Політико-географічне положення Руминії

Гірська фауна  і ландшафти охороняються в національному  парку Ретезат, розміщеному у  Південних Карпатах, є кілька заповідників, найбільшим із них є Дунайський¹³.

Район Бухарест-Плоешть - головна індустріальна зона, де розміщені нафтова, хімічна, будівельна промисловість і важке машинобудування. Металургія концентрується на заході (між Хунедоарою і Тимішоарою) і  на південному сході (Галац-Бреїла). Великі суднобудівні заводи знаходяться в Бреїлі і Галацу біля дельти Дунаю. Є промисловий комплекс у Джурджу (Румунія) і Русе (Болгарія). Цей комплекс був побудований для виробництва пристроїв та устаткування для гірничодобувної, металургійної, хімічної і нафтохімічної промисловості.

У 1996 р. виробництво  електроенергії в Румунії становило 19400 мегават. Найважливішим її джерелом були теплоелектростанції, за ними йшли гідроелектростанції й атомні станції.

У 1989 р. після  падіння режиму Чаушеску в Румунії  почалася економічна реструктуризація народного господарства. В цілому на середину 1990-х з'явилися юридичні передумови для запровадження ринкової економіки. Реформи в Румунії після первинних успіхів зайшли в глухий кут у середині 1990-х років. Приватизація не торкнулася великої частини важкої промисловості - у приватну власність перейшло приблизно 50% активів промислових підприємств (порівняно з 70% і більше у колишніх соціалістичних країнах). У той же час через різке зниження питомої ваги суспільних фондів різко відстав розвиток інфраструктури, а зовнішньоторговельний баланс виявився дефіцитним через падіння експорту і розпад системи торгівлі, що контролювалася Радянським Союзом.

У Румунії досить розвиненою є промисловіть, однак  вона потребує зничних змін та реформування. Після виборів 1996 року нове керівництво країни - президент Константінеску і прем'єр-міністр Чорбя - спробували провести реформи, однак протягом 1997 року подолати падіння виробництва в основних галузях так і не вдалося. Рівень безробіття зріс з 6 до 9%, різко зросли і темпи інфляції¹⁴.

За даними Індексу  економічної свободи The Heritage Foundation, USA станом на  2001 рік,  ВВП Румунії становить $ 29,4 млрд. Темп зростання ВВП складає (-7,5)%. ВВП на душу населення – $1310. Прямі закордонні інвестиції складають $ 390 млн. Основними товарами, які Румунія імпортує є паливо, продукція машинобудування і обладнання, продукція текстильної промисловості і сільського господарства. Імпорт становить $ 11,5 млрд. ,головним чином це - Центральна і Східна Європа – 21,0%; Німеччина – 17,5%; Італія – 17,4%; Франція – 6,9%; США – 4,2%. Румунія експортує текстиль, метали і продукцію машинобудування та хімічної промисловості. В загальному обсязі експорт складає – $ 9,5 млрд. Головним чином, це -  Італія – 22,0%; Німеччина – 19,0%; Франція – 5,9%; та США – 3,8%¹⁵.

 Географічні умови Румунії сприяють досить високому розвитку сільського господарства. У 1996 р. близько 43% всієї території країни становили орні землі, які використовувалися для посадки однорічних культур, і 3,6% - для вирощування багаторічних культур, переважно - фруктові сади і виноградники. Близько 70% орної землі віддано під пшеницю і кукурудзу. У 1996 р. Румунія виробила 6 млн. т пшениці, 6 млн. т кукурудзи. Інші важливі культури - картопля (3,9 млн. т у 1996 р.), цукровий буряк (3,3 млн. т) і соняшник (0,93 млн. т). Третина економічно активного населення країни задіяна у сільському господарстві¹⁶.

Великі виноградники ростуть на Трансільванському плато, у передгір'ях Карпат і Добруджі¹⁷. У 1996 р. Румунія виробила 1,5 млн. гектолітрів вина. Фруктові сади знаходяться переважно у південних передгір'ях Карпат, на плато Добруджа і в дельті Дунаю. Центри фруктового садівництва розташовуються навколо кількох великих міст, таких як Бухарест, Крайова, Тимішоара, Яси і Клуж¹⁸.

Приблизно п'яту  частину території країни складають  пасовища. Головними районами тваринництва є південні передгір'я Карпат, південно-західна  частина Трансільванського плато  і північна частина Карпатських  гір. Вівці пасуться в основному на південному сході, а свині - на півдні. У 1996 р. в країні було 3,7 млн. голів великої рогатої худоби, 10,4 млн. голів овець і кіз, більше ніж 8,2 млн. голів свиней.

За повідомленнями 1996 року, ліси покривали 24 відсотки території  країни. Найважливіші ресурси деревини знаходяться в східних Карпатах. Із середини 1950-х років почала запроваджуватися програма відновлення лісів з метою поповнення запасів деревини, що були виснажені під час Другої світової війни.

Отже, географічні  умови та господарський комплекс Румунії є досить сприятливими, насамперед для розвитку сільського господарства, цьому сприяє вигідне географічне положення країни та сприятливі кліматичні умови. Ці чинники обумовлюють високий рівень розвитку економіки. Завдяки сприятливим кліматичним умова, на території Румунії поширена досить різноманітна флора та фауна.

 
                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ДЕРЖАВИ

 

 

 

Румунія - національна,  унітарна,  правова,  демократична і соціальна держава з республіканською формою правління. Діє конституція від 22 листопада 1991 р., схвалена всенародним референдумом 8 грудня 1991 р., з останніми змінами від 2003 року¹⁹.

Глава держави - президент, який обирається населенням шляхом загального рівного прямого і таємного голосування на 5 років  і не більш, ніж на два терміни. У разі порушення положень конституції президент може бути тимчасово усунутий від влади загальним голосуванням більшістю членів двох палат на вимогу не менше однієї третини членів обох палат або знятий з посади шляхом референдуму, організованого не пізніше ніж через місяць після його усунення парламентом²⁰. 

Президент призначає  прем'єр-міністра, скликає надзвичайні  сесії парламенту, може розпусти парламент після консультацій з головами обох палат і лідерами парламентських груп. До компетенції президента входять укладення міжнародних договорів, призначення і відкликання дипломатичних представників. Президент є головнокомандуючим Збройними силами і головою Вищої ради оборони Румунії. Президент Румунії Траян Бесеску (Traian Basescu), обраний 28 листопада, 12 грудня 2004 року та переобраний на нещодавних виборах 6 грудня 2009 р²¹.

 Спостерігачі Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) позитивно оцінили проведення президентських виборів у Румунії, за підсумками яких на пост глави держави був переобраний Траян Бесеску. В опублікованій 7 грудня 2009 року, заяві ОБСЄ повідомила, що другий тур був проведений "відповідно до намірів ОБСЄ та інших міжнародних стандартів", при дотриманні фундаментальних політичних свобод і при ефективній роботі органів з проведення виборів.

Спостерігачі також висновували, що другий тур виборів знову підтвердив позитивні аспекти, які характеризували і проведення першого туру президентських виборів у країні. Водночас, ОБСЄ закликала вжити необхідні заходи у зв'язку з новими звинуваченнями у фальсифікаціях.  
 Румунська опозиція, зокрема, прихильники Мірчі Джоане, який був другим учасником президентських перегонів, вже повідомила про намір опротестувати результати голосування. Соціал-демократи, лідером яких є Джоане, повідомили, що у них є докази фальсифікацій під час виборів. Зокрема, віце-голова партії Лівіу Драгнеа повідомив про "велику кількість анульованих голосів, масовий "електоральний туризм" та інші порушення.  
 За даними Центральної виборчої комісії Румунії, у другому турі Бесеску набрав 50,37% голосів, а Мірча Джоане - 49,63%. Таким чином, чинний глава держави очолюватиме центральноєвропейську країну ще впродовж п'яти років²².

Законодавчу владу здійснює парламент Румунії, який складається з палати депутатів(нижня палата) і сенату (верхня палата). До змін в конституції в 2003 році  обидві палати мали однакові права та разом утверджували закони. Раніше, якщо у судженнях палат були розбіжності, то спеціальна комісія із депутатів та сенаторів утверджувала остаточний текст законів. Після референдуму, який відбувся в 2003 році, Сенат був об’явлений головною палатою, що прискорило утвердження законів. Верхня палата Парламенту називається Сенат, до неї входять 140 депутатів. Нижня палата називається Палатою депутатів, у її складі 345 депутатів²³. Парламент обирається на основі загального рівного виборчого права шляхом прямого таємного голосування терміном на 4 роки по мажоритарній системі. Посада голови сенату в румунській державній ієрархії є другою по значенню після президента. Голова палати депутатів - Роберта Альма Анастасе (Roberta Alma Anastase) (жін.). Голова сенату - Мірча Джоане (Mircea Geoana), обраний 19 грудня 2008 року²⁴.

Вищий адміністративний орган країни - уряд Румунії. Уряд затверджується парламентом і йому підзвітний. Посада члена уряду несумісна з виконанням іншої державної функції, за винятком функції депутата або сенатора, а також несумісна з комерційною діяльністю. Прем'єр - міністр Румунії - Еміль Бок (Boc).

Румунія поділена на 41 жудець та один окремий муніципій Бухарест. Жудеці поділені на 211 міст та 103 муніципалітети 2827 комун (в сільській місцевості)²⁵.

Виключенням в  адміністративній структурі Румунії  є столиця Бухарест, що на відміну від інших муніципалітетів, є адміністративною одиницею другого рівня NUTS.

Номенклатура  територіальних одиниць для цілей  статистики (фр. nomenclature des units territoriales statistiques, NUTS) — стандарт територіального поділу країн для статистичних цілей. Стандарт був розроблений Європейським Союзом и детально охоплює тільки країни ЄС²⁶.

У містах з населенням більше 50 тисяч жителів створено муниципії – виборні органи місцевого самоврядування.

Для Румунії характерна багатопартійність. Декілька політичних партій займають домінуючі позиції.

Демократичний  союз  угорців  Румунії  - ДСУР (Uniunea Democratica Maghiara din Romania - UDMR).  Політична організація угорської меншості. Союз заснований 25 грудня 1989 р.  Лідер – Бела Марко (Bela Marco, жін.). 
 Демократично-ліберальна  партія  - ДЛП (Partidul  Democrat – Liberal;  Democratic – Liberal Party - PDL). Заснована в 2008 р. шляхом злиття Демократичної партії, заснованої в 1993 р. і Ліберально – демократичної партії. Голова - Еміль Бок (Emil Boc)²⁷.

Консервативна партія – КП (Partidul  Conservator-PC).  Заснована в 1991 р.  як Гуманістична партія Румунії(ГПР). Перейменована в Консервативну партію в 2005 р. В лютому 2006 р. в неї влилась Партія національної єдності Румунії. Голова – Даніела Попа (Daniela Rora, жін.).  
 Націонал-ліберальна  партія  - НЛП (Partidul  National  Liberal - PNL). Офіційно зареєстрована у січні 1990 р.  Голова – Крін Антонеску (Crin Antonescu). Друкований орган - газета "Віїторул роминеск" (Viitorul Romanesc). 
 Партія "Велика Румунія" ("Роминія маре"). Націоналістська партія. Заснована в 1991 р. Голова - Корнеліу Вадім ТУДОР (Corneliu Vadim Tudor). 
 Соціал-демократична партія – СДП (Partidul Socialal Democrat – PSD).  Утворена 16 червня 2001 р. в результаті злиття Партії соціальної демократії Румунії (ПСДР), створена 31 березня 1992 р. під назвою Фронт національного порятунку – 22 грудня , зареєстрована 30 квітня 1992 р. як Демократичний фронт національного порятунку , перейменована в ПСДР 10 червня 1993 р. і Соціал – демократичної партії Румунії, зареєстрованої 18 січня 1990 р. Керівні органи партії : Національна рада, Постійне національне бюро. Голова – Мірча Джоане (Mircea Geoana)²⁸.

 Румунія входить в романо-германську правову сім'ю. Через спорідненість мови румунське право з моменту створення незалежної держави на початку XIX в. тяжіло до романської правової культури. Більшість основних галузей права кодифікували в другій половині XIX в.; деякі кодекси цього періоду все ще частково діють. У 1950-1980 рр. румунська правова система, зберігаючи міцний зв'язок з романо-германським правом, входила в соціалістичну правову сім'ю²⁹.

Найвищий орган судової  влади Румунії – Верховний  суд. Його члени призначаються президентом по висунутій пропозиції Верховного суду. У кожній румунській області, їх число налічує 40, і в спеціальному окрузі Бухаресті є Обласний суд. У стані є 15 апеляційних судів, в яких оскаржуються судові рішення, рішення ж апеляційних судів можуть бути оскаржені у Верховному суді. У Румунії є Конституційний суд, що відповідає за забезпечення балансу правомочності між органами державної влади. Головний прокурор займає самий вищий судовий пост в Румунії і відповідає перед Народним Зібранням, яке призначає його на термін в 4 роки³⁰.

Основи судової системи  Румунії встановлені Конституцією 1991 р. і Законом про судову систему 1992 р. Останній відновив чотирьохзвінну систему з апеляційними судами, ліквідованими під час правління комуністів.

Система звичайних судів в Румунії включає: Верховний суд; апеляційні суди; окружні суди і Суд Муніципалітету Бухареста; суди першої інстанції.  Конституція не передбачає окремої системи військової юстиції. Проте військові судді і прокурори продовжують виконувати свої функції, і спеціальний закон (1993р.) легітимує таке положення. Військові суди мають компетенцію в справах, що стосуються злочинів, здійснених військовослужбовцями, злочинів проти безпеки держави, скоєних цивільними, а також злочинів проти світу і людства і деяких інших.   Верховний суд має 4 секції: цивільну; кримінальну; військову і по адміністративних спорах. Апеляційні суди (суди третьої інстанції) охоплюють своєю юрисдикцією від двох до п'яти округів. Окружні суди і Суд Муніципалітету Бухареста (суди другої інстанції) діють, відповідно, поодинці в окрузі і Муніципалітеті Бухареста. Суди першої інстанції існують в кожному окрузі і в Муніципалітеті Бухареста. У кожному окрузі є від 3 до 6 судів першої інстанції; у Муніципалітеті Бухареста їх 8³¹.

За загальним правилом, розгляд справ по суті відбувається в судах першої інстанції. Скарги на їх рішення розглядаються окружними судами або Судом Муніципалітету Бухареста (як судами другої інстанції). Верховний суд перевіряє всі судові вирішення судів (першої, другої і третьої інстанцій) і розглядає надзвичайні апеляції.