Социальное страхование

Вступ

1. Психологічні особливості освітньо-вікової групи та їх вплив на процес спілкування.
2. Планування та організація викладання теми.
1. Обґрунтування важливості обраної теми та особливості її викладання.
2. Цілі та завдання вивчення теми.
3. Обґрунтування логіки викладання теми.
4. Обґрунтування бюджету часу на засвоєння теми.
5. Обґрунтування та вибір організаційних форм занять для досягнення операціоналізованих цілей.
6. Обґрунтування та вибір форми подання змісту.
7. Перелік проблемних питань, які висвітлюють всю тему.
8. Структурно-логічна схема обраної теми.
9. Наочність подання матеріалу з обґрунтуванням.
10. Обґрунтування та вибір головних методів навчання до кожної обраної організаційної форми занять з теми.
11. Завдання для практичних занять, в т. ч. з застосуванням активних методів навчання.
12. Завдання для самостійної роботи по темі.
13. Рекомендована література по темі.

 

3. Мотивація та стимулювання засвоєння навчальної теми та активізація навчальної діяльності.
1. Загальні відомості про мотивацію та стимулювання навчання.
2. Сутність, види, приклади активізації навчальної діяльності при вивченні теми.

 

4. Контроль навчальної діяльності та засвоєння матеріалу.

4.1.    Контрольні  питання.

4.2.    Тести по  темі (3 рівня).

 

Висновки

Література

Додатки

 

 

ВСТУП

 

Страхування як економічне явище має глибоке коріння, що сягає в давнину тисячоліть. З давніх-давен у людей виникала потреба у відшкодуванні чи розподілі збитків, пов’язаних із втратою або пошкодженням майна, знарядь праці, житла, здоров’я або життя. Саме страх перед бідою, нещасним випадком спонукав до пошуку засобів захисту, вимагав створення певних засобів, які можна було б використати після настання небажаних, але невблаганних обставин.

 Страхування –  складова фінансової системи  держави, воно опосередковує рух  внутрішнього валового продукту  у формі фондів фінансових ресурсів. Зміст страхування становить система замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками, метою яких є формування ними цільового фонду за рахунок грошових внесків для відшкодування з нього можливого надзвичайного та іншого збитку застрахованих або для виплати коштів громадянам у разі втрати ними працездатності.

Економічні процеси  в Україні все більшою мірою  набирають позитивного характеру, відбувається збільшення промислового виробництва, сільського господарства, що повинне відобразити підвищення життєвого рівня та соціальну гарантію народу України. Проте реалії свідчать, що даний зріз економічних проблем ще залишається невтішним.

Соціальне страхування  – система гарантованого матеріального  забезпечення людей у старості, у  разі втрати працездатності, при вагітності та в інших обумовлених законом випадках за рахунок коштів спеціальних фондів, що акумулюються державою із внесків підприємств, організацій і установ згідно з визначеними нормами. 

 

 

 

 

1. Психологічні особливості освітньо-вікової групи та їх вплив на процес спілкування

Вікова періодизація є умовним поділом цілісного  життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбачуваним. Оскільки не можна молодшого школяра повернути до дошкільного рівня розвитку, але можна передбачити, яким він стане у підлітковому віці.  

Віковий період — відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку і має характерні, відносно стійкі якісні особливості.

На сучасному етапі  розвитку педагогіки існують різні  підходи до визначення вікової періодизації: за психолого-педагогічними критеріями, що враховують характерні для кожного  віку рівень розвитку, зміст і форми навчання й виховання, основну діяльність, відповідний їй рівень свідомості й самосвідомості особистості. Природною основою вікових особливостей розвитку є анатомо-фізіологічне дозрівання організму, його органів, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції.

Цілком обґрунтованою  вважається вікова періодизація В. Крутецького:

• новонароджений (до 10 днів);
• немовля (до року); ранній дитячий вік (1—3 роки);
• дошкільний (3—6(7) років).;
• молодший шкільний (6(7)—11 років);
• підлітковий (11 — 15 років);
• вік старшокласників (15—18 років);
• студентський (18—23 роки);
• дорослі (від 23 років до кінця життя) [6]

 

Моя тема призначена для  учнів старшого шкільного віку, які  вже майже переходять до етапу  студентського віку, тобто для  учнів яким приблизно 18 років.

В юнацькому віці закріплюються  і вдосконалюються психічні властивості  особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної  діяльності, які є основою становлення  особистості.

Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу.

Дедалі відчутнішою  стає потреба в науковому обґрунтуванні  та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих.

Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду  добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання.

 Мовлення старшокласників  ускладнюється за змістом і  структурою, збагачується новими  науковими і технічними термінами.  Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєнння і використання норм літературної мови.

Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об'єктах  суттєві зовнішні ознаки, точніше  й об'єктивніше їх відображати. Розвивається самоспостереження (за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками). Юнаки і дівчата заглиблюються у свій внутрішній світ, аналізують його, зіставляють дані своїх спостережень із спостереженнями за дорослими, ровесниками, з описами внутрішнього світу героїв літературних творів. Самоспостереження стає невід'ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання. [7]

Розвивається репродуктивна  і творча уява, критичність у ставленні  до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів  уяви, особливо мрій, з дійсністю, своїми можливостями.

Довільне запам'ятовування стає набагато ефективнішим від мимовільного, відбуваються зміни у процесах логічного  запам'ятовування, зростає продуктивність пам'яті на думки, на абстрактний  матеріал. Основою запам'ятовування матеріалу стають виявлені логічні зв'язки. Намічається спеціалізація пам'яті, пов'язана з основними інтересами старшокласників, їх намірами щодо вибору майбутньої професії. Удосконалюються способи заучування за допомогою застосування раціональних прийомів.

З розвитком свідомості й самосвідомості, цілеспрямованості  її діяльності формуються вольові якості. Закріплюється здатність керуватись у своїй поведінці й діяльності більш віддаленими цілями, усвідомлення своїх обов'язків. Зміцнюються сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Збагачується мотиваційна база вольових дій, здатність до критичного їх аналізу, що виявляється в розсудливості, обдуманості, критичності й самовладанні. Зменшується навіюваність, імпульсивність.

Вибір професії стає центром психологічного розвитку старшокласників. У зв'язку з виникненням життєвих планів у них формується вміння підпорядковувати свою поведінку конкретним цілям майбутнього самостійного життя, перебудовувати мотиви діяльності. На перше місце виступають відповідальність перед собою, почуття суспільного обов'язку, ідейні переконання, моральні принципи, якими старшокласники починають керуватися в повсякденному житті. Відбувається формування самоконтролю, самозобов'язання, самонаказу.

Формуються основні  риси характеру особистості. Дедалі більшого значення набуває система переконань, нових потреб, інтересів та ідеалів, які визначають напрям життєвої активності, ставлення до оточення, самого себе, суспільних обов'язків. [1]

 

 

2. Планування та організація викладання теми

1. Обґрунтування важливості обраної теми та особливості її викладання

На базі знань про  основні елементи соціального страхування  учні у майбутньому зможуть правильно  використовувати дані навички у  разі необхідності.

При викладанні даної  теми слід звернути увагу на теоретичний аспект, особливо на нормативно-правову базу здійснення соціального захисту.

Викладаючи цю тему, потрібно наводити приклади з життя у теоретичній частині. Також можна застосовувати ігри, у яких учні будуть представляти по черзі страховика, страхувальника та застрахованого.

 

2. Цілі та завдання вивчення теми

Загальна  ціль: Знати та розуміти суть, зміст, принципи та головні положення основних елементів соціального захисту населення та вміти правильно використовувати дані навички у разі необхідності; визначити проблеми соціальної політики захисту України, та знайти шляхи подолання.

Навчальна мета: Сформувати в учнів поняття про основні елементи соціального страхування.

Розвиваюча  мета: Розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Виховна мета: Виховати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів.

 

3. Обґрунтування логіки викладання теми

ТЕМА УРОКУ:   «Основні елементи соціального захисту населення: соціальне страхування (медичне, пенсійне), страхування від безробіття та від нещасних випадків на виробництві»

МЕТА УРОКУ: ознайомитися з поняттям «соціальний захист» та його елементами, розуміти їх суть та принципи здійснення, охарактеризувати сучасний стан страхового ринку в Україні.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ.

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
3. Повідомлення теми, мети, завдання уроку
4. Вивчення нового матеріалу (теоретична частина)
5. Закріплення нового матеріалу (практична частина)
6. Підсумок уроку
7. Домашнє завдання

 

 

 

4. Обґрунтування бюджету часу на засвоєння теми

На засвоєння даної  теми слід виділити 2 уроки. На першому  уроці слід розглянути загалом поняття «соціальний захист», об’єкти та суб’єкти страхування та види страхування.

 

На другому занятті  слід розглянути кожний елемент соціального  захисту окремо, розповісти про основні  засади, на яких укладаються страхові договори, нормативно-правову базу здійснення соціального захисту. також можна застосувати активні методи навчання. Наприклад, ділову або рольову гру.

 

 

5. Обґрунтування та вибір організаційних форм занять для досягнення операціоналізованих цілей

 

У педагогічній літературі є різні визначення «форми навчання» як категорії дидактики: форма роботи, засіб роботи, організація навчання.

Форма організації навчання — спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком; зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у визначеному порядку і в певному режимі.

Педагогічній практиці відомі понад тридцять конкретних форм навчання.

Загальноприйнятими формами  організації навчальної роботи є  колективна — уроки у школі, лекції та семінарські заняття у вузі, екскурсії, факультативні заняття тощо та індивідуальна — самостійна робота, дипломні та курсові проекти тощо, які суттєво відрізняються за ступенем самостійності пізнавальної діяльності учнів і ступенем керівництва навчальною діяльністю з боку викладача.