Європейський інформаційний ринок у посткризову добу.Сектор Інформаційних послуг : Хмарні технології.

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 19:39, доклад

Описание работы

Ринок інформаційних технологій є одним з новітніх і активно формуючихся ринків у світовій економіці. Сьогодні в інформаційному бізнесі, як і в цілому у сфері економіки, склалися три найбільші центри - США, Японія, Західна Європа, між якими і розгортається уся конкурентна боротьба.
Але щодо Європи останнім часом очікування розвитку ринку ІT на 2011 і 2012 роки були переглянуті у зв'язку із зростаючими побоюваннями боргових проблем Західної Європи.

Работа содержит 1 файл

Європейський інформаційний ринок у посткризову добу.docx

— 21.97 Кб (Скачать)

Київський національний університет  ім. Тараса Шевченко

ІНСТИТУ МІЖНАРОЖДНИХ ВІДНОСИН

 

 

 

 

Аналітична довідка на тему:

"Європейський інформаційний ринок у посткризову добу.Сектор Інформаційних послуг : Хмарні технології."

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курсу

Відділення МІ

Група 2

Веретенникова Каріна

 

 

 

Київ - 2012

Ринок інформаційних технологій є одним з новітніх і активно формуючихся ринків у світовій економіці. Сьогодні в інформаційному бізнесі, як і в цілому у сфері економіки, склалися три найбільші центри - США, Японія, Західна Європа, між якими і розгортається уся конкурентна боротьба.

Але щодо Європи останнім часом очікування розвитку ринку ІT на 2011 і 2012 роки були переглянуті у зв'язку із зростаючими побоюваннями боргових проблем Західної Європи.

В останньому кварталі 2011 року Інформаційний ринок Європи був  на межі обвалу. Підтвердженням цього  є факт значних скорочень бюджетів компаній на розвиток інформаційних  технологій. Впродовж 2011 р. деякі компанії були вимушені відмовитися від своїх планів по підвищенню ІТ-витрат. Згідно з даними Erste Group, проведеним на початку минулого року, в 2011 р. збільшити витрати планували 46 % організацій, а 14 % скоротити(але фактичними значеннями стали 43 % та 20% відповідно).

Але слід зауважити, що дана криза Європейського ринку інформаційних  технологій, основною причиною якої є  по-перше значний розвиток кризи  самого Євросоюзу, та по-друге природні катаклізми в найбільш передових  країнах у розвитку ІТ технологій,  дає шанс менш розвиненим ринкам скоротити розрив із зрілими західноєвропейськими риками.

Однією з найпопулярніших  на даний момент на Європейському  ринку ІТ є послуга Хмарних  технологій.

"Хмарами" називають інформаційні сервіси, якими компанія може користуватися видалено. На ринку,зокрема Європейському йде розвиток хмарних сервісів двох ключових типів : публічні і приватні. У разі публічних хмар замовник віддає на аутсорсінг сторонньої IT- компанії той або інший сервіс - наприклад, вважає за краще віддалено зберігати свою базу даних в сторонньому, так званому комерційному дата-центрі.

 Інший підхід - створення  власних, так званих приватних  хмар, коли підприємство, наприклад,  підключає мережу своїх розрізнених  філій і офісів до єдиної  хмарної інформаційної системи.

Саме завдяки цій послузі  можливи й значний розвиток Європейського ІТ у посткризову добу.

Головною ідеєю хмарних  сервісів є аутсорсінг ІT- послуг у разі потреби(наприклад, програмного забезпечення, бізнес-платформ, місця на сервері і так далі) замість купівлі ліцензій і інфраструктури(апаратне забезпечення), що вимагає капітальних витрат. Основні переваги - оптимізація витрат і ресурсів, а також гнучкість і мобільність.

Переваги хмарних обчислень  роблять їх особливо привабливими для  малого і середнього бізнесу, а також  для старт-апов, враховуючи відсутність необхідності капітальних витрат на отримання ліцензій. Крім того, плата за використання забезпечує доступ до рішень, які навряд чи б були доступні у рамках ліцензійних угод. Крім того, витрати на персонал можуть бути значно понижені.

Враховуючи той факт, що малий і середній бізнес є основою  економіки Центральної і Східної  Європи, очікується високий рівень попиту на хмарні обчислення в країнах  ЦСЄ.

Північна Європа, наприклад, стає тестовим полігоном для самих  інноваційних датацентрів, завдяки відносно низькій температурі і достатку поновлюваних джерел енергії. У Фінляндії знаходиться центр Google, що охолоджується морською водою, в Швеції - промисловий комплекс Facebook, що забезпечується гідроенергією. У Ісландії розташувалися GreenQloud і Thor Datacenter - хмарний провайдер і центр обробки даних, що повністю забезпечуються поновлюваною енергією.

Також Європа може стати  одним із провідних в розробці Хмарних Технологій так  як саме завдяки провідним європейським науково-дослідним установам було розроблено - OpenNebula - досить популярну хмарну платформу «open source», що конкурує з найбільшими американськими проектами, такими, як OpenStack і CloudStack. На даний момент, ця платформа знаходиться під керівництвом іспанського ученого Ігнасіо Лёрента. Проект існує, починаючи з 2005 року і вже до 2012 має досить конкуруюче число користувачів.

Також, якщо брати до уваги  всі переваги Європейського ІТ ринку  над Американським чи Азіатським, то важливою конкурентоспроможною перевагаю є досить розвинена правова база саме в інформаційній сфері.

Американські хмарні провайдери не завжди можуть погодитися з Європейським союзом і з окремими країнами, коли справа доходить до законів, що регулюють  інформацію, але кожному громадянинові  країни слід віддати данину поваги європейському уряду. Якщо говорити про їх положення про конфіденційність даних, то, наприклад, в Німеччині  існує заборона на використання функції  розпізнавання осіб в Facebook, що допомагає зберегти приватність.

Якщо навіть брати до уваги, що незважаючи на це в Європі є досить високий відсоток діяльності представництв Американських компаній, то навіть на території Євросоюзу Американська кампанія повинна виконувати законодавство тією країни, в я кому розташоване її представництво.

Щодо прибутків, які принесуть  Хмарні технології до Європи, то згідно із звітом швейцарського Центру економічних і бізнес-досліджень, профінансованим компанією EMC, в період з 2010 по 2015 рік хмарні обчислення принесуть найбільшим європейським економікам(Великобританія, Німеччина, Іспанія, Італія і Франція) 763 млрд євро, що еквівалентно 1,57% сукупного ВВП. За рахунок хмарних обчислень в цих країнах буде створено 2,3 млн. нових робочих місць.

Оцінюючи економічну значущість різних моделей розгортання хмарних  обчислень, дослідники Центру економічних  і бізнес-досліджень стверджують, що 39,3% економічних вигод припаде на гібридну модель, 35,1% на приватні «хмари» і лише 25,6% на публічні хмарні сервіси.

Отже, за даною довідкою можна  зробити висновок, що внаслідок економічного спаду самого Євросоюзу, Европейський Інформаційний ринок зазнав значного збитку. Та не дивлячись на песимістичні економічні показники даний спад дає змогу менш розвиненим країнам наздогнати більш розвиненів області інформаційного ринку. Одним із приорітетних та перспективних галузей є Хмарні технології, які набувають значного розвитку. Для підтвердження даної перспективи у січні 2011 року Європейське агентство по мережевій і інформаційній безпеці(European Network and Information Security Agency - ENISA) опублікувало спеціальний 146-сторінковий звіт "Безпека і відмовостійкість в державних хмарах"(Security and Resilience in Governmental Clouds). У звіті проаналізовані переваги і недоліки різних моделей розгортання хмарних обчислень(публічна, приватна або колективна хмара) з точки зору державних потреб, а також сформульовані рекомендації по складанню вимог до державних хмарних систем. Так, в звіті досить детально викладені кроки, які необхідно виконати при розробці державних хмарних систем у виконання вимог директиви 95/46/ЄС про захист прав приватних осіб стосовно обробки персональних даних, у тому числі, чітке визначення юридичних обов'язків обробників і контролерів даних; попередня перевірка системи на предмет дотримання законодавчих вимог; проведення необхідних технічних і організаційних заходів по дотриманню цілісності даних, управлінню ідентичністю і контролю доступу; дотримання вимог по публікації повідомлень про витоки даних і виявлених вразливих сторін в системі безпеки; дотримання вимог відносно трансграничної передачі даних; забезпечення прав суб'єктів даних на доступ до власних даних.

Тобто Європа активно готує  свій Інформаційний Ринок для  розвитку даного спектру інформаційних  послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. «Эксперт» №50 (832) [Электронный ресурс] - Режим доступа:h ttp://expert.ru/expert/2012/50/dlya-resheniya-konkretnyih-zadach/
  2. "Безопасность и отказоустойчивость в государственных облаках" [Электронный ресурс] - Режим доступа www.gosbook.ru/system/files/documents/2011/.../10_Sokolov.ppsx
  3. TAdviser: Государство.Бизнес.ИТ. «ИТ (мировой рынок)» [Электронный ресурс] - Режим доступа http://www.tadviser.ru/index.php/Статья:ИТ_(мировой_рынок)
  4. КО.ит для бизнеса - «Мировой рынок ИТ» [Электронный ресурс] - Режим доступа http://ko.com.ua/mirovoj_rynok_it_zhdet_zastoj_ili_dazhe_spad_60530
  5. «Іn line group» Что ожидает рынок ИТ Центральной и Восточной Европы в 2012 году - [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.inlinegroup.ua/ru/news_it_business/item/322

 


Информация о работе Європейський інформаційний ринок у посткризову добу.Сектор Інформаційних послуг : Хмарні технології.