Суть і класифікація власного капіталу

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2013 в 00:07, реферат

Описание работы

Згідно з Концептуальною основою МСФЗ власний капітал – це частина активів підприємства, що залишається після вираховування всіх його зобов’язань.
До міжнародних стандартів, які стосуються питань обліку власного капіталу належать:
1. Концептуальна основа складання та подання фінансової звітності;
2. МСФЗ 1 «Подання фінансових звітів»;
3. МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання».

Работа содержит 1 файл

облік у зарубіжних країнах.doc

— 247.50 Кб (Скачать)

 

В плані рахунків Естонії  для обліку власного капіталу використовується рахунок 26, який має назву «Пов'язаний власний капітал».

У Великобританії за сучасних ринкових умов, як і  в більшості  розвинутих західних країн, переважають  такі організаційно-правові форми підприємств, як корпорації та партнерства. Це свідчить про переваження у власному капіталі частки інвестованих вкладів. Тому часто власний капітал розглядається як позичені фірмою та який необхідно повернути в майбутньому. Джерела утворення засобів поділяють на дві групи – власний (акціонерний) капітал та позиковий (залучений) капітал і той, і інший є зобов’язаннями боргами підприємств, тому що рано чи пізно отримані засоби необхідно повернути.

Відповідно до італійського законодавства компанія може володіти (мати в активі) не більше ніж 10% від усього заявленого акціонерного капіталу. На ці акції не відбувається виплата дивідендів а права голосу резервують доти, доки акції не перейдуть до нового власника. В звітності їх відображають за ціною придбання.

Консолідація капіталу у Швейцарії відбувається за двома альтернативними методами.

Метод придбання –  вартість придбання відображається за рахунок переоцінки активів і  пасивів дочірньої компанії за ринковою вартістю на дату придбання.

Метод об’єднання часток – сукупні активи, пасиви і резерви материнської і дочірньої компанії відображається за обліковою вартістю.

У Німеччині компанії переважно схильні до довгострокового  фінансування (зовнішнє – за рахунок  банківських кредитів, внутрішнє  – через пенсійні схеми). Протягом останніх років середня для Німеччини частка власних засобів в загальній сумі активів не перевищувала 20%. Це пояснюється в основному податковими особливостями . Виходячи з них акціонери часто намагаються вкласти частину своїх інвестицій в компанію як кредити, навіть якщо поверненість таких кредитів обмежена. Для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю законом встановлені мінімальні розміри статного капіталу, обумовлені права з викупу власних акцій. Правила утворення резервів встановлені тільки для юридичних осіб. Резерви призначені в основному для покриття можливих збитків або збільшення статутного капіталу.

В Нідерландах встановлюється мінімальний розмір резерву переоцінки, що є обов’язковим для всіх підприємств. Він формується в тому випадку, коли активи та пасиви оцінюються за поточною вартістю. Коли компанія перераховує свої активи (в бік збільшення) вона повинна відобразити на балансі резерв переоцінки, який дорівнює різниці між балансовою вартістю активів до та після переоцінки. Такий резерв можна списувати на акціонерний капітал. Коригування в бік зменшення вартості активів зменшують суму резерву переоцінки. Якщо його величина недостатня, зменшення вартості відображають окремо в звіті про прибутки та збитки. По активах, які належать компанії на дату складання балансу резерв переоцінки не може бути менше суми переоцінки (мінімальний резерв переоцінки). Також до обов’язкових резервів відносять:

- резерв капіталізованих  засновницьких витрат на випуск  акцій, а також капіталізовані науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

- резерв нерозподіленого  прибутку дочірніх та асоційованих  компаній, що обліковуються за  методом власного капіталу, якщо  прибуток не може бути розподілений  компанією та отриманий без будь яких обмежень.

Зменшення обов’язкових резервів в результаті амортизації  капіталізованих витрат або розподілу  можна списувати на добровільні  резерви або включать до розподіленого  прибутку.

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина

 

Задача №9

Американська компанія «Dolphin» надає своїм клієнтам 3% грошової знижки від продажної ціни, якщо оплата проданих товарів здійснюється впродовж 10 днів. Суми, не оплачені впродовж 10 днів, підлягають повній оплаті впродовж 30 днів.

07.10.2007 р. компанія продала товарів на загальну суму 65000 доларів.

14.10.2007 р. покупець оплатив  41225 доларів (42500 доларів за мінусом  3%).

29.10.2007 р. – решту  суми – 22500 доларів.

Відобразити в обліку компанії «Dolphin» дебіторської заборгованості та грошових знижок із застосуванням валового та чистого методів.

Рішення:

Відображуємо проводками:

Валовий метод

Чистий метод

7.10.2007 р.

7.10.2007 р.

Дт Рахунки до отримання

65000

Дт Рахунки до отримання

63050

Кт Дохід від реалізації

65000

Кт Рахунки до отримання

63050

14.10.2007 р.

14.10.2007 р.

Дт Грошові кошти

41225

Дт Грошові кошти

41225

Дт Грошові знижки

1275

Кт Рахунки до отримання

41225

Кт Рахунки до отримання

42500

   

29.10.2007 р.

29.10.2007 р.

Дт Грошові кошти

22500

Дт Грошові кошти

22500

Кт Рахунки до отримання

22500

Кт Рахунки до отримання

(63050 – 41255)=21825

21825

   

Кт Процентні доходи

(22500 – 21825= 675

675


 

 

 

 

 

Задача 10

Американська компанія продає товари, надаючи покупцям кредит терміном 30 днів. Величину резерву сумнівних  боргів обчислюється нарахуванням щомісячно витрат на сумнівні борги у розмірі 3% від суми продаж у кредит. У кінці  року рахунок резерву сумнівних боргів коригується виходячи з величини резерву, обчисленого на основі класифікації дебіторської заборгованості за строками її недопогашення.

На 01.01.2007 р. початкове  сальдо на рахунках було:

рахунки до отримання  – 315000 доларів

резерв сумнівних боргів – 36500 доларів

Упродовж 2007р. сума продаж у кредит становила 1450000 доларів, надходження  грошових коштів від покупців – 1355000 доларів, списана безнадійна дебіторська заборгованість – 35000 доларів.

Величина резерву сумнівних  боргів, обчислена на основі класифікації дебіторської заборгованості за строками її недопогашення. На кінець 2007 р. склала 45000 доларів.

Необхідно:

  • визначити кінцеве сальдо за рахунками «Рахунки до отримання» та «Резерв сумнівних боргів» на 31.12.2007 р.
  • обчислити величину витрат на створення резерву сумнівних боргів за 2007 р.
    • відобразити на рахунках бухгалтерського обліку:
    1. Нарахування суми резерву сумнівних боргів
    2. Списання безнадійної дебіторської заборгованості
    3. Коригування в кінці року величини резерву сумнівних боргів.

Рішення:

1). Розрахунок суми  відрахувань у резерв сумнівних  боргів упродовж 2007 р. та її  відображення в обліку:

1450000*3% = 43500$

 

Дт Витрати на сумнівні борги 43500

Кт Резерв сумнівних  боргів 43500

 

2).  Списання безнадійної  дебіторської заборгованості:

Дт Резерв сумнівних  боргів 35000

Кт Рахунки до отримання 35000

 

3). Визначаємо величину коригування резерву сумнівних боргів на 31.12.2007 р.

Спершу визначаємо кінцеве сальдо рахунку «резерв сумнівних боргів» на 31.12.2007 р. (до коригування):

Початкове сальдо + Відрахування у резерв – списана безнадійна дебіторська заборгованість.

36500 + 43500 – 35000 = 45000 –  сальдо до коригування

Величина коригування:

45000 – 45000 = 0

Дт Витрати на сумнівні борги

Кт Резерв сумнівних  боргів

 

4). Визначення величини  витрат на створення резерву  сумнівних боргів за 2006 р.:

Відрахування у резерв сумнівних боргів (43500$) + сума коригування резерву в кінці року (0) = 43500$

 

 

 

 

 

 

 

Задача 11

Залишок запасів товарів  в американській корпорації на початок  лютого 2008 р. становив 35000 одиниць вартістю 15 доларів кожна. Корпорація використовує періодичну систему обліку запасів. Упродовж місяця корпорацією було здійснено такі операції:

02.2008 р. – куплено  65000 одиниць запасів товарів за  ціною 15,30 доларів кожна;

02.2008 р. – куплено  75000 одиниць товарів за ціною  15,5 доларів кожна;

02.2008 р. – виготовлено  власними силами 45000 одиниць запасів  товарів за ціною 14 доларів кожна;

02.2008 р. – куплено  50000 одиниць товарів за ціною  16,5 доларів кожана;

02.2008 р. – виготовлено  власними силами 65000 одиниць запасів  товарів за ціною 13,5 доларів  кожна;

02.2008 р. – куплено  50000 одиниць товарів за ціною  15,7 доларів кожна;

02.2008 р. – продано  – 110000 одиниць товару;

02.2008 р. – продано  – 80000 одиниць товару;

02.2008 р. – продано  – 30000 одиниць товару;

02.2008 р. – продано  – 95000 одиниць товару;

02.2008 р. – продано  – 45000 одиниць товару.

Залишок запасів станом на 01.03.2008 р. склав 25000 одиниць.

Необхідно:

  • відобразити зазначені вище операції на рахунках бухгалтерського обліку;
  • обчислити вартість проданих запасів товарів і вартість залишку запасів товарів станом на 01.03.2008 р. та здійснити необхідні бухгалтерські записи, використовуючи такі методи: (середньозваженої вартості, ФІФО, ЛІФО, КІФО, ХІФО).

Рішення:

 

  1. Визначаємо вартість товарів середньозваженим методом:

Середньозважена вартість одиниці продукції = (35000*15) + (65000*15,3) + (75000*15,5) + (45000*14) + (50000*16,5) + (65000*13,5) + (50000*15,7) / 385000 = 525000 + 994500 + 1162500 + 630000 + 825000 + 877500 + 785000 / 385000 = 15,06 $.

Вартість залишку запасів на кінець періоду: 25000 * 15,06 $ = 376500 $.

Собівартість проданої продукції = 525000 + 5274500 – 376500 = 5423000 $.

 

  1. Визначаємо вартість товарів методом ФІФО:

Показники

Кількість

Ціна, $

Сума, $

Залишок на початок

35000

15

525000

Придбано (вироблено):

     

02.2008 р.

65000

15,3

994500

02.2008 р.

75000

15,5

1162500

02.2008 р.

45000

14

630000

02.2008 р.

50000

16,5

825000

02.2008 р.

65000

13,5

877500

02.2008 р.

50000

15,7

785000

Разом придбано

350000

х

5274500

Продано:

     

02.2008 р.

110000

   
 

З них:

   
 

35000

15

525000

 

65000

15,3

994500

 

10000

15,5

15500

02.2008 р.

80000

   
 

З них:

   
 

65000

15,5

1007500

 

15000

14

210000

02.2008 р.

30000

14

420000

02.2008 р.

95000

   
 

З них:

   
 

50000

16,5

825000

 

45000

13,5

607500

02.2008 р.

45000

   
 

З них:

   
 

20000

13,5

270000

 

25000

15,7

392500

Разом продано

360000

х

5407000

Залишок на кінець

25000

15,7

392500


 

  1. Визначаємо вартість товарів методом ЛІФО:

Показники

Кількість

Ціна, $

Сума, $

Залишок на початок

35000

15

525000

Придбано (вироблено):

     

02.2008 р.

65000

15,3

994500

02.2008 р.

75000

15,5

1162500

02.2008 р.

45000

14

630000

02.2008 р.

50000

16,5

825000

02.2008 р.

65000

13,5

877500

02.2008 р.

50000

15,7

785000

Разом придбано

350000

х

5274500

Продано:

     

02.2008 р.

110000

   
 

З них:

   
 

50000

15,7

785000

 

60000

13,5

810000

02.2008 р.

80000

   
 

З них:

   
 

5000

13,5

67500

 

50000

16,5

825000

 

25000

14

350000

02.2008 р.

30000

   
 

З них:

   
 

20000

14

280000

 

10000

15,5

155000

02.2008 р.

95000

   
 

З них:

   
 

65000

15,5

1007500

 

30000

15,3

459000

02.2008 р.

45000

   
 

З них:

   
 

35000

15,3

535500

 

10000

15

150000

Разом продано

360000

х

5424500

Залишок на кінець

25000

15

375000

Информация о работе Суть і класифікація власного капіталу