Аудиторські висновки на підприємстві

На підставі розрахункових  відносних показників ліквідності  та фінансової стійкості на 31.12.2011р., наведених в таблиці 2.1, можна  зробити висновок: платоспроможність  та фінансова стійкість ЗАТ «спортивно-оздоровчий комплекс «Олімп»» має позитивний рівень.

В цілому розраховані  показники свідчать про фінансовий стан Товариства як стійкий, та є вірогідність його подальшого функціонування.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Відповідно до Закону України “Про аудиторську діяльність”, аудит – перевірка даних бухгалтерського  обліку і показників фінансової звітності  суб’єкта господарювання з метою  висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно із вимогами користувачів.

Проблеми розвитку аудиту є досить різні, всі вони пов’язані  з розвитком аудиторської діяльності в Україні, і потребують нагального вирішення.

Реальної потреби в  послугах аудитора як захисника інтересів  існуючого чи потенційного інвестора  сьогодні, нажаль не існує. Не дивлячись  на законодавчу вимогу щодо обов’язкового  підтвердження незалежним аудитором показників річної фінансової звітності, інвестори та інші користувачі звітності і не відносяться з належною довірою до висновку аудитора про достовірність показників фінансової – звітності.

Ситуація, що склалася в  Україні, потребує вирішення ряду проблем, які мають місце у професійній діяльності аудиторів, аудиторських фірм і роблять неможливим успішний розвиток аудиту.

Надзвичайно важливим завданням  в аудиторській практиці є підвищення якості аудиту та аудиторських послуг. Очевидно, що якість аудиторських послуг прямо залежить від підготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації. Наявна чисельність сертифікованих аудиторів не відповідає потенційним потребам ринку аудиторських послуг, і, як наслідок, його завойовують нерезиденти, витісняючи цим самим українських аудиторів (фірм).

Критерієм якості при  проведенні аудиту вважається, насамперед, виконання аудиторами вимог національних нормативів аудиту. Однак суворе дотримання нормативів пов’язане із збільшенням  трудозатрат аудиторів, збором додаткової інформації, документуванням процесу перевірки, розрахунками. Але такі затрати рідко відшкодовуються замовником.

     Для вирішення  такого роду проблем аудиторські  фірми намагаються враховувати  рівень професійної компетентності  своїх співробітників у вигляді  кваліфікаційних вимог, що висуваються до посад, передбачених структурою їх управління.

Ще одним з основних напрямів підвищення якості аудиту є  розробка внутрішньо-фірмових методик  аудиту, робочої документації тощо,оформлення у вигляді внутрішньо-фірмових стандартів.

Також однією з проблем  є спроби з боку  законодавців скасувати або значно звузити  аудиторську діяльність, обов’язковість аудиту, усунути від аудиту приватних  підприємців та малі приватні фірми  тощо.

Підвищення ефективності роботи неможливо без використання комп`ютерної техніки, яка знайшла вже своє застосування  в роботі різних служб господарських одиниць. Використання автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ) або автоматизованих робочих місць (АРМ) за різними розділами обліку вносить до роботи аудиторських служб багато нового.

Головна проблема в тому, що розробка таких програм здійснюється без відповідної експертизи на можливість її контролю зовнішнім незалежним аудитом. Тому залишається необхідність в  арифметичній перевірці первинних  документів і бухгалтерських реєстрів, в перевірці кореспонденції рахунків та багатьох інших питаннях аудиту.

Ще однією проблемою  є перманентні спроби гармонізувати  український аудит щодо його міжнародної  теорії та практики, передусім, спираючись на досвід США. Одним з постійних ініціаторів “міжнародності” вітчизняного аудиту був і залишається Національний банк України.

Для вирішення зазначених проблем і вдосконалення аудиту в Україні потрібно, в першу  чергу стимулювати  інформаційні системи ревізійних одиниць до якісного виконання роботи.  Система стимулювання може  реалізуватися через різного роду санкції як матеріального, так і морального характеру. Крім того, поряд з цими діями повинні йти і санкції з боку держави, так як в більшості країн господарські одиниці зобов`язані заключати контракт з незалежними аудиторськими фірмами. В цьому випадку реалізуються всі важливі принципи контролю і його потенційне здійснення.

Приймаються певні методи матеріального і морального впливу і до аудиторів. Питання застосування санкцій до незалежних аудиторів за неякісний аудит, до керівників господарських одиниць за відмову від аудиту, а також питання меж незалежності та зобов`язань аудитора повинні вирішуватись на законодавчому  рівні.

Вирішенням проблеми у використанні комп`ютерної техніки є її застосування як допоміжного інструменту в роботі аудитора - це експертні системи. Вони вирішують такі завдання: інтерпретація, оцінка ситуації, прогнозування, видача інструкцій, контроль, спостереження, планування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Аудиторська діяльність - поняття значно ширше від поняття "аудит". Вона включає в себе: організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших нання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторська діяльність - це організаційне і методичне  забезпечення аудиту, практичне виконання  аудиторських перевірок та надання  інших аудиторських послуг.

Аудитор (аудиторська фірма) повинен ретельно планувати свою роботу контролювати свою діяльність, вести облік виконаної роботи. Тому планування в аудиті слід розглядати як планування аудиторської діяльності та планування конкретної аудиторської перевірки. Аудиторська фірма розробляє і складає стратегічні плани аудиторської діяльності, які розраховані на декілька років, і поточні бізнес-плани на поточний рік.

Для того, щоб своєчасно  і якісно провести аудит фінансової звітності, бухгалтерського балансу, законності і достовірності господарсько-фінансових операцій і правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно чітко спланувати кожну перевірку.

Планування аудиторської перевірки - це система заходів, направлених  на ефективне і своєчасне проведення аудиту.

Аудитор повинен планувати  свою перевірку з трьох причин:

1) це дасть йому  можливість одержати достатню  кількість інформації про стан  справ клієнта. Одержання необхідної  кількості інформації допоможе  аудитору дати обгрунтований  висновок і в результаті звести до мінімуму правові зобов'язання, а також зберегти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;

2) це допоможе утримати  в рамках розумного витрати  на аудит. Збереження витрат  в розумних межах допоможе  аудиторській фірмі (окремому аудитору) зберегти конкурентоспроможність і тим самим не втратити своїх клієнтів за умови, якщо фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю послуг, що надає;

3) це дозволить уникнути  непорозумінь з клієнтом. Планування  повинно базуватись на обізнаності щодо діяльності клієнта, на ретельному вивченні його особливостей та умов економічного середовища.

Для того, щоб скласти  об'єктивну думку щодо інформації, яку він

підтверджує, аудитор  повинен: одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних про господарюючий суб'єкт достовірна і достатня; вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Для проведення результативних перевірок аудитор повинен: добре  володіти теорією аудиту; знати чинну на момент здійснення господарських операцій нормативну базу; володіти методикою організації аудиторських перевірок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про  аудиторську діяльність". N 3125 - XII від 22. 04. 93 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 23, ст.243;

2. Закон України “Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні”// Відомості  Верховної Ради (ВВР), 1999, N 40, ст.365;

3. “План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій”, Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 //(http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/plan_rah/plan-u.html);

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні  вимоги до фінансової звітності", Затверджено наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87 // (http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/nsbo/32temd1.htm);

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Затверджено наказом Мінфіну  України від 31.03.99 р. №87 // (http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/nsbo/49sc3.html);

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт  про фінансові результати", Затверджено  наказом Мінфіну України від  31.03.99 р. №87 //(http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/nsbo/50sc3.html);

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт  про рух грошових коштів", Затверджено  наказом Мінфіну України від  31.03.99 р. №87 //(http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/nsbo/51sc4.html);

8. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К.: ПП “Влад і Влада”, 2006. – 320 с.;

9. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підруч.: Пер. з англ..- К.: Молодь, 2007. – 1000с.;

10. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський фінансовий облік: Конспект лекцій.- Житомир: ЖІТІ, 2007. – 288 с.;

11. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. – 4-е вид. доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2008. – 688 с.;

12. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посібник. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2011. – 266 с.;

13. Крайник О.П., Клепникова З.В. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Львів: Державний університет “Львівська політехніка”. Київ: “Дакор”, 2010, – 260 с.;

14. Кулаковська Я. П., Піча Ю. В. Основи аудиту: Навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти. – К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”, 2007. – 504 с.;

15. Ловінська Л.Г., Жилкіна Л.В., Голенко О.М. та ін. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2010.- 370 с.;

16. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: Пер. з англ. – К.: Основи, 2006. – 383 с.;

17. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2008. – 628 с.;

18. Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: “Економічна думка”, 2009. – 192 с.;

19. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 322 с.;

20. Таченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облікна підприємствах України: Підруч. Для студ. Екон. Спец. Вищ. Навч. Закл. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2007. – 784 с

21. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2009. – 223 с.;

22. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2009. - 672 с.;

23. Слюсарчук Л. Аудит фінансової звітності підприємств         // Банківська справа – 2007, № 2;

24. Лісовець Л. Методика коригування статей фінансової звітності під час проведення аудиту // Вісник податкової служби України – 2008, № 39;