Роль валютного ринку у перерозподілі фінансових ресурсів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ  
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

Дисципліна: «Фінанси»

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Роль валютного ринку у перерозподілі фінансових ресурсів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

4-ї групи, 3-го курсу

спеціальності 6509

Викладач: Сивульська Н.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

План

Вступ

1. Валютний ринок: поняття та структура.
2. Функції фінансового ринку та його роль у перерозподілі фінансових ресурсів.
3. Міжбанківський валютний ринок України (гривня/долар).

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

Необхідність розгляду даної  проблеми та актуальність теми полягає  у тому, що валютний ринок є дуже важливим сегментом фінансового  ринку та є важливою частиною економіки  кожної країни.

 Необхідність валютного ринку зумовлена розвитком міждержавних економічних зв'язків і закінченням у XX столітті формування національних валютних систем. Водночас світовий економічний простір об'єктивно рухався в бік поглиблення процесів інтернаціоналізації та транснаціоналізації виробництва й, відповідно, руху капіталів.

У цій роботі розглядається  роль валютного ринку у перерозподілі  фінансових ресурсів.

 

 

1. Валютний ринок: поняття та структура.

Валютний ринок — це процес купівлі-продажу іноземних валют за національним курсом, який складається на основі попиту й пропозиції на ці валюти. Купівля іноземної валюти зумовлена необхідністю здійснювати платежі за куплені товари за кордоном, а також надані послуги й виконані роботи іноземними компаніями і фірмами.

 Валюта — це грошова  одиниця, що використовується  для вимірювання вартості товару. Саме слово валюта (valuta) походить від італійського, що означає вартість[4].

Валютний ринок має  всі атрибути звичайного ринку: об'єкти і суб'єкти, попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації  тощо.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні - для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні - для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту.

Суб'єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі, які "зводять" продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.

Спільним для всіх суб'єктів  валютного ринку є бажання  одержати прибуток від своїх операцій. Одні з них одержують прибуток (або збиток) безпосередньо після  завершення відповідної операції, наприклад  спекулянти; інші прибуток одержують  згодом, після завершення подальших  господарських операцій, оплачених  купленою на ринку валютою, наприклад  підприємці.

Попит і пропозиція на валютному  ринку мають ту особливість, що об'єктом  та інструментом купівлі-продажу тут  є гроші різної національної належності. Тому попит на іноземну валюту одночасно  є пропозицією національної валюти, а пропозиція іноземної валюти є  одночасно попитом на національну  валюту.

Ціною на валютному ринку  є валютний курс. Він являє собою  ціну грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти.

Валютний ринок має  свою структуру, яка включає національні (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Вони розрізняються за масштабами і характером валютних операцій, кількістю валют, що продаються-купуються, рівнем правового регулювання тощо.

 Національні валютні  ринки існують у більшості  країн світу, вони обмежуються  економічним простором конкретної  країни і регулюються її національним  валютним законодавством.

 Міжнародні валютні  ринки сформувалися у країнах,  в яких до мінімуму зведені  обмеження на валютні операції (валютні обмеження). Такі ринки  регулюються скоріше за все  міждержавними угодами, домовленостями  самих учасників цих ринків, традиціями. Розміщуються вони переважно  у містах із вдалим географічним  положенням та з великою концентрацією  транснаціональних банків, небанківських  фінансових структур, комерційних  компаній, яким потрібно здійснювати  платежі на широких просторах  світового ринку. Це, зокрема,  Лондон, Нью-Йорк, Париж, Цюріх, Франкфурт-на-Майні,  Сан-Франциско, Торонто, Токіо,  Сінгапур, Гонконг та ін.

 Розвиток новітніх  засобів телекомунікацій та інформаційних технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світовий валютний ринок, який здатний функціонувати практично цілодобово. Це забезпечується географічним розміщенням окремих ринків: з початком доби відкриваються азіатські ринки Токіо, Гонконгу, Сінгапура, після їх закриття починають працювати ринки європейські - Франкфурта, Парижа, Лондона, а під кінець їх роботи відкриваються ринки американського континенту - Нью-Йорка, Лос-Анджелеса тощо. Завдяки цьому будь-який суб'єкт валютного ринку може в будь-який час доби купити-продати валюту, оперативно зв'язавшись з відповідним міжнародним центром валютної торгівлі.

Валютний ринок можна  класифікувати і за іншими критеріями:

- за характером операцій: ринок конверсійних операцій; ринок  депозитно-кредитних операцій;

- за територіальним розміщенням:  європейський, північноамериканський,  азіатський та ін.;

- за видами конверсійних  операцій: ринок ф'ючерсів, ринок  опціонів тощо;

- за формою валюти, якою  торгують: ринок безготівкових операцій, ринок готівки[5].

Регулювання валютним ринком в кожній країні здійснюється згідно з певними нормативно-правовими  актами. Наприклад, в Україні це такі як Закон України "Про Національний банк  України", Закон України «Про цінні папери та фондову біржу», Декрет  Кабінету Міністрів  України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", постановами Правління Національного банку України та ін.

2. Функції фінансового ринку та його роль у перерозподілі фінансових ресурсів.

Валютний ринок виконує  певні функції, в яких виявляється його призначення й економічна роль. Основними його функціями є:

- забезпечення умов та  механізмів для реалізації валютної  політики держави;

- створення суб'єктам  валютних відносин передумов  для своєчасного здійснення міжнародних  платежів за поточними і капітальними  розрахунками та сприяння завдяки  цьому розвитку зовнішньої торгівлі;

- забезпечення прибутку  учасникам валютних відносин;

- формування та урівноваження  попиту і пропозиції валюти  і регулювання валютного курсу;

- страхування валютних  ризиків;

- диверсифікація валютних  резервів.

 Названі функції реалізуються  через виконання суб'єктами ринку  широкого кола валютних операцій. Під валютними операціями звичайно  розуміють будь-які платежі, пов'язані  з переміщенням валютних цінностей  між суб'єктами валютного ринку[5].

З економічного погляду валютний ринок — це досить складна форма  перерозподілу фінансових ресурсів як всередині країни, так і на міждержавному рівні. Інструментом цього перерозподілу є валютний курс. Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в  грошовій одиниці іншої країни.

Економічні інтереси кожної країни покликана оберігати національна  валютна система, яка є формою організації і регулювання валютних відносин з іншими державами, закріпленими національним законодавством і міждержавними  угодами. Якщо економіка держави  працює стабільно, а продукція, роботи й послуги, що надаються підприємницькими структурами, дешеві, мають високу якість і, відповідно, користуються попитом  на ринках, то звичайно для їх купівлі  та оплати потрібна валюта даної держави  або інша стабільна іноземна валюта. Це забезпечує стабільність національної валюти і, відповідно, перерозподіл фінансових ресурсів на користь даної країни в формі надходжень у вільноконвертованій валюті.

 Знецінення національної  грошової одиниці веде до перерозподілу  фінансових ресурсів насамперед  всередині держави. Ті юридичні  й фізичні особи, які мають  іноземну валюту, звичайно виграють, збільшивши вартість наявного  власного капіталу на величину  знецінення національної грошової  одиниці, оскільки від продажу  іноземної валюти вони отримують  значно більше національної. В  свою чергу власники національної  валюти умовно зменшили належний  їм капітал на величину знецінення  національної грошової одиниці[4].

3. Міжбанківський валютний ринок України (гривня/долар).

На рис.1 бачимо розвиток курсу гривні по відношенню до долара.

31 серпня гривня почала  активно дешевшати, і верхня  планка готівкового обмінного  курсу долара, за якою банки  продавали валюту, наблизилася до 8,15 гривні.

Однак, найсильніше долар рвонув у перші робочі дні вересня, коли американська валюта спочатку “переступила” 8,15 гривні, а потім – і 8,17 гривні, підібравшись до 8,2 гривні за долар.

“Офіційна” причина того, що відбувається, знайшлася досить швидко: як з’ясувалося, в останню п’ятницю серпня НБУ провів тендер з рефінансування, надавши банкам майже 4 мільярди гривень.

Як і в 2008 році, ці гроші  потрапили на міжбанк, де утворився  дефіцит валюти, що і призвело до різкого зростання курсу долара.

Таким чином ситуацію вдалося  вирівняти, але цей сплеск став показовим. Він довів, що девальвація, про яку  так багато і часто говорять аналітики, банкіри та політики, стає реальною загрозою, і стабільність гривні –  під великим питанням.

Рис.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Валютна система кожної країни є складовою світової валютної системи, яка здійснює перерозподіл фінансових ресурсів на міждержавному рівні. Місце  національної валютної системи в  світовій валютній системі характеризується насамперед умовами її конвертованості, паритетом національної валюти та механізмом формування валютного курсу, наявністю  або відсутністю валютних обмежень і валютного контролю, офіційними валютними резервами та запасами дорогоцінних металів.

 Світова валютна система  ґрунтується на світових грошах. їх роль виконують національні  валюти економічно розвинутих  країн світу.

Отже, розвиток валютного  ринку є важливим як для економіки  окремо кожної країни, так і для  світової економіки в цілому. Він  відіграє важливу роль у перерозподілі  фінансових ресурсів, оскільки без  існування такого сегменту фінансового  ринку валюта не може бути конвертована у будь-яку іншу валюту, наприклад, для купівлі та оплати іншою країною  продукції, робіт або послуг, що надає  держава.

 

Список використаної літератури

1. Декрет  Кабінету Міністрів  України "Про  систему валютного регулювання і валютного контролю"
2. Закон України "Про  Національний банк  України"
3. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу»
4. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко АА. та ін. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Д. Василика. — К.: Центр навч. л-ри, 2005. — 480 с.
5. Гроші та кредит: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ  
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

Дисципліна: «Фінанси»

 

 

 

 

 

Бібліографія :

«Роль валютного ринку у перерозподілі фінансових ресурсів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

4-ї групи, 3-го курсу

спеціальності 6509

Чуйко Анастасія

Викладач: Сивульська Н.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

1. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко АА. та ін. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Д. Василика. — К.: Центр навч. л-ри, 2005. — 480 с.

Валютний ринок — це процес купівлі-продажу іноземних валют за національним курсом, який складається на основі попиту й пропозиції на ці валюти. Купівля іноземної валюти зумовлена необхідністю здійснювати платежі за куплені товари за кордоном, а також надані послуги й виконані роботи іноземними компаніями і фірмами.

 Валюта — це грошова  одиниця, що використовується  для вимірювання вартості товару. Саме слово валюта (valuta) походить від італійського, що означає вартість.

2. Гроші та кредит: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні - для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні - для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту.