Страхування відповідальності: основні категорії та підходи до класифікації. Страхування цивільної відповідальності власників транспорт

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 13:52, реферат

Описание работы

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права, які закріплені у Законах України та постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнях уряду України, міжнародних конвенціях та угодах. Цивільним кодексом України передбачена відповідальність особи, яка завдала шкоди життю, здоров'ю і майну третьої особи. Законом України "Про страхування" (2001) визначено об'єкт страхування відповідальності, яким можуть бути майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Работа содержит 1 файл

Страхування відповідальності основні категорії та підходи до класифікації. Страхування цивільної відповідальності власників транспортн

— 433.48 Кб (Скачать)

Страхування відповідальності: основні категорії та підходи до класифікації. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Страхування відповідальності є однією з найскладніших галузей  страхової діяльності. Воно виникло  і це на початку 20х років XIX ст., а в Україні найбільшого розвитку набуло на початку 90-х років XX ст.

За економічним змістом  страхування відповідальності відіграє подвійну роль: з одного боку — захищає  майнові інтереси самого страхувальники, а з другого — потерпілого (третьої особи) на випадок неплатоспроможності  того, хто завдав збиток.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права, які закріплені у Законах України та постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнях уряду України, міжнародних конвенціях та угодах. Цивільним кодексом України передбачена відповідальність особи, яка завдала шкоди життю, здоров'ю і майну третьої особи. Законом України "Про страхування" (2001) визначено об'єкт страхування відповідальності, яким можуть бути майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Для страхування становлять інтерес такі види відповідальності:

— адміністративна;

— цивільна;

— матеріальна.

Адміністративна відповідальність — це одна з форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за здійснення ними адміністративного правопорушення.

Матеріальна відповідальність — це обов'язок працівника відшкодувати збитки, завдані ним підприємству своїми явно протиправними діями, згідно з порядком, установленим трудовим законодавством.

Цивільна (цивільно-правова) відповідальність як один із видів юридичної відповідальності суб'єктів господарювання — це встановлені нормами цивільного та господарського права юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою передбачених правом обов'язків, що пов'язано з порушенням суб'єктивних прав іншої особи.

Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов'язань або  заподіяння шкоди настає за таких умов:

1) протиправної поведінки  боржника або особи, що заподіяла  шкоду;

2) наявності збитків або  шкоди;

 

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою й настанням шкоди;

 

4) вини боржника або  особи, що заподіяла шкоду.

 

Оскільки при страхуванні  відповідальності захищаються не тільки майнові інтереси потерпілої особи, але й майнові інтереси особи, яка заподіяла шкоду, то для притягнення до відповідальності такої особи і визнання факту страхової події необхідними є наявність її вини або визнання того, що її відповідальність настає незалежно від вини.

 

У цивільному праві діє  так званий принцип генерального делікту, згідно з яким сам факт заподіяння шкоди вважається протиправним, якщо заподіювач шкоди не доведе, що мав  права на дії, що спричинили шкоду. Протиправна заподіяна шкода підлягає відшкодуванню в усіх випадках. Шкода, спричинена правомірними діями, підлягає відшкодуванню тільки у випадках, передбачених законом.

 

Елементи страхування  відповідальності (звільнення від зобов'язань) можна було побачити ще у Стародавньому  Римі. Створені там "співтовариства від морських небезпек" брали  на себе витрати з викупу членів співтовариства у морських розбійників, тобто звільняли їх від відповідальності щодо внесення викупу за себе або за родичів. У грецькому праві можна також знайти елементи страхування відповідальності. Морські співтовариства сплачували збитки від нещасних випадків, які відбувались з кораблем або вантажем члена співтовариства. Сюди входили також і витрати на рятувальні роботи, які перевищували реальні втрати корабля й вантажу.

 

У закордонній страховій  практиці страхування відповідальності може виступати як самостійний вид  або входити до складу автотранспортного та іншого майнового страхування або особистого страхування. В Україні, зазвичай, воно є самостійною галуззю діяльності, що охоплює окремі види страхування відповідальності.

 

Страхування відповідальності тісно пов'язано з майновим страхуванням, оскільки більшість видів відповідальності передбачає користування або розпоряджання майном. Проте страхування відповідальності відрізняється від майнового страхування тим, що у страхуванні майна об'єктом захисту є заздалегідь визначене майно на заздалегідь визначену суму, а в страхуванні відповідальності — не заздалегідь визначені майнові блага, а кошти страхувальника в цілому.

 

Страхування відповідальності відрізняється і від особистого страхування, яке проводиться на випадок настання певних подій, пов'язаних із життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника. Особисте страхування — це, зазвичай, страхування суми, а страхування відповідальності — галузь страхування, де об'єктом виступає відповідальність перед третіми особами, яким може бути завдано збитку (шкоди) внаслідок яких-небудь дій або бездіяльності страхувальника, тобто це страхування збитків.

 

Страхування відповідальності вирізняється особливими рисами, пов'язаними  з тим, що:

 

1) у страхуванні відповідальності  завжди беруть участь три сторони:  страховик, страхувальник і третя  особа, яка є наперед невідомою  (рис. 9.1);

2) відшкодування стосується  як матеріального збитку, так  і шкоди, завданої життю і  здоров'ю третіх осіб, яким у  силу закону або за рішенням суду здійснюються відповідні виплати, що компенсують понесений збиток. Збитки мають деякі особливості:

 

— причина — ненавмисні дії страхувальника;

 

— відповідальність повинна бути визначена законодавчо;

 

— спричинені третім особам, а не самому страхувальнику.

 

3) договором, зазвичай, не  визначається конкретна страхова  сума, а оговорюється тільки верхня  межа розміру відшкодування (ліміту  відповідальності страховика).

 

 

 

Страхування відповідальності залежно від характеру (виду) відповідальності охоплює дві підгалузі.

 

По-перше, страхування цивільної відповідальності, яке пов'язане з необхідністю відшкодування збитків за цивільно-правовими відносинами. Воно охоплює такі види (рис. 9.2).

По-друге, страхування заборгованості, яке пов'язане із борговими зобов'язаннями страхувальника перед третіми особами. Воно охоплює: страхування експортно-імпортних кредитів, страхування товарних кредитів, страхування банківських кредитів та ін., які об'єднуються в систему кредитного страхування.

 

Страхування відповідальності може здійснюватися в обов'язковій  і добровільній формах, перелік видів яких наводиться в ст. 6 і ст. 7 Закону України "Про страхування".

 

У добровільній формі страхуванню  підлягають такі види відповідальності:

 

— страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

 

— страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

 

— страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

 

— страхування відповідальності перед третіми особами.

 

 

 

В обов'язковій формі страхуванню  підлягають такі види відповідальності:

 

— авіаційне страхування  цивільної авіації;

 

— страхування відповідальності морського перевізника та виконавця  робіт, пов'язаних з обслуговуванням  морського транспорту, щодо відшкодування  збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

 

— страхування цивільної  автовідповідальності власників наземних транспортних засобів;

 

— страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, якої може бути заподіяно внаслідок ядерного інциденту;

 

—- страхування цивільної  відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, якої може бути заподіяно  пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти.

 

а також об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести  до аварій екологічного й санітарно-епідеміологічного  характеру;

 

— страхування цивільної відповідальності інвестора, у тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

 

— страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я  тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

 

— страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних  відходів, щодо компенсування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю  людини, власності та навколишньому  природному середовищу під час транскордонного перевезення й утилізації (видалення) небезпечних відходів;

 

— страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

 

— страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі;

 

— страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних  вантажів на випадок негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

 

— страхування професійної  відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, установленим Кабінетом  Міністрів України;

 

— страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яку може бути заподіяно третім особам;

 

— страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи в іншому законному володінні зброю, за шкоду, якої може бути заподіяно третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

 

— страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

 

— страхування відповідальності морського судновласника;

 

— страхування ліній електропередач та перетворювального обладнання передавачів  електроенергії від пошкодження  внаслідок впливу стихійних лих  або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

 

— страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції  тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну  третім особам.

 

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у більшості країн світу належить до обов’язкових видів страхування, що зумовлюється кількома обставинами.

 По-перше, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Норми цивільного законодавства більшості країн світу у разі дорожньо-транспортної пригоди саме власника транспортного засобу визнають відповідальним за те, що було завдано шкоди здоров’ю або майну інших (третіх) осіб, окрім випадків, коли така пригода була наслідком непереборної сили або умислу потерпілого. Тобто цивільна відповідальність водія транспортного засобу перед третіми особами в разі дорожньо-транспортної пригоди настає майже завжди.

 

 По-друге, такі цивільно-правові відносини стосуються всього суспільства, мають масовий характер, оскільки потенційно учасником дорожньо-транспортної пригоди може бути кожний громадянин.

 У більшості розвинених  країн світу законодавство про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів забезпечує конституційні права громадян на захист життя та майнових прав від протиправних або інших дій третіх осіб. Соціальна важливість цього виду страхування підтверджується тим, що на автошляхах світу щорічно гине більш ніж 100 тис. осіб, при цьому на кожного загиблого припадає від 4 до 10 травмованих осіб. Статистичні дані показують, що автотранспорт — найбільш небезпечний вид транспорту, у 100 раз більш аварійний, ніж авіаційний та залізничний, але він є найбільш зручним та доступним.  Автотранспортні засоби не лише завдають шкоди та збитків громадянам, але навіть шкоду навколишньому природному середовищу.

 Показник тяжкості  наслідків автотранспортних аварій (кількість загиблих на 100 потерпілих) в Україні становить 13, що в  7—10 раз вище, ніж в інших країнах Європи. Окрім того, в нашій країні відбувається понад 200 тис. автоаварій, які тягнуть за собою матеріальні пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд, будівель тощо, а отже, величезні матеріальні та моральні збитки. Через суди проходять цивільні та кримінальні справи десятків тисяч громадян, протягом багатьох років винуватці автоаварій виплачують компенсації потерпілим, значно погіршується матеріальний стан сімей обох сторін.

Информация о работе Страхування відповідальності: основні категорії та підходи до класифікації. Страхування цивільної відповідальності власників транспорт