Страхування автотранспортних засобів

Страхова премія обчислюється страховиком залежно від страхової суми та обраних страхувальником страхових випадків — чинників, що впливають на рівень імовірності виникнення страхового випадку: марки автомобіля, року його випуску, стажу та віку водія (якщо водіїв кілька — то кожного з них), а також наявності охоронної сигналізації і протиугонного пристрою та розміру умовної франшизи.

При розрахунку розміру відшкодування розмір матеріального збитку, якщо є сенс відновлювати пошкоджений ТЗ, визначається як сума вартості відновлювальних робіт з урахуванням експлуатаційного зношення замінних деталей, а також втрати товарної вартості.

Втрата товарної вартості є умовною величиною, значення якої становить зниження дійсної вартості відновленого після пошкодження ТЗ (коли виконуються вимоги щодо якості ремонту) порівняно з аналогічним непошкодженим транспортним засобом.

Отже, втрата товарної вартості враховується, коли потрібно виконувати ремонтні роботи з відновленням пошкоджених деталей (вузлів, агрегатів) усіх типів ТЗ, незалежно від характеру та переліку пошкоджень.

Втрата товарної вартості не враховується, якщо:

а)              строк експлуатації легкових ТЗ перевищує 5 років для ТЗ виробництва країн СНД і 7 років для іноземних ТЗ;

б)              легкові ТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний), а строк експлуатації перевищує 3,5 року для ТЗ виробництва країн СНД, 5 років для ТЗ виробництва країн далекого зарубіжжя;

в)              строк експлуатації вантажних ТЗ та автобусів перевищує З роки для країн СНД, 4 роки — для ТЗ виробництва країн далекого зарубіжжя;

г)              ТЗ раніше був перефарбований зовні (для автобуса і причепа-дачі — коли відбулося повне перефарбування ззовні та всередині салону);

д)              ТЗ має сліди минулих аварій або корозійні руйнування;

є) здійснено заміну кузова;

є) заміна окремих деталей ТЗ (скло, фари, пластмасові бампери, декоративні накладки, шини, зовнішня та внутрішня фурнітура тощо) не зумовлює потреби фарбування та не погіршує зовнішнього вигляду. Але якщо, крім зазначених деталей, пошкоджено й інші деталі, то розрахунок втрати товарної вартості необхідно проводити з урахуванням усіх пошкоджених деталей у комплексі;

ж) якщо ТЗ був виданий громадянинові безкоштовно, через органи соціального захисту населення (крім випадків, коли нарахування втрати товарної вартості здійснюється за завданням особи або органу, які призначили експертизу).

При визначенні розміру прямої шкоди обов'язково враховується вартісне збільшення ціни досліджуваного автомобіля в результаті його додаткового переобладнання чи реконструкції до часу страхового випадку. Але ціна та строк експлуатації додатково встановленого обладнання (оснащення) та вартість ремонтних робіт, пов'язаних з реконструкцією даного ТЗ, обов'язково повинні бути документально підтверджені. Відсутність таких документів не дає права на врахування таких змін у розрахунку вартості транспортного засобу. [1, c. 141-144]

2. Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 р. №959 Положенням, визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті:

-              пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

-              працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме водіїв автомобільного, електротранспорту машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизельпоїздів), кондукторів, працівників бригад медичної допомоги.

Обов'язкове особисте страхування не поширюється на пасажирів: автомобільного і електротранспорту на міських маршрутах. Застрахованими вважаються:

-              пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;

-              водії тільки на час обслуговування поїздки.

Страховий платіж по обов'язковому особистому страхуванню утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду зі страховиком, на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 відсотків вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення до 5 відсотків вартості проїзду.

Кожному застрахованому транспортна організація, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначається:

-              вид обов'язкового страхування;

-              найменування адреса, телефон страховика;

-              розміри страхового платежу та страхової суми. [7, c. 77-79]

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту міжнародних сполучень страховий платіж включається у вартість квитка і утримується з пасажира транспортною організацією у розмірі до 2 відсотків вартості проїзду в національній валюті України.

У разі коли квиток повністю реалізується за іноземну валюту, страховий платіж включається у вартість квитка і утримується з пасажира у цій же валюті.

Пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, підлягають обов'язковому особистому страхуванню без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового полісу.

Страхові платежі, одержані від пасажирів, перераховуються транспортними організаціями страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування в Укрстрахнагляді та уклали агентську угоду з цими організаціями.

У разі перевищення обсягів страхових платежів над виплатами страхових відшкодувань страховики відраховують транспортним організаціям до 50 відсотків зазначених сум згідно з укладеними з ними договорами на фінансування запобіжних заходів, спрямованих на зменшення травматизму на транспорті.

Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

Страховий платіж по обов'язковому особистому страхуванню водіїв на залізничному, автомобільному та електротранспорті визначається у розмірі до 1 відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Відносини між транспортними організаціями та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними агентськими угодами та договорами страхування.

Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страховими випадками є:

а)              загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

б)              одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності;

в)              тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Якщо випадки, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" цього пункту, сталися внаслідок неправомірних або навмисних дій застрахованого, вони не вважаються страховими і страхова сума при цьому не виплачується.

Страховики виплачують страхові суми:

а)              у разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100 відсотків страхової суми;

б)              у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності:

І групи - 90 відсотків страхової суми;

II              групи - 75 відсотків страхової суми;

III              групи - 50 відсотків страхової суми;

в) у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності за кожну добу - 0,2 відсотка страхової суми, але не більше 50 відсотків страхової суми.

У разі смерті або встановлення інвалідності застрахованому після тимчасової втрати працездатності та отримання ним страхового відшкодування потерпілому або його спадкоємцеві виплачується різниця між максимальною страховою сумою, передбаченою підпунктами "а" і "б" цього пункту, та вже отриманим відшкодуванням.

Транспортна організація на кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинна:

-              скласти акт про нещасний випадок із застрахованим водієм (форма Н-1, передбачена Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993р№623);

-              скласти акт про нещасний випадок із пасажирами галузевого зразка;

-              видати довідку потерпілому (що мав право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Виплата страхової суми застрахованому здійснюється страховиком на підставі заяви застрахованого (його сім'ї або спадкоємця) про її виплату, акта про нещасний випадок, листа непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності, у разі загибелі чи смерті застрахованого внаслідок страхового випадку - копії свідоцтва про смерть та документа про правонаступництво для спадкоємців, а також страхового поліса або документа, що його замінює (для пільгових категорій пасажирів - документа, що підтверджує право на пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня одержання необхідних документів через касу страховика або перераховується на розрахунковий рахунок, зазначений застрахованим у заяві, відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати.

Страхова сума виплачується незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування збитків.

Мінтранс, підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана з експлуатацією транспортних засобів на залізничному, морському, внутрішньому водному, автомобільному і електротранспорті, постійно інформують пасажирів про порядок та умови здійснення обов'язкового особистого страхування, одержання страхової суми в разі нещасного випадку. [4, c. 122-125]

3. Страхування цивільної відповідальності

У разі ДТП ви можете розраховувати принаймні на часткове покриття збитків, завданих потерпілим. А як же власне авто? Для цього є КАСКО - добровільне страхування.

Повний комплект КАСКО передбачає страхування від таких ризиків:

1)              ДТП - дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу;

2)              стихійне лихо - буря, ураган, злива, град, смерч, цунамі, сель, землетрус, обвал, зсув ґрунту, пряма дія повені;

3)              пожежа - в тому числі внаслідок замикання електропроводки, блискавки, крім умисного підпалу;

4)              падіння предметів - падіння або потрапляння сторонніх предметів на поверхню авто. Наприклад, будов та їх конструктивних елементів, каміння, снігу, льоду, дерев;

5)              протиправні дії третіх осіб щодо транспортного засобу;

6)              крадіжки ТЗ.

Ви можете вибрати окремі типи ризиків. Правда, є обмеження: страхувальник не може застрахуватися тільки від крадіжки. Цей ризик іде лише в комплексі зі страхуванням іншого ризику, скажімо, ДТП. Крім того, на випадок крадіжки страхують лише за наявності сигналізації.

1.              Страховий платіж.

Страхову суму теж розраховують з врахуванням об'єму двигуна, року випуску, пробігу. Крім того, машину оглядає аварійний комісар, складається акт огляду ТЗ. На підставі цих даних встановлюється ринкова вартість машини. Страховий тариф становить у середньому 5 - 7% від страхової суми.

2.              Франшиза.

У КАСКО теж є франшиза. Величина встановлюється у відсотках до страхової суми і становить в середньому 0,5%. Але за бажанням клієнта франшиза може бути як зменшена, так і збільшена. Відповідно змінюється і страховий платіж: чим нижча франшиза, тим вищий страховий тариф, і навпаки. Може бути встановлена нульова франшиза, якщо страхується новий автомобіль.

Франшиза буде удвічі меншою, якщо аварія сталася не з вашої вини.