	32,97
ІІ	Офісне обладнання, меблі, прилади
	Норма: 4/(1+2+3+4+5+6+7+8)=4/36*100=11%
	Сума: (1110-151,7)*0,11=	105,41
	Транспортні засоби
	Норма: (1/12)*2=17%
	Сума: 259*0,17=	44,03
ІІІ	Основне обладнання
	Норма: 16,7%
	Сума: 580*1*2/12*6/12+(580-40)*1/12*2*1/12=	18,89
	Конвеєри
	Норма: 6/(1+2+3+4+5+6+7)=0,21
	Сума: (370-18,5)*0,21=	73,82
	Інше обладнання
	Норма: (555-55,5)/(200*20*5+100*10*4)=0,021
	Сума: (200*20*5+100*10*4)*0,021	504
IV	Комп’ютери, оргтехніка
	Норма: 100/5=20%
	Сума: (111-5,55)*0,2=	21,09
Всього		800,21

 

 

Для розрахунку першої групи  основних засобів використовувався прямолінійний метод нарахування  амортизації. Річна її сума на будівлі  і споруди склала 32,97 тис.грн.

Для розрахунку другої групи  основних засобів використовувалися  кумулятивний і прискореного зменшення  залишкової вартості методи нарахування  амортизації. Річна її сума на офісне обладнання, меблі прилади склала 105,41 тис.грн. і для транспортних засобів  – 44,03 тис.грн.

Для розрахунку третьої групи  основних засобів використовувалися  кумулятивний і прискореного зменшення  залишкової вартості і виробничий  методи нарахування амортизації  Річна її сума на основне обладнання плюс прийняті 20 червня на баланс основні засоби склала 18,89 тис.грн., для конвеєрів – 73,82 тис.грн. і для іншого обладнання – 504 тис.грн.