Міжнародні комерційні арбітражні суди прийнято класифікувати на такі види:
- залежно від порядку діяльності
- постійно діючі (інституційні) арбітражні суди
- арбітражні суди для розгляду окремої справи (ad hoc)
Постійнодіючі міжнародні комерційні арбітражі якправило створюються міжнародними комерційними організаціями, т.н. міжнародний комерційний арбітражний суд при МТП діє з 1923. НА національних рівнях постійнодіючі арбітражні установи створюються національними торговими асоціаціями, т.н. міжнародний комерційний арбітржний суд при ТПП України. Постійно діючі арбітражні установи є:
- Лондонський міжнародний тритейський суд
- Арбітражний інститут торгової палати м.Стокгольму
- Американська арбітражна асоціація
Міжнародні комерційні арбітражні суди для окремого випадку створюються сторонами спеціалльно для вирішення окремого спору і припиняють свою діяльність разом з винесенням рішення.
- За характером компетенції постійнодіючі арбітражні суди розподіляються на :
- міжнародні комерційні арбітражні суди загальної юрисдикції
- спеціалізовані міжнародні комерційні арбітражні суди
До судів загальної юрисдикції належить міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України.
До спеціалізованих є такі що розглядають лише окремі види спорів : морські арбітражі(морська арбітражна палата у Парижі), арбітражі що розглядають спори щодо конкретних видів товарів
- за способом створення тимчасові міжнародні комерційні арбітражі умовноподіляються на два різновиди:
- арбітражні суди ad hoc
- адміністровані арбітражні суди
Достатньо часто комерційні організації та постійно діючі комерційні арбітражі передбачають можливість здійснювати діяльність щодо процесуального забезпечення розгляду справ тимчасовими арбітражними судами( надають допомогу у призначені арбітрів).
Міжнародне регулювання в цій сфері відбувається у трьох напрямках:
- уніфікація процесуальних норм щодо забезпечення одноманітності в процедурі розгляду міжнародних комерційних спорів в арбітражах різних держав;
- створення міжнародно-правової основи для визначення і примусового виконання рішень арбітражу однією держави на території інших держав;
- створення і визначення правових основ діяльності спеціалізованих міжнародних центрів по розгляду певних видів комерційних спорів.
Що стосується уніфікації правилщодо процедури арбітражного розгляду то існує декільека міжнародних актів з цього питання:
- Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961р. Дана конвенція розроблена під егідою еокомічної комісії ООН і набула чинності 1964р. Її учасниками є близько 40 держав. Ця конвенція містить правила що визначають порядок формування арбітражу, розгляду справ, винесення рішень, регламентує порядок відносин між арбітражем і державними судами, а також умови і правовві наслідки визнання арбітражного рішення недійсним.
Поміж регіональних міжнародних договорів що регулюють діяльність міжнародного комерційного арбітражу підписана у рамках держав учасниць СНД підписана у Києві 1992 - Угода про порядок розвязання спорів повязаних із здійсненням господарської діяльності, набула чинності 8.04.1993
Створення уніфікованих правил арбітражної процедури шляхом прийняття типових та рекомендаційних актів реалізовувалось в двох напрямках:
- створення арбітражного закону який кожна держава могла б ввести до свого законодавства і який регулював би всі аспекти арбітражу
- розробка арбітражного регламенту
Що стосується спроб створення зразкового арбітражного закону то у 1985 комісією ООН в справах міжнародної торгівлі було створено типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж. Робота щодо розробти типових арбітражних регламентів обумовила створення під егідою ООН трьох документів:
- арбітражний регламент економічної комісії ООН для Європи 1966р
- правила міжнародного комерційного арбітражу економічної комісії ООН для Азії та Далекого Сходу
- арбітражний регламент комісії ООН з права міжнародної торгівлі - арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ 1976 і отримав найбільше розповсюдження і міжнародній практиці.
(2) В літературі виділяють такі форми арбітражної угоди:
- арбітражний компроміс (тритейський запис) - досягається в тому випадку коли спір між сторонами з приводу певного укладеного контракту вже виник внаслідок чого укладається додаток до основного контракту який передбачає розгляд справ в арбітражному порядку
- арбітражне застереження- як правило є складовою контракту і являє собою попередню домовленість сторін про те що у випадку спору вони будуть врегульовувати ці питання шляхом звернення до арбітражного суду і процедуру звернення повинна бути записана у застереженні
- арбітражний договір - договір за яким сторони домовляються про передачу на арбітражний розгляд спорів які можуть виникнути у майбутньому в звязку з укладенням чи виконанням певної групи контрактів.
Арбітражна угода складається з наступних елементів:
- вибір арбітражного способу розгляду спору
- вибір виду арбітражу
- місце проведення арбітражу
- вибір мови арбітражного розгляду
- визначення числа арбітрів які будуть розглядати справу (3 або 1)
- порядок арбітражного розгляду
- вибір права якому підпорядковується основний договір чи контракт.
(3) У загальному вигляді процедуру арбітражного провадження у справі можна охарактеризувати у наступній послідовності:
- ініціювання арбітражного розгляду
- формування складу арбітражного суду
- підготовка арбітражного розгляду
- здійснення арбітражного розгляду
- винесення арбітражного рішення
1)Арбітражна процедура може бути ініційована будь-якою стороною спору при цьому сам порядок ініціювання арбітражного розгляду залежить від виду арбітражу. Якщо це є постійнодіючий арбітражний орга то на його адресу надсилається письмове звернення. Якщо це є одноразовий то відповідно бажано щоб в договорі було вказано що сторони узгоджують кількість та особи арбітрів.
2)Принциповою відмінністю міжнародного комерцйного арбітажу від розгляду спорів в державних судах є те що сторони самі беруть участь у формуванні складу майбутнього уду.
3)Підготовка справи до розгляду передбачає необхідність вирішенн таких питань:
- вибір місця арбітражного розгляду
- порушення арбітражного провадження та підготовка справи до розгляду
- вивчення матеріалів справи та проведення попередніх засідань
- винесення попередніх рішень і вибір права що підлягає застосуванню для вирішення спору
4) Виконавши всі попередні дії арбітражний суд призначає час розгляду мправи і в установлений ним час здійснює розгляд справи. За загальним правилом арбітражний розгляд справи проводиться на підставі документів або усно.
5) В юридичні літературі основними вимогами щодо остаточного арбітражного рішення по справі є:
- винесення його протягом певного часу
- письмова форма рішення
- наявність мотивування арбітражного рішення
- наявність вказаних дати та місця винесення
- арбітражне рішення повинне бути підписене або одноособовим арбітром або всіма чи більшістю арбітрів які брали участь в розгляді справи і які досягли згоди щодо цього рішення