Рахункова палата Укрвїни

 

ВСТУП

 

Для розвинутих демократичних  держав є характерним існування  спеціальних органів, завданням  яких виступає здійснення контролю за виконанням бюджету. В Україні таким  органом є Рахункова палата [1].

Одним із головних чинників стабілізації економіки нашої держави  на сучасному етапі соціально-економічних  перетворень є законне та ефективне  використання бюджетних коштів, що вимагає впровадження дієвого контролю за даним процесом. Саме цим було обумовлено прагнення держави створити Рахункову палату з наділенням її відповідними контрольними повноваженнями. Останнім часом і в політичних колах, і в науці велика увага  приділяється проблемі ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, активно досліджуються її взаємовідносини із виконавчою гілкою влади [5].

Рахункова палата за час  існування засвідчила свою важливу  роль у державі. Здійснені її працівниками перевірки, контрольні заходи, експертно-аналітичні оцінки в рамках визначених для неї  функцій виявили, що в сучасних умовах політичного й економічного розвитку держави незаконне, нецільове, неефективне  використання коштів є масовим явищем, яке породжує велику кількість інших  недоліків, руйнує правове поле держави, сприяє зростанню політичного й  соціального напруження в суспільстві. Завдяки зусиллям Рахункової палати була створена досить міцна основа розвитку публічного незалежного фінансового  контролю з новою ідеологією підходів до проблеми контролю використання державних  фінансів та державної вдасності [7].

Отже, Рахункова палата є  самостійним і незалежним органом  фінансового контролю, що займає особливе місце в системі контролюючих органів.

 

 

 

 

 

 

1. Історія створення та розвитку Рахункової палати

 

Рахункова палата функціонує з 1997 року і є постійно діючим органом  зовнішнього державного фінансового  контролю, що будує свою діяльність на основі принципів законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, закріпила конституційний статус Рахункової палати як органу, що діє від імені Верховної Ради України і здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України. 11 липня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України". 19 серпня 1996 року Президент скористався своїм правом - наклав вето на ухвалений закон. У жовтні Верховна Рада України подолала вето і закон був підписаний Президентом.

У грудні 1996 року Верховна Рада України призначила Симоненка Валентина  Костянтиновича Головою Рахункової палати. Вдруге він був призначений  на цю посаду абсолютною більшістю  від конституційного складу Верховної  Ради України 11 грудня 2003 року.

Президент України 28 грудня 1996 року звернувся до Конституційного  Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції  України Закону України "Про Рахункову  палату Верховної Ради України". Розглянувши подання, Конституційний Суд ухвалив рішення від 23 грудня 1997 року № 7-зп, яким визнав деякі положення  цього закону неконституційними, а  саме:

• визначення Рахункової палати як органу "вищого державного фінансово-економічного" контролю;
• повноваження щодо організації і здійснення контролю за виконанням доходної частини Державного бюджету України;
• повноваження з контролю за "надходженням до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження державним майном, у тому
• числі його приватизації, продажу, від управління майном, що є об'єктом права державної власності".

Положення закону не дозволяли  Рахунковій палаті повною мірою здійснювати  контроль за виконанням державного бюджету  як цілісного процесу, оскільки залишали поза цим контролем доходну частину  бюджету, що є невід'ємною складовою  бюджетного процесу в державі. Виправити  це становище можна було лише шляхом внесення відповідних змін до Конституції  України з подальшим доопрацюванням Закону України "Про Рахункову  палату".

Отже, згідно з прийнятою  Парламентом поправкою до ст. 98 Конституції  України Рахункова палата отримала право контролювати не лише використання бюджетних коштів, але й формування доходної частини державного та місцевих бюджетів у частині фінансування повноважень місцевих державних  адміністрацій та делегованих місцевому  самоврядуванню повноважень органів  виконавчої влади. Проте Президент  України в черговий раз застосував вето до внесеної Парламентом поправки до Конституції.

8 грудня 2004 року Верховна  Рада прийняла Закон України  № 2222-IV "Про внесення змін  до Конституції України", відповідно  до якого стаття 98 Конституції  України викладена в такій  редакції:

"Стаття 98. Контроль від  імені Верховної Ради України  за надходженням коштів до  Державного бюджету України та  їх використанням здійснює Рахункова  палата."

Таким чином, нова редакція ст. 98 Конституції України розширила  повноваження Рахункової палати щодо контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Відповідно до умов набрання чинності Законом України № 2222-IV нова редакція ст. 98 Конституції України набрала  чинність з 1 січня 2006 року.

Рахункова палата утворюється  Верховною Радою України і  підзвітна їй. Склад Рахункової палати призначається Верховною Радою  України шляхом таємного голосування.

Взаємовідносини Рахункової палати з Верховною Радою України  будуються на основі підзвітності. При цьому зберігається її незалежний статус як органу спеціальної конституційної компетенції.

Рахункова палата щороку звітує перед Верховною Радою України про результати своєї діяльності. За згодою Верховної Ради України її комітети можуть заслуховувати доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати про підсумки проведених перевірок, ревізій і обстежень згідно з термінами, необхідними для виконання цих доручень.

Відносини з іншими державними органами Рахункова палата будує  на основі організаційної і функціональної незалежності, в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

 

 

2. Рахункова палата Верховної Ради України, її функції, права та обов’язки

 

Завданнями Рахункової палати є:

• організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
• здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
• контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
• контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;
• контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

(Абзац сьомий  втратив чинність згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 року.)

• аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
• регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;
• виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

Рахункова палата здійснює контроль на засадах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

Рахункова палата відповідно до завдань, передбачених статтею 2 цього  Закону:

1) здійснює контроль за  виконанням законів України та  прийнятих Верховною Радою України  постанов, виконанням Державного  бюджету України, фінансуванням  загальнодержавних програм в  частині, що стосується використання  коштів Державного бюджету України;

2) здійснює за дорученням  Верховної Ради України контроль  за виконанням Державного бюджету  України за поквартальним розподілом  доходів і видатків відповідно  до показників цього бюджету,  в тому числі видатків по  обслуговуванню внутрішнього і  зовнішнього боргу України, витрачанням  коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням  комітетів Верховної Ради України  використання за призначенням  органами виконавчої влади коштів  загальнодержавних цільових фондів  та коштів позабюджетних фондів  і подає за наслідками перевірки  Верховній Раді України висновки  щодо можливостей скорочення  видатків по кожному фонду  окремо та доцільності спрямування  вилучених коштів на фінансування  інших видатків Державного бюджету  України;

4) контролює ефективність  управління коштами Державного  бюджету України Державним казначейством  України, законність і своєчасність  руху коштів Державного бюджету  України, в тому числі коштів  загальнодержавних цільових фондів  у Національному банку України,  уповноважених банках та кредитних  установах України;

5) надає консультації  органам і посадовим особам, які  обираються, затверджуються або  призначаються Верховною Радою  України, з питань витрачання  коштів Державного бюджету України.  В ході проведення перевірок  і аналізу стану економіки  розробляє заходи щодо вишукування  можливостей і нових джерел  залучення додаткових надходжень  до Державного бюджету України  і вносить відповідні пропозиції  Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням  Верховної Ради України, комітетів  Верховної Ради України контрольні  функції щодо фінансування загальнодержавних  програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного  розвитку, охорони довкілля та  інших програм, що затверджуються  Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну  діяльність органів виконавчої  влади, перевіряє законність та  ефективність використання фінансових  ресурсів, що виділяються з Державного  бюджету України на виконання  загальнодержавних програм;

8) проводить попередній  аналіз до розгляду на засіданнях  комітетів та Верховної Ради  України звітів Антимонопольного  комітету України щодо здійснення  ним державного контролю за  дотриманням антимонопольного законодавства,  а також звітів Фонду державного  майна України та посадових  осіб, які обираються, призначаються  або затверджуються Верховною  Радою України, щодо ефективного управління майном, що є основним національним багатством, власністю українського народу;

9) здійснює контроль за  виконанням рішень Верховної  Ради України про надання Україною  позик і економічної допомоги  іноземним державам, міжнародним  організаціям, передбачених у Державному  бюджеті України, за касовим  виконанням Державного бюджету  України Національним банком  України та уповноваженими банками;

10) перевіряє за дорученням  Верховної Ради України відповідно  до свого статусу кошторис  витрат, пов'язаних з діяльністю  Верховної Ради України та  її апарату, допоміжних органів  і служб Президента України  та апарату Кабінету Міністрів  України, а також витрачання  коштів державними установами  та організаціями, що діють  за кордоном і фінансуються  за рахунок Державного бюджету  України;

11) готує і дає висновки  та відповіді на звернення  органів виконавчої влади, органів  прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;

12) здійснює зв'язки з  контрольними органами іноземних  держав та відповідними міжнародними  організаціями, укладає з ними  угоди про співробітництво;

13) здійснює функції, передбачені  Законом України "Про закупівлю  товарів, робіт і послуг за  державні кошти".

Рахункова палата має такі повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види  діяльності, що забезпечують контроль  за використанням коштів загальнодержавних  цільових фондів, коштів позабюджетних  фондів, за цільовим використанням  фінансово-кредитних і валютних  ресурсів під час здійснення  загальнодержавних програм;