Політико-географічне положення Руминії

У громадській  думці Румунії утвердилося переконання, що реформи в перелічених вище сферах потрібно проводити не тому, що цього вимагає НАТО чи ЄС, а  тому, що вони необхідні для реконструкції  та модернізації румунського суспільства. Інтеграція до цих структур стала стимулом для подолання перешкод, які могли виникнути на шляху такої трансформації.  

Виступаючи  в ролі регіонального голосу в  європейському контексті, Румунія  приділяє особливу увагу у рамках Альянсу наступним питанням: про нові, більш технічні конфлікти, що територіально наблизилися до країн НАТО, про поширення терористичних угруповань та зброї масового знищення. Румунія підтримує реформи, які дадуть можливість адекватно реагувати на загрози, що виникають у цьому столітті⁴⁷. 

Приєднання  Румунії до Європейського Союзу  почало новий етап включення ЄС до процесів Чорноморського басейну. Прийняття  документу щодо Чорноморського співробітництва  є свідком зростаючої уваги з  боку об’єднаної Європи, яка відтепер має спільні морські кордони з країнами Чорноморського басейну, а отже, поділяє з ними ті ж самі проблеми. Питання регіонального співробітництва з ЄС може стати ключовим інструментом реалізації зовнішньополітичних завдань держави з метою її залучення до загальноєвропейських інтеграційних процесів⁴⁸.

У сфері економічного розвитку регіону Румунія ініціювала створення європейської Робочої  групи високого рівня і залучення  до її роботи Фонду розвитку ОЧЕС⁴⁹ для спільної розробки та реалізації регіональних проектів у сфері енергетики, транспорту, комунікацій і захисту навколишнього середовища при підтримці Європейської Комісії та Європейського інвестиційного банку⁵⁰.

Румунія вдало  розташована і є важливим східним  кордоном для ЄС, США й НАТО. В  Бухаресті це інтерпретують як високу відповідальність у забезпеченні регіональної стабільності. Маючи стратегічно вигідне розташування в Східній Європі (безпосередньо близько від Балкан) і друге місце серед східноєвропейських держав за площею, численністю населення, економічним і військовим потенціалом, вона прагне стати сполучною ланкою між південним флангом НАТО та Центральною Європою. Володіючи на Чорному морі узбережжям протяжністю 240 км (Україна – понад 1000 км) і 1000 км дунайського берега, Румунія пропонує себе ЄС як головні морські ворота на південному сході континенту. На думку румунських стратегів, географічні переваги дають змогу Бухаресту відтіснити Україну та виступити гарантом безпеки транспортування в Європу каспійської нафти південним маршрутом в обхід Росії, України й Білорусі. Прагнення стати членом НАТО змусило державу відмовитися від територіальних претензій до своїх сусідів, зокрема й до України.

Існує думка, що румунська дипломатія – одна з  найкращих у світі: країна, яка  не виграла жодної війни у ХХ столітті, опинившись серед переможених, змогла помітно розширити свою територію. А тепер її влада успішно грає на протиріччях між ЄС і США, використовуючи стару істину: якщо велика держава хоче домінувати над слабкою, тоді в останньої немає шансів; якщо над слабкою країною хочуть панувати дві держави, тоді в неї з’являється шанс вижити; якщо це хочуть зробити більш ніж дві країни – тоді в неї є шанс стати великою.

Румунія досягла  помітних успіхів у зовнішній  політиці насамперед завдяки використанню динамічної національної ідеології, яка має певні ознаки прихованого націоналізму та єдності. Це дає змогу їй досягати поставлених цілей.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Підсумовуючи, можна зазначити наступне.

Сучасне політико-географічне положення Румунії є складним.  Румунія володіє безліччю сприятливих рис, проте ряд властивостей характеризує її негативні сторони.  Перш за все це залежить не стільки від особливостей сусідів,  скільки від специфіки розвитку Румунської держави як політичної і державної системи. Румунія розташована на південному-сході Центральної Європи,  у басейні Нижнього Дунаю. Границі її визначені мирним договором 1947 р.,  їх загальна довжина – 3190,3 км. На території  Румунії простягається велика кількість рік, найбільшими серед яких є Дунай та Серет. На сході Румунія омивається Чорним морем, довжина морських границь становить 244 км, це  позитивно впливає на економічний розвиток та загальний розвиток країни в цілому. географічні умови та господарський комплекс Румунії є досить сприятливими, насамперед для розвитку сільського господарства, цьому сприяє вигідне географічне положення країни та сприятливі кліматичні умови. Ці чинники обумовлюють високий рівень розвитку економіки. Завдяки сприятливим кліматичним умова, на території Румунії поширена досить різноманітна флора та фауна.

За Конституцією, що діє від 22 листопада 1991р., Румунія являється національною,  унітарною,  правовою,  демократичною і соціальною державою з республіканською формою правління.

Глава держави - президент, який обирається населенням шляхом загального рівного прямого і таємного голосування на 5 років  і не більш, ніж на два терміни. За результатами останніх президентських виборі президентом країни являється Траян Бесеску.

Законодавчу владу здійснює парламент Румунії, який складається з палати депутатів (нижня палата) і сенату (верхня палата).

Незважаючи  на певні труднощі в розвитку, Румунії вдалося забезпечити суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність кордонів, здійснювати захист своїх громадян, юридичних осіб, їх майна та інтересів. У цілому забезпечено зовнішньополітичну підтримку внутрішнім економічним та демократичним перетворенням. Зросла її впливовість на міжнародній арені, у т.ч. на регіональному і глобальному рівнях, її авторитет як важливої держави в Східній Європі, важливого партнера в європейських та трансатлантичних структурах і основних міжнародних організаціях.

Порівняно з  попередніми роками зовнішня політика набула більшої послідовності, цілеспрямованості, професійності. Курс на розширення участі в миротворчій діяльності, насамперед, її активна участь в операціях на території колишньої Югославії, ще більше зміцнив роль країни в політичному процесі мирного врегулювання балканської кризи. В положеннях Стратегії національної безпеки Румунії зазначено, що НАТО та ЄС є єдиними міжнародними структурами, які “спроможні гарантувати незалежність та суверенітет, сприяти економічному, політичному та соціальному розвитку, який є притаманним демократичним країнам”.  Позитивні процеси і зміни останніх років у Румунії переконали загальноєвропейську спільноту в тому, що країна майже виконала основні політичні вимоги, які висуваються до країн-претендентів на вступ до Європейського союзу. ЇЇ досвід засвідчує, що навіть країна, яка тривалий час перебувала у стані суспільно-політичної кризи — майже всі 90-ті роки, коли не багатьом складам Кабінету міністрів вдавалося працювати більш ніж рік і яка вважалася Європою за приклад внутрішньополітичної нестабільності, цілком здатна за досить короткий період шляхом консолідації суспільства, зростання рівня політичної культури забезпечити стабільність політичного життя і кардинально змінити свій міжнародний імідж.

Після вступу до ЄС Румунії українська ланка набуває  особливого значення з огляду на можливості використання Євросоюзом ресурсів, інфраструктури та геополітичного впливу не лише України, а й Чорноморського регіону загалом із залученням потенціалу Організації Чорноморського економічного співробітництва. У нових геополітичних умовах на початку третього тисячоліття формується новий тип відносин між Україною та Румунією, базовими моментами яких стають процеси європейської та євроатлантичної інтеграції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  1. Андя Сусана, Болован Иоан Опряну, Кориолан Хорациу и др. История Румынии: Пер. с рум. – М.: Весь мир 2005. – 678 с. 
 2.Борисов К. Международный туризм и право. – М.: НИМП 1999. – 226 с. 
 3. Дубовіч Іон. Проблеми соціально-економічної географії північно-східного регіону Румунії (повіти Сучава і Ботошань): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л. 2000. – 18 с. 
 4. История Валахии и Молдавии. История Румынии / А.Р. Андреев (сост.) С.А. Шумов (сост.). – М.: Альтернатива 2003. – 317 с. 
 5. Преображенский В.С. Веденин Ю.А. География и отдых. – М.: Знание 1971. – 48 с.

  6.Офіційний Сайт Уряду Румунії// http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf   
 7. Татам А. Право Європейського Союзу. - Київ; Абрис, 1998. – 876 с.

  8.Офіційний Сайт Сенату Румунії //http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

  9. НАТО. Довідник. - Київ: Основи, 1997. - 956 с.  
10.Бусыгина И. Новая роль регионов в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. - 1994. - № 12. – 12-14 с.  
 11.Кубів С, Трохимчук С. Європейський Союз як феномен міждержавної економічної і політичної інтеграції. - Львів, 1997. – 645 с.  
 12. «Економічний часопис» №21, 2007р. – 6-8 с. (Адіна Генча, «Погляд в Майбутнє» Перший секретар Посольства Румунії в Україні)

13. Мадісон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. - Київ, Либідь, 1997. – 342 с.

14. Art. J. Robert, Jervis Robert. International politics. Enduring Concepts and Contemporary Issuies. - Harper Collins Publishers, 1992. – 784 с.  
 15. Budge I., Newton K. Et al. The Politics of the new Europe. - London: Longman, 1997. – 693 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

 

 

 

¹Борисов К. Международный туризм и право. – М.: НИМП 1999. – 226 с. 

² Дубовіч Іон. Проблеми соціально-економічної географії північно-східного регіону Румунії (повіти Сучава і Ботошань): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л. 2000. – 18 с.

³ История Валахии и Молдавии. История Румынии / А.Р. Андреев (сост.) С.А. Шумов (сост.). – М.: Альтернатива 2003. – 317 с.

⁴«Економічний часопис» №21, 2007р. – 6-8 с. (Адіна Генча, «Погляд в Майбутнє» Перший секретар Посольства Румунії в Україні)

⁵ Офіційний Сайт Уряду Румунії// http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf

⁶ Офіційний Сайт Сенату Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

⁷ Андя Сусана, Болован Иоан Опряну, Кориолан Хорациу и др. История Румынии: Пер. с рум. – М.: Весь мир, 2005. – 678 с.

⁸Борисов К. Международный туризм и право. – М.: НИМП 1999. – 226 с.

⁹ Дубовіч Іон. Проблеми соціально - економічної географії північно-східного регіону Румунії (повіти Сучава і Ботошань): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2000. – 18 с. 

¹⁰ Большой энциклопедический справочник/Ред. А. М. Прохоров. - СПб.: Норинт,  2002. - 453с.

¹¹ Весь мир: энциклопедический справочник/Ред. Т. Г. Ничипоровича. - Мн.: Литература, 1998.-656с.

¹² Страны мира: универсальный информационный справочник/Ред.О. Василиади.-М.:ОЛМА-ПРЕСС, 2003.-608с.

¹³ Весь мир: энциклопедический справочник/Ред. Т. Г. Ничипоровича. -Мн.:Литература, 1998.-656с.

¹⁴ Большой энциклопедический справочник/Ред. А. М. Прохоров. -СПб.:Норинт,  2002.-453с.

¹⁵ Офіційний Сайт Сенату    Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

¹⁶ Большой энциклопедический справочник/Ред. А. М. Прохоров. -СПб.:Норинт,  2002.-453с.

¹⁷ История Валахии и Молдавии История Румынии / А.Р. Андреев (сост.) С.А. Шумов (сост.). – М.: Альтернатива 2003. – 317 с.

¹⁸ Преображенский В.С. Веденин Ю.А. География и отдых. – М.: Знание 1971. – 48 с.

¹⁹ Програма уряду, Конституція Румунії, державна символіка, історія Румунії, інформація про склад уряду, прес-релізи. // http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf

²⁰ Татам А. Право Європейського Союзу. - Київ; Абрис, 1998.

²¹ Програма уряду, Конституція Румунії, державна символіка, історія Румунії, інформація про склад уряду, прес-релізи.  // http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf

²² РИА Новости «новинар» //Lenta.ru,//

²³  Програма уряду, Конституція Румунії, державна символіка, історія Румунії, інформація про склад уряду, прес-релізи.  // http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf  
 

²⁴ Програма уряду, Конституція Румунії, державна символіка, історія Румунії, інформація про склад уряду, прес-релізи.  // http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf

²⁵ Татам А. Право Європейського Союзу. - Київ; Абрис, 1998.

²⁶ Офіційний Сайт Сенату    Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

²⁷ Офіційний Сайт Сенату    Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

²⁸ Програма уряду, Конституція Румунії, державна символіка, історія Румунії, інформація про склад уряду, прес-релізи.  // http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf

²⁹Gogeanu P. Concise History of Romanian Law. 1981.Ionasco T. Rumania // International Encyclopedia of Comparative Law. Vol. 1. 1971. P.R 25-38.

³⁰Офіційний Сайт Сенату    Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

³¹ Офіційний Сайт Сенату    Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL

³² Програма уряду, Конституція Румунії, державна символіка, історія Румунії, інформація про склад уряду, прес-релізи.  // http://domino.kappa.ro/guvern/ehome.nsf

³³ Татам А. Право Європейського Союзу. - Київ; Абрис, 1998.

³⁴ Татам А. Право Європейського Союзу. - Київ; Абрис, 1998.

³⁵ Gogeanu P. Concise History of Romanian Law. 1981.Ionasco T. Rumania // International Encyclopedia of Comparative Law. Vol. 1. 1971. P.R 25-38.

³⁶ НАТО. Довідник. - Київ: Основи, 1997.

³⁷ Бусыгина И. Новая роль регионов в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. - 1994. - № 12.

³⁸ Кубів С, Трохимчук С. Європейський Союз як феномен міждержавної економічної і політичної інтеграції. - Львів, 1997.

³⁹ Кубів С, Трохимчук С. Європейський Союз як феномен міждержавної економічної і політичної інтеграції. - Львів, 1997.

⁴⁰ НАТО. Довідник. - Київ: Основи, 1997.

⁴¹ Офіційний Сайт Сенату    Румунії//http://www.senat.ro/ENGLEZA/FREN.htmL