Динаміка чисельності населення Тернопільської області за 2000-2010 роки

Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1 млн. 138,5 тис.осіб, в тому числі чоловіки 527,9 тис.осіб, або 46,4%, жінки -610,5 тис.осіб, або 53,6%, міське населення - 480,4 тис.осіб - 42,2%, сільське населення -658,1 тис.осіб- 57,8%.

 

 

 

 

 

 

 

 

Дані щодо найбільш численних  національностей

	Кількість (тис.осіб)	У % до підсумку		2001 рік у % до1989
		2001 рік	1989 рік
українці	1113,5	97,8	96,8	98,9
росіяни	14,2	1,2	2,3	53,3
білоруси	1,0	0,1	0,1	60,5
поляки	3,9	0,3	0,6	57,5
інші національності	5,9	0,6	0,2	у 2,2 р.м.

У національному складі населення  Тернопільської області переважна  більшість українців, чисельність  яких складала 1113,5 тис.осіб, або 97,8% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року кількість українців зросла на 1,0 відсоток.

Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їхня кількість в порівнянні з 1989 роком зменшилась на 46,7% і на час перепису складала 14,2 тис.осіб.

Кількість населення інших національностей  зменшилась у 2 рази і більше.

 

Мовний склад населення області за даними Всеукраїнського перепису населення.

	Вважали рідною мовою (%)
	мову своєї національності	українську	російську	іншу мову
українці	99,9	х	0,1	0,0
росіяни	80,3	19,6	х	0,1
білоруси	40,0	40,0	20,0	0,0
поляки	8,6	90,2	1,1	0,1
інші національності	15,3	35,6	9,5	39,6

Українську мову вважали рідною 98,3% населення Тернопільської області, що на 1 відсоток більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову, як рідну, визнали 1,2% населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник понизився на 1,3%. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, за міжпереписний період не змінилась і становить 0,5%.

 

 

 

 

Віковий склад населення Тернопільської області.

Вік	Кількість постійного населення, тис. осіб	У % до підсумку
		2001 рік	1989 рік
Молодший за працездатний	232,7	20,4	23,8
Працездатний	633,7	55,5	52,9
Старший за працездатний	275,7	24,1	23,3

Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію  до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну середню освіту.

 

 

 

 

 

 

 

Дані про рівень освіти населення у віці 10 років і старше по Тернопільській області.

	Кількість осіб, які мають освіту
	Вишу		Загальну середню
	Всього	з них повну виту	Всього	з них повну загальну середню
Постійне населення у віці 10 років і старше
1989 р.	209,6	67,3	424,7	266,5
2001 р.	274,1	109,6	503,7	338,8
2001 % до 1989	130,8	162,8	118,6	127,1
1000 осіб постійного населення  у віці 10 років і старше
1989 р.	212	68	429	269
2001 р.	271	108	498	335
2001 % до 1989	127,8	158,8	116,1	124,5
Міське населення
1989 р.	348	129	444	297
2001 р.	389	182	467	347
2001 % до 1989	111,8	141,1	105,2	116,8
Сільське населення
1989 р.	122	27	419	250
2001 р.	184	54	521	327
2001 % до 1989	150,8	200	124,3	130,8

Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, складала 612,9 тис.осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 22,3%.

Підвищення рівня освіти в цілому характерне як для міського так і для сільського населення. Кількість осіб, які мали повну вищу освіту у розрахунку на 1000 осіб населення у вказаному віці, збільшилася у порівнянні з даними перепису 1989 року у містах на 41,1%, у селах - на 100%. Відповідну динаміку мав показник кількості осіб із повною загальною середньою освітою, підвищення склало у містах - 16,8%, в сільській місцевості - 30,8%.

 

 

 

 

 

Висновок

У сучасний період в Тернопільській області відбувається зменшення людності міських і сільських населених пунктів через значні обсяги еміграції та природне скорочення населення.

 За чисельністю населення  Тернопільщина займає передостаннє  місце серед областей України.  За переписом 2001 р. тут проживало  1142,0 тис. осіб, а станом на 1.01.2006р.  — 1120.0 тис. осіб. Це значно менше  від довоєнного рівня (у 1940 р. — 1433,5 тис. осіб). Такий стан  зумовлений значними втратами  людей у роки війни і в  післявоєнний період, сучасними  міграціями населення за межі  області. В останні роки чисельність  населення в області майже  не змінилася. Між переписами  населення 1979 р. і 1989 р. вона  збільшилась на 5,8 тис. осіб, а  за 1989-2001 pp. зменшилася майже на 27 тис. осіб. Кількість населення  майже в усіх районах області  (крім Тернопільського) зменшується.  Особливо значне зменшення населення  у Зборівському, Теребовлянському, Бережанському районах. 

 Зміни в чисельності  населення області відображаються  демографічними показниками. Основними  з них є коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту  населення. 

 Тернопільщина належить  до областей України з низькими  темпами природного приросту  населення. Зниження цих темпів  спостерігається із середини 70-х  років ХХ ст. і пояснюється  зменшенням показників народжуваності  та зростанням смертності населення.  Це підтверджують такі дані: у  1960 на 1000 людей народжувалось 21,7, а помирало 7,9 осіб, у 1992 ці показники  становили 13,8 і 13,9 осіб, в 2000 р.  — 9,6 і 14,3 осіб, а у 2005 р. –  9,9 і 14.4 осіб. Упродовж останніх  років відбувається зменшення  чисельності населення на 5-6 тис.  осіб за рік. Серед найголовніших  причин назвемо такі: погіршення  умов життя людей, процес «старіння  населення», міграції молоді за  межі області тощо. Старіння населення  — це зменшення частки молоді  та дітей і збільшення частки людей пенсійного віку в загальній чисельності населення. У Тернопільській області люди пенсійного віку становлять понад 24% від всього населення. Тому показники смертності доволі високі. Максимум смертей припадає на чоловіків у віці понад 40 років, а жінок - понад 50 років. У віці до 1 року помирає щороку 150-200 дітей. Найпоширенішими причинами смертності в області є хвороби серцево-судинної системи, органів дихання, злоякісні пухлини, травми.

 Кризові явища в  економіці призвели до зниження  рівня життя людей та несприятливої  демографічної ситуації в області,  як і в Україні загалом. 

 Показники народжуваності, смертності і природного приросту  населення значно відрізняються  в різних частинах області,  у міських та сільських поселеннях. Найвищий природний приріст має  населення м. Тернополя (1,8 осіб  на 1000 жителів), але він значно  нижчий, ніж у попередні роки (в  1997 р. - 5,9 осіб на 1000 жителів). Незначний  природний приріст мають окремі  міські поселення. В усіх адміністративних  районах області спостерігаються  від'ємні показники природного  приросту населення. Це означає,  що в них кількість померлих  перевищує кількість народжених. Найбільше природне скорочення  населення у Зборівському, Лановецькому, Підволочиському, Підгаєцькому районах. 

 Природне скорочення  населення свідчить про процеси  депопуляції населення в області.  Цьому сприяють також міграції. Міграції— це різноманітні види  просторового переміщення людей  між окремими територіями і  населеними пунктами. Серед них  виділяються постійні, сезонні і  так звані «маятникові» міграції.

 Тернопільщина тривалий  час була районом виходу мігрантів.  Особливо значні потоки мігрантів  формувалися з цієї території  в середині й кінці XIX століття. Спочатку селяни у пошуках  кращої долі виїжджали в європейські  держави, а пізніше — у країни  Америки. Друга велика хвиля  економічної міграції населення припадає на 20-30-ті роки XX століття. Тоді з території Тернопільщини виїхало понад 125 тис. осіб Це була переважно економічна (заробітчанська) міграція. Нова хвиля міграції— кінець XX - початок XXI ст., викликана погіршенням умов життя внаслідок затяжної економічної кризи.

 Міграція населення  з політичних мотивів була  найбільшою у воєнний і післявоєнний  періоди. Тоді значна частина  людей, рятуючись від сталінських  репресій, шукали притулку за  кордоном. А інша частина - репресоване  населення - була насильно вивезено  в північні й сибірські райони  колишнього Союзу РСР. З області  переселено місцевих поляків  на територію Польщі, а українців  із Польщі — на територію  області. 

 Сучасні міграції населення  мають соціально-економічні причини.  Щороку певна кількість працездатного  населення виїжджає з області  на заробітки, деяка частина  повертається назад. Уже з 1995 р. сальдо міграції є від'ємним,  тобто кількість людей, які  від'їжджають за межі області,  більша від кількості людей,  які приїжджають. Це позначається  на чисельності населення області,  що постійно знижується внаслідок  від'ємного природного, а тепер  і механічного приросту населення.  Серед мігрантів значна частина  тих, що виїжджають на сезонні  заробітки (найбільше — у східні  та південні області України,  Росію, Польщу, Чехію, Англію, Грецію, Іспанію, Італію, Португалію, Німеччину,  США, Ізраїль тощо). Сумарна кількість  трудових мігрантів загалом у  області станом на 1 жовтня 2001 р.  становила 42,4 тис. осіб. За даними  сільських рад, у 1 994 селах області  станом на 1 жовтня 2001 р. чисельність  громадян, які працюють за межами  України, склала 20 тис. осіб, або  6,33 % від кількості сільського  населення у працездатному віці, у т. ч. 11,9 тис. чоловіків та 8,2 тис. жінок. Найбільші обсяги  міграцій населення із м. Тернополя,  Тернопільського, Заліщицького, Бучацького, Борщівського, Чортківського районів. 

 Основні потоки мігрантів  формуються, як і раніше, із сільської  місцевості, але в останні роки  постійно збільшується механічний  рух населення із міст унаслідок зупинки промислових підприємств, скорочення працівників багатьох установ і закладів. Починається також зворотний процес урбанізації— реурбанізація. Це повернення міських мешканців, які працювали на великих підприємствах і проживали в гуртожитках, у села. Поширені донедавна «маятникові міграції» населення (в окремі роки в них брало участь 20-25% сільського працездатного населення) різко зменшились унаслідок скорочення діяльності, зменшення потужності, ліквідації багатьох підприємств і установ, де були зайняті «маятникові мігранти». На це вплинуло зменшення кількості рейсів автобусів і приміських поїздів, подорожчання транспортних послуг. Зі зміною форм власності на землю деяка частина людей залишається працювати в селах, інша — мігрує за межі області.

 Більшість населення  в області становлять жінки— 53,5%, а чоловіки — 46,5%. На кожні  1000 жінок припадає 866 чоловіків. У  дитячому віці хлопчиків більше, ніж дівчаток, бо на кожні 10 дівчаток народжується 11 хлопчиків.  У середньому і старшому віці  чоловіків стає менше, ніж жінок.  Це зумовлено вищим показником  смертності чоловіків, більшою  кількістю мігрантів серед них. 

 У віковій структурі  населення можна виділити 3 групи: 1) діти і підлітки (до 16 років); 2) працездатне  населення (жінки віком 17-55 років,  чоловіки 17-60 років); 3) люди пенсійного  віку. Найбільша в області група  працездатного населення (55,6%), але  його частка в останні роки  знижується. Ця група є основною  у складі трудових ресурсів. Вона  найбільша в м. Тернополі, бо  сюди приїжджають на роботу  і навчання люди з усіх частин  області. В області зростає  частка людей пенсійного віку. Найвища вона у Зборівському, Шумському, Лановецькому районах.  У них переважає сільське населення,  і з них формувалися основні  потоки мігрантів у міста в  попередні десятиліття. 

 Кількість дітей та  підлітків в області приблизно  така ж, як пенсіонерів. Вона  постійно зменшується в останні  роки у зв'язку зі зниженням  показників народжуваності.

 Є значні відмінності  у статево-віковій структурі міського  і сільського населення. У містах  проживає 44,5% чоловіків і 42,9% жінок  області. 

Такий склад населення  сформувався під впливом політичних і соціально-економічних умов і  зазнавав у процесі формування постійних  змін.