Шляхи вдосконалення фінансової політики суб’єктів підприємництва

Міністерство  освіти і науки України

Волинський  національний університет імені  Лесі Українки 
 
 

Кафедра фінансів підприємств 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансова діяльність суб¢єктів підприємництва”

на  тему: “Шляхи вдосконалення  фінансової політики суб¢єктів підприємництва”

 
 

                                                                                             Виконала: ст.гр. ФК-33

                                                                                              Цуз О. В.

                                                                                              Перевірив: асистент

                                                                                              Стрільчук Д. Р. 

 
 
 
 

Луцьк - 2010 
Зміст 

Вступ.................................................................................................................................3

Розділ 1. Теоретичні засади фінансової політики підприємства................................5

1. Фінансова політика  підприємства: сутність та складові..................................5
2. Фінансова структура капіталу підприємства.....................................................8
3. Методи організації фінансової діяльності підприємства................................13

Розділ 2. Фінансова політика підприємства ВАТ «Електротермометрія»………...16

2.1.     Аналіз ліквідності та платоспроможності........................................................16

2.2.     Аналіз фінансової стабільності  та оборотності активів підприємства..........20

Розділ 3. Шляхи удосконалення фінансової політики підприємства.......................29

3.1.    Тактичні напрями забезпечення  платоспроможності підприємства..............29

3.2.     Обгрунтування вибору фінансової  стратегії підприємства............................34

3.3.     Шляхи удосконалення фінансового  стану підприємства...............................38

Висновки.........................................................................................................................42

Список  використаної літератури..................................................................................43

Додатки...........................................................................................................................45 

 

Вступ 

      Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їх специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільчий характер і відбивають формування і використання різних видів доходів і нагромаджень суб¢єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

      У сучасних умовах форми фінансових відносин зазнають серйозні зміни. Становлення  ринку і підприємництва в Україні  припускає не тільки роздержавлення економіки, приватизацію підприємств, їх демонополізацію для створення вільного економічного сектора, розвиток конкуренції, лібералізацію цін і зовнішньоекономічних зв'язків підприємств, але і фінансове оздоровлення народного господарства,створення адекватної системи фінансових відносин.

      Фінанси підприємств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відображають процес утворення, розподілу, використання доходів на підприємствах різних галузей народного господарства і тісно пов¢язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.

      В умовах нестабільної економічної ситуації, високої інфляції, непередбачуваної податкової та грошово-кредитної політики держави багато підприємств змушені  проводити політику виживання, тобто  обмежуватися вирішенням поточних, тимчасових фінансових проблем. Подібна реакція на невизначені макроекономічні установки владних структур породжує конфлікт інтересів підприємств і держави, власників і менеджерів, обумовлює суперечність між ціною зовнішніх запозичень, рентабельністю виробництва, прибутковістю власного виробництва та фондового ринку.

      Проблемі  платоспроможності підприємства присвячено праці як вітчизняних, так і закордонних  науковців: Бертонеша М., Бланка І.О., Гавриленка В. А., Глазунова В. М., Єфимової О. В., Журавльової Ю. Ю., Іоніна Є.Є, Нусінова Н. Я. Та інших.

      На  сьогодняшній день, в умовах світової фінансової кризи, фінансовій  політиці  підприємства потрібно приділяти значну увагу. Нестабільність економічного середовища та непередбачуваність розвитку її економічної  та енергетичної сфер можуть бути продуктивно враховані під час аналізу фінансового стану підприємства та пошуків шляхів удосконалення фінансової політики підприємства.

      Об¢єктом дослідження є фінансова політика підприємства. Предметом дослідження – фінансова політика підприємства ВАТ “Електротермометрія” та шляхи її удосконалення.

      Мета  даної роботи – зробити узагальнення по даній проблемі, дослідити фінансову  політику ВАТ “Електротермометрії” та визначити її перспективи розвитку.

      Завдання:

• з¢ясувати сутність та складові фінансової політики підприємства;
• дослідити фінансову структуру капіталу;
• проаналізувати методи організації фінансової діяльності підприємства;
• зробити аналіз фінансового стану підприємства за останній рік;
• з¢ясувати тактичні напрями забезпечення платоспроможності підприємства;
• розкрити особливості вибору та формування фінансової стратегії підприємства в умовах сучасних ринкових відносинах;
• удосконалити механізм обгрунтування вибору фінансової стратегії з урахуванням системи фінансово-економічних показників;
• виявити шляхи удосконалення фінансового стану за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства – явних та прихованих.

     Розділ 1. Теоретичні основи фінансової політики підприємства

1. Фінансова політика підприємства: сутність та складові

 

      Фінансова політика підприємства – це сукупність методів фінансового менеджменту, яка здійснюється в короткостроковому  періоді і враховує фактори, які  діють у цей час.

       Підприємство  формує фінансову політику під впливом  трьох груп факторів:

       І група – фактори мікроекономічного характеру;

       ІІ  група – фактори макроекономічного  характеру;

       ІІІ група – специфічні фінансові  фактори.

       До  першої групи відносяться: споживчий  попит на продукцію (товари, послуги), які реалізовує підприємство та товарна  пропозиція; рівень цін на товари; конкурентне середовище підприємства; ринкова частка підприємства та його конкурентоспроможність.

       До  другої групи відносяться: податкова  політика; оплата праці; регулювання  доходів та цін; кредитно-грошова  політика; кон’юнктура ринків ресурсів та капіталів.

       До  третьої групи відносяться: фактори  часу, інфляція, ризики. Врахування факторів ризику має важливе значення для  формування фінансової стратегії. Фінансова  стратегія розробляється з урахуванням  ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.[13,с.94-95]

       Метою розроблення фінансової політики підприємства є побудова ефективної системи управління фінансами, яка спрямована на досягнення стратегічних і тактичних цілей  його діяльності. 
Указані цілі індивідуальні для кожного господарського суб'єкту. Але всі аспекти діяльності підприємства, відображені у фінансовому, податковому та управлінському типах обліків, піддаються управлінню за допомогою методів, які вже напрацьовані світовою практикою, сукупність яких і становить систему управління фінансами.

       В залежностi вiд характеру заходів i часу, на якi вони розрахованi, розрiзняють наступні поняття: фінансова стратегія  і фінансова тактика.

       Фінансова стратегія — це основнi напрями  використання фiнансiв на тривалу перспективу. Прикладом стратегiчних завдань i вiдповiдно їх фiнансового забезпечення є: проведення приватизацiї, подолання iнфляцiї i спаду виробництва.

         Стратегічні завдання розробки  фінансової політики підприємства:

       — максимізація прибутку підприємства, активізація структури капіталу підприємства та забезпечення його фінансової діяльності;

       —  досягнення прозорості фінансово-економічного становища підприємства для власників (учасників, засновників), інвесторів, кредиторів;

• забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;
• побудова ефективного механізму управління підприємством;
• використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових коштів.[6, с.165-167]

       Фінансова тактика спрямована на вирiшення  завдань окремого етапу розвитку підприємства i полягає у змiнi форм органiзацiї фiнансових вiдносин. Яскравим прикладом фiнансової тактики є удосконалення системи оподаткування тощо.

       Основні напрями розроблення фінансової політики підприємства:

• аналіз фінансово-економічного становища підприємства;
• розробка облікової та податкової політики;
• наробка кредитної політики підприємства;
• управління обортними коштами, кредиторською та дебіторською заборгованістю;
• управління витратами, вибір амортизаційної політики;
• вибір дивідендної політики.[14, с.14-15]

       Значення  фінансового аналізу економічного становища підприємства важко переоцінити, тому що саме він і є тією базою, на якій грунтується розроблення  фінансової політики підприємства. Інформаційною  базою проведення поглибленого фінансового  аналізу є бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки і деякі форми бухгалтерського обліку підприємства.

       Складність  сьогоднішньої ситуації полягає  у тому, що на більшості підприємств  робітники бухгалтерської служби не володіють методами фінансового  аналізу, а спеціалісти, які цим володіють, включаючи й керівництво, не вміють читати документи аналітичного й синтетичного бухгалтерського обліку.

       У зв'язку з цим на підприємствах, як правило, створюється служба, яка  й займається аналізом фінансово-економічного становища підприємства з такими основними завданнями:

• розроблення вхідних (за винятком тих, які використовуються у бухгалтерській звітності) та вихідних форм документів з показниками, які відображають картини діяльності підприємства за звітні періоди;

— періодичне (щоквартальне, щомісячне, щорічне) складання пояснювальних записок до вихідних форм зурахуванням показників та з детальним аналізом відхилень (від планових, середньогалузевих, показників за попередній рік, підприємств-конкурентів тощо) з видачею рекомендацій щодо ліквідації виявлених недоліків.[13,с.93]