Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою

У XML теги не можуть накладатися, як у HTML, проте вони можуть бути вкладені один в одний. Насправді, вкладення навіть рекомендується як засіб створення ієрархії даних (підпорядковані або рівноправні відношення). Як очевидно з приведеного приклада, такі елементи, як <first_name> і <e_mail>, містять дані, у той час як інші (<address>) присутні тільки з метою структурування. 

Теги початку  і кінця елемента є основними  використовуваними в XML розмітками, але ними справа не вичерпується. Наприклад, елементам можуть бути привласнені  атрибути. Ця можливість аналогічна наявній в HTML, де, наприклад, елементу <table> може бути привласнений атрибут align=»center». У XML елемент може мати один або більше пов'язаних із ним атрибутів, причому при упорядкуванні документа ви можете видумати їх стільки, скільки побажнете, наприклад <publication topic=»networking» circulation=»controlled»>. 

Документи XML можуть містити посилання на інші об'єкти. Посилання являють собою рядок, що починається з амперсанта і  закінчується “;”. Ці посилання дозволяють, зокрема, вставити в документ спеціальні символи. Посилання XML на об'єкти надають набагато більше можливостей, тому що вони можуть посилатися на визначені автором розділи тексту в тому ж самому або в іншому документі. 

Найпростіший XML- документ може виглядати так, як це показано в Прикладі 1  
<?xml version="1.0"?>  
<list_of_items>  
<item id="1"><first/>Перший</item>  
<item id="2">Другий <sub_item>підпункт 1</sub_item></item>  
<item id="3">Третій</item>  
<item id="4"><last/>Останній</item>  
</list_of_items> 

У XML існують відкриваючі, закриваючі і порожні теги (у HTML поняття порожнього тэга теж існує, але спеціального його позначення не потрібно).  
Тіло документа XML складається з елементів розмітки (markup) і безпосередньо вмісту документа - даних (content). XML - теги призначені для визначення елементів документа, їхніх атрибутів і інших конструкцій мови. 

Любий XML-документ повинний завжди починатися з інструкції <? xml? >, усередині якої також можна  задавати номер версії мови, номер  кодової сторінки й інші параметри, необхідні програмі-аналізатору в процесі розбору документа. 

7.7 Правила  створення XML- документа

У загальному випадку XML- документи повинні задовольняти таким вимогам:

• · У заголовку документа поміщається оголошення XML, у якому вказується мова розмітки документа, номер її версії і додаткова інформація
• · Кожний відкриваючий тег, що визначає деяку область даних у документі обов'язково повинний мати відповідний закриваючий тег
• · У XML враховується регістр символів
• · Всі значення атрибутів, використовуваних у визначенні тегів, повинні бути взяті в лапки
• · Вкладеність тегів у XML строго контролюється, тому необхідно стежити за порядком слідування відкриваючих і закриваючих тегів
• · Вся інформація, що розташовується між початковим і кінцевими тегами, розглядається в XML як дані і тому враховуються всі символи форматування
• Якщо XML- документ не порушує приведені правила, то він називається формально-правильним і всі аналізатори, призначені для розбору XML- документів, зможуть працювати з ним коректно.

З XML-документом пов'язані три рівні коректності:

• · Правильно побудований XML-документ - це такий, у якому елементи правильно структуровані у вигляді дерева з коректно розставленими відкриваючих і закриваючих тегами.
• · Діючий XML-документ правильно побудований і містить теги, що відповідають оголошенню типу документа. Він містить тільки елементи і значення атрибутів.
• · Синтаксично коректний XML-документ знаходиться поза контролем XML. Розробник такого документа відповідає за його логічну структуризацію.

Проте крім перевірки на формальну відповідність граматиці мови, у документі можуть бути присутнім засоби контролю над вмістом документа, за дотриманням правил, що визначають необхідні співвідношення між елементами і формуючою структурою документа 

 

7.8.Формат (стандарт) електронного документа  звітності платників податків (форма 1ДФ)

Структура документу  містить 

• службову директиву
• заголовок документа
• тіло документа

Службова  директива вводиться на нижньому регістрі і має такий приблизно вигляд:

<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>

• В заголовку документа  всі теги іменуються тільки у верхньому регістрі. 
  У заголовку має міститися наступна інформація: 
  • код ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер ДРФО податкового агента; 
  • код звітного документа; 
  • підтип документа; 
  • номер версії документа; 
  • номер виправленого документа (для першого поданого вказується 0); 
  • номер однотипного документа в періоді; 
  • код державної податкової інспекції, в яку подається звіт, згідно з довідником податкових інспекцій; 
  • звітний місяць (останній у звітному періоді); 
  • звітний рік; 
  • дата надання документа (у форматі ддммрррр). 
   Приклад. Згідно з довідником звітних документів, форма 1-ДФ має код J05, підтип документа 001, номер версії 2. Згідно з довідником податкових інспекцій ДПІ у Дарницькому районі Києва має код 2651. Наш звітний документ - перший поданий і перший у звітному періоді. Ми маємо у своєму розпорядженні повний набір необхідних даних для побудови службового заголовка:
• <DECLARHEAD>

<TIN>22222222</TIN>

<C_DOC>J05</C_DOC>

<C_DOC_SUB>001</C_DOC_SUB>

<C_DOC_VER>2</C_DOC_VER>

<C_DOC_TYPE>0</C_DOC_TYPE>

<C_DOC_CNT>1</C_DOC_CNT>

<C_STI>2651</C_STI>

<PERIOD_MONTH>3</PERIOD_MONTH>

<PERIOD_YEAR>2010</PERIOD_YEAR>

<D_FILL>10042010</D_FILL>

<SOFTWARE>OPZ 1.27</SOFTWARE>

 
/DECLARHEAD>

В тілі документа всі елементи, що містять ідентифікаційний номер з графи 2, будуть іменуватися RXXXXG02, а щоб розрізнити, до якого рядку відноситься той чи інший показник, кожному елементу присвоюється атрибут ROWNUM, значенням якого і є номер рядка, починаючи з 1.

Інформація з графів  від 3А до 9 буде зберігатися в тегах RXXXXG03A -RXXXXG09 відповідно. Якщо якийсь з реквізитів відсутній, то ця обставину можна відобразити в документі декількома способами.

<DECLARBODY> 
 

<RXXXXG02 ROWNUM="1" >1868501937</RXXXXG02> 
<RXXXXG02 ROWNUM="2" >2141502940</RXXXXG02> 
<RXXXXG03A ROWNUM="1" >2672.12</RXXXXG03A> 
<RXXXXG03A ROWNUM="2" >1673.09</RXXXXG03A> 
<RXXXXG03 xsi:nil="true" ROWNUM="1" ></RXXXXG03> 
<RXXXXG03 xsi:nil="true" ROWNUM="2" ></RXXXXG03> 
<RXXXXG04A ROWNUM="1" >416.13</RXXXXG04A> 
<RXXXXG04A ROWNUM="2" >234.56</RXXXXG04A> 
<RXXXXG04 ROWNUM="1" >416.13</RXXXXG04> 
<RXXXXG04 ROWNUM="2" >234.56</RXXXXG04> 
<RXXXXG05 xsi:nil="true" ROWNUM="1" ></RXXXXG05> 
<RXXXXG05 ROWNUM="2" >01</RXXXXG05> 
<RXXXXG06D ROWNUM="1" >12102009</RXXXXG06D> 
<RXXXXG06D ROWNUM="2" >13112009</RXXXXG06D> 
<RXXXXG07D xsi:nil="true" ROWNUM="1" ></RXXXXG07D> 
<RXXXXG07D ROWNUM="2" >01122009</RXXXXG07D> 
<RXXXXG08 xsi:nil="true" ROWNUM="1" ></RXXXXG08> 
<RXXXXG08 ROWNUM="2" >3</RXXXXG08> 
<RXXXXG09 xsi:nil="true" ROWNUM="1" ></RXXXXG09> 
<RXXXXG09 xsi:nil="true" ROWNUM="2" ></RXXXXG09> 
<R01G03A>4345.21</R01G03A> 
<R01G03 xsi:nil="true" ></R01G03> 
<R01G04A>650.69</R01G04A> 
<R01G04>650.69</R01G04> 
<R02G01I xsi:nil="true" ></R02G01I> 
<R02G02I xsi:nil="true" ></R02G02I> 
<R02G03I xsi:nil="true" ></R02G03I> 
<HKBOS>2020202020</HKBOS> 
<HBOS>_ванов _ван _ванович</HBOS> 
<HTELBOS xsi:nil="true" ></HTELBOS> 
<HKBUH>1818181818</HKBUH> 
<HBUH>Петров Петро Петрович</HBUH> 
<HTELBUH xsi:nil="true" ></HTELBUH> 
<HFO xsi:nil="true" ></HFO> 
<HTELFO xsi:nil="true" ></HTELFO> 
<HFILL>11012010</HFILL> 
</DECLARBODY> 

 

 

 

7.9. Використання технології XML/XSL- перетворень для створення динамічних веб-сторінок

З розвитком Internet-технологій все більш актуальною стає проблема представлення одного і того ж документа в різних виглядах. Зокрема ця проблема загострилася через поширення WEB-у через мобільні телефони.

Ідея XML/XSL - технології  полягає в тому , щоб відокремити дані (вміст), які наповнюють веб-сторінку, від їх візуального представлення (форми чи формату).Працює технологія досить просто: для того, що б перетворити XML-документ по XSL-таблиці потрібно узяти XSL-процесор, дати йому на вхід два файли і на виході вийде результат.

Увесь процес складається з трьох кроків:

1.Створення XML-коду. Він являє собою деревовидну вкладену структуру тегів у тілі яких знаходяться дані. Як правило, тіло такої структуру формується з бази даних, якщо перетворення буде здійснюватися на веб-сервері. Коли ж таке перетворення буде здійснюватися за допомогою веб-браузера(а це забезпечують більшість сучасних браузерів), то така структура повинна бути попередньо підготовленою за допомогою текстового редактора. В заголовку документа повинно бути посилання наXSL-файл. Ось приклад такої структури :            

<site_name>                        

<num>2</num>                        

<value>Перукарня</value>             

</site_name>

2. Створення XSL-таблиць. Це справа висококваліфікованого програміста-дизайнера. Вони нагадують HTML-код, що позбавлений інформаційного наповнення. 

3. Накладання  на XML-документ стилевих таблиць з кроку 2. На клієнті це здійснюється шляхом відкриття XML-файлу за допомогою веб-браузеру. В результаті отримуємо відформатований документ у HTML чи подібному вигля

7.10. Форми в HTML/XML

Переважна більшість Web-сторінок складається тільки з тексту, зображень і гіперпосилань. Ці сторінки просто створювати, і вони можуть служити чудовим засобом для публікації інформації. Однак в деяких ситуаціях потрібні такі можливості для введення даних і їх представлення, які неможливо отримати за допомогою одних гіперпосилань. У багатьох випадках Web-сайт повинен стати інтерактивним. Це означає, що він повинен не тільки надавати інформацію відвідувачам, але і мати можливість отримувати інформацію від них.

Рішенням в  таких ситуаціях є форми HTML. Форми надають у ваше розпорядження текстові поля, перемикачі, прапорці, кнопки та інші елементи управління. Користувачеві досить ввести дані в текстове поле і натиснути кнопку Submit (відправити), щоб дані відправилися на Web-сервер.  На Web-сайті повинна працювати спеціальна програма, яка приймає дані, що вводяться відвідувачами, і яка записує їх у файл, у базу даних чи реагує на ці дані якось по іншому (наприклад, відправкою електронної пошти) . 

Стосовно форм HTML існує декілька основних правил.

Кожна форма  займає певну ділянку Web-сторінки. На сторінці можна розмістити одну або  декілька форм. Недопускається вкладеність  форм та їх пересічення.

Всередині кожної форми може розміщуватися один або  декілька елементів форм.

Кожний елемент форми має ім'я і значення. Ім'я ідентифікує поле для введення інформації, а значення визначається поточним введеним в це поле значенням.

Один з елементів  форми (це може бути, наприклад, звичайна кнопка або графічне поле форми) повинен  виконувати функції кнопки Submit (відправити). Коли відвідувач Web натискає на цю кнопку, браузер:

- кодує всі імена елементів  і введені користувачем значення;

- передає дані на Web-сервер  для обробки. Властивість(атрибут) Action для форми містить в собі  адресу URL, по якій запускається програма на Web-сервері, що обробляє отриману з браузера інформацію.