Міжнародна інвестиційна діяльність та її інститути

 

Зміст

Вступ                                                                                                                            3

1. Сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій                                                                                                     4
2. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності                                   11
3. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності                                     16

Висновки                                                                                                             19

Список використаних джерел                                                                            20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сучасний етап розвитку світового  господарства характеризується зростанням активності в царині інвестицій. Різноманітність  інструментів та операцій на фінансово-кредитних  ринках дозволяє реалізувати широкий  спектр стратегій розміщення та вкладання  коштів не залежно від валюти та країни походження. Важливе місце  в системі інвестицій на сьогодні займають міжнародні інвестиції. Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце в системі сучасного  бізнесу, що обумовлено змінами світового  економічного процесу.

Метою даної роботи є набуття  теоретичних знань та практичних навичок у сфері реалізації міжнародних інвестицій, розуміння закономірностей міжнародної інвестиційної діяльності.

Проблематика міжнародного інвестування належить до актуальних питань, що дискутуються у світовій економічній літературі і вимагають  практичного рішення. Це обумовлено нинішніми тенденціями інтернаціоналізації  господарських зв'язків в умовах багатоукладної економіки країни. Зараз  міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції виконують важливу функцію  в розвитку економіки держави. Особливий  вплив чинять міжнародні інвестиції на економічне зростання та перехід  до ринкової економіки країн, що розвиваються.

Роботу умовно можна поділити на три частини.

В першій частині розкривається  сутність міжнародної інвестиційної  діяльності та міжнародних інвестицій, визначаються суб’єкти та об’єкти  міжнародної інвестиційної діяльності та механізм її здійснення; розкриваються  чинники,які впливають на неї.

В другій частині характеризується міжнародний інвестиційний ринок  та його структура, описані переваги та недоліки міжнародної інвестиційної  діяльності.

В третій частині визначаються особливості регулювання міжнародної  інвестиційної діяльності і її основні  інститути.

 

1. Сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій

 

Інвестування лежить в  основі функціонування сучасної економіки, воно інтегрує інтереси і ресурси  громадян, фірм та держави щодо ефективного  соціально-економічного розвитку. Термін “інвестиція” походить від лат. invest, що означає “вкладати”. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційною діяльністю є  сукупність практичних дій  громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

• інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними  підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і  товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями,  іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;
• державного інвестування, здійснюваного органами влади і  управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних  депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і  позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами  за рахунок власних і позичкових коштів;
• іноземного інвестування, здійснюваного  іноземними  громадянами, юридичними особами та державами;
• спільного інвестування, здійснюваного громадянами та  юридичними особами України, іноземних держав [2].

Різновидом інвестиційної  діяльності є міжнародна інвестиційна діяльність.

Існує багато визначень міжнародної  інвестиційної діяльності. Основні  із них такі.

Міжнародна інвестиційна діяльність — це сукупність дій  її суб’єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій за рубіж  та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку [7, с. 26].

Міжнародна інвестиційна діяльність — це діяльність, що пов'язана з експортом й імпортом капіталів, технологій, послуг, здійсненням разом з іншими державами проектів, створенням спільних підприємств, з інтеграційними процесами у різних сферах.

Її суб’єктами — інвесторами  є фізичні особи, корпорації, національні  та міжнародні фінансові інституції, уряди країн, а суб’єктами — учасниками є фізичні та юридичні особи, які  забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або доручень інвестора.

Щодо суб’єктів міжнародної  інвестиційної діяльності використовують такі поняття:

інвестор інвестицій за рубіж  — суб’єкт-донор, який є резидентом певної країни (країни базування) і  який вкладає кошти в об’єкти  за рубежем;

зарубіжний реципієнт  інвестицій — суб’єкт, який не є  резидентом країни базування і який отримує кошти від інвестора, який є резидентом країни базування;

іноземний інвестор — суб’єкт, який не є резидентом приймаючої країни і який вкладає кошти в реципієнтів, що є резидентами приймаючої країни;

реципієнт іноземних інвестицій — суб’єкт, який є резидентом приймаючої країни і який залучає кошти іноземних інвесторів [7, с. 27].

Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце  у системі сучасного міжнародного бізнесу. Це обумовлено багатьма факторами, найбільш значущими із яких є:

• превалювання у міжнародному поділі праці виробничої і науково-технічної кооперації, ефективність якої залежить від мобільності всіх факторів і, насамперед, капіталу;
• великомасштабний і динамічний розвиток процесів транснаціоналізації, основу яких становить інтенсивна інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК);
• формування і розвиток міжнародних інтеграційних угруповань, в яких поряд із вільним рухом товарів, послуг і робочої сили забезпечується вільний рух капіталів;
• становлення глобального фінансового ринку із безпрецедентними обсягами рухливих портфельних інвестицій, що здійснюються переважно, через інформаційно-комунікаційну фондову інфраструктуру.

Міжнародні інвестиції, можуть бути представлені інвестиціями за рубіж та іноземними (рис. 1).

 

Рис.1. Міжнародна інвестиція

 

Із країни базування здійснюється експорт капіталу, вона є місцем переважного перебування інвестиційного суб’єкта (для фізичної особи —  це країна громадянства, для юридичної  — країна реєстрації). Інвестування капіталу, його безпосереднє вкладення  здійснюється у приймаючій країні. Країни базування іноді називають  країнами-донорами, а приймаючі країни — країнами-реципієнтами інвестицій.

Кожна країна (національна економіка) володіє певними інвестиційними ресурсами, що складаються із її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватись  як для внутрішнього, так і для  зарубіжного інвестування.

У широкому розумінні міжнародними є ті інвестиції, реалізація котрих передбачає взаємодію учасників, які належать різним державам (резидентів та нерезидентів по відношенню до конкретної країни). Мотивацію і форми міжнародних інвестицій можна представити за допомогою схеми міжнародного руху капіталу (рис. 2).

 

Рис. 2. Види, форми і мотивація  руху капіталу

 

Міжнародні інвестиції — це інвестиції, які дають можливість отримати більш високу прибутковість вкладення капіталу в порівнянні з національним ринком інвесторів за рахунок 6ільш високого зростання цін активів на інших національних ринках, росту курсу валют по відношенню до валюти інвестора за рахунок ефекту транс-націоналізації діяльності корпорацій. Міжнародні інвестиції здійснюють спеціалізовані інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії, банки, корпорації і приватні інвестори.

Міжнародні інвестиції, ринок  міжнародних інвестиційних активів  розподіляються на два головних сегменти:

1. міжнародний ринок фінансових інвестицій;
2. міжнародний ринок реальних інвестицій.

Реальними інвестиціями, як правило, є інвестиції у будь-який тип матеріальних активів (земля, устаткування, підприємства). Фінансовими інвестиціями є інвестиції у фінансові інструменти,насамперед цінні папери [5].

 

Чинники міжнародної  інвестиційної діяльності

 

Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється у двох напрямках: вивезення  капіталу та залучення іноземних  інвестицій.

Вивезення капіталу зумовлюється дією таких чинників:

1. надлишком капіталів у країні (низькі норми прибутку чи брак відповідної економічної структури для застосування капіталів);
2. потребою у нових ринках збуту сировини;
3. формуванням певного рівня конкурентоспроможної економіки;
4. міжнародним поділом праці;
5. транс-націоналізацією економіки;
6. пошуком стабільних умов застосування капіталу.

Необхідність залучення іноземних  інвестицій виникає за:

1. обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів;
2. низької інвестиційної активності власних інвесторів;
3. необхідності забезпечення разом з інвестиціями нової техніки та технології;
4. бажання створити конкурентноспроможну економіку та освоїти світові ринки;
5. потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства [3]. Міжнародний інвестиційний ринок — це регулятор сукупності економічних відносин, що виникають між продавцем інвестиційних ресурсів та їх покупцем, які є резидентами різних країн.

Функціональну структуру міжнародного інвестиційного ринку можна відобразити  за допомогою рис.3

 

Рис.3. Функціональна структура міжнародного інвестиційного ринку.

 

З точки зору цінних паперів, що обертаються  на ринку, міжнародний інвестиційний  ринок поділяється на ( класифікація за Мельником В.В., Козюком В.В.):

1. світовий ринок звичайних акцій, який включає в себе ринок євро акцій – цінних паперів,що емітуються на кількох національних ринках міжнародними синдикатами;
2. світовий ринок облігацій, що включає ринок єврооблігацій. Єврооблігація – це цінний папір, який емітується міжнародним синдикатом, доступний зразу після емісії інвесторам кількох країн; обертається поза законодавством будь-якої оремо взятої країни;
3. грошовий ринок, інструментом якого є боргові забов’язання строком погашення не більше року;
4. ринок фінансових деривативів (опціонів і ф’ючерсів);
5. ринок реальних (не портфельних) інвестицій, що передбачає здійснення (в тому числі) прямого інвестування і операцій з венчурним капіталом [6, с.12].

 

Переваги та недоліки міжнародного інвестування

 

Незважаючи на істотні потенційні переваги, які має інвестиційна діяльність, спрямована на міжнародний рівень, існує ряд труднощів,які виникають при цьому. Це насамперед:

1. Психологічні бар’єри – пов’язані з незнанням економіки, політики, культури інших держав, іноземних мов, методів торгівлі на зарубіжних фінансових ринках тощо.
2. Інформаційні труднощі – отримання інформації про зарубіжні ринки і емітентів для суб’єктів міжнародної інвестиційної діяльності є дещо складнішим, ніж для осіб, що здійснюють інвестування на національному ринку.
3. Юридичні труднощі – виникають при розміщенні капіталу іноземного інвестора в країні-реципієнті і при поверненні його, а також отриманого доходу,і полягають,в основному, в особливостях оподаткування.
4. Додаткові витрати (трансакційні) (вища плата посередникам на міжнародних ринках, вища плата за оформлення угоди тощо).
5. Ризики міжнародних інвестицій.