Управління фінансовою санацією: фінансово-економічні та законодавчі аспекти

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2012 в 11:03, курсовая работа

Описание работы

У процесі становлення ринкових відносин в Україні питання, пов’язані з санацією підприємства, мають важливе теоретичне та практичне значення, яке стає особливо актуальним в умовах фінансової кризи. Протягом останнього року загальна кількість підприємств, які перебувають у процедурах банкрутства, становила 14 547 підприємств, з яких близько 35 % визнано банкрутами, а щодо 35 % підприємств порушено справи про банкрутство. За таких умов роль антикризового управління підприємств набуває особливого значення.

Содержание

ЗМІСТ
Вступ 3
1. Аналіз розвитку кризових явищ в економіці України 5
2. Структурно-логічна схема Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 17
3. Формування санаційної стратегії підприємства 43
Висновки 57
Список використаної літератури 60
Додатки

Работа содержит 1 файл

1 раздел.doc

— 1.38 Мб (Скачать)

     ЗМІСТ 

Вступ                                                                                                                         3

1. Аналіз розвитку кризових явищ в економіці України                                         5

2. Структурно-логічна схема Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»                                                     17

3. Формування санаційної стратегії підприємства                                                 43

Висновки                                                                                                                    57

Список використаної літератури                                                                              60

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     У процесі становлення ринкових відносин в Україні питання, пов’язані  з санацією підприємства, мають важливе теоретичне та практичне значення, яке стає особливо актуальним в умовах фінансової кризи. Протягом останнього року загальна кількість підприємств, які перебувають у процедурах банкрутства, становила 14 547 підприємств, з яких близько 35 % визнано банкрутами, а щодо 35 % підприємств порушено справи про банкрутство. За таких умов роль антикризового управління підприємств набуває особливого значення.

     Питання санації підприємств та її впливу на розвиток як підприємств, так і  національної економіки загалом  розглядається у багатьох наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких основними є праці О. Терещенка, О. Тридіда, І. Бланка, А. Копилюка, В. Кивачука, Т. Волчик та ін.

      З огляду на це метою даної роботи являється висвітлення понять фінансового результату діяльності підприємств України, в оцінюванні його зміни за останні періоди їхньої діяльності та розробці заходів щодо запобігання кризи.

      Досягнення  поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

     провести аналіз розвитку кризових явищ в економіці України;

     проаналізувати  збиткові підприємства країни;

     побудувати  структурно логічну схему Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

     оцінити внутрішнє середовище функціонування ДП «Завод ім. В. О. Малищева»

     визначити клас кризи у якому знаходиться  підприємство;

     надати  рекомендації підприємству щодо формування його санаційної стратегії;

     Об’єктом  дослідження є кризові явища  в економіці України.

     Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні підходи до оцінки фінансової санації підприємств.

     Для вирішення поставлених завдань в роботі використовувалися загальні методи наукового пізнання. Зокрема:фінансового аналізу, порівняння, аналогії – для оцінки отриманих фактичних значень показників у динаміці та в порівнянні з нормативними; спостереження, групування, узагальнення – в процесі розробки остаточних висновків на основі отриманих результатів досліджень.

     Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти, що діють в Україні, зведені статистичні матеріали Державного комітету статистики України; наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, матеріали періодичної преси, а також дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності державного підприємства «Завод ім. В. О. Малишева» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ 

     В українській економіці, що впродовж 1999–2008 рр. демонструвала позитивну динаміку, водночас спостерігалися ознаки порушення макроекономічної рівноваги, оскільки зростання не було зумовлене стабільними довгостроковими факторами. Економічне зростання є не результатом системних внутрішніх реформ, а наслідком впливу сприятливих чинників корот-кострокового характеру як зовнішнього, так і внутрішнього походження [10].

     Аналіз  порівняльної таблиці свідчить, що впродовж 2001–2004 рр. темпи зростання ВВП України були вищими серед країн СНД (табл. 1.1).  

     Таблиця 1.1

 

     Проте, починаючи вже з 2005 р., цей показник є нижчим. У 2005–2008 рр. серед країн СНД нижчими за Україну темпами розвивалася лише економіка Киргизс-тану (зокрема, 99,8 та 102,7% в 2005 р. та 2006 р., відповідно, в Киргизстані порівняно з 102,7%, та 107,3% за ті самі роки в Україні). У 2009 р. зростання ВВП скоротилося (на 15,1% порівняно з 2008 р.). Ще більше падіння було зафіксовано тільки в Латвії (–17,8%) та Литві (–16,8%). Слід зазначити, що лише економіка Азербайджану в порівняльному аналізі показувала позитивну динаміку ВВП (не є винятком і 2009 р.). Зокрема, підсумки 2009 р. засвідчили, що фінансово-економічна криза в Україні є найглибшою серед країн СНД (Україна продемонструвала найгірші показники ВВП (–15,1% порівняно з 2008 р.)). Порівняно з країнами СНД динаміка зростання ВВП в Україні може бути оцінена як нестабільна.

     Сучасна світова криза має глобальний характер. Слід зазначити, що сьогоднішня криза була абсолютно неминучою – досить порівняти зростання економіки за останні чотири роки зі збільшенням доходів населення. Наприклад, у 2005 р. ВВП України зріс на 2,7%, а доходи громадян – на 39,1%, у 2006 р. ці показники становили, відповідно, 7,1% і 25,7%, у 2007 р. – 7,5% і 26,2%. У 2008 р. зростання ВВП знизилося до 2,1%, а доходи підвищилися до 44,8% [19].

     Крім  зовнішніх чинників, саме процес розгортання внутрішніх кризових явищ в Україні дещо завуалював вплив світової кризи на країну [22]. Крім усього іншого, Україна виявилася абсолютно не підготовленою до серйозних впливів фінансової  кризи. Але разом з цим слід зазначити, що протягом 2006–2008 рр. основні загальноекономічні показники України були досить великими та мали позитивну динаміку (табл. 1.2). 

     Таблиця 1.2

   

     Незважаючи на суттєве погіршення економічних показників у IV кварталі 2008 р. серйозне погіршення економіки України розпочалося в 2009 р. За оцінкою МВФ, ВВП України за 2009 р., обчислений у доларах США, скоротився  на 35,7%. (179,9 млрд дол. у 2008 р. порівняно з 115,7 млрд у 2009 р.) [7]. Індекс споживчих цін за 2009 р. у цілому становив 112,3% (за 2008 р. – 122,3%). Індекс реальної заробітної плати у 2009 р. порівняно з 2008 р. впав на 10,0%. При цьому загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 38,1%. Кількість зареєстрованих безробітних за 2009 р. становила 531,6 тис. осіб (за методологією МОП).

     Згідно з повідомленням Державного комітету статистики України, індекс промислової продукції за 2009 р. впав на 21,9% порівняно з показниками 2008 р. У добувній промисловості індекс продукції  за 2009 р. впав на 11,7%, у тому числі падіння було на підприємствах із добування: металевих руд – на 11,8%; вугілля і торфу – на 7,6%; вуглеводнів – 2,6% (відповідно, до 2008 р.). У пе-реробній промисловості за 2009 р. індекс виробництва впав на 26,6%. На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів індекс промислової продукції впав на 6,1% у 2009 р. У легкій промисловості індекс продукції впав на 25,9%, у тому числі на підприємствах: текстильного виробництва – 27,4%; з виробництва одягу, хутра та виробів з хутра – 28,6%; шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 16% (порівняно з 2008 р.) [19].

     У 2009 р. у металургії та виробництві готових металевих виробів виробництво продукції в галузі порівняно з 2008 р. впало на 26,6%, у тому числі на підприємствах з випуску чавуну, сталі та феросплавів – на 23,4%; труб – на 34,3%, кольорових металів – на 20,4%, інших видів первинного оброб-лення сталі – 38,3%; готових металевих виробів – на 38,5%. На підприємствах машинобудування індекс виробництва за 2009 р. впав на 45,1%, на підприємствах із випуску електричних машин та устаткування – на 24,2%; побутових приладів – на 30,4%; контрольно-вимірювальних приладів – на 47,2%; машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, для сільського лісового господарства, для металургії – відповідно, на 47,9%, 44,9%, 51,3%; залізничного рухомого складу – на 52,3%, автомобільного транспорту – на 80,9% (порівняно з 2008 р.) [19]. У будівельній галузі за 2009 р. підприємст-вами країни виконано будівельних робіт, що в порівнянних цінах до обсягів будівництва попереднього року на 48,2% менше.

     У виробництві та розподілі електроенергії обсяги виробництва продукції порівняно з 2008 р. скоротилися на 11,1%. За попередніми розрахунками, у 2009 р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з 2008 р. зросло на 0,1%, у сільськогосподарських підприємствах – скоротилося на 0,6%; у господарствах населення – зросло на 0,6% [19].

     За 2009 р. підприємствами транспорту перевезено 695,7 млн т вантажів, що дорівнює 21,9% обсягу перевезень вантажів за2008 р. Вантажооборот становив 22,5% обсягу 2008 р. Перевезення вантажів залізницями порівняно з 2008 р. скоротилося на 21,5%, відправлення вантажів – на 19,4%. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за 2009 р. перевезено на 24,8% менше, ніж за 2008 р., вантажообоіг скоротився на 9,5%. Магістральними трубопроводами у 2009 р. транспортовано 154,6 млн т вантажів, що на 17,2% менше, ніж у 2008 р. Перекачування газу зменшилося на 20,3%; аміаку – на 29,5%; нафти – на 5,9%. Транзит газу скоротився на 19,9%; аміаку – на 15,6%; нафти – на 11,4%. За 2009 р. авіаційним транспортом перевезено 84,8 тис. т вантажів, що на 16,9%  менше, ніж за 2008 р. Слід зазначити, що протягом 2009 р. збитково працювали 45,5% підприємств. Найбільше таких підприємств у галузі будівництва (56,3% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), наданні комунальних та індивідуальних послуг, у сфері культури та спорту (52,5%), транспорті та зв’язку (48,9%), промисловості (47,8%). Що стосується зовнішньої торгівлі товарами, то обсяг експорту товарів у 2009 р. порівняно з 2008 р. скоротився на 40,7% і становив 39702,9 млн дол. США, імпорт – на 46,9%. Від’ємне сальдо торгове-льного балансу становило 5732,7 млн дол. [19].

     У процесі становлення ринкових відносин в Україні питання, пов’язані  з санацією підприємства, маю важливе теоретичне та практичне значення, яке стає особливо актуальним в умовах фінансової кризи.

     Протягом  останнього року загальна кількість підприємств, які перебувають у процедурах банкрутства становила 14 547 підприємств, з яких близько 35 % визнано банкрутами, а щодо 35 % підприємств порушено справи про банкрутство [1]. За таких умов роль антикризового управління підприємств набуває особливо значення.

     В умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища важливим стає питання щодо запровадження заходів, які б дали змогу запобігти фінансовій кризі та банкрутству підприємства. Одним із основних елементів є санація.

     Сьогодні  в Україні, за даними Державного комітету статистики [19], кількість збанкрутілих підприємств зменшується. 

     Графічно  зміна частки збиткових підприємств  України за період 1999–2009 років наведені на рис. 1.1.   

     Рис.1.1. Частка збиткових підприємств в економіці України 

     Проаналізуввши динаміку питомої ваги збиткових підприємтсв в економіці України, ми бачимо, що до 1994 р даний показник не перевищував 12%, а починаючи з 1995 р. почав стрімко зростати й у 1999 р склав 55,7%, тобто більше половини підприємтсв України були збитковими. Після різкого зниження кількості збиткових підприємств у 2000 році на 20% протягом 2000-2002 рр. спостерігається тенденція збільшення їхньої частки в загальній кількості субьєктів господарювання. У 2002-2006 рр формується переломний тренд розвитку фінансової ситуації, тобто відбувається зниження питомої ваги збиткових підприємств до 30,9%, що свідчить про те,що стабілізаційні процеси зачепили не тільки великі промислові підприємства, але і підприємства малого і середнього бізнесу. Однак така ситуація є нестабільною: у 2007 р питома вага збиткових підприємтсв збільшилась на 1,4 % й спостерігається тенденція росту їхньої частки в загальній кількості. В 2009 р їх питома вага склала 39,9% від загального числа субьєктів господарювання, що свідчить про погіршення їхнього фінапнсового стану і, як наслідок, зниження рівня платоспроможності.

     Динаміка  зміни частки збиткових підприємств України свідчить про дуже високу кількість підприємств України – на рівні 35–40%, які є збитковими серед загальної кількості підприємств України.

Информация о работе Управління фінансовою санацією: фінансово-економічні та законодавчі аспекти