Антикризове фінансове управління підприємством

Фінансова санація  підприємств

Гриднєва В.О.., студ. 5 курс ФЕіП, спец. «Фінанси»

Науковий керівник: проф. Чупіс А.В.

     Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. Вихід країни з тривалої економічної кризи безпосередньо пов’язаний з поліпшенням фінансового стану суб’єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності. У процесі становлення ринкових відносин в Україні, питання пов'язані з санацією підприємства мають важливе практичне значення. В умовах, коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з'явилась необхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокої кризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності і форми власності підприємства повинний реально оцінювати як власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів. Останніми роками в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання кількості фінансово неспроможних підприємств.

    Актуальність  цієї проблематики підсилюється прийняттям Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств.

    Тому, для того, щоб покращити фінансовий стан країни та зміцнити її економіку, нобхідно в першу чергу звернути увагу на фінансову діяльність суб’єктів господарювання, тобто застосовувати на практиці всі діючі сучасні засоби попередження  кризового, складного фінансового стану підприємства. Заходи, спрямовані на оздоровлення фінансової системи України, можуть дати позитивні результати лише за умов санації фінансів базової ланки економіки — підприємств та організацій.

    Термін  «санація» вивчали та досліджували такі зарубіжні економісти, як Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг.

      Санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація - це сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Особливе місце в процесі санації належить заходам фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.

    За  формальними ознаками розрізняють  два види санації:

     а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство;

     б) санація із залученням нового фінансового  капіталу.

    Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності, на поворотній або безповоротній основі.

    Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

    Цілісною  системою проведення фінансового оздоровлення окремого підприємства є так звана  класична модель санації, яка широко використовується як основа для розробки механізму фінансової санації конкретних суб'єктів господарювання в країнах із розвинутою ринковою економікою.

    Згідно  з класичною моделлю санації, процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації є проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі комплексного аналізу господарської діяльності підприємства визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та якість фінансового стану фірми. З урахуванням аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність або не доцільність проведення санації. Для досягнення цієї мети слід узгодити такі цілі, як сфера  діяльності, асортимент продукції та її споживачів, основні вартісні цільові показники. Лише за умови досягнення консенсусу щодо тактичних цілей між сторонами, відповідальними за прийняття рішень, можна досягти головної стратегічної мети санації

  Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді.

     Отже, можна зробити висновок, що застосування фінансової санації дає можливість покращити фінансовий стан підприємства, забезпечити його прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді, а також зміцнити економіку країна в цілому.