Формування ключових компетентностей засобами інтерактивного навчання на уроках історіі

Формування  ключових компетентностей  засобами інтерактивного навчання на уроках історії. 

            Серед важливих  педагогічних  завдань, які поставило життя  перед сучасною школою є розробка  нових педагогічних ідей та  підходів до навчально – виховного  процесу, в центрі яких  -  особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами.  Тому, перед школою стоїть завдання  впровадження нових технологій в щсвітній процес.

             Процес навчання  - це напружена  розумова робота, яка передбачає участь учнів у цьому процесі. На вчителя покладається велика відповідальність за розвиток особистості в процесі навчання, тому тільки пояснення матеріалу  та демонстраційний матеріал не дадуть стійких знань. Якості знань можна досягти за допомогою активного та інтерактивного навчання.

               Видатний зарубіжний педагог  К.Роджерс  зазначив: «Не так  важливо вчити дітей, потрібно  створити ситуацію, в якій дитина  просто не може не вчитися  і робить це із задоволенням  ».  Завдяки інтерактивним методам засвоєння матеріалу є наслідком спілкування між учителем та учнями, тобто між тими, хто має певні знання й досвід, і тими, хто їх здобуває.

              Інтерактивні методи – це чітко  спланований результат навчання. Ці методи не призначені для  виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою  визначають кінцевий результат.

             Інтерактивне навчання – це  форма організації пізнавальної  діяльності учнів, мета якої  – створення комфортних умов  навчання, за яких кожен учень  відчуває свою успішність. Інтерактивне навчання передбачає постійну активну взаємодію всіх учнів у навчальному процесі, в якому педагог виступає в ролі організатора ( тренера ). Перед тим, як почати когось учити, учитель завжди задається питанням:  « Чого я мушу навчити свого учня, тобто яку

мету  я ставлю, навчаючи його?».

              Відповідь на це запитання  пов‘язана з іншим; « Як  треба

вчити учня  щоб досягти поставлених  цілей?», « Які форми, прийоми роботи треба використати, яку методику в цілому застосовувати?»

              Сучасні вимоги освітніх стандартів  змушують , нас, учителів, не тільки  насичувати учнів інформацією,  а й шукати шляхи практичного  застосування її у повсякденному  житті. Знання не заради знань,  а знання – для збагачення життєвого досвіду. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє  формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.

              через 2500 років В.О.Сухомлинський писав, що учень повинен не тільки слухати і думати, а й щось робити.

         Набагато важливіше навчити, ніж  просто розповісти.  Можна швидко  повідомити учням те, що вони  повинні знати, і вони забудуть  це ще швидше. Зд умови якісного навчання, учні повинні мати такі навички: думати, розуміти  суть речей, осмислювати ідеї і концепції , і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

          Саме цьому , я працюю над  проблемою:  « Формування ключових  компетентностей засобами інтерактивного

навчання  на уроках історії  та права ».  Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб . Відповідно обраній проблемі були визначені такі задачі:

1. Впровадження інтерактивних методів навчання з   

метою активізації пізнавальної діяльності учнів на

уроках  історії та правознавства.

2. Розвиток ключових компетентностей через інтера-

ктивні  методи навчання.

3. Спонукання учнів до активного навчання.
4. Розвиток творчості учнів.
5. Виховування любові до предмету.

          Методи інтерактивного навчання  я використовую на різних етапах: під час первинного оволодіння  знаннями, їх закріплення і вдосконалення,  формування вмінь та навичок.

          У своїй роботі я застосовую і колективну ( кооперативну ) форму навчальної діяльності учнів – це організація навчання в малих групах учнів, об‘єднаних спільною навчальною метою. Одержавши вказівки, учні об‘єднуються в групи по 2-6 чоловік для досягнення спільної мети. Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху.

          Залежно від змісту теми навчання  використовую наступні варіанти  роботи в групах: «ДІАЛОГ»,  «СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ», « ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ».

          Застосовую технології, які передбачають спільну роботу всього класу.

         « МОЗКОВИЙ ШТУРМ» - це ефективний  метод колективного обговорення,  пошук рішення, під час якого  здійснюється вільне висловлювання  думок усіх учасників. У той  час, як відбувається цей процес, ніхто не коментує і не критикує внесок кожного. Всі ідеї вносяться до списку. Нарешті, ідеї  чи думки не  оцінюються, не класифікуються і не відкидаються. Вони просто реєструються ( на дошці, на аркуші паперу по колу ).

            Наприклад, урок всесвітньої історії у 7 класі. Тема уроку: Створення централізованих держав у Західній Європі. Початок об‘єднання  Франції.  На початку уроку вчитель ділить клас на групи по 6 чоловік у кожній групі і прпонує скласти список із трьох  масштабних процесів, що відбувались у Західній Європі. Ідеї та пропозиції груп записуються на дошці.

            Учні називають такі процеси,  що мали місце в ХІ-ХІІ столітті  у Західній Європі:

             - феодальна роздробленість;

             - зміцнення католицької церкви та її боротьба із світською

               владою;

             - поява міст;

             - хрестові походи;

             - рух єретиків.

        Я підбиваю підсумки, вказуючи  на те, що:

       1. У Західній Європі відбувалось  одночасно декілька значних

            процесів.

       2. Ці процеси відбувались у  більшості країн Європи.

       3. Між ними повинен був би  існувати зв‘язок, тому що  біль-

           шість історичних процесів пов‘язані  між собою.

Потім даю завдання групам скласти протягом 4 хвилин декілька речень, щоб встановити зв‘язок між виписаними на дошці процесами. Результати роботи кожної групи фіксуються письмово та обговорюються іншими групами. Моє завдання: організувати обговорення та звернути увагу на суттєві логічні зв‘язки в учнівських текстах. Протягом 5 хвилин представники груп зачитують свій текст і одночасно записують його на дошці.

              ( Приклад запису 1 групи: У період феодальної роздробленості влада королів послаблюється, тому зростає роль католицької церкви. Церква веде боротьбу з єретиками, організовує хрестові походи відвойовування Іспанії у арабів. Поява і зростання міст призводить до руйнування натурального господарства, а згодом -  до формування нових відносин у суспільстві ).

            Інтерес з боку учнів до цієї роботи обумовлений тим, що вони мають працювати із власними ідеями.

           « НАВЧАЮЧИ УЧУСЬ» - такий вид  діяльності дає учням можливість  взяти участь у навчанні та  передачі своїх знань іншим  учням.

Наприклад, урок всесвітньої історії у 6 класі. Тема уроку: Особливості розвитку Стародавнього Межиріччя.

         Щоб зацікавити учнів темою  уроку наводжу приклади чудес  світу разом з ілюстраціями  і наголошую на тому, що одне з них – висячі сади Семіраміди – знаходилися на території Межиріччя. Використовуючи карту Давнього Межиріччя, розповідаю про умови, за яких формувалася Вавилонська держава. Після лекції, тривалістю 15 хвилин , пропоную учням виконання завдань (« навчаючи учусь») в парах, кожна з яких самостійно за допомогою  підручника та атласу знайде відповіді до обраного нею запитання. ( На столах у кожної пари знаходяться завдання).

             Завдання парам:

1. Яким було управління в державі Хаммурапі?
2. Як сформувалися стани і відносини між ними?
3. Якою була внутрішня політика нового царя? Які реформи  було проведено?
4. Особливості зовнішньої політики Вавилонської держави за часів правління  царя Хаммурапі.

Після закінчення  роботи , пари знайомлять всіх зі своєю інформацією, обмінюючись  інформацією учні роблять короткі  записи про почуте в зошит, а потім заповнюють таблицю: 

                     ПРАВЛІННЯ ЦАРЯ ХАММУРАПІ

 

      Згідно з цією інтерактивною  технологією ефективність знань,  самостійно здобутих учнями з  підручника, набагато вища.

       « ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ»  - це  дидактичний засіб активізації  пізнавальної діяльності учнів,  розвитку креативного мислення  й одночасно формування визначених  особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія, - самостійність, діяльність, результативність. Мета виконання проектів – організація самостійної дослідницької роботи учнів, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи,  окреслення інтересівта особистих прагнень.

        ОСНОВНІ ВИМОГИ  ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ:

1. Проект  розробляється за ініціативою учнів, але тема може бути запропонована вчителем.
2. Проект варто зробити значущимдля найближчого й опосередкованого оточення учнів.
3. Проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя й учнів, у той же час передбачає в разі потреби коригування і зміни.
4. Проект рекламується у рамках класу, школи з метою підвищення мотивації участі в його реалізації, усвідомлення його суспільної значущості.

  При  роботі над проектомдуже важливо  дотримуватись поетапності:

        - задум, визнаачення теми, формування робочих груп;

        - планування, розподіл ролей;

        - прийняття рішень;

        - виконання проекту;

        - опис, оформлення проекту;

        - захист проекту;

        - оцінка результатів ( аналіз  виконання і захист проекту, з‘я –

          сування причин успіху і невдач ).

     Пропуск навіть одного з цих  етапів, а також недостатня самостійність  учнівзнижують ефективність роботи  над проектом. Роль учителя повинна  змінюватись залежно від етапу  роботи над проектом. Вона найбільш значуща  на етапі задуму та планування, тому що учні, як правило, мають ускладнення щодо визначення мети ізавдання проекту, підбору літератури, яка б відповідала їх віку, не завжди знаходять оптимальну структуру проекту. Роль учителя значно менша на етапі ухвалення рішення, виконання проекту і знову зростає під час аналізу виконаної роботи. Завдання педагога полягає в тому, щоб у процесі виконання проектів реалізовувався логічний ланцюжок:

   інтерес – вибір – успіх – рефлексія – адекватна оцінка ( само-

оцінка ) – рефлексія

         Результативність роботи над  проектом визначається за сформованістю  практичних навчальних умінь,  а також особистісних якостей:  уміння працювати в групі, враховуючи

чужу  думу, вміти переживати не тільки успіхи, але й невдачі, відстоюючи свої погляди.