Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

© Держкомстат України, 1998-2010
 

Таблиця 2.2 .

Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності

за січень–березень 2010 року

© Держкомстат України, 1998-2010
 

Оскільки сільське господарство не входить до переліку інвестиційно привабливих галузей, а інвестори віддають перевагу харчовій промисловості, доцільним, на нашу думку, буде поєднання цих галузей, що допоможе залучити інвесторів. Таким чином, необхідно створювати агропромислові формування, котрі є особливою формою організації виробництва і управління, що прискорює доведення сільськогосподарської продукції до кінцевого споживача, сприяє створенню стабільних зв’язків між підприємствами АПК та підвищенню ефективності їх функціонування.

Отже, сільське господарство України, безперечно, потребує додаткового інвестиційного забезпечення для того, щоб мати змогу вирішувати завдання соціально-економічного характеру. Ця галузь приваблює інвесторів з ряду причин, і перш за все, завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам, дешевій робочій силі, наявному механізму оподаткування та державної підтримки. Необхідно відмітити, що система державної підтримки сільського господарства потребує удосконалення. Зокрема, варто визначити чіткі умови розподілу бюджетних коштів; створити рівні умови доступу до бюджетних коштів усім суб’єктам; надавати фінансування сільськогосподарським підприємствам лише за умови звітування ними щодо використання бюджетних коштів, отриманих у попередніх періодах.

Але поряд з незаперечними привабливими сторонами інвестування в галузь сільського господарства, на шляху інвесторів постають численні перешкоди. Це, зокрема, неврегульованість інвестиційного законодавства, наявність численних ризиків в галузі, тривалий період окупності вкладеного капіталу; низький рівень кредитоспроможності аграрних підприємств тощо. Незважаючи на те, що в останні роки інвестиційна діяльність в сільському господарстві дещо пожвавилася, для інвесторів завдяки більшій прибутковості, значно привабливішою є харчова промисловість. Тому для сільськогосподарських підприємств доцільним буде участь в агропромислових формуваннях.

2.2. Аналіз інвестиційної привабливості сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка за даними фінансової звітності

Для аналізу інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка треба аналізувати ряд показників. Використані дані взяті з сайту про фінансову звітність підприємств - smida.gov.ua. (Додаток А,Б,В)

Для того, щоб оцінити інвестиційну привабливість підприємства за даними фінансової звітності необхідно розрахувати показники оцінки майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності    

        Оцінка майнового стану підприємства ТОВ   ім. Шевченка.

Для цього розраховуємо такі показники:

- коефіцієнт зносу основних засобів на початок та на кінець звітного періоду, що розраховується за формулою:

Коефіцієнт зносу основних засобів = З(ф) / Б(ф) (2.1),

де З(ф) - знос основних фондів, Б(ф) - балансова вартість основних засобів.

Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Вико­ристовується в аналізі для характеристики стану основних засо­бів.

Кзнп = 1658,8/3666,2 = 0,45                      Кзнк = 1782,9/3696,1 =0,48

   Для даного показника характерною повинна бути тенденція до зменшення, але зараз ми можемо спостерігати його збільшення, що негативно характеризує амортизаційну політику підприємства.

- коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку части­ну наявних на кінець звітного періоду основних засобів станов­лять нові основні засоби, коефіцієнт оновлення основних фондів у даному випадку дорівнює нулю, оскільки за звітний рік не надійшло жодних нових основних фондів.

- коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин. Коефіцієнт вибуття також дорівнює нулю, бо жоден об’єкт основних фондів не вибув з виробництва за звітний рік.

    Оцінка ліквідності підприємства ТОВ ім. Шевченка. На даному етапі

потрібно розрахувати такі показники як:

- коефіцієнт покриття, що розрахується а формулою:

Коефіцієнт покриття = А(п) / П(2), (2.2)

де А(п) - поточні активи,  короткострокові пасиви - П(2).

Цей показник характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функці­онування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне значення показ­ника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від що­денної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

Кпп=1159,0/6338,6=0,18                                     Кпк= 7703/6142,5=0,13                                               

- коефіцієнт швидкої ліквідності, аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину — вироб­ничі запаси).

Kоефіцієнт швидкої ліквідності  = (ГК+ДЗ)/ПЗ (2.3),

де  ГК – сума грошових коштів, ДЗ – сума дебіторської заборгованості, ПЗ – сума поточних зобов’язань.

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробни­чих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбан­ня. За ринкової економіки типовою є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40 % і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

Кшлп=(1159,0–153,8-0-5509)/633806=0,07

Кшлк=(770,3-15,38-348,1)/6142,5=0,04

Значення цього показника в нормі повинно коливатися між 0,6 та0,8.

- коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = ГК/ ПЗ (2.4)

Він є найжорсткішим критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності пога­сити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника — 0,2.

Калп=7,1/6142,5=0,00011                       Калк=7,8/6338,4=0,001                                                      

       Оцінка платоспроможності підприємства ТОВ ім. Шевченка. Для того, щоб оцінити  платоспроможність підприємства розраховуємо такі показники:

-         коефіцієнт автономії

Коефіцієнт незалежності (автономії) = В(к) / С(р) (2.5)

де В(к) - власний капітал, С(р) - загальна сума господарських ресурсів.

Кап= -34855,2/6881,7=-5,1                                   Как= -29030,9/6399,6=-4,5

Нормативне значення цього показника встановлено на рівні 0,5.

   Розрахунок показників ділової активності підприємства ТОВ ім. Шевченка. Щоб оцінити ділову активність підприємства необхідно визначити такі показники:

-         коефіцієнт оборотності активів

Оборотність активів = В(р) / Д(р) (2.6),

де В(р) - виручка від реалізації продукції, Д(р) - дебіторська заборгованість

Коап=215,3/6881,7+6399,6/2=3199,8               Коак=193,5/6399,6+6399,6/2=3199,83

   У нормі для даного показника повинна зберігатися тенденція до збільшення.

-         коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості  = К(р) / Д(р) (2.7),

де К(р) - кредиторська заборгованість;  Д(р) - дебіторська заборгованість.

Кобкп=215,3:3234,15=0,0067

Кобкрп=193,5:32343,15=0,00598

    Розрахунок показників рентабельності  підприємства ТОВ ім. Шевченка.

   Для того, що оцінити рентабельність підприємства потрібно розрахувати такі показники:

-         коефіцієнт рентабельності  активів (2.8)

Крап=  198,8: 6640,7=0,029 або 2,9%

Крак=220,4:6640,7=0,033 або 3,3 %

   При аналізі даного показника ми бачимо негативну тенденцію до збільшення збитку.

-         коефіцієнт рентабельності  власного капіталу (2.9)

Крвкп=198,8:(-31943,05)=-0,0062 або 0,62%

Крвкк=220,4:(-31943,05)=-0,0069 або 0,69%

    Знову ж спостерігається негативна тенденція до збільшення збитків

та формування від’ємного значення вищенаведеного показника.

-         коефіцієнт рентабельності  діяльності (2.10)

Крдп=198,6:215,3=0,92 або 92%

Крдк= 220,4:193,5=1,14 або 114%

    - коефіцієнт рентабельності  продукції (2.11)

     Крпп=(198,8+86,2-50,8)/(208,6+170,1)=0,62 або 62 %

    Крпк=(220,4+224,1-47,2)/(153,2+245,7)=0,99 або 99%

      На прикладі цього показника  ми знову бачимо збільшення збитку.

      Отже, проаналізувавши інвестиційну  привабливість підприємства за даними фінансової звітності можна зробити висновок, дане підприємство не є привабливим для потенційних інвесторів, оскільки майже всі розраховані показники  відхиляються  від нормативного значення  у негативно контексті.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ  ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

Відповідно до принципів організації моделі управління гро­шовими потоками, а отже і інвестиційною привабливістю суб'єкта господарювання остання включає такі основні функціональні елементи:

•   формування та прискорення надходження вхідних грошових
потоків суб'єкта господарювання;

•   концентрація надходження грошових коштів;

•   контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб'єктів­ та господарювання у часі;

•   прогнозування та планування резерву ліквідності;

•   формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства;

•   оптимізація використання тимчасового надлишку грошових
коштів у розпорядженні підприємства.

Управління грошовими потоками, як і будь-яка свідомо керо­вана діяльність, реалізується відповідно до встановлених мене­джментом цілями та завданнями, адекватна ідентифікація та об­ґрунтування яких є вихідним етапом формування моделі управ­ління грошовими потоками. Так, сукупність заходів, які ставляться перед моделлю управління грошовими потоками, включає як за­гальні заходи управління фінансами суб'єкта господарювання, так і специфічні:

1) повнота та своєчасність покриття потреби підприємства у
капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фі­нансової діяльності;

2) підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквід­ності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;