Суспільно-географічне дослідження населення міста Києва

    Зайнятими вважаються особи, які: працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

    Безробітними (за методологією Міжнародної Організації  праці) назіваються особи (зареєстровані  чи незареєстровані в державній  службі зайнятості), які одночасно  задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття), протягом останніх чотирьох тижнів шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу.

    Рівень  економічної активності визначається як відношення (у відсотках) кількості  економічно активного населення  у віці 15-70 років до всього населення  зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною  ознакою.

    За  середньорічними даними 2007 року економічно активне населення у віці 15-70 років становило 1450,3 тис. осіб, з них особи старше працездатного віку становлять 98,4 тис. [11]

    За  даними на 1 січня 2008 року демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку становить 515 непрацездатного, з них 203 особи – молодші за працездатний вік і 312 – старші. Це на 95 (16%) осіб менше порівняно з 1991 роком.

      Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, скоротилася з 7212 осіб на 1 грудня 2009р. до 6675 осіб на 1 січня 2010р.

      Офіційного  статусу безробітних на зазначену  дату набули 95,7% незайнятих громадян, із них 68,0% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних 15,3% раніше займали  місця робітників, 82,8% – посади службовців, а 1,8% – не мали професійної підготовки.

      Рівень  зареєстрованого безробіття по м.Києву  на 1 березня 2010р. становив 0,3% населення  працездатного віку. [4] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Київ  — найбільше місто в Україні  за кількістю жителів. Станом на 1 лютого 2010 року за офіційними даними чисельність наявного населення Києва становить 2 785,3 тисяч осіб. Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ оцінює сукупне населення Києва, разом з незареєстрованими громадянами, у 3,144 млн осіб.

    На  відміну від України вцілому, де чисельність населення з кожним роком зменшується, кількість населення Києва поступово зростає. Це відбувається в основному внаслідок міграційного приросту, а саме переселення з інших областей України. Найбільше прибуло з Київської області та сусідніх Житомирської й Чернігівської областей.

    У Києві відбувається природне зменшення населення. Основна причина - зниження упродовж тривалого часу народжуваності. Це пояснюють низьким рівнем нашого добробуту та особливостями сучасної сім'ї.

    Динаміка  кількості населення міста істотно відрізняється від його динаміки в цілому в Україні. Якщо в Україні кількість населення характеризується зменшенням, то в Києва – зростанням. Згідно з демографічним прогнозом людність Києва на 2015р. досягне 3,0 млн. осіб. Такі темпи демографічного розвитку цілком реальні, якщо врахувати велику притягальну силу міста як столиці молодої держави, яка має велику інвестиційну привабливість і високі темпи житлового будівництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Література

1. Мій Київ: Історія. Культура. Географія. – підручник для 5-го класу загальноосвітньої школи. – К.: АДЕФ-Україна, 2001. – 196с.: іл.
2. http://www.ukrcensus.gov.ua/ - Державний комітет статистики України
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Київ
4. http://www.gorstat.kiev.ua/ – Головне управління статистики у м.Києві
5. Регіональне розселення в Україні: стан і прогноз / Доценко А.І., Зінич В.Т., Великохатько О.Т. та інші – К.: РВПС України НАН України, Видавництво „Фенікс”, 2007. – 376с.
6. http://www.kmv.gov.ua/zvitnist.asp?IdType=15&Id=94198 – офіційний веб-портал Київської міської ради.
7. Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 204с. – (Вища освіта XXI стольття).
8. http://www.dt.ua/1000/1030/53322/ - Дзеркало тижня
9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Київська_агломерація
10. Гладкий О. В. Система розселення Київської господарської агломерації // Ученые записки Таврического национального университета. Сер. География. - 2001. – Т. 14, № 1. – С. 43-46.
11. Статистичний щорічник міста Києва за 2007 рік. – К.: В-цтво „Консультант”, 2008.

Додаток 1 

Додаток 2 
 

Порівняльний  аналіз територіальної структури столичних  агломерацій світу

    (кожна  зона в таблиці включає попередню)

Додаток 3