Задачи по инвестированию

Усереднений метод:

Для другого проекту:

року

Таблиця 2 - Розрахунок періоду окупності інвестиційних об’єктів для другого проекту накопичувальним способом

Період	Річна сума чистого доходу	Накопичувана сума чистого доходу
1	0	0
2	750	750
3	550	1300
4	600	1900
5	800+(210-80)	2830

 

     Таким чином, строк окупності першого інвестиційного проекту , визначений двома методами, більший за період експлуатації проекту (7,07 року усередненим методом і приблизно 4 роки – накопичувальним). Отже, проект не можна рекомендувати до впровадження.

Строк окупності другого інвестиційного проекту , визначений двома методами, значно менший за період експлуатації проекту (4,36 року усередненим методом і приблизно 3 роки – накопичувальним). Отже, проект можна рекомендувати до впровадження.

Платежі

 

 

 

t

 

 
Рисунок 1   Графік окупності проекту першого проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 8. Комплексне оцінювання інвестиційного проекту

Фірма має 200 000 грн. вільних коштів і бажає використати їх ефективно протягом 4-х років. Існують наступні варіанти:

• придбання акцій венчурної фірми 55 % на рік;
• придбання обладнання для фінансового лізингу (по 135 000 грн. за рік);
• придбання 20000 тон товару одноразово для наступного його продажу (рівними частинами) із прибутком 7 грн. за тону;
• вклад на рахунок у комерційному банку під 28 % річних.

Податок на прибуток становить 25 %.

Слід  відзначити, що вказані проекти мають  різний рівень надійності. Так у  першому випадку ризик становить 25 %, у другому – 9 %, у третьому – 6 %, надійність вкладу в банк становитиме 91 %.

Керівник  фірми схильний до другого варіанту. Як представник фінансово-економічного відділу охарактеризуйте цей  варіант із точки зору: 1) його комерційної ефективності (за допомогою динамічних оціночних показників, виходячи з альтернативної вартості капіталу); 2) ціни ризику (у порівнянні з іншими варіантами). На підставі отриманих результатів зробіть висновок відносно вірності рішення, прийнятого керівником.

Розв'язання.

Керівник  схильний до другого варіанта, тому його і будемо оцінювати в порівнянні з альтернативними (1-м; 3-м; 4-м) варіантами.

По-перше визначимо  найкращий з альтернативних варіантів.

Порівняємо 1-й і 4-й варіанти:

Ефективність 1-го варіанта (з урахуванням ризику): 55% – 25% = 30%.

Ефективність 4-го варіанта (з урахуванням ризику): 28% – 9%= 19% (надійність вкладу в банк 91%, отже, імовірність негативного результату: 100% – 91% = 9%).

30% > 19%, таким чином, 1-й варіант вигідніше, від 4-го варіанта відмовляємося.

Порівняємо 1-й і 3-й варіанти:

Визначаємо  ефективність 3-го варіанта (розраховуємо IRR):

Дохід від  реалізації всієї продукції = (10 + 7(1 – 0,25)) · 20000 = 305 тис. грн.

Річний дохід  від реалізації продукції = 305/4 = 76 тис. грн.

 

    -200    76     76     76     76             тис. грн.

        0       1       2       3       4               роки

CF₀ = –200 тис. грн.

СF₁ = CF₂ = CF₃ = CF₄ = 76 тис. грн.

Розв'язуючи рівняння, отримаємо IRR = 19,1%.

Ефективність 3-го варіанта (з урахуванням ризику): 19,1% – 6% = 13,1%.

30% > 13,1%, таким чином, 1-й варіант вигідніше, від 3-го варіанта відмовляємося.

Отже, найкращим з альтернативних варіантів є 1-й, тому альтернативну  вартість капіталу з урахуванням  ризику приймаємо 55%.

 

Оцінюємо 2-й варіант (з урахуванням  визначеної альтернативної вартості капіталу):

     -200   CF₁   CF₂   CF₃  CF₄            тис. грн.

        0       1       2       3       4               роки

CF₀ = –200 тис. грн.

CF₁ = CF₂ = CF₃ = CF₄ = 135(1 – 0,25) = 101 тис. грн.

 тис. грн.,

звідки визначаємо DPP > 4 років.

.

, 
розв'язавши рівняння, отримаємо IRR = 35,5%

Висновок: … (щодо ефективності 2-го варіанту на основі всіх розрахованих показників)

Визначимо ціну ризику (величину зменшення щорічних позитивних грошових потоків):

1-й варіант: CF = 200 · 0,55 = 110 тис. грн.

Ціна ризику = 110 · 0,25 = 28 тис. грн.

2-й варіант: Ціна ризику = 101 · 0,09 = 9 тис. грн.

3-й варіант: Ціна ризику = 76 · 0,06 = 5 тис. грн.

4-й варіант: CF = 200 · 0,28 = 56 тис. грн.

Ціна ризику = 56 · 0,09 = 5 тис. грн.

Висновок: найбільша ціна ризику в 1-го варіанта (28 тис. грн.), найменша – в 3-го і 4-го (5 тис. грн.), у 2-го варіанту – 9 тис. грн. Отже з огляду на ціну ризику найкращими є 3-й і 4-й варіанти.

 

Загальний висновок: … (на основі двох попередніх).