Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 18:55, контрольная работа
Договір за яким одна сторона (дистриб’ютор )
в рамках ведення підприємницької діяльності зобов’язується купувати товар у іншої сторони ( поставщика) і здійснювати його просування
Пересічення протиріч і інтересів держав Азіатсько – Тихоокеанського регіону обумовило виникнення ідеї створення організації ,яка б могла регулювати ситуацію в басейні Тихого океану. Були запропоновані різні варіанти їх реалізації, які відрізнялися як за складом учасників так і за цілями. США ставили на передній план воєнно-політичні інтереси і пропонували створити азіатсько-тихоокеанський варіант НАТО; Японія - розробляла ідею організації на економічних основах . Тихоокеанське об’єднання, Тихоокеанська зона вільної торгівлі – це деякі з можливих назв організації. В 1967 р. була створена Економічна рада Тихоокеанського басейну. В 1968 р. проведена першу Тихоокеанську конференцію з торгівлі і розвитку, в 1980 р. створено Тихоокеанську раду економічної співпраці.
Однак жодна з організацій не виконувала функцій координуючої регіональної економічної структури. В 1989 р. за ініціативи Австралії і при підтримці економічних держав регіону була створена якісно нова організація,якій вдалося шляхом синтезу розроблених концепцій сформулювати конкретні завдання і напрямки роботи об’єднання – форум Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.
При створенні
в АТЕС увійшло 12 держав ( США,Канада,Японія,Австралія,
Нова Зеландія, Республіка Корея і 6
держав Південно-Східної Азії : Бруней,Індокитай,Малайзія,
Організаційна структура АТЄС:
На зустрічах глав держав-членів АТЕС приймаються найважливіші політичні рішення. Перша зустріч глав держав відбулася в 1993 р. в Сіетлі ( США).
Напрямки діяльності АТЕС визначаються на щорічних зустрічах міністрів закордонних справ та економіки.
Рада міністрів галузей : освіти, енергетики
, праці,науки і технологій,зв’язку , транспорту,фінансів,торгівлі,
Перед наступною зустріччю міністрів регулярно проводяться зустрічі посадових осіб старшого складу. Посадові особи старшого складу розробляють рекомендації для рішень,які приймаються на рівні міністрів. Вони здійснюють моніторинг і координують бюджет і робочі програми для форуму АТЕС.
Провідну роль в забезпеченні взаємодії між державними структурами і діловим співтовариством відіграє Ділова консультативна рада АТЕС – ДКС ,яка була створена у відповідності з рішенням Оссакського саміту в листопаді 1995 р. Члени ДКС призначаються безпосередньо главами держав й урядів з числа найбільш авторитетних і компетентних представників ділових кругів. Від кожної держави в Раду входить до трьох осіб , нерідко одне місце резервується для керівника малого чи середнього бізнесу. Членами ДКС збираються 3-4 рази на рік і розробляють рекомендації з питань покращення ділового та інвестиційного клімату в регіоні. Рекомендації надаються главам держав і урядів АТЕС на щорічних самітах у формі докладу.
Адміністративні функції виконує створений у 1993 р. Секретаріат зі штаб-квартирою в Сінгапурі. Коло обов’язків ,які виконує Секретаріат, визначено в офіційній заяві затвердженій державами-членами АТЕС. На основі цього документа Секретаріат є основним робочим органом АТЕМ. Керівництво Секретаріатом здійснює виконавчий директор в суворій відповідності з пріоритетними напрямками діяльності встановленими на Раді посадових осіб старшого складу.
Щорічно на зустрічі міністрів закордонних справ та економіки держав-членів АТЕС,затверджуються робочі програми для комітетів,підкомітетів та інших форумів в АТЕС.
Комітети з торгівлі та інвестицій ( КТІ) включає підкомітети :
і експертні групи :
До завдань КТІ входить сприяння підвищенню економічної активності , розвитку співробітництва в сфері лібералізації , розширення торгівлі, знищення тарифних бар’єрів для інвестицій.
Важливою діяльністю в сфері КТІ є робота експертної групи з інвестицій і питань розвитку капіталу в ринковій,а також в сферах пов’язаних з застосування інформаційних технологій.
Комітет з бюджету і управління надає консультації зборам посадових осіб з адміністративно – господарських питань, надає оцінку і рекомендації щодо структури бюджету , розробляє офіційний бюджет АТЕС.
Економічний комітет включає наглядову групу з економічних питань. ЕК аналізує економічні тенденції і питання з метою розширення торгівлі, лібералізації інвестицій і укріплення економічної і технічної співпраці.
Перша зустріч міністрів закордонних справ, економіки і торгівлі держав у АТЕС відбулася в листопаді 1989 р. в Канберрі (Австралія). Були розроблені ключові принципи організації, найважливіші з яких є неполітичний характер форуму,його консультативний статус і рівноправність всіх учасників. Визначені завдання створення вільної і відкритої торгової системи в регіоні, сприяння економічному зростанню[4,C.232].
Основними напрямками діяльності АТЕС є :
На другому саміті,який відбувся в м. Богорі ( Індонезія) в листопаді 1994 р. була прийнята « Декларація про загальну економічну рішучість лідерів АТЕС» в якій офіційно зафіксували довгострокову ціль організації, а також строки її реалізації для розвинутих держав встановлення вільного і відкритого торгово-інвестиційного режиму має бути досягнуто до 2010 р. для держав,які розвиваються до 2020 р.
Якщо Богорська декларація визначила стратегію форума ,то Оссакська програма дій ,прийнята на третій зустрічі керівників – держав АТЕС (Японія 1995р.) визначила тактику організації. В ній були названі 15 сфер в яких державам АТЕС необхідно здійснити зміни для досягнення «богорських цілей» : тарифні процедури,право інтелектуальної власності, політика в сфері конкуренції, урядові замовлення, виконання обов’язків в СОТ, посередництво в спорах, мобільність в діловій сфері, збір і аналіз інформації. Учасникам форуму було доручено розробити індивідуальні плани лібералізації торгівлі та інвестицій.
На Манільському саміті ( Філіппіни, 1996 р.) було вирішено, що реальні дії з лібералізації будуть здійснюватися в 1997 р. Однак фінансово-економічна криза 1997-1999 р. в державах Південно-Східної Азії перешкодило розвитку цих цілей.
Головним досягнення зустрічі у Ванкувері ( Канада 1997 р.) було прийняття Програм прискореної добровільної лібералізації , було визначено 15 секторів в яких 2010 р. в яких мають бути усунені тарифні та нетарифні обмеження
3. Скласти по кожному з питань тестові питання з варіантами відповіді і «ключами».
І.
1. Агентський договір це :
а) Договір за яким одна сторона зобов’язується надати послуги другій стороні в укладанні угод чи сприяти їх укладанню від імені цього суб’єкта і за його рахунок
б) Договір за яким одна сторона в рамках ведення підприємницької діяльності зобов’язується купувати товар у іншої сторони і здійснювати його просування чи реалізацію на суворо визначеній договором території
в) Це цивільно-правовий договір про встановлення змісту чи припинення прав та обов’язків двох чи декількох осіб, щодо документу згідно з яким один суб’єкт бере на себе обов’язок щодо придбання майна у вказаного поставщика, а потім за плату надати його клієнту у тимчасове користування
2. Дистриб’юторський договір це :
а) Договір за яким одна сторона зобов’язується надати послуги другій стороні в укладанні угод чи сприяти їх укладанню від імені цього суб’єкта і за його рахунок
б) Договір за яким одна сторона в рамках ведення підприємницької діяльності зобов’язується купувати товар у іншої сторони і здійснювати його просування чи реалізацію на суворо визначеній договором території
в) Це цивільно-правовий договір про встановлення змісту чи припинення прав та обов’язків двох чи декількох осіб, щодо документу згідно з яким один суб’єкт бере на себе обов’язок щодо придбання майна у вказаного поставщика, а потім за плату надати його клієнту у тимчасове користування
3. Сторонами агентського договору є :
а) Комерційний агент і принципал
б) Дистриб’ютор і принципал
в) Принципал і поставщик
4. Сторонами дистриб’юторського договору є :
а) Комерційний агент і принципал
б) Дистриб’ютор і принципал
в) Принципал і поставщик
5. Стороною,яка продає на певній території від свого імені і за свій Рахунок Товари, які надаються іншою стороною є :
а) Агент
б) Лізингоотримувач
в) Дистриб’ютор
6. Умовою за якої Дистриб’ютор не має права діяти від імені чи за рахунок Поставщика є :
а) Якщо Поставщик завчасно і спеціально не передав йому таких повноважень
б) Якщо Дистриб’ютор не хоче купляти чи перепродавати Товари
в) Якщо договір між сторонами було укладено на визначений термін
7. Умовою дії агентського договору на визначений термін є :
а) вказівка на місце його укладання
б) вказівка на дату його укладання
в) вказівка на дату з якої вступає в силу і до якої договір є дійсним
8. Дистриб’юторський договір укладається :
а) лише на визначений строк
б) може укладатися на визначений строк з вказівкою на дату до якої договір є дійсним
в) як на визначений так і не на визначений строк
9. Умовами за яких Агент може відступити від вказівки Принципала за агентським договором є :
а) Якщо по обставинам справи це необхідно в інтересах Принципала
б) Агент не міг попередньо запитати Принципала
в) Агент не отримав у розумний строк відповіді на свій запит
г) Всі перераховані відповіді вірні
10. Умовою розірвання агентського договору Агентом є :
а) пересилання за 15 днів до розірвання договору письмового повідомлення Принципалові
б) оплата витрат Агента Принципалом
в) Зміна контролю власності або керування компанії – агента
11. Умовами звільнення від відповідальності Дистриб’ютора за дистриб’юторською угодою за невиконання обов’язків є :
а) обставини непереборної сили : пожежа, повінь,землетрус,воєнні дії,епідемії,страйки
б) зміни зовнішньоекономічної політики, що роблять недійсними умови цього договору
в) у випадку порушення однієї з умов договору
12. Обов’язком Агента перед Принципалом за агентським договором є :
а) повідомляти Принципала на його вимогу всі відомості про невиконання доручення
б) дозволяти представникам Принципала інспектувати Товари, що містять дефекти настільки це можливо.
в) використовувати дане йому доручення відповідно до вказівок Принципала
г) складати звіт про виконання доручення і надавати його Принципалу
д) відповіді а,г,в – вірні.
ІІ.
1. Датою прийняття Конвенції про право застосоване до агентських договорів є :
а) 14.05.1979
б) 14.03.1974
в) 24.03.1974
2. Оберіть варіант відповіді в якому всі перераховані держави є членами Конвенції про право застосоване до агентських договорів :
а) Україна,Португалія,Чехія
б) Нідерланди,Португалія ,Японія
в) Аргентина,Нідерланди,
3. Депозитарієм Конвенції є :
а) МЗС Королівства Нідерланди
б) МЗС Франції
в) МЗС Чехії
4. Структурно Конвенція складається з :
а) 6 глав 30 статей
б) 7 глав 28 статей
в) 5 глав 28 статей
5. Конвенція поширює свою дію на відносини міжнародного характеру сторонами яких є :
а) агент і принципал
б) дистриб’ютор і принципал
в) франчайзер і фрайнчазі
6. У відносинах між суб’єктами агентського договору Конвенція надає перевагу праву :
а) обраному на основі волі сторін
б) обраному за місцем підписання договору
в) обраному за місцем проживання принципала
7. Метою підписання Конвенція про право , що застосовується до агентських договорів було :
а) розробка загальних положень, щодо права , що підлягає застосуванню до агентських договорів
б) розробка поправок , що стосуються загальних положень щодо права,що підлягає застосуванню до агентських договорів
в) узгодження загальних положень, щодо права, що підлягає застосуванню до агентських договорів
8. За своїм характером Конвенція є :
а) письмовою,універсальною,
б) письмовою,локальною,
в) письмовою,універсальною,
9. Відносини між принципалом і третьою стороною, а також межі повноважень агента , за цією Конвенцією регулюються :
а) нормами національного права держави в якій здійснюється основна діяльність агента
б) нормами національного права держави в якій агент мав комерційне підприємство під час здійснення ним своїх повноважень
в) право х яким агентська угода найбільш тісно пов’язана
10. Датою вступу Конвенції в дію для держави,що її ратифікувала,прийняла чи приєдналася до неї:
а) перший день третього календарного місяця після здачі даною державою інструмента ратифікації
б) останній день третього місяця після здачі державою інструмента ратифікації
в) перший день п’ятого календарного місяця після здачі даною державою інструмента ратифікації.
ІІІ.
1. Попередником ВМО була :
а) Ліга Націй