Залізничний транспорт в Україні

Залізничний транспорт  в Україні

.

Залізничний транспорт  в Україні — залізничний транспорт  загального користування, підпорядкований  Державній адміністрації залізничного транспорту України, та залізничні під'їзні колії різних форм власності, які  не належать до залізничного транспорту загального користування. Залізничному транспорту належить провідна роль у транспортній системі України. 

За довжиною мережі залізниць Україна посідає  третє місце в Європі (21,7 тис. кілометрів залізниць)   

Історія

Детальніше: Історія залізничного транспорту в Україні

Балаклавська  залізниця, найперша в Україні 

Першими залізницями  в Україні стали Балаклавська залізниця (1855), Перемишль — Львів (1861) на заході й Одеса — Балта (1865) на півдні країни. Вже з 1868 р. будувалися багато залізниць. 

До кінця XIX ст. залізнична мережа України в основному  сформувалася. Щільність залізничних  шляхів сполучення в Україні становить 38 км на 1 тис. км, у Франції, наприклад, 65 км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізниць  найщільніша на південному сході (Донбас), а також на заході країни. Загальна довжина залізничних шляхів загального користування— 22,3 тис. км, із них 9,8 тис. км, або 44 %, електрифіковано, 8,0 тис. км, або 36 %, є дво- і багатоколійними.

Найважливіші  магістралі 

Найважливішими залізничними магістралями України є: Київ - Коростень - Новоград Волинський - Шепетіка - Здолбунів - Львів; Київ — Фастів — Козятин — Здолбунів — Львів, Козятин — Жмеринка — Одеса, Київ — Конотоп — Шостка, Київ — Полтава — Харків — Дебальцеве, Фастів — Сміла — Дніпропетровськ, Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Донецьк, Харків — Дніпропетровськ — Запоріжжя — Сімферополь — Севастополь, Львів — Мукачеве — Чоп та ін. Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Дебальцеве, Жмеринка, Сміла, Лозова, Знам'янка та ін. На цих магістралях крім звичайних пасажирських, курсують і Фірмові пасажирські потяги. 
 

Управління процесом перевезень і виробничо-господарською  діяльністю залізничного транспорту здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), до сфери управління якої належить шість залізниць: Південно-Західна (з управлінням у Києві), Львівська, Південна (управління у Харкові), Донецька, Придніпровська (управління у Дніпропетровську) й Одеська. 

Станом на листопад 2009

До складу залізниць  України входять 1340 залізничних  станцій, 129 пасажирських вокзалів, 57 локомотивних і 48 вагонних депо.

На залізничному транспорті працює понад 390 тис. осіб, що становить близько 2 % усього працездатного  населення країни. 

За підсумками 2009 року питома вага залізничного транспорту в загальному вантажообороті всіх видів транспорту становила близько 52 %, а в пасажирообороті — 37 %.

Пасажирські перевезення 

На залізничному транспорті України впроваджується рух пасажирських поїздів зі швидкістю  до 160 кілометрів на годину, однак при  цьому необхідно вирішити проблему розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом та підвищити частоту руху пасажирських поїздів. Водночас пропускну спроможність залізниць на Кримському напрямку вичерпано. 

Основні вантажі 

Основними вантажами  є мінеральні добрива, будівельні матеріали, кам'яне вугілля та руди, зокрема залізні. Важливе місце займають також різноманітні метали і нафтові вантажі. 

Ці вантажі  становлять близько чверті усіх перевезень. Найбільш напруженими лініями вантажопотоків є Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Дебальцеве, Кривий Ріг — Фастів — Львів, а також лінії до морських портів: Одеси, Бердянська, Маріуполя та ін. 

Законодавча база 

Основу правового  регулювання залізничних пасажирських і вантажних перевезень складають  Закон України «Про транспорт», Закон України «Про залізничний транспорт» та «Статут залізниць України» 

Проблеми розвитку 

Найважливішою проблемою для України при  її інтеграції у європейську єдину  залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1524 мм) до європейського зразка (1435 мм), як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення локомотивів і рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.