Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва України та шляхи її вдосконалення

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2011 в 18:42, курсовая работа

Описание работы

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Ці фактори дозволяють визначити недоліки у діяльності підприємства і шляхи їх подалання. Комплексний і систематичний підхід до фінансового стану підприємства дасть можливість підприємству розвиватись у довгостроковій перспективі.

Содержание

Вступ
1. Фінансова діяльність підприємства
1.1 Характеристика фінансової діяльності підприємств
1.2 Фінансова звітність підприємства
1.3 Сучасний стан фінансової діяльності малих підприємств в Україні
2. Дослідження фінансового стану НВКФ “Енергія-Юг”
2.1 Основні напрямки фінансової діяльності НВКФ “Енергія-Юг”
2.2 Методика розрахунку та критерії оцінки показників фінансового стану
2.3 Аналіз динаміки показників фінансового стану НВКФ “Енергія-Юг”
3. Удосконалення фінансового стану НВКФ “Енергія-Юг”
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва України та шляхи її вдосконалення.doc

— 184.00 Кб (Скачать)

   Проаналізувавши  фінансову  структуру капіталу та зробивши оцінку структурних змін, можна сказати, що НВКФ”Енергія-Юг”    має кредиторську заборгованість. Хоча підприємство  і не бере короткострокові кредити у банку, що пояснюється досить високою обліковою ставкою НБУ та жорсткими умовами кредитування. Більшу частину об’єму кредиторської заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний.

     Наявність кредиторської заборгованості  не дуже вдало характеризує  діяльність підприємства, але якщо  сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, то іншого виходу немає - треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових коштів в мінімально можливі строки.

   Проаналізувавши показники рентабельності, можна  сказати, що аналіз показника рентабельності продажу свідчить про те, що НВКФ”Енергія-Юг”  не отримує  прибуток з однієї гривні продажу, аналіз показника рентабельності капіталу свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства і про перенагромадження активів, аналіз показника рентабельності майна свідчить, що ефективність використання основних засобів підприємства знизилась з    3 % до 2% (негативна тенденція), рентабельності продукції знизилась з 14% до  8% 

     Підвищення рентабельності продукції  забезпечується переважно зниженням  собівартості одиниці продукції.  Чим краще використовуються основні  виробничі фонди, тим нижче  фондомісткість, вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

     Проаналізувавши показники ліквідності  НВКФ”Енергія-Юг” , можна зробити  висновок, що коефіцієнт абсолютної  ліквідності дуже низький. Його  значення свідчить про те, що  підприємство має низьку платоспроможність у середньостроковому періоді.

   Коефіцієнт  швидкої ліквідності теж має  низьке значення, яке майже вдвічі нижче оптимального. На кінець періоду  цей показник декілька збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

   Тобто показники абсолютної і швидкої  ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це визнано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.

   Чистий  оборотний капітал необхідний для  підтримки фінансової стійкості  підприємства, оскільки перевищення  оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Наприклад: випуск акцій чи одержання кредитів понад реальну потребу. НВКФ”Енергія-Юг”  відбувається збільшення чистого оборотного капіталу, це вважається позитивною тенденцією.

          По значенню коефіцієнта автономії  можна судити на скільки НВКФ”Енергія-Юг”   незалежно від позикового капіталу. Що говорить про ризик несплати  боргів підприємства, ось чому  останні намагаються збільшувати  з року в рік абсолютну суму власного капіталу підприємства. Такі можливості є насамперед у добре функціонуючих підприємств. Маючи великі прибутки, вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення у власний капітал нерозподіленого прибутку. З отриманих даних можна сказати, що підприємство не залежить від зовнішнього фінансування.

   Але  щоб судити на скільки НВКФ”Енергія-Юг”  незалежно від позичених коштів розглядається коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів. Він показує, яких коштів у підприємства більше - залучених чи власних. Чим більше коефіцієнт, тим більше залежність підприємства  від залучених коштів. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного підприємства  і, в першу чергу, швидкістю обігу обігових коштів. Проаналізувавши цей показник, можна сказати, що на початок року на одну гривню власних коштів НВКФ”Енергія-Юг” мало 2 коп. запозичених коштів, а на кінець року  - 23 коп. Щоб збільшити боргів у сукупному капіталі зводить нанівець фінансову незалежність підприємства. Проте водночас збільшуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності. За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого  фінансового важеля, який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.

   Важливою  також є оцінка коефіцієнта реальної вартості основних засобів у майні  підприємства. Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з новими партнерами – постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору. Аналіз цього показника показав, що  рівень виробничого потенціалу НВКФ”Енергія-Юг”дуже високий.

   .  Підбиваючи підсумок,  можна сказати, що комплексна оцінка фінансового стану НВКФ”Енергія-Юг” виявила проблеми стосовно його діяльності, але якщо керівники зможуть реалізувати всі вище приведені пропозиції, то дане підприємство буде мати стійкий фінансовий стан – запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Висновки 

   В роботі було розглянуто фінансову діяльність та фінансовий стан підприємства на прикладі НВКФ “Енергія-Юг”. Після опрацювання  цієї теми, можна зробити наступні висновки:

  • Реальні умови господарювання не сприяють прибуткованому функціонуванню малих підприємств. Держава поки що лише на словах підтримує підприємництво, а реально займається малим бізнесом недостатньо. Особливо бачимо недоскональність законодавства, відсутність зацікавленості в держорганів у становлені малих підприємств.
  • Необхідно докорінно змінити ставлення до малих підприємств, особливо до тих, що справді виготовляють продукцію, виконують роботи, надають послуги, тобто беруть участь у збільшенні обсягу випуску продукції і створюють внутрішній валовий продукт.

   Ефективне функціонування підприємств малого бізнесу, можливе тільки за загального сприятливого екеномічного, політичного, законодавчого клімату в країні.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Список використаної літератури 

   1. Закон України “Про підприємства в Україні” від 28.02.95

   2. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", затверджений наказом Мінфіну України від 16.07.99 № 996-ХIV

   3. Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку.

   4. “Економіка підприємства”/за ред. Покропивного С.Ф. – Київ: КНЕІ, 2007р. – 528с.

   5. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. “Економіка підприємства”. – Київ: Каравела; Львів: Новий світ, 2008р. – 298с.

   6. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. “Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність”. – Житомир: ЖІТІ, 2008р. – 480с.

   7. Глущенко В.В., Лиущенко И.И. “Финансы”. – Москва :ТОО НПЦ Крылья, 2008г. – 416с.

   8. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. “Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях”. – Киев: А.С.К., 2007г.– 624с.

   9. Замасло О.Т. “Вплив податкової політики держави на фінансову діяльність підприємства”// ж. “Фінанси України”. – Київ: Міністерство Фінансів України, 2008р. – с. 39-42.

   10. Ковалева А.М. “Финансы”. – Москва: Финансы и статистика, 2009г. – 384с.

   11. Котикова О.І. “Фінансові результати розвитку Миколаївщини”// ж. “Фінанси України”. – Київ: Міністерство Фінансів України, 2009р. – с. 30-33.

   12. Кужельний В.М., Лінник В.Г. “Теорія бухгалтерського обліку”. – Київ: КНЕІ, 2007р. – 334с.

   13. Наумова Л.Ю. “Розвиток малого та середнього підприємництва як фактор фінансової стабілізації в державі”// ж. “Фінанси України”. – Київ: Міністерство Фінансів України, 2008р. – с. 24-29.

   14. Опарін В.М. “Фінанси”. – Київ: КНЕІ, 2009р. – 240с.

   15. Партін Г.О., Загородній А.Г. “Облікова політика та її вплив на фінансові результати діяльності підприємства”// ж. “Фінанси України”. – Київ: Міністерство Фінансів України, 2008р. – с. 54-57.

   16. Поліщук Н.В. “Інформаційне забезпечення регулювання результатів діяльності підприємства”// ж. “Фінанси України”. – Київ: Міністерство Фінансів України , 2009р. – с. 61-66.

   17. Узунов В.М. “Фінансові аспекти розвитку підприємництва в Україні”// ж. “Фінанси України”. – Київ: Міністерство Фінансів України, 2008р. – с. 142-150.

   18. Шакуна В.І., Мельник П.В., Попович В.М. “Правові основи підприємницької діяльності”. – Київ: Правові джерела, 2007р. – 780с.

Информация о работе Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва України та шляхи її вдосконалення