Аналіз фінансового стану підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота № 4

на тему:

“АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Виконав: ст.гр. 1МОф-09              Кучерук Є.Є.

 

          Перевірила:      Єпіфанова І.Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вінниця 2013 
Хід роботи:

1. Проводимо аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства:
1. Коефіцієнт автономії:

де  - величина власного капіталу підприємства;

     _- загальна вартість капіталу підприємства.

П.

                               К.  

1.2.  Коефіцієнт  концентрації залученого капіталу:

де  - величина залученого капіталу підприємства.

   

П.

             К.  

1.3. Коефіцієнт  фінансового ризику:

П.

             К.  

1.4. Коефіцієнт маневрування власного капіталу:

де  - необоротні актини підприємства;

 - власний оборотний капітал підприємства, тобто та частка власного капіталу, яка вкладена в оборотні активи.

П.

             К.  

1.5. Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом:

де  - оборотні актини підприємства;

П.

             К.  

1.6. Коефіцієнт забезпечення матеріальних записів власними оборотними коштами:

де  - середньорічна вартість запасів підприємства;

П.

             К.  

 

Таблиця 1. Показники фінансової стійкості підприємства.

Показники	Значення, тис.грн.		Відхилення
	Початок року	Кінець року	Абсолютне, тис.грн	Відносне,%
Коефіцієнт  автономії	0,707	0,690	-0,017	-2,404
Коефіцієнт  концентрації залученого капіталу	0,293	0,309	0,016	5,461
Коефіцієнт фінансового ризику	0,414	0,448	0,034	8,213
Коефіцієнт  маневрування власного капіталу	0,306	0,295	-0,011	-3,595
Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом	0,514	0,457	-0,057	-11,089
Коефіцієнт забезпечення матеріальних записів власними оборотними коштами	1,74	2,42	0,68	24,818

 

На підставі узагальнених в таблиці розрахунків  робимо висновки про рівень фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт  автономії характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Чим більше значення цього показника, тим більшою є фінансова стійкість підприємства і його незалежність від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою 50%.

Як бачимо, коефіцієнт є достатньо високим, але дещо зменшується у динаміці, при цьому залишаючись в межах нормативного значення (0,69).

Коефіцієнт  концентрації залученого капіталу. Його значення залежить від галузевих  особливостей та рівня інфляції. Збільшення даного коефіцієнта свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, що і спостерігається в нашому випадку (+0,016). Чим нижчий показник концентрації позикового капіталу, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіший його стан, тобто дана тенденція є негативною.

Коефіцієнт  фінансового ризику, характеризує кількість одиниць залученого капіталу, яка припадає на одиницю власного капіталу. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. В даному випадку відбувається незначне зниження фінансової стійкості (на 0,034 тис.грн.)

Коефіцієнт  маневрування власного капіталу відображає здатність підприємства маневрувати своїми коштами. З фінансової точки зору, чим вищий цей коефіцієнт, тим краще. Він характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто в тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу та галузевої належності підприємства. Він показує частку власного капіталу, вкладену в поточну діяльність, а також капіталізовану. В даному випадку спостерігається зменшення коефіцієнта на 0,011 тис.грн.

Значення  цього показника має бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Чим виший показник, тим кращий фінансовий стан підприємства, забезпечиться більш достатня гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення дорівнює 0,5, на думку деяких авторів - 0,3. Даний показник може мати і від'ємне значення, яке спричинене нестачею власного оборотного капіталу. В нашому випадку коефіцієнт становить 0,295, тобто наближений до нормативного (0,3).

Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом відображає частку власного оборотного капіталу в загальній величині оборотних активів і складає 0,457.

Важливе значення при аналізі фінансової стійкості  підприємства має коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними оборотними коштами. Даний коефіцієнт показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами і не потребують залучення позикових. Нормальним явищем є рівень коефіцієнта 60-80%.

Отже, як бачимо, фінансова стійкість підприємства знижується.

 

2. Проводимо аналіз джерел формування запасів і витрат підприємства:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану:

 

де  - величина запасів і витрат підприємства,

     - величина власного оборотного капіталу підприємства.

П.

                      К.  

П.

                      К.  

Абсолютна стійкість  фінансового стану - виникає за умови, коли запаси і витрати підприємства формуються за рахунок власного оборотного капіталу. Отже, умова виконується.

2. Нормальна фінансова стійкість - фінансовий стан підприємства, 
   за якого для забезпечення   запасів і витрат підприємство крім власного 
   обігового капіталу залучає довгострокові кредити та позики:

 

де  - довгострокові кредити та позики а також забезпечення наступних виплат і платежів.

П.

             К.  

П.

                       К.  

Отже, умова виконується.

2.3. Нестійкий  (передкризовий) фінансовий стан - фінансовий стан 
підприємства, за якого порушується платіжний баланс, але зберігається 
можливість   відновлення   рівноваги   платіжних   засобів   та  платіжних зобов'язань за рахунок залучення короткострокових кредитів та позик:

де  - короткострокові кредити та позики.

П.

                       К.  

Умова виконується.

 

2.4. Кризовий фінансовий стан - фінансовий стан підприємства, за 
якого йому не вистачає "нормальних" джерел формування запасів:

Умова не виконується.

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства за даними балансу складають агрегований баланс, позиції активу та пасиву балансу якого відповідають меті аналізу.

 

Таблиця 4.2 - Визначення фінансової стійкості підприємства на основі співвідношення його активів та пасивів

Показники	Значення, тис.грн.		Відхилення абсолютне, тис.грн.
	Початок року	Кінець року
Запаси і  витрати	1862	2650	388
Власний капітал	20128	20130	2
Необоротні  активи	16469	16114	-355
Довгострокові  зобов'язання та забезпечення наступних  витрат і платежів	2514	1952	-562

 

    Продовження табл. 4.2

Короткострокові кредити та позики	5833	7072	1239
Наявність власних  оборотних активів	11994	13022	1028
Наявність власних  і довгострокових зобов'язань та забезпечень наступних витрат і платежів	22642	22082	-560
Наявність усіх джерел формування запасів і  витрат	28475	29154	679
Надлишок   (нестача)   власних   оборотних активів для формування запасів і витрат	4299	3300	-999
Надлишок   (нестача)   власних   оборотних активів   та   довгострокових   джерел   для формування запасів і витрат	6713	5252	-1461
Надлишок (нестача) джерел формування запасів і витрат	12546	12324	-222
Тип фінансової стійкості	Абсолютна фінансова  стійкість

 

Фінансово стійким  можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й  витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Після визначення типу фінансової стійкості та динаміки його зміни доцільним є виявлення причин, які привели до його покращення чи погіршення, а також вживання заходів, які дозволять підвищити фінансову стійкість підприємства та зміцнити його фінансовий стан.

Стійкість підприємства можуть відновити шляхом:

• прискорення обертання капіталу в поточних активах, в результаті чого відбудеться відносне його скорочення на гривню товарообігу;
• обґрунтованого зниження запасів і витрат (до нормативу);
• поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел.